Тема: «Скрутні часи Київської держави»

Мета: показати небезпеку -Для. руських земель князівських міжусобиць, набігів поло­вців і монголо-татар; з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були не­довговічними; дати характеристику Володимира Мономаха як авторитетного князя, який «тримав руські землі воєдино»; на прикладі героїчної оборони Ки­єва від ординців продемонструвати учням відвагу і готовність русичів захища­ти рідну землю до загину; сприяти формуванню почуттів гордості та співпереживання.

Тип уроку: урок-мозаїка.

Обладнання: карта Київської Русі ХІ-ХШст.; підручник: В. Мисан. Оповідання з історії України. — К.: Генеза, 1997. — Оповідання 14; підручник: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Абрис, 1999. — С. 73-83; пор­трет Володимира Мономаха.

Методична довідка «Урок-мозаїка»

Схему методичних прийомів «Мозаїка» доцільно використовувати в класах середньої ланки (5-9 класи). Завдяки їй учні чітко, етап за етапом під керівницт­вом учителя наближаються до завершення своєрідного малюнка типу мозаїки, який символізує засвоєння теми уроку в цілому.

Кожна окрема деталь мозаїки означає ту чи іншу форму роботи в класі. На початку уроку вчитель визначає головні питання теми, записує їх усередині шес­тигранників (на дошці) і розміщує в центрі майбутнього візерунка. У нашому ви­падку можна виділити два пункти плану як найважливіші, тому два центральні шестигранники вчитель обводить кольоровою крейдою або контрастною лінією. У процесі роботи з учнями вчитель доповнює малюнок щораз новим шестигранни­ком, записуючи в ньому той методичний прийом, що був використаний. Отож, чим більше форм роботи випробувано, тим об'ємніший візерунок-мозаїка. Урок за такою схемою корисний, бо не є одноманітним і формує в учнів різні навички. Ва­рто пам'ятати, що не завжди кількість гарантує якість.

І. Вивчення нового матеріалу

Ø  Слово вчителя

1. Учитель наголошує, що після смерті Ярослава Мудрого руську землю роздирали князівські міжусобиці та набіги половецьких ханів, показує на карті територію Київської Русі за правління князя Володимира Мономаха, кордони й центри земель-князівств, які відмовлялися коритися Києву, тери­торії розташування половців, дає визначення понять у тлумачному словни­ку:

Ø  Словникова робота

Чвари — незгода, розбрат, суперечки, війни між князями-правителями окремих земель, які не хотіли коритися Києву.

Половці — кочівники, які з'явилися у причорноморських степах замість розбитих печенігів і завдавали відчутних ударів руським землям, особливо Переяславщині та Київщині.

Хани — старші в половецькому війську.

 Закріплення

>        Знайдіть слова- синоніми до поняття «чвари».

>        Покажіть на карті-князівства, які відокремилися від Києва.

>        Який з кочових народів становив головну небезпеку для руських земель кінця XI - початку XII століть: а) хозари; б) печеніги; в) половці?

>        Як називалися в половецькому війську ті, хто мав владу над інши­ми: а) князі; б) хани?

2. Ведеться аналіз історичної події - до поданої теми.

• Любецького з'їзду — відповідно

Дата -1097 рік

Місце події-місто Любеч біля Києва

Причини - спустошливі набіги половців, необхідність залагодження суперечок між князями

Учасники - шість руських князів (згідно з літописом)

 Рішення -   

1) кожен має право на свою вотчину (батьківські землі);

2) припинити розбрат перед зовнішньою небезпекою

Наслідки порушення домовленості: володимир-волинський князь Давид Ігоревич та київський князь Ізяслав підступно осліпили теребовлянського князя Василька

Закріплення

•         Послухайте уривок із «Повісті минулих літ»: «Для чого губимо руську землю, Самі проти себе усобиці діючи? А половці землю нашу розносять І раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце Й обережімо Руську землю...» Який період історії Київської Русі описує автор?

•         Яка важлива подія відбулась у 1097 році? Опишіть її.

•         Назвіть ім'я князя, який став жертвою віроломства після Любе­цького з'їзду 1097 року: а) Давид; б) Василько; в) Святополк.

•         Які рішення були прийняті на '("гіді князів у Любечі? Чи дотри­мали князі домовленості? Обґрунтуйте відповідь.

3. Тезисна характеристика одного з найвизначніших історичних дія­чів Київської Русі Володимира Мономаха поєднує два елементи роботи — розповідь учителя і записи учнів у зошити коротких формулювань (тез).

Зразок тез

1. 1113-1125—роки правління Руссю.

2. Відстоював престиж Києва як столиці.

3. Карав інших князів за непокору.

4. Об'єднав дві третини земель Русі, що розпадалася на окремі князівства.

5. Завдав дошкульних поразок половцям, здійснивши 83 великі походи, узявши в полон 300 половецьких ханів.

6. Дбав про зв'язки Русі з іншими країнами.

Ø  Текст-цікавинка

Візантійський імператор Костянтин Мономах прислав якось Володими­ру дорогі дарунки. Між ними був головний убір із позолотою та хрестом зве­рху (шапка Мономаха). Князя Володимира назвали Мономахом, бо його мати була дочкою (деякі історики твердять — племінницею) імператора Візантії. Батько ж Володимира, князь Всеволод, був одним із п'яти синів Ярослава Мудрого.

Закріплення

>        Що важливого зробив князь Володимир Мономах для зміцнення руської держави?

>        Поміркуйте, чому в народі кажуть: «Ох, тяжка ти, шапка Монома­ха!»

>        Чи правильні твердження, що Володимир Мономах був онуком: а) візантійського імператора Костянтина; б) руського князя Яро­слава Мудрого?

>        Володимир Мономах залишив по собі «Повчання дітям». Поясніть, як ви розумієте такі його вислови:

• «тримайте очі долу, а душу — вгору»;

• «лінощі — усьому лихому мати»;

• «ні правого, ні винного не вбивайте»;

• «старих шануй, як отця, а молодих — як братів»;

• «лжі бережися і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло».

 >        У якому столітті, тисячолітті правив князь Володимир Мономах?

4. Розповідь учителя

У ХІІІ ст. Київська земля, хоч і розпалася на окремі князівства, усе ж була багатою, квітучою і приваблювала недоброзичливих сусідів. Чимало небезпечних ворогів — печенігів, половців — у недалекому минулому роз­били руські дружини, очолювані князями. Проте зі сходу нависла нова загро­за. Войовничі племена монголо-татар уже підкорили собі багато народів і дійшли аж до половецьких степів.

Ø  Словникова робота

Монголо-татари — войовничі азійські племена.

 Орда — військо монголо-татар.

Золота Орда — держава, яка утворилася внаслідок завойовницьких по­ходів хана Батия у 40-х роках XIII ст. Столиця — Сарай-Бату.

Іменний покажчик

Темучин (Чингізхан) — могутній правитель монголо-татар, великий за­войовник; завдав поразки об'єднаним руським і половецьким військам у бит­ві на р. Калка біля Азовського моря в 1223 році.

Батий — онук Чингізхана; розорив багато руських міст, підкорив Київ, створив на завойованих землях державу — Золоту Орду.

Дмитро — воєвода київський, намісник князя Данила Галицького; у 1240 році керував героїчною обороною Києва від монголо-татар. Під час од­ного з боїв був поранений і потрапив у полон. Хан Батий, вражений мужніс­тю Дмитра, дарував йому життя.

Ø  Усний диктант

1.       Усний диктант призначений для закріплення четвертого питання.        

2.      Як називалися войовничі племена, що селились у степах Азії, на північ від Китаю?

3.       Орда — це...

4.      Правителі монголо-татарських племен мали титул... (князя, хана,дружинника).

5.       Хто був першим великим ханом у монголо-татар?

6.       На чиєму боці була перемога у битві на р. Калка?

7.       Назвіть ім'я внука Чингізхана.

8.      Держава, створена монголо-татарами на підкорених ними землях,мала назву...

Ø  Структурування тексту   Оборона Києва 1240 року.

Учитель організує роботу з текстом підручника ВУ ході коментованого читання учні виділяють частини тексту відповідно до плану, будують розповіді спершу за окремими пунктами плану, а згодом — у цілому за питанням «Оборона Києва». Учитель залучає учнів до обгово­рення відповідей, заслуховує доповнення, виставляє оцінки.

План

1. Причини зволікань завойовників.

2. Підготовка киян до оборони.

3. Двотижнева боротьба за місто.

4. Останнє укріплення киян.

II. Домашнє завдання

Прочитати оповідання підручника

Можливо Вам це буде цікаво