|
ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД НА ТЕМУ «ПРОФІЛАКТИКА ЙОДОДЕФІЦИТУ»
Казка про
впертого Хому
Розподіл ролей: Хома, Гормони щитоподібної залози,
Кров, Серце, Клітини.
Учитель:
Діти, сьогодні ми з вами познайомимося з новим учнем. Його звуть Упертий Хома.
Він не довіряє гормонам щитоподібної залози.
Хома:
Брехня. Я не вірю!
Не вірте також!
Гормон це й смішний,
На гормон і не схож.
Навіщо мені він,
Хай іде він гуляти!
Мені не потрібно
Гормони ці мати.
Гормони щитоподібної залози:
Хома, схаменись і хутчіш замовчи.
Бо підемо геть від тебе плачучи!
Як хочеш без нас ти тепер виживай.
Хома:
Хе-хе! Налякали! Малявки. Біжить.
Без вас буде добре у світі цім жить.
Гормони:
Що ж, сховаємось у середину.
Подивимся, що з тобою буде.
Кров:
Я гарна, червона, яскрава була.
Гормони усім по черзі несла.
Попершу у мозок, щоб добре служив
Щоб вчился Хома, щоб вірші він любив.
Не вередував, а у дружбі щоб жив.
Серце:
Втомилось я битись мов риба об лід.
Гормонів немає, простив їхній слід.
І кров тих гормонів мені не несе.
Я скоро засну, закінчиться усе.
Клітини:
Ми маленькі клітинки, організму частинки
Від великої біди всі прибігли ми сюди.
Йоду мабуть не хватає, а якщо його не має,
То клітина умирає.
Хома (сиве волосся і борода):
Ура! Без гормонів щасливе життя.
Сміливо крокую без них в майбуття.
От тільки забув я як маму зовуть,
Де сестри мої і де друзі живуть.
А тато так дивно на мене дивився.
На «Ви» називав і чомусь засмутився.
Учитель:
Давайте врятуєм Хому, дітлахи
Вже більш не лишилось у нього пихи.
А як постарів він, сивий наче сич.
А був він пихатий неначе павич.
Хома! Ти ж дитина, ти ще не старий.
Ти серце і душу гормонам відкрий.
Діти:
Гормони потрібні, щоб нас рятувати,
Від йододефіциту людей захищати.
Верніться гормони! Упертий Хома
Не зчувсь як трапилася з дитиною біда.
Учні:
Сіль з йодом, морквину, капусту, салат
І хлібця несіть, і смачний виноград.
Тріску і капусту морську — усе несіть
Упертий Хома! Але що ж нам робить?
Потрібно його нам тепер годувать.
Хома:
До хати своєї я сам не дійду,
Знесилив. Засну я собі на біду.
Учні:
Дивись у люстерко Упертий Хома.
Ти наче дідусь! Бо гормонів нема.
Гормони до себе ти знов поверни.
Харчі хутко з’їж, соком все це запий.
І будеш здоровий, і будеш живий.
Хома:
Брехня це! Не вірю.
Учитель:
Та гірко зітхнув і перед гормонами спину зігнув.
Хома:
Пробачте упертого друзі мене.
Хай жах цей, мов сон, мов примара мине.
Я вірити буду, учитися жити
І вас буду, милі гормони, любити.
Гормони:
А ми що казали? Та годі базікати.
Швидко ідемо і йод організму Хоми принесемо.
Ростіть, не хворійте, щасливі і дужі.
Хай личка рум’янцем цвітуть наче ружі.
Можливо Вам це буде цікаво
| 
