Тип уроку: інтерактивний (з використанням активних методів навчання і залученням усіх учнів класу до процесу засвоєння теми).

Обладнання: портрети князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого; карта «Ки­ївська Русь»; ілюстрації із зображенням Софійського собору, Золотих воріт, Десятинної церкви; 12-15 невеликих аркушів, клейка смужка; підручники: Власов В., Даншевська О. Вступ до історії України. 5 клас. — К.: Абрис, 1999. — С. 51-67; Мисан В. Оповідання з історії України. — К.: Генеза, 1997. — Оповідання 11, 12; Конституція України. — Стаття 35; Текст літописної леге­нди про хрещення киян.

І. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нової теми

І. Розбудова Київської держави за Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

2. Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян.

3. Розбудова столиці — міста Києва:

а) Софійський собор;

б) Золоті ворота;

в) Десятинна церква.

1. Під час розгляду першого питання теми вчитель пропонує вправу «Естафета ідей». Для цього він ділить учнів на три групи і розподіляє ролі між ними;

І група (лівий ряд) — літописці часів князя Володимира Великого;

11 група (середній ряд) ----- кур'єри;

ІІІ група (правий ряд) — літописці доби Ярослава Мудрого.

Завдання. Уявіть, що ви літописці і хотіли б залишити для історії пе­релік корисних справ обох князів. Віднайдіть у тексті підручника факти, пов'язані з діяльністю князів у справі зміцнення Київської Русі.

Правила проведення «Естафети ідей»

1. Літописці першої групи працюють над «Оповіданням 11» підручника В. Мисана, третьої групи — над «Оповіданням 12».

2. Кожна пара учнів, які сидять за однією партою, шукає матеріал для «свого літопису», вибирає факти в резерв, щоб не гальмувати роботу ряду.

3. Учні з першої парти великими літерами записують на аркуші тільки один факт, передають кур'єрові.

4. Кур'єр прикріплює аркуш клейкою смужкою в одній із двох колонок. Перша колонка присвячена діяльності князя Володимира, друга — князя Ярослава.

5. Учні з другої парти заповнюють свій аркуш, не повторюючи попере­дній запис, і теж передають кур'єрові і т. д.

6. Естафету ідей завершено, якщо ідеї для літопису подали всі пари уч­нів першої і третьої групи.

7. Підсумок робить учитель, зачитуючи факти, пов'язані з правлінням ви­значних князів. Якщо упущені важливі деталі, він додає їх і записує на дошці.

8. Щоб учнівський літопис був створений оперативно, можна перед по­чатком естафети оголосити змагання на швидкість між учнями першої та тре­тьої групи.

Орієнтовний вигляд підсумків «Естафети ідей»

Володимир Великий (978 -1015)

завершив об'єднання руських земель

розбив печенігів 1036 року, збудував Софійський собор

988 року запровадив християнство

укладав вигідні шлюби з королівськими родами

будував міста-фортеці, оборонні укріплення

зібрав бібліотеку рукописних книг

вождів і князів у племен замінив два­надцятьма синами

впровадив «Руську правду» — письмовий збірник законів

боровся з печенігами, карбував срібні та золоті монети і т. д.

сприяв поширенню знань, розбудові Києва і т. д.

2. Приступаючи до розгляду другого питання теми, учитель наголошує на важливості запровадження християнства у 988 році князем Володимиром Великим. Застосовує такі методичні прийоми: а) евристична бесіда;

б) бесіда за текстом-цікавинкою;

в) робота з першоджерелом — легендою з літопису.

Евристична бесіда

1. Що таке, на ваш погляд, християнство?

2. Чому ця релігія має таку назву?

3. Яку роль виконують священики серед віруючих?

4. Де відбуваються релігійні відправи, богослужіння?

5. У статті 35 Конституції України зазначено: «Кожен має право на сво­боду світогляду і віросповідання». Як ви думаєте, чому в сучасній Україні немає обов'язкової для всіх релігії чи віросповідання?

Текст-цікавинка та бесіда на основі тексту

Якось у Києві з'явився Василій — чоловік, зігнутий каліцтвом, у довгій одежині, з хрестом на грудях. Князівські дружинники схопили його і кинули » яму. Проте князь Володимир наказав звільнити в'язня, і той переховувався певний час, жив самітником серед лісу понад Дніпром. Не раз князь навіду­вався до Василія, цінував його мудрість, бо той знав стільки, що вистачить на всіх княжих радників.

Пройшли роки. У 988 році Володимир прийняв християнську віру й ве­лів прийняти хрещення усім жителям Києва. Звідусіль сходилися до Дніпра старі й малі, багаті й бідні. Серед цього натовпу князь помітив згорблену по­стать Василія. Самітник ішов до річки з десятьма худими дітлахами — київ­ськими сиротами. Василій навчав їх: «Під час хрещення три з'єднані пальці правої руки покладаємо на чоло, щоб освятити наш розум і наші думки; на живіт — щоб освятити наші почуття; на плечі — щоб освятити сили нашого тіла для добрих вчинків. З'єднання трьох пальців символізує нашу віру у святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина й Бога Духа Святого. А інші пальці (без­іменний і мізинець) притискаємо до долоні, адже Ісус має два єства — Бог і людина, котра для нашого спасіння зійшла з неба на землю».

«Який він мудрий і сильний у вірі своїй», — подумалося Володимиро­ві...

Ø Чим визначний 988 рік в історії Київської Русі?

Ø Поясніть, як ви зрозуміли зміст жесту «перехреститися».

Ø Чи можна осуджувати тих людей, які не сповідують жодної релі­гії? Чому ви так вважаєте?

Робота з першоджерелом

Перш ніж ознайомити учнів із легендою про хрещення киян, учитель дає коротку історичну довідку про те, що легенда входить до тексту «Повісті ми­нулих літ», а сама «Повість минулих літ» є однією з трьох частин «Літопису руського». Автор «Повісті» — монах Кисво-Печерського монастиря Нестор.

Учитель наголошує, що під час читання ним легенди учні повинні звер­нути увагу на деталі, незрозумілі слова, приготуватись до її переказу й обго­ворення.

Уривок з «Повісті минулих літ»

«...Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього не прийн­яли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи, стоячи, молитви творили».

Літопис руський. —К.: Дніпро, 1990. — С. 66.

3. Форма роботи над третім питанням теми — розповідь учителя з ко­ментуванням ілюстрацій і закріпленням у ході бесіди.

а) Софійський собор — храм святої Софії у Києві, споруджений за часів Ярослава Мудрого. Будівництво храму розпочалося в 1037 році на місці пе­ремоги руських дружин над печенігами. Собор здіймався у небо тринадцять­ма куполами. Він вражав своїм оздобленням. Усередині будівлі на стінах і досі збереглися фрески — картини, писані фарбами по свіжій, вогкій штука­турці, та мозаїки — зображення Божої Матері, Христа-Вседержителя, святих, зроблені зі щільно припасованих один до одного кольорових шматочків скла, камінців.

Софія Київська — центр книжної науки та освіти. Тут зберігалася біблі­отека Ярослава Мудрого — перше зібрання понад 500 томів рукописних книг на Русі. При соборі створено школу для дітей знатних родів. Тут також пере­кладали іншомовні твори, переписували і створювали літописи. Храм Святої Софії — місце поховання Ярослава Мудрого. Прах великого князя у марму­ровій домовині покоїться тут і сьогодні. Запитання до учнів

> Як пояснити назва собору?

> Коли і з якої нагоди розпочато його будівництво?

> Які види оздоблення використали майстри?

> Чим відрізняється фреска від мозаїки?

>Чому собор можна вважати центром книжної науки і освіти?

> Як історія храму пов'язана з іменем Ярослава Мудрого?

б) Золоті ворота

Київ, столичне місто Русі, був оточений велетенськими укріпленнями, у яких було прорізано кілька вражаючих уяву воріт. Золоті ворота — парадний під у Київ. Це складна двоярусна споруда. Перший ярус утворювали башти її прорізаними воротами. Висота проїжджої частини воріт сягала 12 метрів, ширина — 6,4 метра. Зверху над ними збудована невелика церква Святої Бо­городиці (Благовіщенська церква). Увінчував споруду купол, вкритий золо­том. Очевидно, тому ворота й назвали Золотими.

Запитання до учнів

> Хто з князів збудував Золоті ворота?

Підказка Нестора-літописця: «Заклав ... місто велике, у якому тепер Золоті ворота заклав церкву святої Софїї митрополичу, і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих поротих».

Ø Призначення Золотих воріт.

Ø Чому, на ваш погляд, було необхідно відреставрувати цю старовинну будівлю?

В) Десятинна церква

Найвизначнішою спорудою Києва X століття стала церква Богороди­ці Десятинна. Вона була збудована з каменю київськими і візантійськими майстрами. На її побудову та утримання князь Володимир виділив десяту час гину свого майна (звідси назва храму). Частково церкву зруйнували монголо-татари у 1240 році. До нашого часу збереглися лише обриси фундаменту ціп колись величної споруди.

Запитання до учнів

1.У якому столітті і ким була збудована Десятинна церква?

2. Чому вона так названа?

3 якого матеріалу її будували?

4. Ким зруйнована Десятинна церква?

II. Підсумок уроку
Найвагоміший внесок у розбудову і зміцнення Київської Русі зробили князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Якщо спробувати відтворити в уяві неповторний образ Києва тих часів, то перед нами постане велике місто з прекрасними будовами: міцними дубовими стінами й могутніми баштами, пишними княжими палатами, просторими боярськими хоромами, чепурними будинками городян. Вражають неповторною величчю розкішні храми — Де­сятинна церква, Софійський собор, церква Василія тощо. Слава Києва тієї пори лунала не лише на Русі, а й на Заході. Тому імена князів шановані й ни­ні

Можливо Вам це буде цікаво