Очікувані результати

Після уроку учні:

• знатимуть, як відбувалася внутрішня колонізація Європи, змінювалися навколишнє середовище та чисельний склад населення Європи, які чинники впливали на цей процес;

• називатимуть технічні винаходи Середньовіччя;

• пояснюватимуть особливості взаємодії людини і природи, причини переходу до натурального господарства і розвитку ремесла і торгівлі;

• удосконалять навички роботи з таблицями, схемами, історичними ­текстами.

Основні поняття: «колонізація», «міграція», «натуральне господарство», «трипілля», «ярмарки», «ремесло», «лихвар», «банк».

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Тестові завдання

1. Великим переселенням народів називають __ :

а) відкриття нових земель;

б) завоювання германських племен під тиском гунів;

в) вторгнення арабів на територію Європи.

2. Для греків та римлян варвар - це __ :

а) неосвічена, жорстока людина;

б) чужоземець, мову якого вони не розуміли;

в) безжальний руйнівник усього прекрасного.

3. Пограбуванням «Вічного міста» керував __ :

а) Аецій;

б) Аттіла;

в) Аларіх.

4. Західна Римська імперія припинила існування у __ :

а) 395 р.;

б) 410 р.;

в) 476 р.

5. Королівство франків виникло на території __ :

а) Галії;

б) Італії;

в) Північної Африки.

6. У 486 р. у битві біля міста Суассон франки розгромили __ :

а) гунів;

б) арабів;

в) римлян.

7. У битві біля міста Суассон франків очолював __ :

а) Карл Мартелл;

б) Аттіла;

в) Хлодвіг.

8. Головним міністром франкської держави був __ :

а) майордом;        

б) герцог;

в) граф.

9. Найбільш тривалою та важкою була війна Карла Великого з __ :

а) гунами;

б) саксами;

в) бритами.

10. Франкське королівство стало імперією у __ :

а) 500 р.;

б) 732 р.;

в) 800 р.

11. Столицею імперії Карла Великого було місто __ :

а) Ахен;    

б) Рим;

в) Париж.

12. Керівники окремих частин держави, що призначалися королем, називалися __ :

а) майордом;

б) граф;

в) герцог.

Відповіді: 1 б; 2 б; 3 в; 4 в; 5 а; 6 в; 7 в; 8 а; 9 б; 10 в; 11 а; 12 б.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

1.      Зміни в структурі населення і заняттях людей

Учитель. За часів раннього Середньовіччя відбулася внутрішня колонізація Європи.

1) Пригадайте, що таке колонізація.

2) Коли і де ми зустрічалися з цим поняттям?

Відповіді учнів

Колонізація - освоєння нових територій, створення поселень на територіях інших держав і народів. Грецька колонізація тривала з VIII по VI ст. до н. е. Її причинами були: перенаселення, відсутність земель, придатних для занять землеробством; розвиток торгівлі.

Учитель. В Європі на той час вистачало вільних земель, вкритих густими лісами та болотами.

«Становище лісового покриву в Західній Європі»

 Запитання до схеми

1) Як змінилося становище лісового покриву Європи?

2) З чим це було пов’язано?

Орієнтовні відповіді учнів

В Європі спостерігалося зростання чисельності населення. Тому виникла необхідність у збільшенні запасів продовольства. Ліси вирубувалися та оралися під поля. У XIV ст., ймовірно, через голод і хвороби, відбувається різке скорочення чисельності населення в Європі.

Учитель. Дійсно, порівняно з нинішнім часом, середньовічна Європа була дуже мало населена. У 1000 р. в ній проживало близько 38-39 мільйонів чоловік (зараз понад 460 млн). До середини XIV ст. населення Європи збільшилося майже вдвічі та складало вже близько 74 мільйонів чоловік. Але потім через чуму та голод відбулося різке зменшення населення - воно скоротилося до 25 мільйонів чоловік. Лише до кінця XVI ст. воно досягло свого колишнього рівня - 75 мільйонів чоловік.

Деякі історики вважають, що до початку XVI ст. усі придатні для обробки землі у Західній Європі були оброблені, розчищати було вже нічого. У ті роки, коли зібраний урожай був нижче за середній, люди голодували. Між 1315 та 1320 роками на більшій частині Європи панував голод. Через проливні дощі врожай гнив на корені, а тварини через нестачу кормів слабшали й гинули. У цей час почалася зміна клімату: зима стала довшою, а літо - коротшим і холоднішим. Період XIV-XVII ст. іноді називають малим льодовиковим періодом.

2.    Господарська діяльність населення Європи

Учитель. У цей час відбулися зміни й у господарській діяльності ­людей.

Успіхи в сільському господарстві були пов’язані із застосуванням нових знарядь праці. Майже всюди почали використовувати важкий колісний плуг. В Європі відбувався поступовий перехід до трипільної системи обробітку землі. Все це дало можливість збільшити виробництво зерна, овочів, м’яса та молока.

 Рілля ділилася на три поля. Одне - ярове - засівали навесні, інше, озиме - восени, третє перебувало під паром - відпочивало. Щороку ділянки змінювалися. Це давало можливість одержувати більший врожай. Але після сплати повинностей продовольчого зерна, щоб прожити до весни, врожаю все одно не вистачало.

Це відбувалося тому, що люди Середньовіччя поєднували заняття ремеслом і землеробством. Селянин сам робив необхідні в його господарстві начиння та знаряддя праці. Такий тип господарювання називався натуральним. Іноді селянин звертався до ремісників, що працювали у феодальному маєтку. Грошей на той час було обмаль, тому населення намагалося придбати найбільш якісні товари. З розвитком міст і торгівлі відбувся остаточний розподіл праці між ремеслом і землеробством. Селяни почали займатися лише сільським господарством, а ремісники почали жити тільки за рахунок свого ремесла. Вони перетворювали свій будинок на майстерню. Свої вироби ремісники продавали або міняли на продукти харчування. Проте селяни не мали можливості купувати багато товарів - грошей у них не вистачало. Тому ремісники були змушені шукати покупця на стороні - вони почали переселятися до міст.

2.      Розвиток техніки. Винаходи

Вчитель пропонує прочитати відповідний розділ параграфа та скласти таблицю «Розвиток техніки».

Учитель пропонує ознайомитися з текстом «Водяне колесо» та дати відповіді на питання.

Текст 1. «Водяне колесо» (з монастирських записів XIII ст.)

Один з рукавів нашої річки бурхливо спрямовується у млин. Вода приводить у рух колеса, а вони - жорна й решето. Жорна молотять зерно, а решето відділяє муку від висівок.

Річка поперемінно піднімає та опускає важкі молоти й зберігає сукновалам багато сил. Скільки б коней надривалося, скільки б людей стомлювало свої руки у роботах, які робить за них милостива річка! Покинувши сукновальню, вона спрямовується на дубильну майстерню і допомагає виготовити матеріал для взуття.

Якщо треба випікати, просівати, обертати, дробити, зрошувати, піднімати молоти, річка пропонує свою допомогу і ніколи у ній не відмовляє.

Запитання до тексту

1) Які ремесла набули розвитку в середньовічній Європі?

2) Де і для чого використовувалася енергія води?

4. Торгівля і банківська справа

Учитель. За часів раннього Середньовіччя торгівля була розвинена досить слабко, панувало натуральне господарство.

Учні записують у зошит визначення.

- Проте торгові зв’язки поступово розвивалися. Зазвичай раз на рік у великих містах проводився ярмарок. На них торговці й ремісники привозили свої товари. Окрім місцевого населення, на ярмарок приїжджали місцеві городяни й сеньйори та торговці з різних країн. У кожній з цих країн карбувалася власна монета. Спеціальні люди - міняйли - зважували та обмінювали їх на монети, що були в обігу в цій країні. За це вони брали собі певну суму. Міняйли займалися так само й лихварством - позичали гроші під відсотки. Згодом з цією метою було створено спеціальні установи. Так виникли банки й банкіри.

IV. Закріплення знань учнів

Запитання для бесіди

1. Як зростання населення сприяло розвитку господарства?

2. Що змінилося в сільському господарстві?

3. Які винаходи були зроблені за часів Середньовіччя?

5. Що сприяло розвитку торгівлі?

6. Як відомо, в середні віки тривалість життя сягала приблизно 25-32 років. Чоловіки вважалися немолодими у віці 47 років, а жінка - у 44. Сім’я, що складалася з представників трьох поколінь, була рідкістю. Назвіть не менше трьох причин даного явища.

V. Оцінювання знань учнів

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про рицарський стан у середньовічній Європі.

Можливо Вам це буде цікаво