Тема. Початок хрестових походів.
Мета: ознайомити учнів з причинами, основними подіями та наслідками
хрестових походів, пояснити учням, що штовхало різні категорії людей
до участі у походах, розповісти про лицарсько-чернечі ордени;
розвивати учнів уміння аналізувати та узагальнювати історичні факти
та явища, визначати їхні причини і наслідки, навички роботи з
історичними джерелами та ілюстраціями, продовжити формувати
уміння складати хронологічні таблиці; виховувати в учнях мужність та
хоробрість, толерантне відношення до представників інших релігій,
негативне ставлення до війни як способу вирішення конфліктів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ
І. Організаційначастина уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Тести.(слайд 2-7)
1. Коли відбувсярозколхристиянської церкви?
а)1093 рік;
б)1054 рік;
в)1121 рік.
2.Як називаються противники католицького віровчення ?
а) абат;
б) єретик;
в) монах.
3. Як називається церковний суд для переслідування єретиків?
а) інфляція;
б)інформація;
в) інквізиція.
4.Як називалась спеціальна грамота про прощення гріхів?
а) індульгенція;
б) депеша;
в) реквізит.
5.Як називаєься відлучення від церкви ?
а) схизма;
б) анафема;
в) аутодафе
6. Які засоби економічної могутності
церкви?
а) церковна десятина;
б) оплата обрядів;
в) продаж індульгенцій і церковних посад.
IІI. Вивчення нового матеріалу
ПЛАН УРОКУ.(сл.9)
1.Початок хрестових походів.
2.Учасники походів.
3.Похід бідняків.
4.Похід феодалів.
5.Держави хрестоносців.
6.Духовно-рицарські ордени.
Завдання на урок.(скласти таблицю)сл.10

1.Початок хрестових походів.(сл.11)
В кінці XI ст. імператор Візантії, Олексій Комнін, звернувся до римського папи Урбана II з проханням про допомогу. В цей час його державі загрожували турки-сельджуки, які вже встигли завоювати значну частину Малої Азії. Виникла загроза для християн тих, що здійснюють паломництва до Палестини – Святої землі, де жив і був розіпнутий Ісус Христос. У Єрусалимі знаходиться головна святиня християн – Труна Господня. Римський папа скористався цією пропозицією. У 1095 році в Клермоні виступив Папа Римський. Він закликав відправиться на Схід, звільняти Гроб Господній від рук невірних. Учасники походу одержували відпущення гріхів.
Шлях рицарів, одягнутих в плащі з хрестами, лежав у Палестину, де в Єрусалимі був похований Іісус Христос.
«Земля ця, яку ви населяєте, - здавлена звідусіль морем і гірськими хребтами, вона обмежена нашою численністю, не має великої кількості багатств і ледве прогодовує, тих, хто її обробляє. Звідси відбувається те, що ви один одного кусаєте і пожираєте, ведете війни і наносите один одному безліч смертельних ран. Хай же припиниться ваша ненависть, хай замовкне ворожнеча, утихнуть війни і заснуть усілякі розбрати і розбрати. Хто тут, тут сумні і бідні – там будуть радісні і багаті. Ви захопите і скарби ваших ворогів. Станете на дорогу Святої Труни, заберіть землю цю у нечестивого народу, підкоріть її собі. Земля ця, як свідчить Писання, тече медом і молоком. Єрусалим – це пуп землі, край, багатий в порівнянні з іншими землями, він немов другий рай. Він жадає звільнення і не припиняє благати про те, щоб ви прийшли йому на виручку, а «персидське плем'я турок» захопило священні для християн реліквії, вони перетворюють храми на хліви для худоби, топчуть ногами призначені для богослужіння судини, наносять побої і образи духівництву. Не можна більш терпіти святотатство. Християни повинні піднятися на бій з невірними. Кожен воїн на знак цього – нашиє на свій одяг хрест з червоної матерії. Той, хто відправитися на схід для звільнення Труни Господа, отримає повне пробачення всіх гріхів і боргів; тих же, хто прийме смерть в битвах за віру, чекає вічне райське блаженство».
З промови Папи Римського Урбана II на Клермонському соборі (XIст.)
Питання до документа:
- До яких груп населення звертається Урбан II? (Селянам, лицарям, городянам).
- До чого він їх закликає? (Звільнити Труну Господню, боротися проти «невірних»).
- Чим приваблювали учасників походів ці землі? («земля тече медом і молоком»).
- Що обіцяв папа від походів? («порятунок душ», пробачення боргів і гріхів, вічне блаженство, нові землі)
Робота з поняттям в зошитах. (сл.12)
Європа XI століття перебувала в жахливому стані. Декілька років підряд по Європі прокотились хвилі стихійних лих: сильні дощі призводили дорозливів річок і до потопів, ранні сильні морози приводили до знищення врожаю, хліб гнив і починався голод. Були випадки людоїдства. Багато сіл і міст вимирали від епідемій.( сл.13)
2.Учасники походів.(сл.14)
Проблемне питання.
Чому саме в ХІ ст. розпочались хрестові походи?
Селяни страждаливід постійних війн і полювань, що вели феодали. Горіли села, міста, витоптувались поля постійними міжусобицями.Селяни відправились у Палестину, бажаючи звільнитися від господарів та отримати землю. Безземельні рицарі мріяли пограбувати багаті міста. Духовенство бажало розширити свою владу на Схід. Купці були зацікавлені у східних товарах. Сеньйори-заснувати на завойованих землях нові держави, отримати більше підданих.
Привід до хрестових походів.(сл.16)
3.Похід бідноти.(сл.17)
Текст 1. Зі спогадів сучасника про підготовку до походу
...Графи ще думали про свої приготування, рицарі лише починали про них думати, коли народ уже почав рухатись з неcтримним запалом. Ніхто з бідняків не думав про відсутність коштів та про труднощі такого шляху. Кожний залишав свій дім, виноградник, свій спадок, продавав їх за мізерну ціну і з радістю йшов у похід. Франція потерпала тоді від голоду, через неврожаї, що сталися один за одним, піднялися ціни на хліб... Зажерливі, як і годиться, користувались загальним лихом. Хліба було мало, і він був дорогий. Бідні замість нього їли коріння та дикі трави. Як раптом пролунав скрізь заклик до хрестового походу...
-Як автор ставиться до подій першого хрестового походу?
- Чи засуджує він бідняків?
- Хто, на його думку,винен у поході бідноти?
Весною 1096 р. у похід відправились бідняки на чолі з рицарями. Вони були погано озброєні і не мали запасів харчів. Підходячи до кожного міста вони запитували: «Це місто не Єрусалим?».На возах везли мізерні пожитки: сокири, вила, коси, ножі, дубини. Не було дисципліни, командира. Як повідомляє хроніст, попереду таких загонів простував гусак і коза, як священні тварини. У міру просування займалися грабежем. Населення Угорщини і Болгарії дало відсіч прибульцям. Голодні обірвані люди підійшли до Константинополя. У місто їх не пустили. У передмістях хрестоносці чинили безчинства і їх в човнах і барках переправили до Азії. Погано озброєні люди зустрілися з турками – сельджуками 21 жовтня 1096 року недалеко від міста Нікеї. У пустинній долині воїни султана розбили хрестоносців. Загинуло 25 тисяч чоловік. Як повідомляє візантійська письменниця Ганна Комнін, тіла загиблих, складені в купу, «утворили щось начеб високої гори».
4.Похід феодалів.(сл.19)
Восени 1096 р. з Франції і Германії на Схід відправились загони рицарів. З`єднавшись в Константинополі вони швидко розбили турків і почали грабувати міста. Багато рицарів залишались на загарбаних землях. Християни, іудеї та мусульманивжебагатороків жили тут увідносномумирі. Іс¬ламвиявляввеликувіротерпимість, а тому єдинимобов’язкоміновірцівбуласплатаспеціальногоподатку. При цьому, їхніхто не силувавнавертатися до ісламу. Проте, коли ісламськіправи-телімістадізналися про наближенняхрестоносців, вонивигна-лиізЄрусалимавсіххристиян через побоювання, щотіздадутьмістоєдиновірцям.
Єрусалимбув добре підготовлений до облоги. Щобзалишити ворога без води, усіколодязінавколомістабулизасипані. Для штурму містахрестоносцям не вистачалодрабин, таранів, іншоїтехніки, яку довелосяробити на місці з деревини, що росла дов¬коламіста. Це забрало багато часу. Лише в липні 1099 р. хресто-носцямудалосязахопитиЄрусалим. Танкредодразузайняв мечеть Аль-Акса, важливуісламськусвятиню.
Текст. З Єрусалимської історії ФулькеріяШартрського
...Другого дня, подавши сурмами сигнал, вони ще більш мужньо почали битися і, б’ючи таранами в одне місце, проламали стіну... Вже у кам’яній стіні запалала одна башта, яку наші механіки закидали палаючими головешками. Від неї, через те, що вогонь поглинув серед дерев’яних частин пальні речовини, пішов такий дим і полум’я, що жоден із захисників міста не міг там далі залишатися.
Отже, незабаром франки велично вступили до міста, опівдні, у п’ятницю, у день, коли Христос визволив увесь світ. Лунали роги: всі були схвильовані, мужньо бились, вигукували: «Допоможи, Боже!». Над стіною підняли прапор. Язичники так злякались, що де й поділась їх відвага, і почали тікати...
- Який настрій панував у хрестоносців?
Хрестоносці вчинили в містістрашнурізанину. Урятуватися не вдалосянікому, за ви¬няткомєгипетського коменданта Єрусалима та йогонайближчогооточення. Хрестоносці вбивали всіх, був то іудейчи мусульманин, старий, жінкачидитина. Літописець так описуєцюстрашну кар¬тину: «Увійшовши до міста, нашіпілігримигнали і вбивали сара¬цинів до самого храму Соломонового, скупчившися в якому вони чинили нам найбільшжорстокийопір за увесь день, так що кров їхня текла по всьому храму. Нарешті, перемігшиязичників, наші похапали у храмівеликукількістьчоловіків і жінок і вбивали, скількихотіли, а скількихотіли, залишалиживими... Хрестонос¬цішвидкорозсіялися по всьомумісту, хапаючизолото йсрібло, коней і мулів, забираючисобібудинки, повніусілякого скарбу. Післяцього, цілкомщасливі, плачучивідрадощі, наші направили кроки до гробу Спасителя нашогоІсуса Христа і спокутували свою провину перед ним». Жорстока, безпідставнарізанина у Єрусалимінадовгозбереглася в пам’ятііудеїв і мусульман.
5.Держави хрестоносців.(сл.20)
Робота з картою атласу.
Бесіда.
- Які держави утворились на східному узбережжі Середземного моря?

На східному узбережжі Середземного моря утворились держави хрестоносців.
У Єрусалимському королівстві рицарі поневолювали і мусульман і християн.
Церквам тут належали величезні володіння. Населення сплачувало податки королю і десятину церкві.Центром королівства став Храм Гробу Господнього.Рицарі несли службу по охороні цієї величезної споруди, що мала величезне значення для всіх християн.Навколо Єрусалиму було створено декілька десятків монастирів, єпископств і абатств.
6.Духовно-рицарскі ордени. (сл.23)
Повідомлення учнів, які одержали випереджувальне завдання.
Для захисту володінь хрестоносці розпочали створювати ордени-тамплієрів, госпітальєрів, тевтонців.
На чолі орденів стояли Великі магістри.
Для членів цих орденів були заборонені світські розваги.
Ордени одержували від пап привілеї - не платили десятину, підлягали папському суду, збирали щедрі пожертви,брали участь в торгівлі, грошових операціях.
Ордени швидко укріпилися і розпочали війни з сусідами та один з одним.
Орден госпітальєрів.( сл.26)
Від латинського «гість»;
у Палестині італійським купцем Мауро засновано перший госпіталь для паломників до святих місць;
мета: турбота про паломників, забезпечення їх їжею, відпочинком, лікуванням.
Орден тамплієрів.(сл.27)
Від французького «храм»;
заснований: групою французьких лицарів в 1118-1119 гг.;
мета: «по можливості піклуватися про дороги і дороги, особливо про охорону паломників».
Тевтонський (німецький). (сл.28)
Об'єднує німецьких лицарів;
мета: лікування і охорона паломників в Палестині.
Орден став вогнем і мечем нести слово Хрестове в східні землі, надавши право битися за труну Господню іншим орденам.
ІV.Підсумок.
Робота над проблемним питанням, що було поставлено на початку уроку.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Можливо Вам це буде цікаво