Тема:Візуальна (зорова) поезія сьогодні.
Мета:ознайомити учнів з ознаками і особливостями візуальної поезії, її походженням, тематикою, формами і змістом, стисло охарактеризовувати життєвий і творчий шлях талановитих поетів цього мистецтва, розкрити та проаналізувати світ їх творів; розвивати навички виразного читання, вміння розуміти приклади-взірці зорової поезії; витрактовувати їхній ідейно – образний зміст; образне мислення, уяву, фантазію, спостережливість; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття пошани і любові до творців зорової поезії, їх уяви, фантазії, думок, почуттів.
Обладнання: презентації до життя і творчості письменників, ілюстрації, тексти творів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку
1.Вступне слово.
Сьогодні українська зорова поезія має широкі крила, вона досить багатогранна. І ми на уроці повинні ознайомить лише із пір’їнкою крила – це

2.Тема( слайд 1)мистецтво бачити слово. Сучасна візуальна поезія.
3.Актуалізація опорних знань (слайд 2)
Бесіда:
1. Що ви бачите на екрані? ( зразки поезій)
2. Де і коли ви могли вже зустрічатись з таким видом поетичного мистецтва?( на уроці літератури, коли вивчали курйозні вірші)
3. Чим такі твори відрізняються від інших ( навіть не читаючи твір , ми вже можемо сказати про що розповідатиметься)

4.Оголошення мети уроку( слайд 3) .
5. Засвоєння нових знань, умінь і навичок
Слово вчителя
Багато століть візуальна поезія не викликала інтересу в письменни-ків, однак будь-яка творча діяльність пов’язується з пошуками нових виражальних засобів і форм. І щоб вразити, зацікавити читача, сучасні митці поєднали літературу і живопис.
Особливості творення візуальної поезії( слайд 4):
• поет конструює світ, порушуючи стереотипи;
• пошук самовираження;
• зорові враження зливаються зі звуковими.
Отже,( слайд 5) візуальна зорова поезія – мистецький вид, що синтезує (поєднує) літературний текст і елементи зорових видів мистецтва(графіка, живопис, архітектура тощо) в одне естетичне ціле. На цей час існує приблизно 38 жанрів зорової поезії.
Види візуальних мистецтв:
 продукція кінематографа та телебачення;
 інтернетне відео розмаїття;
 образотворче мистецтво;
 література.( слайд 7)
Бесіда:
Із чим ви можливо вже знайомі?

Слово вчителя.
Література сьогодення також має яскравих творців зорової поезії, продовжувачів барокового стилю. У нас працює 4 групи, які мали випереджувальне домашнє завдання підготувати матеріал-довідку про життя і творчість поетів.

І група Віктор Женченко «Стогін»
Вчитель. Перш, ніж надати вам слово «Творча майстерня учня»
Складіть асоціативний портрет поняття «стогін»
( протяжний звук; відлуння з минулого; жага повідомити щось важливе; небажання бути забутим; обов’язок почути цей звук кожним сучасним громадянином).
1 учень-бібліограф
Народився Віктор Васильович Женченко 11 жовтня 1936 р. в селі Оболонь, тепер Семенівського р-ну на Полтавщині, у сім’ї сільського вчителя. Після закінчення середньої школи навчався в Харківській державній консерваторії на вокальному факультеті, яку закінчив у 1960 р. Скоро став відомим оперним та камерним співцем (бас). Потім працював у Національній філармонії України – багато хто знає, що саме В.Женченко був першим виконавцем таких популярних солоспівів, як «Летять, ніби чайки», «Подай крилята», «Озовись, не мовчи», «Сміються, плачуть солов'ї», «Мелодія» («Заболю, затужу...»), «Димить туман...». Послухаємо пісню у виконанні автора «Сніг на зеленому листі»
1975 р. – член Національної спілки письменників України.
Сьогодні В.Женченко – заслужений діяч мистецтв України, заслужений артист України.
Нині митець працює в апараті Українського фонду культури.
Слайд 2
Автор поетичних збірок:
 «Струна»,
 «Батькова скрипка»
 «Сонячний бік вулиці»,
 «У сяйві тополиних грацій»,
 «Яринчин віночок»,
 «Зорова поезія» (2000, «Зерна», Париж),
 «Спрага на двох» тощо;
 Повістей, перекладач з різних мов.

Давайте, послухаємо живий голос поета...

Аналіз поезії В. Женченка «Стогін».
1.Читаня учнями.
2. Бесіда:
- Скільки слів у вірші?( 12)
- Чому минуле, є стогоном слави?( стогін – голос з минулого, коли лунали звуки від схрещення мечів і сабель, лилась кров, страждав у неволі наш народ).
- Чим мають пишатись українці, отримавши незалежність?(волею, свободою, мовою).
- Чому В. Женченко називає сучасників сонними?( вони сплять, нічого не роблять для своєї держави).

2 учень-літературознавець
Тема: відтворення суму митця з приводу байдужого ставлення сучасників до героїчного минулого.
Ідея: заклик до «сонних сучасників» шанувати героїчні здобутки рідного народу, його «сиву славу».
Художні засоби: епітети – «спраглі степи», «сива слава», «ситі сонні сучасники».
метафора – «стогне слава».

ІІ група А. Мойсієнко «Хижих мечем мирим»
Візитівка поета
Народження 9 липня 1948 р. в селі Бурівка Городянського
району на Чернігівщині.

Навчання Бурівська середня школа
Ніжинський державний педінститут

Діяльність Доктор філологічних наук, професор
завідувач кафедри сучасної української мови
Київського національного університету, заснов
ник гурту-палундромістів»Геракліт».

Творчий доробок «Приємлю» (1986),
«Сонети і верлібри» (1996, 1998)
«Сім струн» (1998, 1999),
«Нові поезії» (2000),
«Спалені камені» (2003),
«Вибране» (2005)

Аналіз поезії автора.

1.Читання учнями.
Учень-літературознавець (Слайд )
Паліндром (з грец. palindromeo – «біжу назад») – така віршова форма, рядки якої можуть читатися однаково зліва направо і навпаки, зберігаючи при цьому зміст.
2. Бесіда:
- Який настрій вірша? ( відсутня агресивність, тобто поезія має миротворчу функцію, а не войовничу).
- Про що цей текст? ( мова йде про «меч духовний», який проникає в камінне серце ворога і перемагає його).
- Як зображені деякі літери? ( вигляд меча, шаблі козацької).
- Що символізує меч?( символ влади).
- Чи є у тексті художні засоби? Які саме?( вся поезія – розгорнута метафора).

ІІІ група М. Мірошниченко «Фенікс-птах із земель руських»

1 Учень-бібліограф
Микола Миколайович народився 1 січня 1947 року в багатодітній селянській родині на мальовничій Біловодській землі, що на Луганщині.
1968 року закінчив відділ української філології Луганського педагогічного інституту ім. Т. Шевченка. Учителював на Запорожжі та Київщині.
1976 року, за рекомендацією управління Спілки письменників України, виїхав на два роки (1976-1978) до Баку вивчати азербайджанську мову, а в 1994 р. – в Стамбулі вивчав турецьку. Займався журналістикою. 16 років працював кореспондентом відділу братніх і зарубіжних літератур тижневика «Літературна Україна».
Працював заступником начальника прес-служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Член Національної спілки письменників України.
Друкувався з 1967р.
У М. Мірошниченка за його життя вийшло лише дві збірки власних поезій «Рік-осокир» (1984) та «Око» (1985), проте це вже були вельми зрілі й надзвичайно потужні поезії. На превеликий жаль, через несподівану смертельну хворобу поет не встиг видати майже підготовлений ним двотомник власних поезій, які здебільшого ще ніде не друкувалися, а також до кінця упорядкувати антологію турецької поезії.
7 липня 2009 року пішов передчасно у Вічність талановитий український поет, перекладач, літературний критик.

Аналіз поезії М.Мірошниченка «Фенікс-птах із земель руських»
(Демонстрація слайду )
У всіх традиціях фенікс виступає як сонячний символ, універсальний символ безсмертя і відродження у вогні. За легендою, коли фенікс відчуває наближення смерті, він в’є гніздо з духмяної деревини та смоли, яке потім підставляє палючим променям сонця, доки не згорить дощенту в їхньому полум’ї. Тоді з його залишків постає новий фенікс.
Бесіда:
- Як у творі поєднуються слухові та зорові образи? Що вони символізують?
- Хто такі Ярило? Чорнобог? (Яри́ло, Яри́ла — східнослов'янський міфологічний персонаж, що символізував родючість і плідність. Зображувався молодим, у білій полотняній одежі, на білому коні, босим. На голові — вінок квітів як символ вічності й неба. У лівій руці — пучечок житніх колосочків — знак життя і щастя, доброго врожаю і благополучності, у правиці — мертва чоловіча голова — нагадування про те, що кожного чекає смерть, а тому треба жити яро.
Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну.

- Чим вразив вас цей твір?

Слово вчителя. ( дзвінок) Це кличе нас дзвін поезії Миколи Сарма-Соколовського.

ІV група М.Сарма-Соколовський «Дзвін гетьмана Мазепи"

Учень-бібліограф

Народився в родині священника. Навчався в Миргородській художньо-керамічній школі ім. М.Гоголя. В Миргороді перейняв гру на бандурі від кобзаря Івана Яроша, з яким кобзарював.
В 1929 р. арештований Дніпропетровським ГПУ. На початку 1930 р. засуджений на 5 років заслання на Соловки (покарання відбував в Карелії). У 1942 р. навчався на Пастирських курсах Української Автокефальної Православної Церкви. Був пов'язаний з підпіллям ОУН. Сидів у камері смертників 15 років. Далі розстріл замінили на 25 років ув'язнення.
На каторзі сам виготовив собі бандуру (а згодом ще кілька), грою та співом розважав друзів-каторжан. Згодом навчив їх кобзарського мистецтва, спершу таємно, а потім (після смерті Сталіна) уже дещо вільніше. Спільно політв'язні виготовили ще кілька бандур і створили ансамбль бандуристів Гулагу.
. Помер 9 серпня 2001 р. в м. Новомосковську на Дніпропетровщині.
Вірші почав писати у шкільному віці. Перша публікація – в газеті «Полтавський комсомолець». Друкувався в періодиці, в антології ув’язненої лірики «Очима серця». Автор збірки поезій «На осонку літа», поеми-думи «Анафема», книг вибраних віршів «Коріння пам’яті», автобіографічної повісті «Моя причетність до ОУН» тощо.

Аналіз поезії «Дзвін гетьмана Івана Мазепи» .
(Демонстрація слайду )

Історична довідка про Івана Степановича Мазепу.
І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст. в умовах Північної війни (1700-1721), гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави. Однак під Полтавою союзні війська були вщент розгромлені Петром I.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).

Аналіз вірша
Тема: виспівування дзвоном колоколу — музейним експонатом про часи «розпреславної Полтави».

Ідея: віра, сподівання реліквії минувшини потрапити на «Дзвіницю зоревоздвиженої земної Української Держави».

Основна думка: дзвін колокола — промова гетьмана І. Мазепи до сучасників шанувати Україну-державу, її історичне минуле.

Жанр: візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянським змістом.

Художні особливості поезії.

Порівняння: «мої стугоніння ніби сяйні гала», «всі... мене турнули так наче з небесі», «я мовчу... немов ховаю таємницю».

Епітети: «сяйні гала», «далекомревних гін», «Петро шалений цар», «цілюща дохмарна дзвіниця», «кам'яні баби», «роз- преславна Полтава», «зоревоздвижна ... Держава». Повтори: «сягали гей сягали», «я ще..., я ще...». Метафори: «біди спізнали храми», «кам'яні баби прибились, нудьгують», «ховаю таємницю в самому серці».

Особливості твору: у поезії відсутні розділові знаки. Закінчення рядка поезії свідчить про інтонаційну зупинку. Рими «гала — сягали», «чін — Москвин», «цар — дар», «часи — Русі — небесі», «убивці — дзвіниці» дають змогу поетові передати бамкання дзвону, сила його звучання, це бамкання ніби наростає від рядка до рядка, нагадуючи про свою силу і могутність. Поєднуючи довгі й короткі рядки, поет із їх допомогою формує обриси дзвону. Йдеться у вірші про дзвін гетьмана Івана Мазепи, який нині перебуває в Полтаві в музеї і «мовчить, немов ховає таємницю». Поет мріє, що дзвін ще виконає своє пряме призначення — він опиниться на «дзвінці зоревоздвижної землі Української Держави» і сповістить світові про її незалежність (вірш створено тоді, коли Україна ще не була незалежною.

Опрацювання ідейного змісту поезії. Бесіда за питаннями.

Хто є героєм твору?

Про які часи розповідається у поезії? Що вам відомо про них з історії України?

Дослідіть, як М. Сарма-Соколовський ставиться до Мазепи, Петра? Чим це зумовлено?

Чому дзвін колокола — Мазепин дар?

Якої біди спізнали храми в Україночці-Русі?

Кого М. Сарма-Соколовський називає відступником й убивцями?

Яким чином колокол втратив своє призначення? Як він сприйняв те, що його змусили замовкнути?

Чим пояснити шанобливе ставлення сучасних українців до історичної реліквії тих далеких часів?

Як почував себе колокол серед інших музейних експонатів?

Про що прагнув розповісти «герой» поезії?

У чому полягала мрія колокола? Чи збігається вона із прагненнями самого автора поезії?

Чим цей вірш актуальний сьогодні?

Закріплення знань, умінь та навичок.

Завдання учням .
Учням пропонується скласти синквейн, який і зробить підсумок уроку в стислій формі про самобутність кожного поета ( робота в групах).
На дошці етапи складання синквейну.

Оприлюднення результатів.

Підбиття підсумків уроку
Урок добігає кінця. Тож зараз нехай кожен із вас поміркує та запише на карточці, які лежать на парті, за допомогою інтерактивної вправи «Мікрофон».

Повторили
Вивчили
Зрозуміли
Знаємо
Слово вчителя. Цінність української зорової поезії полягає у відкритті нових можливостей давньоукраїнського слова та створення цілком своєрідної естетичної реальності, в якій воєдино злились різноманітні види мистецтва. Така поезія збагатила українську літературу новими формальними знахідками, сприяла залученню її до західноєвропейської художньої традиції, розкрила митцям нові естетичні погляди.
Оцінювання

Домашнє завдання
Самостійно створити візуальний вірш, аналізувати твори вивчені на уроці.

Можливо Вам це буде цікаво