Урок 39. Інтеграція України в світове господарство

Мета: дати характеристику інтеграції України у світове госпо­дарство; визначити вплив процесів глобалізації на господарство України; познайомити з міжнародними організаціями, до яких входить Україна; розвивати навички аналізу та синтезу світової інтеграції; виховувати розуміння необхідності світових інтегра­ційних процесів.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

II. Вивчення нового матеріалу

ІІІ. Закріплення знань

ІV. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

У структурі експорту чорні метали займають більше 45 %. Подумайте, яким чином світова фінансово-економічна криза зачепила Україну? Чому звільняють робітників металургійних підприємств? Поясніть фразу «криза перевиробництва»? Висловіть свою точку зору щодо різкого коливання курсу долара. Зробіть висновок про інтеграцію України у світове господарство.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Інтеграція України у світове господарство. Глобалізація

Перехід до ринкової економіки у незалежній України по­требує її входження у світове господарство на засадах ринкових відносин та на принципах рівноправності та взаємної вигоди у співробітництві.

Дипломатичне визнання української держави більшістю країн світу прискорює й урізноманітнює розвиток її зовнішньо­економічних відносин. Це стосується як незалежних країн, що утворилися після розпаду СРСР і переходять до ринкового типу відносин, так і держав з розвинутою ринковою економікою, а також країн, що розвиваються.

Інтеграція України у світове господарство і розвиток її між­народних відносин пояснюються передусім потребою викорис­тання в національній економіці міжнародного поділу праці. Це дозволить прискорити реформування господарства ринкової економіки країни з метою її розвитку і зростання багатства суспільства. Така необхідність сприяє формуванню ефективної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв’язки в про­цесі інтеграції України у світове господарство охоплюють також комплекс екологічних проблем, що розв’язуються спільними зусиллями. Нарешті, розвиток зовнішньоекономічних відносин відкриває додаткові можливості у створенні належних умов для задоволення життєвих потреб народу України.

Економічний потенціал нашої країни дає підставу для на­лежної участі в міжнародному поділі праці.

Об’єктивною можливістю для інтеграції у світове господар­ство є вироблення механізму зовнішньоекономічних зв’язків, по-перше, на макрорівні — загальнодержавному; по-друге, на мікрорівні підприємств; по-третє, на глобальному та регіональ­ному макрорівнях через участь у спеціалізованих і багатоцільо­вих економічних міжнародних організаціях ООН і регіональних економічних об’єднаннях (наприклад, Чорноморська зона співро­бітництва). Поєднання об’єктивної необхідності та об’єктивних можливостей входження України у світове господарство робить цей процес закономірним. Відомо, що енергетичне самозабезпечення є однією з головних умов незалежності. Досягти його Україна може, якщо візьме курс на модернізацію наявних і спорудження нових сучасних екологічно чистих вугільних та газотурбінних електростанцій, на розвиток власного енергетичного машино- та котлобудування, скориставшись вітчизняними науковими та виробничими здо­бутками й досягненнями високорозвинених країн. Без розвитку відповідних форм зовнішньоекономічних відносин зробити це практично неможливо.

В умовах формування сучасної моделі міжнародного поділу праці (МПП), основу якої має становити якісно оновлена тех­нологічна база виробництва, Україна повинна поступово, ціле­спрямовано розв’язувати проблеми ефективної участі в МПП, використовуючи зовнішньоекономічні зв’язки для реалізації національних економічних інтересів.

Україна має як природні, історичні, так і техніко-економічні, соціально-економічні, організаційно-економічні основи для участі в МПП. Слід зауважити, що в геологічному і гідрогеологічному аспектах територія України слабко вивчена.

З історичних джерел відомо, що організовані суспільства, які існували на нинішній території України, завжди підтримували економічні зв’язки із зовнішнім світом. Тож з огляду на власні культурні та історичні традиції Україна має всі можливості для того, щоб стати рівноправним членом європейської спільноти.

Рівень розвитку продуктивних сил є одним з тих техніко-економічних чинників, які найбільше сприяють активній участі України в сучасному МПП. Видобуток залізної руди, вугілля, виробництво сталі, чавуну, мінеральних добрив, цементу, електро­енергії, цукру, тракторів і металорізальних верстатів становлять значний економічний потенціал нашої країни. За кількісними характеристиками і потужностями продуктивних сил Україна може бути гідним партнером у світових економічних зв’язках. Наявний науково-технічний потенціал дасть змогу Україні за сприятливих умов утримати передові позиції у світовій науці з цілого ряду науково-технічних напрямів і, найголовніше, про­вадити незалежну економічну політику на включення в систему світових господарських зв’язків.

Організаційно-економічні чинники включення України в сис­тему сучасного МПП за своїм змістом відображають ступінь розвитку процесів концентрації, спеціалізації, кооперації й ком­бінування виробництва (за участю української сторони) на рівні міжнародних економічних зв’язків.

Але існують причини ускладнення інтеграції економіки Укра­їни у світове господарство:

• відсутність чітко визначених напрямів та механізму струк­турної перебудови економіки, які врахували б особливості розвитку світового господарства та реальні можливості вхо­дження в нього України;

• необхідність розробки стратегії економічної безпеки та ство­рення структур, які б забезпечували і координували активне конкурентне протистояння України на світовому ринку;

• існування певних геополітичних протиріч, усунення яких можливе лише на основі довгострокового договірного про­цесу;

• суперечлива реакція українського суспільства на співробіт­ництво з міжнародними фінансовими інститутами за відсут­ності чіткої внутрішньої та зовнішньої економічної стратегії держави.

Зовнішні фактори впливу, що ускладнюють процес інтеграції України у світове господарство:

• значне посилення міжнародної конкуренції на основних то­варних ринках;

• істотне підвищення вимог споживачів до технологічного рівня якості товарів, що зробило цінові фактори конкурентоспро­можності вторинними, а фактори швидкості технологічних інновацій та гарантій якості — первинними;

• витончені форми протекціонізму та дискримінації щодо укра­їнських експортерів;

• складність входження в міжнародні проекти високотехноло­гічного співробітництва через невідповідність міжнародним критеріям захисту прав інтелектуальної власності;

• висока взаємна конкуренція інтересів України та інших пост­соціалістичних країн на міжнародних кредитно-інвестиційних ринках.

Для прискорення процесу входження України у світові гос­подарські структури головними орієнтирами українських ви­робників повинні бути: технологічний фактор, світові норми та ємність ринку.

Характерними ознаками сучасного ефективного виробництва є його вибірковість, пріоритетність. Перспективною стає міжна­родна спеціалізація. Пошук власного місця у світогосподарській структурі вимагає знань специфіки сучасного світового ринку, який теж постійно змінюється. Також необхідно враховувати тенденцію до зниження ролі природних ресурсів, географічного положення, виробничого досвіду у визначенні профілю економіки будь-якої держави, її позиції на світовому ринку.

2. Напрями ефективної адаптації України до системи МПП

1. Формування галузевого (міжгалузевого) експортно-зорієнто­ваного комплексу. У процесі структурних перетворень слід чітко визначити, які виробництва і галузі становитимуть профіль міжнародної спеціалізації.

2. Використання для співробітництва на коопераційній основі, на основі міжнародної спеціалізації потенціалу таких сфер економіки України, як науково-технічна, енергетична, про­довольча, екологічна та транспортна.

3. Спеціалізація українського експорту на деяких нових науко­містких виробах, конкурентоспроможних на світових ринках. Ідеться насамперед про окремі види озброєнь.

4. Визначення специфічних сфер співробітництва та стратегічних пріоритетів у відносинах з іншими країнами та інтеграційними угрупованнями. Один з таких пріоритетів уже визначено: це інтегрування в західноєвропейський економічний простір.

5. Взаємовигідні зовнішньоекономічні відносини з такими провідними світовими організаціями, як Світовий банк ре­конструкції та розвитку, МВФ, СОТ, МОП тощо. Участь у ді­яльності цих організацій дасть змогу підвищити можливості щодо: а) залучення іноземного капіталу, фінансових ресурсів; б) отримання певних торгових пільг, використання цивілізо­ваних тарифних засобів захисту національної промисловості, сільського господарства та ін.

ІІІ. Закріплення знань

Завдання 128. Скласти невеличкі повідомлення (або комп’ютерні презентації) про участь України в міжнародних орга­нізаціях: СНД, ГУАМ, ЧЕС, а також про СОТ та МВФ.

V. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.

Можливо Вам це буде цікаво