Тема 13. Сільське господарство

Урок 27. Сільське господарство. Загальна характеристика галузі

Мета: охарактеризувати галузеву структуру сільського госпо­дарства, значення сільського господарства в економіці держави й у формуванні її експорту; показати зв’язок сільського госпо­дарства з іншими галузями; визначити природно-географічні фактори, які впливають на розвиток галузі; дати поняття «сіль­ськогосподарські угіддя та їх структура», «меліорація»; розви­вати навички складання схем міжгалузевих зв’язків у сільському господарстві; виховувати позитивність мислення, патріотичні почуття, громадянську позицію (стосовно гарних перспектив розвитку галузі).

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.

Структура уроку

I. Актуалізація опорних понять

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

V. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

I. Актуалізація опорних понять

На які галузі поділяється матеріальне виробництво? Що виробляє матеріальне виробництво? Чому Україну називають індустріально-аграрною країною? Яка частка населення працює в сільському господарстві?

II. Мотивація навчальної діяльності

У 2008 році Україна отримала гарний урожай сільськогос­подарських культур, який дозволив не тільки себе забезпечити основними продуктами харчування, але й експортувати їх. За виробництвом та експортом деяких культур Україна зайняла високі позиції у світі. Як розуміти поняття «світова продовольча криза»? Поміркуйте та поясніть його. Які перспективи відкри­ваються перед Україною на світовому ринку?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Значення і структура сільського господарства

Однією з провідних галузей господарства України є сільське господарство. Для нашої країни сільське господарство — це традиційна галузь, у якій задіяна значна частка працюючого населення країни (біля 20 %). Сільське господарство України має дуже гарні природні умови для розвитку. З кожним роком сільське господарство нарощує темпи виробництва рослинницької та тваринницької продукції. Україна не тільки забезпечує себе основними видами продовольчих товарів, але й має гарні перспек­тиви для експорту відповідної продукції та збільшення частки галузі в структурі зовнішньоторговельного балансу країни.

Уже зараз, сільське господарство України є експортоутворю­ючою галузю. На продукцію сільського господарства та харчової промисловості (яка використовує відповідно сільськогосподарську сировину) припадає 12,9 % експорту (2007). Найбільша частка належить продуктам рослинного походження (5,9 %), з них зер­новим культурам — 4,2 %. Таким чином, плідно працюючи та раціонально використовуючи природні можливості, техніку та нові технології, напрацювання вчених, за умови активної під­тримки держави — сільське господарство України може посісти гідне місце у європейському та світовому просторі.

Сільське господарство — галузь матеріального виробництва, яка складається з рослинництва і тваринництва. Сільське гос­подарство виробляє для населення продукти харчування, а про­мисловості — сировину.

Рослинництво — галузь сільського господарства, яка займа­ється вирощуванням культурних рослин.

Ці культури об’єднуються в декілька груп:

• зернові й зернобобові культури (пшениця, овес, просо, гречка, кукурудза та ін.), що йдуть на продовольчі потреби і на корм худобі;

• кормові — сіяні трави: люпин, вика, соя і коренеплоди;

• технічні культури — продукція переробляється у харчовій (цукровий буряк, соняшник) і легкій промисловості (льон-довгунець);

• овочі, баштанні й картопля;

• багаторічні насадження (сади, виноградники).

Тваринництво — галузь сільського господарства, яка за­ймається розведенням великої рогатої худоби, свинарством, ві­вчарством, птахівництвом та ін.

Завдання 98. Географічне аудіювання

2. Природно-географічні умови для розвитку сільського господарства. Сільськогосподарські угіддя та їх структура

На відміну від промисловості сільське господарство залежить від природно-географічних факторів та наявності ресурсів (агро­кліматичних, земельних, водних).

Виробництво в сільському господарстві ведеться на значних просторах, де різноманітні рельєф, клімат, ґрунти. У сільському господарстві багато виробничих процесів носять сезонний харак­тер, оскільки пов’язані з природними умовами зростання рослин і розвитку тварин. Природні умови значною мірою впливають на процес і результат сільськогосподарської праці. До агрокліматичних ресурсів відносять температурний ре­жим повітря і ґрунту, кількість опадів, запаси вологи в ґрунті. Для сільського господарства важливе оптимальне з’єднання цих компонентів. Практично вся територія України має гарні агро­кліматичні умови.

Земельні ресурси. Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 41,8 млн га (69,2 % площі України), з них 32,9 млн га (54,5 % площі України) — рілля, інше — пасовища (9,1 %), сінокоси (3,8 %), сади і виноградники (1,6 %). Велика частка ріллі території України пояснюється перш за все високою родю­чістю ґрунтів. За цим показником Україна займає одне з перших місць в світі.

Сільськогосподарські угіддя — землі, що використовуються в сільськогосподарському виробництві.

Водні ресурси відіграють важливу роль у сільському господар­стві. Основні джерела прісних вод — водні ресурси поверхневого (річки, озера, водосховища) і підземного стоку. Поверхневі води в Україні розподілені нерівномірно. Найвищі показники водо­забезпеченості в Карпатах, Поліссі, західній частині лісостепу, найнижчі — в степу. Основним споживачем води є зрошуване землеробство, яке зосереджене в південних областях країни.

Деякі види ґрунтів потребують меліорації. Розрізняють водну (зрошування, осушення), хімічну (внесення добрив) і лісову ме­ліорацію. Водна меліорація полягає в осушенні перезволожених дерново-підзолистих ґрунтів та зрошуванні південних чорноземів і каштанових ґрунтів, захисті від зсувів ґрунтів гірських схилів; хімічна меліорація — у вапнуванні кислих (наприклад, торфових і дерново-підзолистих) і гіпсуванні солонцюватих ґрунтів. На схилах, де відбувається інтенсивне розмивання ґрунту, проводять обробку для збереження від ерозії. (Ерозія — процес руйнування ґрунту водою, вітром або під час обробітку.)

Питання до тексту. Які природно-географічні умови важ­ливі для сільського господарства? Який клімат на Україні? Як розподіляються температура й опади по території України? Назвіть основні типи ґрунтів. Які сільськогосподарські угіддя представлені в земельному фонді України? Чим пояснюється висока частка ріллі на території України? Які райони країни мають високе водозабезпечення, які — низьке? Завдання 99. Географічне аудіювання

3. Зв’язок сільського господарства з іншими галузями

Прослідкуємо виготовлення будь-якого продукту харчування, наприклад хліба. Відомо, що хліб випікають із муки, яку вироб­ляють із зерна пшениці (жита).

Для отримання високих урожаїв зерна необхідна велика кількість машин і механізмів для обробітку землі (тракторів, комбайнів, сівалок тощо). Цю техніку виготовляють підприємства сільськогосподарського машинобудування. Велике значення для підвищення врожайності культур має і раціональне використання продукції хімічної промисловості — мінеральних добрив (азотних, фосфорних, калійних) та хімічних засобів захисту рослин.

З кожним роком ґрунти внаслідок нераціонального викорис­тання стають усе більш виснаженими, що призводить до зменшен­ня їх природної родючості. Тому сучасне сільське господарство (і виробництво зерна) потребує активних меліораційних заходів (зрошення, осушення, створення полезахисних смуг, застосування протиерозійної техніки).

Меліорація — сукупність заходів, спрямованих на істотне якіс­не поліпшення земель з метою підвищення родючості ґрунту.

Селекція — напрям у біології, мета якого — виведення нових високоврожайних сортів рослин і продуктивних порід тварин.

Елеватори — складні високомеханізовані споруди для збе­рігання зерна.

Ученими-селекціонерами одержано десятки сортів зернових культур, які найбільш пристосовані до природних умов у різних районах.

Виробництво зерна — це тільки перша стадія процесу виготовлення хліба. Далі зерно доставляють на елеватори, де воно піддається первинній обробці й зберігається до часу тран­спортування споживачам. З елеваторів перевезення зерна здій­снюється різними видами транспорту в залежності від відстані (автомобілями на невеликі, залізницею на значні).

Переробка зерна на муку наближена до споживача і здійсню­ється на спеціальних борошномельних підприємствах. Виготов­лення хлібобулочних виробів проводиться на спеціалізованих заводах і в пекарнях. Хлібопекарні підприємства розташовані близько до споживача, тому що продукція повинна бути свіжою. Хлібопекарні працюють на замовлення підприємств торгівлі, через які хліб кожного дня попадає до столу споживачів.

Питання до тексту. Які галузі господарства беруть участь у виробництві хліба? Навіщо потрібні елеватори? Який сенс сільським підприємствам витрачати гроші (або віддавати частину зерна), щоб заплатити за зберігання?

ІV. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 100. Примітка. Виконання цього завдання дореч­но організувати у невеличких групах. Кількість варіантів — за бажанням учителя.

Намалюйте схему, яка показує зв’язки сільського господарства та інших галузей на прикладі виробництва:

варіант І — цукру;

варіант ІІ — молочних продуктів (твердий сир або йогурт);

варіант ІІІ — майонезу (олія, гірчиця, яйця — основні ін­гредієнти).

V. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.

Можливо Вам це буде цікаво