Тема 32. ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ

Мета: формування знань про теплові пояси Землі та причини нерівномірного розподілу сонячного тепла та світла на земній поверхні; розвиток умінь складати характеристику теплових поясів Землі; сприяння розумінню закономірностей у розподілі середньорічних температур на планеті.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атласи, підручники, схема руху Землі навколо Сонця.

Опорні поняття: екватор, паралель, кут падіння сонячних променів, широта місцевості, пори року.

Базові поняття: Північний та Південний тропіки, Північне та Південне полярні кола, теплові пояси Землі.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Альтернативні варіанти

Прийом «Експрес-тест»

• Вимірюючи температуру повітря, термометр установлюють:

а) у місці падіння прямих сонячних променів;

б) у місці, захищеному від прямих сонячних променів;

в) у будь-якому місці.

• У разі віддалення від земної поверхні на кожен 1 км температура повітря знижується на:

а) 6 °С; б) 8 °С; в) 10 °С.

• Різниця між максимальним і мінімальним показниками температур за певний період називається:

а) середньою добовою температурою;

б) амплітудою температур;

в) графіком ходу температур.

• У разі збільшення кута падіння сонячних променів кількість сонячної енергії, що надходить:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) не змінюється.

• Найнижчі середні температури повітря на Землі зафіксовано:

а) у полярних широтах;

б) в екваторіальних широтах;

в) над океанами.

Прийом «Чомучка»

• Чому термометр, розташований на вікні житлового будинку, показує неточну температуру повітря?

• Чому на екваторі завжди спекотно, а на полюсах — завжди холодно?

• Чому в тропосфері температура повітря знижується з висотою?

• Чому людям необхідна інформація про зміни температури повітря?

• Чому рідина, якою заповнена трубка термометра, рухається вгору або вниз?

• Чому протягом доби температура повітря змінюється?

• Чому відбувається зміна пір року?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Учитель. Уявіть собі, що до вашої школи приїхали гості — школярі зі спекотної африканської країни Конґо. Обмінюючись враженнями, розповідями про свої країни, ви, можливо, з подивом дізнаєтесь про те, що в Конґо — країні, розташованій на екваторі, немає звичної для нас зміни пір року. Водночас для ваших гостей вражаючим відкриттям буде наша зима, сніг і морози... Чи зможете ви пояснити гостям причини тих «фантастичних» змін у природі, що відбуваються в нас у вигляді зміни пір року?

Для цього давайте проведемо невеликий експеримент. Поставимо глобус поблизу від включеної лампи та будемо обертати глобус проти годинникової стрілки. Лампа, імітуючи Сонце, буде краще освітлювати одну з половин глобуса — то північну, то південну півкулю. Екватор весь час перебуватиме в зоні високої освітленості, а от середні широти, а найбільше полюси, будуть перебувати в різних зонах освітленості залежно від положення глобуса. Цей простий експеримент дозволяє зробити деякі припущення щодо причин зміни пір року. Однак будь-якому експерименту необхідне теоретичне обґрунтування, яке підтвердить або спростує його правильність.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.      Річне обертання Землі навколо Сонця:

а) аналіз схеми в підручнику (атласі) «Обертання Землі навколо Сонця»;

б) поняття про тропіки та полярні кола. Виконання схематичного рисунка, що ілюструє їх розташування.

2. Теплові пояси Землі:

а) аналіз рисунка «Теплові пояси Землі»;

б) самостійна робота з підручником. Заповнення таблиці.

Характеристика теплових поясів Землі

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Лови помилку!» — «Світлофор»

Учитель формулює речення, в тексті яких можуть бути помилки. Якщо помилок немає — учні піднімають зелену картку, якщо є — червону.

• Земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом 66° 33′.

• 22 грудня Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком.

• Коли в південній півкулі літо, за південним полярним колом — полярна ніч.

• Лінії тропіків і полярних кіл є умовними.

• У спекотному тепловому поясі чотири пори року.

• 21 березня в північній півкулі найдовший день.

* Прийом «Творча лабораторія» (робота в чотирьох групах, кожна група характеризує один день)

Завдання 1. Як відомо, дні 22 червня, 23 вересня, 22 грудня та 21 березня — особливі. Сформулюйте по п’ять речень, які б містили вичерпну інформацію про кожен з цих днів.

Завдання 2. Конкурс чотирирядних віршів у стилі «синквей». Ключові слова: тропіки, полярні кола, зеніт, рівнодення.

VI. Підсумок уроку

Повернення до ситуації експерименту, створеної на етапі мотивації. Наскільки правильними виявилися припущення? Що нового ви дізналися, працюючи над теоретичним матеріалом?

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Принести (якщо є) барометр.

• * Написати твір-мініатюру «Подорож від екватора до полюса».

• Скласти п’ять репродуктивних запитань до тексту параграфа.

Додатковий матеріал до уроку

• У багатьох народів світу календарні події та свята були пов’язані з днями сонцестояння та рівнодення. Так, у німців, за офіційним календарем, у ХІХ ст. і на початку ХХ ст. зима тривала з 22 грудня до 21 березня, тобто з дня зимового сонцестояння до дня весняного рівнодення. У календарі японських свят день зимового сонцестояння — 22 грудня — відзначається в усій країні з 725 року як радісна подія, оскільки означає, що незабаром день подовшає, а ночі стануть коротшими і настане тепла пора року. У Середньовіччі в корейців свято нового року також починалося із зимового сонцестояння. Давні китайці, визначаючи сезони, керувалися двома датами — днями зимового та літнього сонцестояння.

Можливо Вам це буде цікаво