Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями будови та процесів життєдіяльності водоростей.

Обладнання й матеріали: таблиці до теми, таблиця «Будова хламідомо­нади», зображення водоростей, мікроскоп, куль­тура хламідомонади або постійних препаратів.

Базові поняття й терміни уроку:  водорості, талом (слань), спори, зелені водорості, одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні водорості, нитчасті та пластинчасті водорості.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які рослини відносять до нижчих?

2. Які рослини відносять до вищих?

3. Чи можуть рослини жити у воді?

III. Вивчення нового матеріалу

Будова і процеси життєдіяльності зелених водоростей

Увага учнів звертається на те, що у воді живуть не тільки бактерії та різні квіткові рослини (запропонувати учням назвати водні рослини (наприклад, відомі учням латаття й кубушки)), але й особлива група рослин — водорості, представлена в наших водоймах не тільки одноклітинними, але й багатоклітинними рослинами. Вивчення водоростей доцільно почати з хламідомонади як типового представника зелених одноклітинних водоростей. Розглядання в натурі цього об’єкта трохи ускладнюється тим, що його доводиться вивчати взимку.

Для вивчення хламідомонади під мікроскопом можна використати взяту рано восени «цвілу» воду з хламідомонадами. Щоправда, у лабораторних або класних умовах хламідомонади зазвичай утрачають рухливість, скидають джгутики.

Учні розглядають «цвілу» воду в склянках, готують мікроскопічні препарати для наступного вивчення. За наявності достатньої кількості мікроскопів кожен учень розглядає свій препарат. Якщо немає достатньої кількості мікропрепаратів, то один препарат використовується вчителем для демонстрації хламідомонади під мікроскопом. Перш ніж розпочати демонстрацію, учитель за таблицею описує зовнішню і внутрішню будову хламідомонади. При цьому звертається увага на величину й форму тіла хламідомонади, на джгутики та їхню роль, на прозору оболонку, цитоплазму, ядро, хроматофор (термін пояснюється й записується на дошці), вакуолі.

Підкреслюється цілісність хламідомонади як одноклітинного рослинного організму.

Після пояснення учні розглядають приготовлений препарат під мікроскопом спочатку за малого, а потім за великого збільшення, керуючись рисунком у підручнику, що лежить на столі поряд із мікроскопом.

За малого збільшення вдається виявити активний рух хламідомонади, що має еліпсоїдну форму тіла із загостреним переднім кінцем, оберненим під час руху вперед. Для розглядання хламідомонади за великого збільшення мікроскопа потрібно видалити частину води з-під покривного скельця смужкою фільтрувального або промокального паперу. Слід зазначити, що джгутиків без пофарбування не видно (препарат забарвлюється 2%-м розчином калій іодиду або метиленовим синім).

Замалювавши будову хламідомонади в зошиті, учні в процесі бесіди з’ясовують питання про мінеральне живлення водорості, а також про засвоєння на світлі вуглекислого газу, розчиненого у воді. Учитель може поставити такі запитання:

— Чим зумовлене зелене забарвлення квіткових рослин?

— Де в клітинах квіткових рослин міститься хлорофіл?

— Де в тілі хламідомонади, що також має зелене забарвлення, міститься хлорофіл?

— Що спільного в хроматофора і хлоропластів?

— Яке значення має хлорофіл?

Звертається увага на те, що хламідомонада, як зелена рослина, здатна на світлі утворювати органічні речовини й при цьому виділяти у воду кисень. У такий спосіб створюються умови для дихання водоростей, риб та інших водних тварин.

Слід підкреслити, що хламідомонада також дихає киснем, розчиненим у воді.

Значний інтерес становить одноклітинна водорість хлорела. Учням необхідно розглянути її в скупченнях і під мікроскопом, звернути увагу на середовище існування (сирий ґрунт, стовбури дерев, прісна вода), а також на особливості клітинної будови.

Звертається увага на фотосинтезуючу особливість хлорели, що використовує сонячну енергію значно інтенсивніше, ніж наземні зелені рослини.

Звертається увага учнів на те, що зелені водорості розмножуються по-різному.

За нестатевого розмноження хламідомонада втрачає джгутики, після чого з її протопласта — ядра, цитоплазми, хроматофора — шляхом складного поділу утворюється дві-чотири, рідше вісім клітин — зооспор. Після ослизнення і розчинення материнської оболонки зооспори потрапляють у водойму, ростуть і поступово перетворюються на дорослі особини хламідомонади.

Учитель пропонує учням розглянути на рисунку в підручнику послідовні фази поділу хламідомонади та хлорели під час нестатевого розмноження.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання

Де живуть водорості?

Чим водорості відрізняються від вищих рослин?

Які представники водоростей вам відомі?

V. Домашнє завдання

Можливо Вам це буде цікаво