Меню сайту
Категорії розділу
Нові коментарі
Дякую
Статистика
Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
| Головна » Файли » Управління школою |
Адаптація молодих вчителів в системі роботи методичного обєднання
| 23.01.2016, 20:40 | |
|
Адаптація молодих вчителів в системі роботи методичного обєднання Немає потреби переконувати когось у тому, що добре організована підготовка фахівців – найважливіше завдання кожної держави.Сучасна доба ставить нові вимоги до вчителя. Суспільству потрібен вчитель-професіонал з високою науково-теоретичною, методичною, психолого-педагогічною, теоретичною і практичною підготовкою, здатний до безперервного навчання, творчості і постійного самовдосконалення. Тому, в сучасних умовах модернізаційних змін в освітньому просторі всіх рівнів важливого значення набуває підвищення ефективності методичної роботи, яка має ґрунтуватися на досягненнях психолого-педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду і бути спрямованою на підвищення фахової майстерності педагогічних працівників, на розвиток творчого потенціалу кожного вчителя.У структурі системи професійної підготовки педагогів особливої актуальності набуває післявузівська діяльність молодого вчителя, його адаптація до професії педагога. Професійне становлення особистості педагога – довготривалий процес. Від того, як пройдуть перші роки вчителя-початківця, залежить стабільність педагогічних кадрів, їх якісний склад, результативність навчально-виховного процесу в школі.Дитина в школі чекає на висококваліфікованого вчителя, незважаючи на суспільні катаклізми, а сам учитель прагне відчувати моральне задоволення від своєї праці. Тому зосередимо нашу увагу саме на початкового етапу педагогічної діяльності, і зовсім не тому, що не хочемо бачити складніших проблем. Адже і нині чимало молодих людей прагнуть працювати в школі. У системі чинників, що впливають на адаптацію молодих учителів, більшість дослідників (С.Овдій, С.Кондратьева, О.Мороз та ін.) на перше місце ставлять емоційне спілкування. Професійна адаптація молодого вчителя, особливо у перші два роки роботи, характеризується високою емоційною напругою. По-перше, у цей період молода людина, яка ще тільки опановує нову царину життя та діяльності, робить чимало помилок, зазнає постійних невдач. По-друге, їй здається, що всі бачать її похибки, засуджують, негативно оцінюють її. Ця залежність від соціального оцінювання зберігається ще з навчального закладу, де інша людина виступала в ролі ,,головного судді”діяльності та поведінки студента, а власні критерії оцінювання та механізми самовідповідальності ще не були відпрацьовані. Відчуття постійних невдач, ускладнене високою залежністю від думки інших, спричинює засмучення, подекуди й розчарування. Проте не менш глибоко переживається й радість від перших успіхів, саме вона дає сили для продовження діяльності, творчого пошуку, подолання труднощів адаптації, визначає загальний тонус життя вчителя. У цей період молодим учителям притаманне недиференційоване спілкування з оточенням, що також породжує недостатньо диференційовані емоційні переживання, тобто молодий учитель користується переважно протилежними еталонами ,,добре – погано”, а будь-яка непередбачена подія шкільного життя викликає в нього або позитивний (часто близький до екзальтованого), або негативний пригнічений стан. Негативні оцінки, вияви критичного ставлення з боку оточення він сприймає як рівнозначні незалежно від того, хто їх висловлює. Однак вже після трьох років роботи відбувається відокремлення професійного і неформального спілкування. Це призводить до того, що в колективі з'являються референтні особи, різні за своїм впливом (ділове спілкування, неформальне спілкування), відповідно емоційне забарвлення знижується, стає більш адресним та диференційованим Успішність соціальної адаптації в цілому визначається широтою, інтенсивністю, значущістю спілкування вчителя у своєму професійному середовищі, прагненням зберігати контакти та взаємодіяти з усіма його суб'єктами. Важливою вимогою, як зазначає дослідниця процесу адаптації молодих учителів О.Солодухова, є вміння переносити свій позитивний досвід спілкування з колегами (рівень усвідомлення, ефективні прийоми, необумовлене прийняття, визнання та ін.) на спілкування з учнями та їхніми батьками. Для більшості молодих педагогів неабияку складність становить саме перенесення (співвіднесення, осмислення, інтеграція) досвіду спілкування. На адаптації молодого вчителя великою мірою позначаються суспільні процеси в цілому. Так, упродовж кількох років у педагогічній пресі посилено пропагувалася теза про те, що в нашій школі все погано. Орієнтація на досвід одинаків, надмірне захоплення новаціями окремих педагогів, незважаючи на безсумнівну цінність їхньої праці, супроводжувалася певними психологічними втратами, зокрема знецінюванням заслуг пересічних учителів, на плечах яких, власне, і тримається школа. І хоча в суспільній думці вже тоді почалася переорієнтація (зосередження уваги на щоденних турботах кожного вчителя), тогочасні студенти були переконані, що їхнє завдання - здійснити в тій школі, куди вони при йдуть працювати, принциповий переворот, показати учителям-консерваторам, які в ній працюють, що таке сучасна педагогіка. Однією з особливостей внутрішкільного управління є те, що структура управління має тільки два адміністративних рівні — директор та заступник директора. У великих за кількістю учнів і вчителів школах заступник директора має декілька десятків підлеглих. Ефективно управляти такою кількістю людей неможливо. Тому важливим для керівника є використання такого методу, як організація роботи методичних об'єднань. Цей метод дає змогу створити ще один рівень управління, проміжний між заступником директора та вчителями. Його застосування може сприяти підготовці вчителів до якісного викладання навчальної дисципліни та реалізації управлінських завдань, пов'язаних з розвитком школи.Доцільно під час призначення керівників методичних об'єднань враховувати рівень їхньої професійної кваліфікації, наявність організаційних здібностей, бажання та можливість виконувати доручення, авторитетність серед педагогів, самих молодих педагогів.Часто в навчальних закладах створюється декілька творчих груп, які опрацьовують різноспрямовані теми, що ускладнює забезпечення загальної цілеспрямованої діяльності колективу. Творча група — це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників навчального закладу, які по-глиблено вивчають певну наукову проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду і забезпечують його творче застосування. В цьому навчальному році методичний кабінет проводим роботу змолодими спеціалістами ( 25 осіб) дослідження , складалася із двох етапів: -І (адаптаційний) – включав перший рік роботи – стажування; -ІІ (професійного становлення молодого вчителя) – включав другий і третій рік роботи. Відповідно до програми експерименту, ми організовували методичний супровід і допомогу керівникам шкіл, учителям-наставникам і методистам районних методичних кабінетів, сприяли успішній адаптації молодого вчителя у конкретному освітньому середовищі та навчальному закладі. До початку першого (адаптаційного) етапу з методистами районних відділів освіти (25 осіб), які брали участь в експериментальній роботі, були проведені тематичні навчання, семінари з вдосконалення психолого-педагогічних знань, технологічних навичок організації методичної роботи з молодими вчителями. Тому робота з методистами на базі районного методичного кабінету була налаштована на продуктивну діяльність. В закладах були визначені вчителі-наставники, які спрямовували роботу з адаптації молодого спеціаліста. Завданням подальшої спільної роботи молодого вчителя та педагога-наставника було складання індивідуального плану стажування з урахуванням науково-методичної проблеми, над якою працює школа. Переважна більшість наставників навчали стажистів не копіювати досвід, а наполегливо працювати над виробленням індивідуального педагогічного стилю.В основу організації методичної роботи в період адаптації було покладено роботу районних ,,Шкіл молодого вчителя”. За час навчання у ,,Школі молодого вчителя”педагоги виробляли індивідуальний стиль спілкування, який ґрунтувався на партнерських відносинах, емоційній підтримці, психологічній безпеці, вмінні керувати собою, розумінні власного стану, ефективній реалізації обраних методів і прийомів навчально-виховної роботи з учнями. Підсумковим етапом формувального експерименту було визначення рівня готовності методистів районного методичного кабінету, керівників шкіл та вчителів-наставників до роботи з молодими вчителями. Нами встановлено, що наукові підходи в організації роботи стали визначальними. Педагоги, які продумано організовували всі заходи, стали активно і цілеспрямовано займатися самоосвітою та використовувати в своїй роботі творчі підходи і технології. Отримані результати нашого дослідження порівняні з анкетним матеріалом, карткою педагогічного розвитку отриманим до початку роботиз молодими вчителя, і після завершення роботи дозволяють стверджувати, що проведена робота дає позитивні наслідки.Найбільше позитивного та результативноъ роботи виявляється в самостійній свідомій роботі молодих спеціалістів,особливо спецілістів 2 і 3 років роботи. Взаємовідвідування уроків із подальшим обговоренням стимулює молодих учителів показати якнайкращі результати. Окрім того, кожен фахівець має можливість уникнути помилок, які були допущені колегами під час відкритого уроку чи підготовки до нього. Стимулює молодого педагога і похвала досвідченого вчителя, методиста-предметника, наставниками, керівництва школи. Підтримка й розуміння учнівського колективу також стимулюють молодих фахівців до вияву нестандартності і неординарності на уроці і в позакласних заходах. Таким чином, дослідження ефективності створеної моделі науково-методичної роботи районного відділу освіти та школи з професійного становлення молодого вчителя не тільки забезпечує достовірною інформацією про якість та ефективність підготовки педагога-початківця, а й стимулює сумлінну, результативну працю вчителів, їхню інтелектуальну ініціативу, пробуджує в молодих учителів інтерес до самоосвіти, до творчості, прагнення досягти кращих результатів, отримати на етапі професійного становлення визнання в педагогічному колективі, де працює вчитель та формує свою творчу лабораторію. Великої уваги під час роботи молодих спеціалістів приділили стажуванню та наставництву: ,,Від наставника до професіонала”.Особливу увагу слід приділити питанням організації стажування. Адже процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили. Педагогічне наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодим спеціалістом у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективними. Відповідну роботу необхідно здійснити з питань добору та навчання тих, кому доручається керівництво стажуванням молодих учителів. В області нагромаджено досвід керівництва стажуванням і наставництва молодих спеціалістів кращими учителями-методистами, старшими учителями, учителями вищої категорії. На допомогу наставникам дирекція школи має розробити низку пам’яток, виходячи з умов діяльності педагогічного колективу, педагогічної майстерності вчителів-наставників, контингенту учнів, умов функціонування навчального закладу і т. ін. Педагоги наставники з керівником методичного об’єднання молодих вчителів складають напрями методичної роботи що є важливим елементом в адаптації молодого вчителя ,як приклад - ,,Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем”, Білокуракинська ЗОШ І-ІІІступенів № 2 Індивідуальне наставництво розглядається як важливий напрям роботи досвідчених учителів в удосконаленні педагогічної майстерності молодих педагогів. Загалом стосунки молодої людини з колективом можуть складатися на таких рівнях (за М.Милославовою): 1)зрівноваження, змістом якого є встановлення рівноваги між середовищем й індивідом. Індивід ознайомлюється зі специфікою діяльності, встановлює соціальні контакти; 2)псевдоадаптпація — зовнішнє пристосування при внутрішньому неприйнятті норм і цінностей середовища; 3)пристосування - взаємне визнання середовищем та індивідом ціннісних орієнтацій одне одного; 4)уподібнення - процес, що характеризується повною психологічною переорієнтацією індивіда. Провівши опитування молодих вчителів, на основі анкети проаналізувавши їх побажання на майтнє , ми виявили : -щоб молодим вчителям не заважали працювати так, як вони вважають за потрібне; -не нав'язувати їм своїх методів; -щоб у них вбачали самостійну, зрілу особистість, зважали на вашу думку; -щоб педагогічні погляди і дії колег більше відповідали тому ідеалові педагогічної діяльності, який ви вважаєте істинним, і т. ін. Подекуди вчитель - початківець потрапляє в такі умови, коли йому дуже важко примиритися з тим, що діється. В таких екстремальних ситуаціях, коли йдеться про моральне обличчя вчителя, важко підказати, що краще: залишитись і присвятити життя боротьбі чи бігти, рятуючи свою гідність та самоповагу. Тут кожен вирішує сам: чи вистачить у нього сил, стійкості, послідовності. Побажаймо, щоб не було в житті таких ситуацій, щоб не ставали молоді вчителі перед такою глобальною моральною дилемою, щоб панував у школі дух доброзичливості та взаємної приязні.Набуває поширення й така форма керівництва роботою молодих педагогів, як участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й володіти методикою передачі його іншим. Учитель розробляє тематику занять, використовуючи такі форми організації навчання, як відкриті уроки, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами, моделювання тощо. Робота з молодим спеціалістом має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності вчителя до навчально-виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність. Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи. Отже, педагогічний колектив – це друга школа молодого вчителя, школа формування його майстерності, творчої індивідуальності. Педагогічне наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого вчителя, допомагає йому працювати в тісному контакті з досвідченими педагогами школи, за якого передача останніми знань, умінь і навичок професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найефективнішим.Система підвищення професіоналізму педагогічних працівників - це цільовий комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених організаційно-змістовних компонентів. Вона передбачає безперервну післядипломну педагогічну освіту. Методична робота - основний компонент цієї системи так як здійснюється практично постійно і найбільш повно враховує запити та потреби педагогічних працівників, більш динамічно реагує на потреби педагогічної практики. Її зміст, визначається як загальними цілями розбудови української національної школи так і конкретними завданнями, що витікають з реального стану професійної діяльності педагогічних працівників. Тому методична робота - це є сучасна функціонуюча система організаційного та науково-методичного забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників у міжкурсовий період і є дієвим засобом управління навчально-виховним процесом. Ефективність процесу підвищення професійної майстерності вчителів потребує підведення наукової бази до її організації. Оскільки науково-методична робота є цілісним, складним утворенням, то науковий підхід до її організації і здійснення буде системний.У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності. «Учителем школа стоїть» - воістину правдиві слова. І дискутувати, хто в навчальному закладі головніший – учитель чи учень – немає сенсу, бо без них не існуватиме школа.Поступово молоді вчителі переходять до складу вчителів, що мають невеликий досвід педагогічної роботи, проте вже вміють проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес. При цьому наполегливий педагог навчається так званої педагогічної майстерності. Можливо Вам це буде цікаво | |
| Переглядів: 989 | Завантажень: 0 | | |
| Всього коментарів: 0 | |
