Меню сайту
Категорії розділу
Нові коментарі
Дякую
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Головна » Файли » Презентації до виховної роботи |
Звідки прийшло до нас свято закоханих
| [ · Скачати дистанційно (9,78 МБ) ] | 09.01.2016, 01:07 |
|
ЗВІДКИ ПРИЙШЛО ДО НАС СВЯТО ЗАКОХАНИХ? 14 лютого – День Святого Валентина або День усіх закоханих – день, коли навіть самий боязкий і нерішучий може сказати все, не промовивши ні слова… Традиція святкування Дня Святого Валентина прийшла до нас із Заходу. Закохані у цей день дарують один одному подарунки: цукерки, м’які іграшки і червоні троянди, ніжні листівки-валентинки, і звісно ж, зізнаються у коханні. Існує прекрасна легенда про виникнення Дня Святого Валентина. Римський імператор Клавдій ІІ, що правив у третьому столітті нашої ери, вважав, що сім’я і кохання заважають воїнам у битвах, і тому суворо забороняв шлюб протягом усієї військової служби, яка тривала довгих 25 років. На превелику радість закоханих легіонерів, знайшлася людина, яка не побоялася імператорського гніву, і таємно освячувала шлюби солдат з їхніми обраницями. Це був християнський священик і лікар Валентин. Але довго тримати це в таємниці не вдалося. Про діяльність Валентина дізнався імператор Клавдій… Наприкінці 269 року Валентина було узято під варту. А згодом підписано указ про його страту. Останні дні життя священика оповиті ореолом романтики. Поговорювали, що в нього закохалася донька тюремного наглядача. Валентин не міг відповісти на почуття дівчини, адже священик дав обітницю безшлюбності. Напередодні страти, в ніч з 13 на 14 лютого, він написав листа, у якому зізнався у своїх почуттях до дівчини. А підписав він своє послання “Твій Валентин”… Як же все було насправді, ми ніколи не довідаємося. Та все ж відомо напевне – молодий християнський священик загинув в ім’я кохання. Під іменем Валентина відомо декілька ранньохристиянських святих мучеників. Один з них – Валентин – римський священик, страчений близько 269 року нашої ери. Ще одним відомим святим Валентином був єпископ Інтерамни. Його стратили за те, що він привернув до християнської віри сина градоначальника. Романтичне свято – Валентинів день – було встановлене Папою Геласієм І у 496 році нашої ери для вшанування пам’яті про святих мучеників з ім’ям Валентин. День усіх закоханих існує щонайменше півтори тисячі років… За однією з легенд, коріння цього свята сягають часів язичництва. “Попередником” Дня закоханих вважають свято Луперкалії – свято достатку та еротизму, яке влаштовувалося у Древньому Римі 15 лютого на честь бога-покровителя стад Фавна (Луперка) та богині “гарячкової” любові Юнони Фербуати. Молоді дівчата писали любовні записки юнакам і складали їх у спеціальну чашу для жеребкування. Юнак, який витягнув записку, мав цілий рік залицятися до дівчини, що написала це послання. Цікаво, що у цей день чоловіки на вулицях шмагали жінок батогами, сплетеними зі шкір жертовних кіз. Вважалося, що це сприяло плодючості жінок, тому останні з радістю та покірністю підставлялися під жорстокі удари. В 494 році нашої ери Папа Геласій І змістив святкування Луперкалії з 15 на 14 лютого. Таким чином, воно співпало з днем вшанування Святого Валентина. Досить скоро святкування Луперкалії взагалі зійшло нанівець. Дехто пов’язує святкування Дня закоханих з початком шлюбного періоду птахів, що припадає саме на середину останнього зимового місяця. Вважається, що шлюб, узятий цієї пори, буде довгим і щасливим. Адже, як відомо, багато птахів паруються один раз і на все життя. Масово відзначати 14 лютого як День закоханих почали з ХІІІ століття. В Америці з 1777 року. В нашій країні День Святого Валентина з’явився зовсім нещодавно – наприкінці ХХ століття. Невід’ємним атрибутом свята є валентинка – вітальна листівка зі словами кохання. Перші валентинки з’явилися у ХV столітті. Автором найпершої письмової валентинки є Герцог Орлеанський. Будучи ув’язненим у відомій британській в’язниці Тауер, він писав своїй дружині любовні послання. Одне з яких, датоване 1415 роком, і досі зберігається у Британському музеї. Найбільшої популярності валентинки досягли у ХVІІІ столітті. У той час паперовими валентинками обмінювалися як подарунками. Їх виготовляли з кольорового паперу і підписували кольоровими чорнилами. У 1797 році в Англії було відоме “Керівництво для молодої людини з написання валентинок”, яке містило багато віршів і присвят для тих, хто сам нічого придумати не міг. На початку ХІХ століття в Англії почалося серійне виробництво валентинок. Спочатку це були чорно-білі малюнки, намальовані вручну на фабриці. Та щороку валентинки ставали все оригінальнішими та яскравішими. Традиційно вважається, що Свято усіх закоханих прийшло до нас із Заходу. Однак, святкування, подібні до римських Луперкалій, здавна були і на Русі. Так у нас з давніх часів святкувався день Купали, що припадав на 7 липня (точніше на ніч з 6 на 7). Свято присвячувалося дню літнього сонцестояння, а також язичницькому слов’янському богу сонця Купалі. Слов’яни вшановували Сонце, зрілість літа, зелені покоси. Молодь підперізувалася перев’язами з квітів, на голову одягали вінки. Водили хороводи, співали пісень, стрибали через багаття, ворожили на нареченого. Після прийняття на Русі християнства, язичницьке свято Купала замінили вшануванням Іоанна Хрестителя, так як день Різдва його припадав саме на 7 липня. За цим святом закріпилася назва “Івана Купала”. Наступного дня – 8 липня – православна церква вшановує пам’ять Святих Петра і Февронії Муромських – покровителів кохання і сімейного щастя. Немає значення, коли саме ми відзначаємо свято кохання – взимку чи влітку… Головне, що ми шануємо це високе почуття. Адже, як сказав відомий філософ Еріх Фромм «Кохання – це єдина і задовільна відповідь на запитання про сенс людського існування». Кохайте… і будьте коханими… Можливо Вам це буде цікаво | |
| Переглядів: 1240 | Завантажень: 564 | | |
| Всього коментарів: 0 | |
