Меню сайту
Категорії розділу
Нові коментарі
Дякую
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Головна » Статті » Класному керівнику » Сценарії свят, виховних заходів |
Святого Миколая ніч чарівна
|
Дійові особи: - Батько - Мати - Бабуся - Марійка - Петрик - Святий Миколай - Янголи (2) - Чортеня Антипко Святково вбрана зала, що імітує українську хату, біля печі на лаві сидить бабуся з онуками. Бабуся розповідає Марійці та Петрику казку, що супроводжується ляльковим театром: Давним-давно, багато століть назад, жили чоловік і жінка. І все в них було добре: достаток, гроші, повага. І жили вони по-доброму: ні з ким не сварились, допомагали бідним, ходили до церкви. Тільки одне завдавало смутку: не було у них дітей. Просили вони милості у Бога, молилися палко. Йшли роки, а в їхньому домі не лунав дитячий сміх. Та не стали вони від цього ні злими, ні заздрісними, не впадали у відчай, а продовжували молитися Богові. І за те, що не переставали вони вірити в диво, залишалися добрими, Бог подарував їм на схилі років синочка Миколая. Миколка ріс гарним, слухняним хлопчиком, але рано залишився сиротою. Тому більшу частину життя не знав він батьківського тепла. Ні в чому не знав він потреби: залишили батьки йому у спадщину великі статки. По-сусідству з Миколаєм жили три сестри – красиві, трудолюбиві дівчата. І почув якось Микола розмову сусід, що не можуть ці дівчата вийти заміж, бо ж ніхто не хоче брати за дружину бідних дівчат без приданого. - Як же це, - подумав Миколай, - я живу добре, все маю, а поряд страждають люди. Навіщо мені одному стільки багатства, коли хтось не може бути щасливим? Пізно вночі, коли все місто спало і бачило сни, прийшов Миколай до сусіднього будинку, в якому жили дівчата, і в пічний димар кинув три мішечки золота. В будинку палав камін, а біля нього сушилися панчохи, що випрали дівчата увечері. І мішечки з золотом впали прямо у панчохи. Прокинулися вранці сестри і охнули: кожна в панчосі знайшла придане, якого вистачило, аби вийти заміж і жити щасливо у достатку. Кожного дня сестри молилися Богові і щиро дякували невідомому благодійнику. Та на цьому дива не скінчилися. Місто завмерло в очікуванні: кожну ніч хтось отримував те, у чому мав найбільшу потребу. Хворі – ліки, вдови – теплий одяг, бідні діти – іграшки і їжу. Довго вдавалося Миколаю залишатися невидимим помічником. Він робив добрі справи і не чекав, що хтось його похвалить. Миколай прожив довге життя, завжди залишаючись добрим, терпеливим, милосердним. За це і любили його люди, а коли він залишив цей світ, то Бог взяв його до себе і зробив святим помічником своїм. Раз на рік Миколай сходить з небес на землю і розносить дітям подарунки. А допомагають йому янголи, що цілий рік слідкують за дітьми і розповідають Миколаю про їхні добрі та погані вчинки. Слухняним діткам Миколай приносить солодощі, а неслухам – вербові різки. ПІСНЯ «Ти сьогодні швидше спатоньки лягай» Ти сьогодні швидше спатоньки лягай, Бо прийде у гості Миколай. Бачиш, перша зіронька вже горить – То наш Миколай до нас спішить. В нього коні білі, наче сніг, Борода сивенька аж до ніг, У сріблясті саночки він сіда І за вітром в’ється борода. Приспів: Миколай, Миколай, Ляльки, зайчики – дарунки… Миколай, Миколай, Втілення усіх надій. Миколай, Миколай, І цукерочок пакунки Миколай, Миколай, Здійснення дитячих мрій. Миколай про діток знає все, Подарунки кожному він несе. Має для дитячих подушок Подарунків повно – аж мішок! Приспів. До хати входять батько й мати БАТЬКО:Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай спускається на срібному конику з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати… МАРУСЯ: Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде? МАТИ: На кінець то, діти милі, Ви діждались тої хвилі, Що з небесного престолу Зійде пресвятий Микола. Темна нічка за шибками, Сніг біленький мерехтить, Небеса блистять зірками, Десь дзвіночок гомонить. Миколай вже поспішає, А з ним ангели малі, В кожну хату він загляне, Бо дарунків хочуть всі. БАТЬКО: А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати. МАРУСЯ: А скажи нам, мамо мила, Де той пресвятий Микола Тих дарунків дістає, Що так щиро роздає? МАТИ: В небі є така скарбниця, Там дарунків – без кінця. Святий Микола їх бере І на землю всі несе. БАТЬКО: Та не лише святий Микола Сходить з небесного престолу, З ним і ангели бувають, Що святому помагають. А іще таке буває, Що услід за Миколаєм З пекла Антипко втече, Всім неробам, пустунам, Злодіям і брехунам Він вилами погрожає Та ще й пеклом їх лякає. ПЕТРИК: А скажи, матусю люба, Він страшний дуже? МАТИ: А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі (гладить по голові) БАТЬКО: Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі. МАТИ (визирає у вікно): Хтось там дзвонить і тупоче, Мабуть, до хати зайти хоче. Підемо подивимось. Бере теплу хустку і вони з батьком виходять). ПЕТРИК: Цікаво, а що мені Миколай принесе? МАРУСЯ (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая. ПЕТРИК: Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати. МАРУСЯ: А дарунків хочеш ти? Від Антипка різки жди! (Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні). МАРУСЯ: Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички. ПЕТРИК: А я – гарну іграшку, солодощів багато. МАРУСЯ: (бере Петрика за руку). Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то сьогодні треба щиро помолитися Стають перед образом, моляться-співають ПІСНЯ «Вже надходить ніч чарівна» Вже надходить ніч чарівна, Спить увесь рідненький край. Ось, ось в наші всі оселі Завітає Миколай. Приспів: Миколай, Миколай, Ти до нас завітай. Всім малятам усміхнись Щирим серцем пригорнись. Жде його малеча вся, Ой, радіє дітвора, І усі, усі дорослі, Миколая ждуть у гості. Приспів. Вже ідуть морози люті І паде пухнастий сніг, Миколая ждуть усюди, Всі в у цю чарівну ніч. Приспів. (2) МАРУСЯ: А тепер пора спати. На добраніч. ПЕТРИК: Цілу ніч буду чекати… Але, що це? До хати вибігає чортеня Антипко АНТИПКО: Привіт, дзень добрий, гутен так! (Кланяється). Вітаю вас на різний смак. Мене Антипком величають, Про мене неслухи всі знають – Я маленьке дияволятко, І диявол в мене татко, Мати моя – дияволиха, Наробити можем лиха. До вас примчав я аж із пекла, У вас – зима, а в нас там тепло, У вас – мороз за хвіст щипає І снігу в очі насипає, Не дивиться, що я тут гість, Морозить, студить, як на злість. В кінці залу задзвонили дзвони О, це вже янголи сходять з неба, Десь би тут сховатись треба. Шукає, де б сховатись, ховається за піччю. До хати входять янголи, в руках – дзвони, які дзвонять. 1-Й ЯНГОЛ: Де з молока тече дорога, Де безліч зір, де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу Несу у вашу я оселю. 2-Й ЯНГОЛ: Ще хвилька, діти, і між вами Тут стане Миколай святий. Він з щирим серцем і дарами Опиниться в оселі цій. Чортик чхає за піччю 1-Й ЯНГОЛ: Тихо, діти! Хтось тут є. Треба подивитись. Янгол шукає та за піччю знаходить Антипка, знайшовши, тягне за хвоста АНТИПКО (плаче) Ой-ой-ой! Болить. 1-Й ЯНГОЛ: Ось цей боягуз. Бачите як сховався! АНТИПКО: І зовсім я не боягуз! До цих нечемних дітей я із самого пекла примчався. Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку). До хати повертаються батько й мати БАТЬКО: Геть, Антипко, то дарма, Лінюхів у нас нема. Наші діти добрі й милі, І завжди вони при ділі. МАТИ: А вербові різки по тобі плачуть, ось я тобі зараз…(забирає в Антипка різки, та замахується на нього) Антипко плаче, співає пісню. ПІСНЯ «Святий Миколай» Я нечемним був у школі, Ніс розбив я на футболі, Вітер в голові гуде, Миколай до мене не прийде... Миколай до нього не прийде... Приспів: Миколай приходить уві сні, Подарунки загортає Він У ангельські пісні, До мами, до тата, І до вас, малята, Приходить Святий Миколай! Тата й мами я не слухав - Виросли у мене вуха, Вітер через них гуде, Миколай до мене не прийде... Миколай до нього не прийде... Радо я б хотів змінитись, Бути чемним, не лінитись, Але марно це уже - Миколай до мене не прийде... Миколай до нього не прийде... Приспів. Маруся жаліє чортеня, гладить по голові і співає Чемно ручки я складаю: Святий Отче Миколаю, В ніч чарівну, як завжди, До усіх, усіх, усіх прийди! До усіх, усіх, усіх прийди! Приспів. ПЕТРИК: Дивіться, що там світиться, горить, наче зірка миготить. До хати входить Миколай МИКОЛАЙ: Вітаю вас, милі люди, При вашій родині. Нехай добро з вами буде, І щастя віднині. Нехай смуток ваш і горе Спливуть за водою, І утопить їх хай море Зі слізьми й бідою. Мир несу я у оселі, Щирість, правду, згоду, Щоб завжди були веселі Діти в вашім роді. Щоб серця в вас не черствіли, Не були байдужі, Щоб ви інших розуміли В голоді і стужі. Щоб неправда в домі вашім І не ночувала, Щоб лиш правда в серці вашім Завжди панувала. Звертається до дітей Цілий рік я спостерігав за вами. Завжди були ви чемними, розумними, працьовитими, гарно вчилися і батькам допомагали. Та сьогодні ви мене особливо вразили, адже пожаліли Антипка. Тож і дарунки вам будуть по заслузі та доброті вашій. Дає дітям подарунки. Будьте добрі й завжди щирі, Живіть в злагоді і мирі. Мамі й татку помагайте, Менших себе не чіпайте. Всім нужденним в поміч будьте, І мене ви не забудьте. Швидко мчиться часу лік, Знов прийду я через рік На велике, світле свято. З Миколаєм вас, малята! БАТЬКО: Тут, де ми живемо, – Наш рідненький край. Святий Миколаю, Щастя й долі дай! Тут, де ми живемо, Вся рідня, брати. Миколаю, промінь згоди В серцях засвіти. МАТИ: Молимо, просимо в тебе: Нашу Вітчизну храни. Всі свої ласки, щедроти Ти на люд наш зверни. Дай йому волю, дай йому долю, Дай доброго світла, Дай щастя нашому народу І многая, многая літа! Миколай хрестить усіх у залі. Всі разом співають фінальну пісню ПІСНЯ «Ой, щедрик, щедрик» Ой, щедрик, щедрик, вже приходить Новий рік Святий Миколай, всіх дітей оберігай Ой, пішла зима в танок, вітром дунула в ріжок Заплела узори нам на вікнах Зве ялинку до двора, щоб раділа дітвора Стелить синє полотно на ріках Ой, зима ти білочола, білі пера, білі грона З Новим роком, вся родино З Новим роком, Україно Грона білі празникові нам несе зима безкрая А ще пряники медові від Святого Миколая Ой, щедрик, щедрик, вже приходить Новий рік Святий Миколай, всіх дітей оберігай Ген, хурделиця гуде, многі літа в дім веде Всюди білі-білі оксамити Тільки полум’я калин та заграви горобин Та червоні снігурі, мов квіти Ой, зима ти білочола, білі пера, білі грона Ждуть колядників різдв’яних Подарунків повні сани Грона білі празникові нам несе зима безкрая А ще пряники медові від Святого Миколая Їдуть гості звідусіль, гра на скрипці заметіль В білі сукні вбрала ліс і лози Місить дивнії коржі в кришталевій ох діжі Наливає в келихи морози Ой, зима ти білочола, білі пера, білі грона Дід Мороз сніжинки меле З новим щастям, рідна земле Грона білі празникові нам несе зима безкрая А ще пряники медові від Святого Миколая Ой, щедрик, щедрик, вже приходить Новий рік Святий Миколай, нас усіх оберігай! Можливо Вам це буде цікаво Джерело: https://drive.google.com/file/d/0B7kbf4bVTyj9aDZ6Qkt6SE14dE0/view?usp=sharing | |
| Переглядів: 1981 | |
| Всього коментарів: 0 | |
