Меню сайту
Категорії розділу
Нові коментарі
Дякую
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Головна » Статті » Класному керівнику » Сценарії свят, виховних заходів |
Літературно-мистецьке свято : «Рідна моя Україно».
|
Мета: викликити в дітей бажання поповнювати свої знання про Україну;поглиблювати знання про народну та поетичну символіку;виховувати почуття приналежності до свого народу,його духовної культури;формувати почуття любові до України-неньки,гордості за рідну країну;розвивати образну пам'ять,мислення,ораторські здібності,театральну майстерність . Новітні технології:усний журнал,пісочна анімація,асоціативне моделювання,театральні етюди,танцювальний коловід,мозковий штурм. Ведуча: Сьогодні, друзі,зустрілися ми знову. Про Україну дорогу ми поведем розмову. Всі ви – діти українські:хлопці та дівчата, Рідний дім ваш - Україна, гарна та багата. Ведуча: Рушник-він щиро простелений близьким і далеким гостям.Хліб-сіль на вишитому рушнику-одвічні людські символи.Прийняти рушник,поцілувати хліб-символізувало духовну єдність,злагоду,глибоку пошану тим,хто виявив її. Цей звичай пройшов віки і став доброю традицією в наш час.Отож, ми раді вітати вас на нашому святі і за традицією зустрічаємо вас хлібом-сіллю. Учень1: Українці ми маленькі Українці-батько й ненька І сестра,і братик милий На Україні родились. Учень2:Любі друзі, хоч маленькі Ми вже добре знаємо Що зовемось українці, Славних предків маємо. Учень3: Батько, мати,брат, сестричка, Та всі інші члени роду Всі належать до одного Українського народу. Учень4: Бо родитись українцем- Це є честь і слава, Рідний край свій прославляти- Найважливіша для всіх справа. Ведуча:Ми живемо на Україні,ми-…..? Україна-це край,де ми народилися,живемо,де жили наші батьки і прадіди.Ми всі повинні любити нашу рідну Україну,бути патріотами своєї Батьківщини. Шановні гості вашій увазі пропонується усний журнал про державні символи України. В кінці кожної сторінки-сюрприз. Обов’язково дочекайтесь. Перша сторінка присвячена події,яка сколихнула весь світ:це проголошення незалежності України. Верховна РадаУкраїнської Радянської Соціалістичної Республіки постановила:проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою.Чинним на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки. Здійснилася мрія українського народу-Україна стала вільною.Завдання «Ассоціативна квіточка».Давайте підберемо слова, які характеризують нашу Україну.(На дошці-серцевина квітки з написом «Україна» та різнокольорові пелюстки-могутня, калинова, квітуча, пісенна, барвінкова,багата,барвиста,дружня).Що означає кожне слово?(Діти по черзі виходять до дошки і пояснюють значення слів.) Друга сторінка Друга сторінка присвячується нашій святині-Українському державному прапору.Жодне військо без прапору не рушало в похід і не вступало в бій. Спочатку прапор був трикутної форми,а потім змінив свою форму.У 1910 році синій і жовтий кольори назвали державними кольорами Київської Русі.Є ще одна дуже цікава версія:з гідно з нею слово «хохол»,так дехто зневажливо називає українців монгольського походження: «хох»-означає «синій»,голубий,небесний, «улу»-жовтий».Маємо:хохол. Символами України є чисте небо-символ миру та пшеничне поле символ достатку. Пропоную вам створити пісочну анімацію нашого прапора. (Діти по черзі зсипають жовтий пісок,а потім синій.Утворюється малюнок прапору України). Третя Сторінка .Запрошуємо переглянути третю сторінку журналу, що присвячена золотому, непокірному тризубу.Про походження і значення тризубу писало 50 авторів.19 лютого 1992 року за пропозицією Президента України Л.Кравчука Сесія Верховної Ради затвердила малий герб України.Чому тризуб?Поміркуйте,де ми зустрічаємо цифру 3?(Три бажання,три богатирі,три сини…)Так,у тризубі відображена триєдність життя.Це -батько, мати, дитя, які символізують собою силу,мудрість і любов,тому що тато-найсильніший, мама-найдобріша, наймудріша, а дитя-це плід любові. Фізкультхвилинка:Відпочнемо, дітвора Нам пограти вже пора. Часу, дітлахи не гайте, Гру веселу починайте. Дути діляться на дві рівні групи,стають в 2 кола. Ведуча:Візьмемось за руки,підемо на луки, Там сплетем віночок. Станемо в таночок.(діти ідуть по колу) Чий найкращий вінок-той і піде в танок.(Діти опускають руки на плечі своїм сусідам,у якому колі діти швидше поклали -ті танцюють,а інші-плескають в долоні. Четверта сторінка. Наступна сторінка нашого журналу присвячена національному Гімну України.Слово «гімн» прийшло до нас із грецької мови і перекладається як «похвальна пісня».Слова гімну написав поет Павло Чубинський,а музику –композитор Михайло Вербицький.Слухати гімн треба стоячи, мовчки,з гордо піднятою головою.Звучить гімн. Ведуча:Крам державних Україна має ще й народні,поетичні ссимволи.У давнину кожне слов’янське плем’я, родина, мали свої обереги.Ними слугували трави і квіти, дерева,кущі, птахи, сили природи і різні предмети.Які народні символи вам відомі?(Чорнобривці,писанка,калина,верба)Сьогодні ми будемо говорити про регіони і символи України. Південь (Херсон):Степе мій,південний урожайнику! Лежиш ти ,уквітчаний красою, Що як зелений океан. Тече круг білого Херсона. Буковина: Люблю ці гори і долини, Люблю свою я Буковину, І стрімкі гірські потоки, І легкі галичанки кроки. Львівщина: Вийти б на княжу гору, Глянути на красень Львів, Вдалеч, рідну, неозору, На шляхи моїх батьків. Поділля: Нехай цвітуть про тебе співи, Тебе люблю без краю я. Мій край, веселий і щасливий, Подільська зоряна земля. Київ : Привіт тобі,мій незрівняний Київ, Я бачу в піднебесній вишині: Пала на сонці купол Софії, І вершник, бачу мчиться на коні. Карпати: З карпатських гір-зійшов до нас на свято Як гордий витязь,закарпатський едельвейс, На тебе,краю мій, не надивився, Ні вдень,ні в ніч,ні вдосвіт на зорі. Прикрашають деревце символікою свого краю. Фізкультхвилинка:Наші ніжки:Раз,два,три! На носок, на каблучок, Руку вліво,руку вправо- Затанцюєм козачок. Раз-присядем,два-присядем, Гарний настрій – добре всім. Покружляли,покрутились І на місце тихо сіли. Я же обійтись без українського гумору?.Пропонуємо вам сценку «Домашній твір». Автор:Вітько-бідак страждає так, Аж здригує ногами! Він-за столом,він пише твір «Я помагаю мамі». Старанно олівець гризе, та супить брови грізно, Але нічого,хоч умри- До голови –не лізе… Так ось тихесенько зайшла в його кімнату мама. Мама:Вітюнь,будь ласка,в магазин,сходи за сірниками. Син:Ідея! Автор:Вигукнув синок,а мамі… Син:Ну й морока!Сама іди!Я твір пишу-роблю важкі уроки. Автор:І мама вийшла…А Вітько швиденько пише в зошит. Син(пише): «Я в магазин завжди ходжу,коли мене попросять.. Автор:Хвилин за десять мама знов з’являється у дверях. Мама:Вітюнь, картопельки начисть,а я зварю вечерю. Син:Сама начисть. Автор:Кричить Вітько,та так,що ледь не лопне. Син:Я твір пишу!Я занятий!Сама вари картоплю! Автор:Виходить мама,а синок писати знов сідає. Син (пише): «Я мамі сам варю обід,вечерю та сніданок…» Автор:Радіє син. Син:Не твір,а люкс!Оцінка буде гарна! Автор:І геть не думає про те,що він радіє марно… Ось така історія.Чи правий був Вітько? А зараз ми проведемо конкурс на краще знання України. 1.Як називається столиця України?(Київ) 2.Яка була перша столиця України?(Харків) 3.В честь кого названо місто Київ?(Кия) 4.Пригадате імена його братів і сестри?(Хорив,Щек,Либідь) 5.Яка зброя є символом гетьманської влади?(Булава) 6.Як називається декоративна тканина для оздоблення житла.(Рушник) 7.Які заповідники на Україні ви знаєте?(Асканія-Нова) Молодці!А зараз ми проведемо конкурс загадок. 1.Хто мовчить,а всіх людей навчить?(Книга) 2.Зажди в роті,а не проковтнеш?(Язик) 3.П’ять комірчин,а одні двері?(Рукавичка) 4.Що в світі найпрудкіше(найшвидше)?(Думка) 5.Нас сім братів, літами всі рівні, а іменем різні?(Дні тижня) Ведуча: Кожен з вас-не просто дитина: Кожен з вас –маленька людина. Кожен з вас ім’я своє має, Але сам його не називає. Давайте послухаємо ваші імена….назвіть пестливо товариша,який сидить поруч вас.У кожного з нас є своя родина.Давайте розіграємо потішку «Моя сім’я»: Ось цей пальчик-мій дідусь. Ось цей пальчик-бабця, Ось цей пальчик-мій татусь, Ось цей пальчик-мамця, А цей пальчик буду-я, Ось і вся моя….(сім’я). У сім’ї всі тримаються разом,сім’я міцна,як кулачок.Є такий вислів: «Українському роду нема переводу». Що таке рід?родина?Рід-це всі рідні люди,родичі.Тобто це старші і молодші члени сім’ї.Про одну таку родину ми з вами зараз подивимося театральний етюд з повісті відомого українського письменника Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Того ж таки вечора Кайдашиха повечеряла з дітьми і вже лагодилась лягать спати. Коли чує вона — на горищі закиркали в сідалі кури, закричали й кинулись з сідала. — Ой, тхір на горищі! — сказала Кайдашиха. — Може, злодюга лазить, — сказав Лаврін. Кайдашиха вхопила лампу і вискочила в сіни; за нею вискочили в сіни Лаврін та Мелашка. В сінях було ясно. Хтось лазив на горищі з світлом. — Хто там лазить? — гукнув Лаврін. З горища ніхто не обзивався, тільки одна курка киркала на все горло, неначе її хто душив. Лаврін вискочив на драбину й заглянув на горище. Там стояла Мотря з куркою в руках. — Якого ти нечистого полохаєш наших курей! — крикнув Лаврін, стоячи на щаблі. — Хіба ти не бачиш? Свою курку впіймала на вашому сідалі. — Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? — гукнув Лаврін. — Чи шапку перед нею здіймали, чи що? — Верни, лишень, мені яйця, бо моя чорна курка вже давно несеться на твоєму горищі. Мотря лазила по горищі та збирала по гніздах яйця. Сполохані сліпі кури кидались по горищі, падали в сіни на світ. — Ой боже мій! Це не Мотря, а бендерська чума. Вона мене з світу зжене! — говорила Кайдашиха. — Ще хату підпалить лампою. Покарав мене тобою господь, та вже й не знаю за що! — Мабуть, за вашу добрість, — обізвалась Мотря з горища й спустила з горища на щабель здорову ногу з товстою литкою. Одна курка впала з горища й погасила світло. В сінях стало поночі. Лаврін стояв, сп’явшись на драбину. Мотря штовхнула його п'ятою в зуби. Він сплюнув у сіни. Мотря штовхнула його по носі другою п'ятою. Гаряча литка посунулась по його лиці. Мотря ладна була сісти йому на голову. — Куди ти сунешся на мою голову! — крикнув Лаврін і почав трясти драбину. — Не лізь, бо я тебе. сяка-така душе, скину з драбини! Лаврін скочив у сіни і почав хитать драбину. Драбина стукала об стіну. — Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище, — кричала в темних сінях Кайдашиха. Учень1:Ми всі діти українські Український славний рід. Дбаймо,щоб про нас ,маленьких, Добра слава йшла у світі. Учень2:Дбаймо,щоб той скарб любові Що нам Бог в серця вселив, Рідну землю й рідний нарід Прикрасив і збагатив. Учень3:Свої здібності і сили Розвиваймо раз у раз, Щоб народу була втіха І щоб користь була з нас. Учень4:Будьмо пильні у науці, Будьмо чесні у ділах, Будьмо смілі і відважні І не думаймо про страх. Учень5:В своїх починах змагаймо До добра і до краси, Будьмо чисті тілом, духом, Ще чистіші від роси. Учень6:Все,що рідне,хай нам буде Найдорожче і святе, Рідна віра,рідна мова, Рідний край нащ над усе! Ведуча:Бережіть перлини, традиції, звичаї свого рідного народу,бо «Нашому роду-нема переводу». Скільки б не казали-а закінчувать пора. Щастя і здоров’я зичить дітвора. Всі:У нас,у вас хай буде гаразд. Щоб ви і ми щасливі були.2рази.Звучить пісня про Україну. Автор сценарію:Барна Ірина Станіславівна,.м.Нова Каховка,СЗОШ№8,2015. Можливо Вам це буде цікаво Джерело: http://власний | |
| Переглядів: 2406 | |
| Всього коментарів: 0 | |
