СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО ЛЮДЕЙ

 

Мета: учити поважати права інших людей; виховувати співчуття до людей, сприяти моральному і правовому вихованню; з’ясувати зв’язок культури поведінки і релігійної моралі з правами людини; зміцнювати самоповагу учнів.

Обладнання: плакат із цитатою: «Ніколи не забувай, що поряд із тобою думки й почуття інших людей» (В. Сухомлинський); роздатковий матеріал (роздруковані картки, на яких записані цитати із священних писань); аркуші паперу.

Підготовча робота: учні готують прислів’я про моральні якості: добро, чесність, справедливість, совість, милосердя, толерантність.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. Мотивація діяльності

Гра «Найкращі риси»

Учитель роздає учням невеличкі аркуші тонкого паперу й пропонує, обриваючи контури, зобразити свою фігурку — дівчини або хлопчика, а потім написати на ній своє ім’я і 3–4 свої найкращі людські риси. Потім пропонує обмінятися фігурками з сусідом/сусідкою і подивитись, які риси однакові, оголосити їх. Учитель записує на дошці названі риси,  дякує учням за роботу і просить когось із них розмістити на дошці виготовлені  фігурки. Далі повідомляє, що позитивні риси в характері людини повинні проявлятися в ставленні особистості до будь-якої людини.

II. Основна частина

1. Слово вчителя

Нині темп життя є неймовірно швидким. Упродовж дня нам доводиться спілкуватися з багатьма людьми. Тому люди нечасто вдаються до складних церемоній. Буденні правила етикету сучасного суспільства є доволі простими. Спільними для всіх цих норм є те, що вони потребують від нас людяності й справедливості. Людяність передбачає ставлення до інших з повагою, а справедливість виявляється в тому, що право на повагу своєї гідності має кожна без винятку людина.

2. Гра «Доповни речення»

Оленка скромна, бо...

Іванко ввічливий, бо...

Марійка щира, бо...

Петрусь доброзичливий, бо…

Галинка чуйна, бо...

3. Вправа «Мікрофон»

— Так яку ж людину ми називаємо вихованою?

— Як ви гадаєте, що відчуває людина, яка опинилася серед добрих, чемних, вихованих людей?

4. Слово вчителя

Вихована людина постійно контролює себе, завжди оцінює свої вчинки, адже за поведінкою ми судимо про людину. Одні вчинки ми схвалюємо, вважаємо їх культурними, інші — засуджуємо. Бути вихованою людиною — значить уміти жити серед людей. Треба дотримуватись правил, які склалися у стосунках між людьми за багато років. Одні з них записано як закони, що надають нам певні права й обов’язки, інші — як правила поведінки.

Правила поведінки — це неписані закони, за їх невиконання не судять (закон не карає), але коли їх не дотримуватися, то при цьому теж можуть порушуватися певні права людини.

Василь Сухомлинський сказав: «Ніколи не забувай, що поряд із тобою думки й почуття інших людей». (Учитель звертає увагу учнів на плакат, що висить на дошці.)

Людство існує протягом багатьох тисячоліть, і відносини між людьми формувалися дуже тривалий час. Ці норми-правила знайшли своє відображення насамперед у священних писаннях, в яких містяться основні релігійні норми.

5. Робота в групах

Учитель поділяє учнів на групи по 5–6 осіб, роздає по групах роздруковані картки із записаними на них цитатами, які відображають релігійні заповіді людей, що сповідують різні релігії, і просить сформулювати думку, яку закріплено в них.

Усі витяги із священних писань, що роздруковані на картках, розміщуються на дошці у вигляді плаката.

 

 

 

 

Буддизм

«Не причиняйте іншим того, що самим здається боляче» Іудаїзм

«Що ненависно вам, не робіть ближньому своєму»

Християнство

«Як хочете щоб із вами поводилися люди, так поводьтеся і ви з ними» Мусульманство

«Не робіть іншим того, чого не хочете, щоб вони робили вам»

 

Учні роблять висновок про те, що у священних писаннях релігій світу закріплено одну й ту ж тезу: «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе».

Учитель. Понад тисячу років українці звіряють своє життя з Божими заповідями: люби ближнього, як самого себе; шануй батька й матір; не вбивай; не кради; не свідчи неправдиво; не заздри. Проте, щоб нас вважали добрими людьми, мало знати моральні приписи. Важливо чинити відповідно до них. Адже кожна життєва ситуація здебільшого має кілька варіантів розвитку як у бік добра, так і зла.

Доброю вважаємо ту людину, яка в різноманітних життєвих ситуаціях, свідомо вибираючи між добром і злом, здатна поступатися власними інтересами, бажаннями, комфортом заради інших.

6. Запитання до учнів

— Які ви знаєте прислів’я про добро, культуру поведінки, справедливість?

7. Робота з прислів’ями

• Чого в іншому не любиш, того і сам не роби.

• Посієш вчинок — виросте звичка.

Учитель. Отже, народні прислів’я, донесли до нас, що споконвіку українці славили чесність, добро, чуйність, щедрість, справедливість, милосердя.

ІІІ. Підсумок

1. Брейн-ринг

Що треба робити, щоб бути: 

• добрим;

• ввічливим;

• працьовитим;

• милосердним; 

• щедрим;

• розумним;

• чесним?

2. Бесіда

Учитель формує тему обговорення у вигляді запитання: «Як би ти хотів(ла), щоб ставилися до тебе однокласники?» і пропонує учням висловитися щодо цього запитання. Відповіді учитель записує на дошці окремими словами або короткими фразами.

 

3. Заключне слово вчителя

Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Це золоте правило моралі не потрібно забувати, щоб дійсно бути Людиною з великої букви. Кожний потребує захисту і піклування. Це право ми всі маємо.