|
Презентація досвіду роботи з теми
«Шкільна методична служба – акмеологічний простір освіти»
Учитель - основна дійова особа у реформуванні сучасної освіти. Змінюються орієнтири освіти – змінюється й сам вчитель, змінюється мета й завдання його освітянської діяльності. Вагоме значення при реалізації навчально-виховного процесу в закладі освіти має особистість педагога, його професійний стан і компетенції, якими він володіє. Отже, актуальним стає створення системи розвитку професійної компетентності вчителів
Рівень професійної компетентності вчите¬ля — це його знання, вміння, особистий до-свід. Поняття фахової компетентності педагога виражає єдність його теоретичної та практичної готовності до здій¬снення педагогічної діяльності й характеризує його професіоналізм. Педагогічний професіоналізм, педагогічна компетентність — розглядається в контексті безперервної педагогічної освіти й педагогічної діяльності, вимог до вчи¬теля і його підготовки.
Які ж мотиви сприяють зростанню фахової майстерності вчителя?
Мотиви:
1. Матеріальні(підвищення розряду, преміювання);
2. Нематеріальні (підвищення категорії, публічна похвала, подяка в наказі, відгули, вище місце в рейтингу вчителів, представлення до почесного звання)
Педагогічна атестація відіграє важливу мотиваційну роль у процесі підвищення фахової майстерності кожного вчителя і у визнанні особистої діяльності, отримання від соціуму схвалення себе і того, що робиш. Це також потреба на підставі оцінювання знайти певну соціальну мету в міжособистісному діловому спілкуванні, підтвердити або змінити на краще свій статус у професійному та побутовому соціумі
Мета атестації:
• стимулювання росту кваліфікації, професійності, продуктивності педагогічної праці;
• розвиток творчої ініціативи;
• диференціація оплати праці.
Завдання атестації:
• безперервне підвищення професійного рівня педагогів;
• управління якістю освіти для створення оптимальних умов розвитку особистості;
• установлення відповідності між якістю й оплатою праці.
Етапи здійснення атестації педагогічних працівників:
• Підготовчий
(1 рік міжатестаційного періоду)
• Діяльнісно-пошуковий
(2-4 роки міжатестаційного періоду)
• Підсумково-звітний
(5 рік міжатестаційного періоду
Підготовчий етап атестації
• Самоаналіз та самовизначення педагога
• Первинна діагностика педагогічної діяльності
• Розробка програм самооосвіти
Як показує практичний досвід, успішність проходження атестації багато в чому залежить від підготовки вчителя до участі в цій процедурі. Процес цей творчий, трудомісткий, багато в чому обумовлений індивідуальними особливостями педагога
Підготовка до атестації полягає в емоційно-ціннісному самовизначенні, складанні власного уявлення про механізм проходження атестації, аналізі і первинній діагностиці власної педагогічної діяльності, оформленні необхідних документів.
Діяльнісно - пошуковий етап атестації
* Виконання творчої роботи за програмою самоосвіти
* Поточна діагностика педагогічної діяльності
* Проведення досліджень, аналіз результатів
* Узагальнення досвіду роботи вчителя
* Участь у різних формах підвищення кваліфікації (курсові та міжкурсові заходи)
Протягом другого періоду здійснюється оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників за двома комплексними показниками - узагальненими підсумками діяльності й експертною оцінкою практичної діяльності. За першим показником учитель має право представити творчий звіт, науково-методичну чи дослідно-експериментальну роботу. Другий показник включає оцінку адміністрації школи, шкільного й районного методичного об'єднання, учнів і батьків, одержану на основі діагностування педагогічної діяльності, уточненого та скорегованого атестаційною комісією.
Підсумково-звітовий етап атестації
• Виконання заходів плану–графіку атестації
• Творчий звіт
• Оформлення атестаційних матеріалів
• Підсумки підвищення кваліфікації у міжатестаційний період
• Комплексна експертна оцінка діяльності педагога
• Засідання атестаційної комісії
На третьому, заключному етапі здійснюється фіксація результатів роботи вчителя, установлюється кваліфікаційна категорія, присвоюється педагогічне звання.
Функції заступника директора в процесі атестації
• Надання організаційно-методичної допомоги
в розробці проблеми педагога
(2 - 3 роки міжатестаційного періоду)
• Вивчення (узагальнення) досвіду роботи педагога
(4 рік міжатестаційного періоду)
• Поточне діагностування
(1 - 5 роки міжатестаційного періоду)
• Аналіз результативності фахової діяльності педагога
(5 рік міжатестаційного періоду)
• Підготовка атестаційних документів та матеріалів
(5 рік міжатестаційного періоду)
Підвищенню компетентності(фахової майстерності) учителя сприяє післядипломна освіта, яка тримається на трьох китах:
- самоосвіта;
- курсова перепідготовка;
- участь у методичній роботі
Сьогодні в час інформатизації, вирішальну роль у творчому і професійному становленні вчителя відіграє самоосвіта. "Хто дорожить життям думки, той знає дуже добре, що справжня освіта – це самоосвіта," – зазначав Д.Писарєв. Курсова перепідготовка не в змозі подолати той розрив між необхідним темпом отримання нових знань та їх традиційним поновленням. Самоосвіта – це процес свідомої самостійної пізнавальної діяльності, який здійснюється добровільно, планується, керується, контролюється самим педагогом. Для вчителя самоосвіта є об’єктивною потребою.
Організація самоосвіти учителя залежить від рівня його підготовки, визначення проблеми, мети вдосконалення його педагогічної майстерності, вибору форм і методів узагальнення досвіду. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом такої роботи виступає ефект розвитку учнів, а не тільки власне самовдосконалення в особистому та професійному планах. Самоосвіта дає позитивні результати в тому разі, якщо вона здійснюється ціленапрвлено, планомірно і систематично
Яка ж технологія організації самоосвіти?
І етап– установчий, вибір мети роботи, виходячи з науково-методичної теми (проблеми) закладу; формування особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності своїх дій.
Другий етап – навчаючий, на якому педагог знайомиться з психолого-педагогічною та методичною літературою з обраної проблеми освіти.
Третій етап – практичний, під час якого відбувається нагромадження педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи, постановка експерименту. Практична робота продовжує супроводжуватись вивченням літератури.
Четвертий етап – теоретичне осмислення, аналіз і узагальнення нагромадження педагогічних фактів. На даному етапі необхідно організувати колективне обговорення прочитаної педагогічної літератури; творчі звіти про хід самоосвіти на засіданнях МО; відвідання з наступним обговоренням відкритих уроків з обраної проблеми та інші колективні форми роботи.
П’ятий етап – підсумково-контрольний, на якому педагог має підбити підсумки своєї самоосвітньої роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. При цьому головним виступає опис проведеної роботи й установлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі.
Система самоосвітньої роботи педагога передбачає: поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного досвіду; поступового освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.
План самоосвіти педагога повинен містити: перелік літератури, яку планується опрацювати; визначені форми самоосвіти; термін завершення роботи; передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні МО, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звітів і т.д.)
(Виступ з презентацією папки самоосвіти учителя початкових класів)
Ефективність самоосвіти педагогів залежить від стилю управління педагогічним колективом. Важливо, щоб керівництво школи здійснювала індивідуальний підхід до кожного вчителя, підтримувало його творчість, прагнення до самореалізації Неперервна освіта вчителів – головна проблема, якій повинна бути підпорядкована вся методична робота з учительським колективом
Мета методичної роботи
вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних кадрів,
підвищення результативності та якості навчально-виховного процесу шляхом упровадження нових освітніх технологій,
систематичне підвищення рівня ефективності професійної діяльності вчителів,
розвиток мотивації до свідомої самостійної діяльності з професійного та особистісного вдосконалення
Успіх роботи з педагогічними кадрами визначають такі фактори:
1. Цілеспрямований та обґрунтований вибір змісту методичної роботи на діагностичній основі.
2. Визначення чіткої структури методичної роботи залежно від змісту відібраного для підвищення рівня педагогічної майстерності матеріалу.
3. Створення умов у школі для розвитку творчого потенціалу кожного вчителя (хороший морально-психологічний клімат у колективі, збагачення матеріалами методкабінету). Взаємозв'язок методичної роботи з самоосвітою, атестацією вчителів і курсовою перепідготовкою.
Ефективність науково-методичної роботи значною мірою визначає рівень її організації. Конкретність у методичній роботі з учителем, не надумані проблеми, не пошуки чогось невідомого, а чітке вичленення й розуміння вчителем завдань, які стоять перед ним, — запорука успіху, творчого зростання вчителя. З метою організації самоосвітньої роботи яка б сприяла підвищенню професійного рівня вчителя в школі здійснюється педагогічна діагностика професійних потреб педагогів(діагностична карта) – це розв’язання багатьох питань планування та здійснення методичної роботи школи,
Анкетування вчителів з основних проблем навчально-виховного процесу ми проводимо щорічно в квітні-травні За підсумками діагностування учителів створюються мікрогрупи з числа тих, які готові поділитись досвідом з певного питання, вони беруть участь у проведенні різноманітних методичних заходів
На даній основі у школі розробляється план-сітка методичної роботи на навчальний рік. (Додаток 2, Календар методичної роботи)
Структура методичної роботи в школі визначається на рік ( «структура методичної роботи»додаток 4). Всі вчителі школи охоплені різними формами методичної роботи. В школі працюють 4 ШПНМК: вчителів суспільно-гуманітарних наук; природничо-математичних наук, учителів початкових класів, класних керівників. Очолюють методичні комісії вчителі з першою кваліфікаційною категорією, вони складають план роботи методичної комісії на навчальний рік, що тісно переплітається з завданнями визначеними на навчальний рік. Робота методичних об'єднань учителів теж сприяє створенню умов для вдосконалення педагогічної майстерності вчителів. Керівники ШПНМК докладають усіх зусиль, щоб усе цінне в роботі кожного вчителя змогли побачити колеги і застосувати в своїй діяльності Всю роботу за навчальний рік керівники ШПНМК презентують на першій педраді у серпні місяці і це вже стало традицією. Зараз ми представляємо до вашої уваги презентацію ШПНМК учителів природничо-математичних наук
(Виступ керівника ШПНМК учителів природничо-математичних наук)
Для того, щоб ви впевнились в тому, що всі педагоги нашої школи люди творчі ми представляємо до вашої уваги презентацію МО учителів суспільно-гуманітарних наук
(презентація МО учителів суспільно-гуманітарних наук)
Великий американський педагог Джон Дьюі сказав «Если мы будем учить детей как учили вчера, мы украдем у наших детей завтра» тому неабияким стимулом для підвищення професійної майстерності вчителів являється проведення в школі конкурсу «Кращий інноваційний урок» положення про який (Додаток 5 ),згідно цього положення учитель подає заявку завучу (голові оргкомітету) вказуючи дату проведення конкурсного уроку, складається графік проведення відкритих уроків на яких обов’язково присутні члени журі оцінюють урок, а потім на останньому засіданні методичної ради в школі визначають переможця і призерів, яким згідно наказу про методичну роботу за навчальний рік надаються відгули (переможцю 2 дні, а призерам по одному дню).
(фото історія «Використання інноваційних технологій на уроках», проведення конкурсу «Кращий урок року») (2 хв)
Так само і в методичній роботі. Зараз ми намагаємося проводити менше таких методичних заходів, під час яких один або кілька вчителів читають переписаний із журнальної статті текст, а інші — сидять і займаються своїми справами. А більше практикуємо нетрадиційні форми методичної роботи, з використанням інтерактивних методик(слайди проведення нетрадиційних методичних заходів)
Одним із цікавих на мою думку методичних заходів, які проходять в нашій школі у традиційно квітні місяці є «Вернісаж методичних знахідок». Про проведення цього заходу учителі знають ще з початку навчального року Під час його проведення вчителі представляють свої методичні знахідки з певних тем які оголошені на початку навчального року(форми усного контролю знань учнів, письмового контролю знань, інтерактивні прийоми, форми роботи в групах, ігрові прийоми та інші ) а потім творчі групи схематизують матеріал і готують брошури під назвою «Вернісаж методичних знахідок»(вказується тема) (демонструю брошури)
Щоб спростити роботу вчителя і адміністрації над аналізом виконаної роботи вчителів у міжатестаційний період протягом п’яти років учителі заповнюють методичні картки(додаток , «Методична катка учителя» ),які я перевіряю в кінці кожного навчального року . Заповнення цих карток сприяє тому,що всі досягнення учнів і педагогів фіксуються і ніщо не буде загубленим
Учителі І кваліфікаційних категорій, старші вчителі, учителі вищої категорії які атестуються готують свої творчі звіти на педраду у вигляді презентацій, майстер класів, творчих звітів це сприяє творчому зростанню не лише їх самих, але й колег
При пасивному ставленні педагогів до професійного самовдосконалення жодні форми підвищення кваліфікації, що пропонуються для роботи з ними, не дадуть ефективних результатів. Тому завдання організованих із педагогами заходів полягає в тому, щоб поставити їх у позицію суб’єкта вдосконалення. Основне завдання атестації - не контроль, а виявлення резервів підвищення кваліфікації
Масовий розвиток творчої активності педагогічних кадрів визначається за такими показниками:
• Збільшення кількості працівників навчального закладу, які виявляють ініціативу та творчу активність;
• вироблення в педагогів стабільного інтересу до актуальних проблем психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду;
• організація досліджень і вирішення педагогічним колективом нових напрямків у навчанні та вихованніучнів;
• збільшення кількості старших учителів, учителів-методистів, учителів, яківедутьнауково-дослідницьку роботу, виступають у ЗМІ, беруть активну участь у науково-практичних і теоретичних конференціях, педагогічних читаннях тощо.
Провівши аналіз результативності методичної роботи за останні 4 роки можна з впевненістю сказати, що інноваційний підхід до методичної роботи дав свої результати , зросли майже всі показники якості навчально-виховного процесу: зросла якість знань учнів, кількість учнів призерів у різноманітних етапах олімпіад і конкурсів, зросла результативність участі учителів у конкурсах фахової майстерності, зросла кількість учителів, які використовують інноваційні технології навчання зросла фахова майстерність педагогів
Отже, раціональне поєднання колективного розуму, мудрості та індивідуальної творчості, за умов здорового психологічного мікроклімату в колективі, що базується на взаємоповазі, вмінні радіти за успіхи іншого і вітати за те, що вирізняє кожного з-поміж решти, - дає змогу віднаходити шляхи до вершин педагогічної майстерності кожної творчої особистості
Можливо Вам це буде цікаво
|
