Субота, 25.10.2014, 08:11Ви увійшли як Гість | Група "Гості"

Записник сучасного вчителя



Методичне портфоліо

Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків української літератури 7 клас

Урок № 25 М. СТЕЛЬМАХ «ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ». СИМВОЛ ОБРАЗУ ГУСЕЙ-ЛЕБЕДІВ. ІНШІ ОБРАЗИ ТВОРУ (ДІД, БАТЬКИ, ПОДРУЖКА ЛЮБА)
Урок № 25
М. СТЕЛЬМАХ «ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ». СИМВОЛ ОБРАЗУ ГУСЕЙ-ЛЕБЕДІВ. ІНШІ ОБРАЗИ ТВОРУ (ДІД, БАТЬКИ, ПОДРУЖКА ЛЮБА)
Мета: продовжити роботу над опрацюванням змісту повісті, зокрема звертаючи увагу на її VІІ, VІІІ розділи; з’ясувати символічний образ гусей-лебедів; схарактеризувати інші образи твору (дід, батьки, подружка Люба); розвивати пам’ять, творчу уяву, логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння спостерігати, робити висновки, формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові, поваги до своїх батьків, рідних, оточуючих, риси доброти, порядності, чесності; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Стельмаха, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Вікторина на краще знання героїв твору.
• «...З одних недогарків нажив козак грошви. Його подвір’я поки ще не закарлючувалось на дрантогузтво: було кому на ньому іржати, мукати, бекати і кувікати». (Церковний титар)
• «До робити... був рідким, наче юшка, зате круто міг замісити якусь сутягу чи паскудство і на ньому показати спритність своєї невеликої голови, мізки якої найбільше були націлені на свіжу копійку». (Юхрим Бабенко)
• «Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари...» (Дід Дем’ян)
• «Сам... рудий, кирпатий і невеличкий на зріст, зате вусища в нього зародили, наче з гетьмана, а під ними і поверх них то чаяться, то розгулюють посмішка і насмішка. Жив хоч і бідно, зате весело...» (Дядько Микола)
• «...Коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом». (Михайлик)
• «В її устах і душі «насіння» було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками-нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю». (Мати Михайлика)
• «З двору наполохано виходить у рам’ї, у розтоптаному взутті глибокоока, ще молода жінка, її погляд шукає землі, а розгонисті брови летять угору. ...Жінка зупиняється... потрісканими пальцями поправляє хустинку, а в її чорних очах закипають темні сльози...» (Жебрачка)
• «Обличчя... таке, наче вона молиться. Це тому, що вона дуже любить сад, доглядає і уболіває над ним, кожна в ньому нащепа міцно перев’язана стьожками, видертими із рукавів її сорочок». (Бабуся)
• «Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». (Люба)
• «...Оту босоногу з двома рухливими косами віхолу, що все робить навбіжки, пританцьовуючи і сміючись або співаючи. ...Насочується сміхом, продаючи білі підківки зубів і аж три ямки: дві на щоках, а третю на підборідді». (Мар’яна)
• «...Його старий залоєний картузик, ганчір’ясту одежинку і чи не вперше бачу, що він справді славний: і брови в нього чорні, сосонкою, і очі красиві». (Петро Вдовиченко)
• «Все в нього було вже колишнім, навіть воєнкомівські штани і облинялий, напнутий пружиною картуз. І тільки з півфунта розсипаних всюди веснянок тримали фасон — анічутінку нічим не журились. Не було їх лише на приступці носа — на неї хтось накинув сітку прожилок, які міняли колір залежно від того, скільки і чого випив чоловік». (Гаврило Шевко)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Бесіда за питаннями
• Що ви розумієте під образом-символом?
• На що необхідно звертати увагу під час характеристики того чи іншого образу твору?
• Дайте визначення поняттю «літературний герой». Як розподіляються літературні герої у художньому творі?
• Чому повчають вас герої художнього твору? Наведіть приклад.
• Для чого автори художніх творів не завжди висловлюють власне ставлення до своїх героїв? Власну думку обґрунтуйте і доведіть.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Основний зміст уроку
Чом, чом, чом, земле моя,
Так люба ти мені?
Народна пісня
Тільки вільний народ своє щастя кує,
Тільки вільний народ і бере, і дає...
О. Олесь
1. Символ образу гусей-лебедів
Повість розпочинається хвилюючою картиною: «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді». На крилах своїх вони несли весну і життя. «А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білим хмарам, і вони забриніли, як скрипка. Я тягнусь догори і сам собі не вірю: від зарічки знову над нашою хатою пролітають лебеді!
А вища скрипка і срібний відгомін бринять, єднаються над моїм дитинством, підіймають на крила мою душу і забирають її в нерозгадану далину. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі..»
Символ лебединої краси — неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.
2. Характеристика образів твору
2.1. Дід Дем’ян.
2.1.1. Цитатна характеристика.
• «Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали у діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого».
• «...Через те що мого діда знали по всіх довколишніх селах, йому не так просто було дійти до кінської торговиці — його одразу потягли в ті незаконні «дімки», де люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші — смутку. Дід саме був із тих, що купляють веселощі на душу, а рум’янці на вид».
• «Найдорожчим для бідного чоловіка є земля, вірна жінка і пісня».
• «З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху посміювалися наші вуличани. Де ж це видно так жалувати в селянстві жінку, як жалував він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна і отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз його сварила бабуся. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму».
• «...Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда. Прокинувся він на світанку з хворобою в грудях. Її вже не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка. Через три дні спочивав у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка і шавлі...»
2.1.2. Орієнтовний план до характеристики діда Дем’яна.
1) Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів.
2) Портрет і зовнішність героя.
3) Риси характеру героя: а) добрий; б) розумний; в) працьовитий; г) веселий; д) відчайдушний.
4) Роль діда у вихованні Михайлика.
2.1.3. Бесіда за питаннями до характеристики діда Дем’яна.
• Яким ви уявляєте діда Дем’яна? Як його описує автор?
• Що цікавого дід розповідав Михайлику?
• Яким чином дідусь прищеплював онуку любов до природи, оточуючого світу?
• За що люди поважали діда Дем’яна?
• В чому прослідковується мудрість дідових розповідей?
• Чи був дід для Михайлика авторитетом? Свої міркування обґрунтуйте.
• Які особливості мови діда Дем’яна? (Доступна, образна, казкова)
• Висловіть власне ставлення до героя цього твору.
2.2. Бабуся.
2.2.1. Цитатна характеристика.
• «Обличчя в бабусі зараз таке, наче вона молиться. Це тому, що вона дуже любить сад, доглядає і уболіває над ним, кожна в ньому нащепа міцно перев’язана стьожками, видертими із рукавів її сорочок».
• «...Саме ще йде поглянути на свою втіху-садок. Кожне деревце тут посаджене її руками, й до кожного з них вона мала своє тихе слово. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами, тому я й ув’язуюсь за нею. Але бабуся не полюбляє, щоб хтось прислухався до її розмови з садком. Тому вона зараз тільки підійшла до кількох дерев, поторкала їх руками, щось прошепотіла й незабаром повела мене в хату».
• «Недовго пережила його й дружина: тяжко засумувавши, вона злягла, а коли почула свою смертну годину, підвелася, сама вибіліла стіни, помастила домівку, принесла з городу прив’ялих чорнобривців, купчаків і паністки, розкидала по хаті і звеліла увечері скликати рідню. При поганенькому, бензином заправленому сліпаку востаннє вечеряла зі своїм родом бабуся. ...Через день бабуню поховали поруч з дідусем».
2.2.2. Орієнтовний план до характеристики бабусі.
1) Бабуся — проста селянська трудівниця.
2) Зовнішність героїні.
3) Риси характеру: а) добра; б) щира; в) працьовита; г) чуйна; д) богобоязлива.
4) Любов бабусі до саду.
5) Ставлення дідуся до бабусі.
6) Значення бабусі у формуванні Михайлика.
2.2.3. Бесіда за питаннями до характеристики бабусі.
• Коли ви вперше у творі знайомитеся з бабусею?
• Чим найбільше полюбляла займатися бабуся? Про що це свідчить?
• Для чого бабуся намагалася привчити Михайлика?
• Як бабуся ставилася до пестощів онука?
• Що, на ваш погляд, Михайлик цінував у бабусі?
• Як ви ставитесь до своїх бабусь? Чим вони нагадують бабусю Михайлика?
2.2.4. Підсумок.
«Народились мої дід та баба ще кріпаками, побралися уже вільними і стали жити на пішаку. А коли селянський поземельний банк почав продавати землю князя Кочубея по сто двадцять п’ять карбованців готівкою, а в розстрочку на сорок дев’ять років — по триста карбованців за десятину, мій дід скріпив купчу на три шнури та й продав за них свою силу й роки. А що ж було робити, коли в хаті як не через рік, то через два скрипіла колиска і народжене життя мало йти в світ не старцем, а сівачем».
«...Уже й життя минуло їхнє, та й досі мої старі жили, наче молодята: не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні.
Уміли шанувати й добрих людей, і мовчазну скотину, і святу працю, і святий хліб, тільки не вміли шанувати свого здоров’я».
2.3. Образ батька Михайлика — Панаса Дем’яновича.
2.3.1. Цитатна характеристика.
• «Я пізнав і не пізнав свого тата. Десь, неначе з далекої темені, обзивався мені його голос, десь ніби я бачив ці очі, але де — не знаю. Одначе як гарно було пригортатися до цього чоловіка, що однією рукою притримував мої босі ноги, а другою — голову».
• «Побалакати з батьком нам не дали сусіди. Їх одразу ж набилась повна хата, на столі з’явилися немудрі подарунки... Я захопив у сон батькові слова: «Нічого не вигорить у них, нічого! Коли не втримались на гриві — не вдержаться на хвості!»
• «І досі з глибини років озивається голос мого батька, який одного прихмареного ранку поставив мене, малого, радісного і схвильованого до плуга, а сам стояв біля коней. Дома він про нашу працю говорив як про щось героїчне: «Хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, блискавки падають перед нами, а ми собі оремо та й оремо поле».
2.3.2. Додатковий матеріал.
В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби.
2.3.3. Орієнтовний план до характеристики образу Панаса Дем’яновича.
1) Батько Михайлика — лицар-хлібороб.
2) Зовнішність і портрет героя.
3) Риси характеру Панаса Дем’яновича: а) добрий; б) працьовитий; в) відповідальний; г) чуйний.
4) Інші риси: а) авторитетний серед селян; б) шанобливий у ставленні до рідної землі, родини; в) захисник інтересів простого люду.
5) Панас Дем’янович — втілення вікової селянської мудрості.
2.3.4. Бесіда за питаннями.
• Яким Михайлик уявляв свого батька? Чого він очікував від нього?
• Чому батько привчав Михайлика?
• В чому проявляються батьківська турбота, піклування про сина?
• Що свідчить про батьківську самовідданість синові? (Носив до школи; купив чоботи, бублика з маком.)
• Чи було соромно батькові за Михайлика-школяра? Відповідь вмотивуйте.
2.4. Образ матері Михайлика — Ганни Іванівни.
2.4.1. Цитатна характеристика.
• «Цієї уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені. І я теж, як свято, очікую того дня, коли грім розморожує сік у деревах чи коли не зіллям, а хлібом починає пахнути жито. І як досадно буває, що таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами. Я й досі впевнений, що холодність збіднює і світ, і душу навіть дуже розумним людям». (Михайлик про мамину поетичну вдачу)
• «Он прочитав один розумник геть усю Біблію і позбувся того, що мав у черепку,— показуючи пальцем на лоба, страхає мене святим письмом». (Ставлення матері до Біблії)
• «В її устах і душі «насіння» було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками-нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого».
• «Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалось стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче от радості дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує оп’янілий джміль. Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем...»
• «Що їй думалось тоді, моїй сільській босоногій Ярославні, перед людяністю, скромністю і мудрістю якої я й досі схиляю свою вже посивілу голову. Не знаю, як би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, мов зажурена мати. Я й досі чую на своєму чолі, біля свого серця спокій і тепло її позазілюваних, потрісканих рук. Може, тому його й було так багато, що воно трималося не на поверхні, а в глибоких шпаринах материнських рук...»
2.4.2. Додатковий матеріал.
Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.
Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село.
Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною.
У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «...Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин».
2.4.3. Орієнтовний план до характеристики образу Ганни Іванівни.
1) Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди.
2) Зовнішність героїні.
3) Риси характеру матері Михайлика: а) щира; б) добра; в) працьовита; г) уважна; д) справедлива; е) наполеглива; є) цілеспрямована.
4) Ставлення Ганни Іванівни до природи, городини, художніх творів, Біблії.
5) Ганна Іванівна — це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки.
2.4.4. Бесіда за питаннями.
• Чому вчить мати сина?
• Що свідчить про те, як мати постійно піклується про здоров’я своєї дитини?
• Як Ганна Іванівна прищеплює синові любов до землі-годувальниці? Наведіть приклади, посилаючись на текст твору.
• Чи була мати суворою по відношенню до свого сина?
• Як мати поставилася до сина, коли той без дозволу взяв ночовки, насіння?
• Яким Ганна Іванівна хотіла бачити Михайлика у майбутньому? Чи відчуваєте ви теплоту, ласку, лагідність своїх матерів по відношенню до себе? В чому це виявляється?
2.5. Образ подружки Люби.
2.5.1. Цитатна характеристика.
• «...Стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі».
• «А я вже в школу ходжу. У нас в одному класі вчиться дві групи — менші сидять попереду, більші — позаду. Мене ж вчителька посадила на самій першій парті,— хвалиться і радіє дівчина».
• «...Де ішла — зникла тоненька, мов горсточка, постать...»
2.5.2. Додатковий матеріал.
Люба — перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина — сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Дівчина надзвичайно спостережлива, чуйна. Це вона «пособила» Стельмахам не їхати з Поділля в Херсонські степи... Як і тітка Василина, Люба співуча: «В них живуть голоси... предків». Героїня розуміє проблеми іншого і сприймає їх, як свої.
2.5.3. Орієнтовний план до характеристики образу Люби.
1) Люба — подружка Михайлика.
2) Портрет і зовнішність героїні.
3) Риси характеру Люби: а) щедра; б) добра; в) чуйна; г) лагідна; д) працьовита; е) турботлива.
4) Любов героїні до природи.
5) Люба — гарна співачка.
6) Значення образу подружки Люби.
2.5.4. Бесіда за питаннями.
• Де вперше Михайлик зустрічається з Любою?
• Як Люба ставиться до Михайлика?
• Про що свідчить обізнаність Люби у природному середовищі?
• За що, на ваш погляд, героїня поважає і любить Михайлика?
• В чому виявляється любов дівчини до природи? (Любить тварин, особливо ліс, де їй все знайоме і рідне)
• Чому Люба дорожить дружбою з Михайликом?
• Яке значення має Люба на формування позитивних рис характеру в Михайлика?
3. Опрацювання змісту VII розділу твору
3.1. Виразне читання окремих епізодів з розділу.
3.2. Тема: зображення останньої цікавої подорожі Михайлика з дідусем.
3.3. Ідея: возвеличення любові до дідуся з бабусею, шанобливе ставлення до них.
3.4. Основна думка: вірність, любов, гармонія, взаєморозуміння — ось основа для повноцінного сімейного життя (дідусь і бабуся).
3.5. Композиція.
Експозиція: повернення Михайлика з дідом додому під нічними зорями після сінокосу.
Зав’язка: зустріч подорожуючих з червоноармійцями.
Кульмінація: хвороба і смерть дідуся.
Розв’язка: страждання бабусі за дідусем, її поховання.
3.6. Сюжет.
Дідусь з Михайликом зоряної ночі поверталися додому з Майданів. Внук милувався зоряним небом і мріяв про те, як піде до школи (дідусь пообіцяв його повести до неї). Під час подорожі героїв зустріли червоноармійці. Один з червоноармійців наголосив на необхідності вчитися Михайлику.
Повернувшись додому, подорожуючі вирішили не будити родину і заночувати у клуні на сіні. Дідусь ночував на вулиці, прилігши на лаві біля бабусиного вікна. В результаті — захворів і помер. Незабаром бабуся, страждаючи за дідусем, теж померла.
3.7. Обговорення змісту розділу за питаннями.
• Про що згадував М. Стельмах, проживши піввіку? (...Далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси, і перший скрип деркача, і соняшник вогника під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річечки, в яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться, а цвітуть собі»)
• Яке значення має епіграф до розділу?
• Що було перешкодою для отримання Михайликом освіти?
• З чим пов’язано те, що хлопчик полюбляв зірки?
• Звідкіль їхали дідусь з Михайликом, повертаючись додому? («...Ми з дідусем повертаємося із Майданів. Тут у лісових оселях дідусь робив людям вулики і лагодив немудру сільську машинерію. Були ми навіть у першій комуні, де хлібороби, опасаючись бандитів, і в поля виїжджають зі зброєю»)
• Як Михайлик сприйняв трьох вершників, які зустрілися в дорозі?
• Про що відбулася розмова між Михайликом і червоноармійцем?
• Яким чином Дем’ян пояснив червоноармійцям про причини не-освіченості простого люду? («Кому тільки не треба було нашого хліба? Чисто всім! І діти наші були потрібні всім до чужої роботи, а не в школі. Ось воно й вийшло так: і ноги в нас не взуті, а голови босі»)
• Що пообіцяв дідусь Михайлику до того, як хлопець розпочне навчання у школі? («І книжку тобі куплю, і чорнила з бузини зроблю, і на крамну сорочечку розстараємось. А потім, гляди, на чобітки розживемося, підіб’єм їх підковами, будеш іти межи люди і вибивати іскри...»)
• Чому по приїзді додому Михайлик з дідусем вирішили ночувати в клуні на сіні? («...У клуні і просторніш, і здоровіше...») В чому виявилась благородність цього рішення? («...Не будемо будити ні бабуню, ні матір,— наробились, навихались вони за день, то хай спочивають на здоров’я»)
• Які стосунки були між дідусем і бабусею? («...Старі жили, наче молодята: не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні») Що цим хотів зазначити М. Стельмах?
• В чому полягали особливості народної медицини під час лікування дідуся? («...Не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка») Як ви лікуєтесь від хвороб?
• Що зробила бабуся, відчуваючи свою смерть? («...Сама вибіліла стіни, помастила домівку, принесла з городу прив’ялих чорнобривців, купчаків і паністки, розкидала по хаті і звеліла увечері скликати рідню»)
• Як зрозуміти, що у бабусі боліла душа?
4. Опрацювання змісту VIII розділу повісті
4.1. Виразний переказ цікавих епізодів з твору.
4.2. Тема: зображення перших кроків шкільного життя Михайлика.
4.3. Ідея: возвеличення любові, жаги до навчання, пізнання нового, цікавого, корисного, незважаючи на бідність, життєві труднощі.
4.4. Основна думка: людина відчуває себе щасливою, коли досягає своєї мети (Михайлик навчається у школі, батько придбав йому чоботи.)
4.5. Композиція.
Експозиція: сумування Михайлика за померлими старими.
Зав’язка: зустріч хлопчика з Любою, приїзд батька Михайлика.
Кульмінація: Михайлика приймають до школи у другий клас.
Розв’язка: батько купує сину чоботи.
4.6. Сюжет.
Михайлик дуже переживає через смерть старих.
Люба і матір заспокоювали його.
Повернення Панаса Дем’яновича додому, син не зразу пізнає батька. Тато веде сина до школи. Після невеликого екзамену вчитель Настя Василівна записала Михайлика до другого класу школи.
Оскільки у хлопця не було чобіт, батько носив на руках сина до школи. Незабаром Панас Дем’янович купує сину бублика з маком та чоботи.
4.7. Бесіда за питаннями.
• Як Михайлик сприйняв смерть дідуся і бабусі? («Поменшав світ, померкли дні мої, а ночі так тривожать, що я прокидаюсь мокрий од сліз»)
• Через що Люба хотіла зустрітися з Михайликом? («Я знаю у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того і хотіла побачити тебе»)
• Що цікавого розповіла Люба Михайлику про народження сестрички? («...Лежить собі в колисці і все губами плямкає... Гарненька, тільки ямки ходять там, де мають зійти брови»)
• Чим похвалилася Люба другу? («А я вже в школу ходжу. У нас в одному класі вчиться дві групи — менші сидять попереду, більші — позаду. Мене ж вчителька посадила на самій першій парті...»)
• Що запропонувала дівчина подивитися Михайлику? («...На борсучу нору, віднірки, на гніздо трясогузки, на джерело»)
• Через що чоловік тітки Василини змінив до неї своє ставлення?
(«...Він таким добрим став, хоч до рани прикладай, і все боїться, щоб тітка не поїхала співати у місто.— Краще,— каже,— мені співай, а я тобі буду із усіх яєць гогель-могель колотити»)
• Як Михайлик сприйняв приїзд батька? («Ні, не пізнаю,— кажу я тихцем, і тепло-тепло стає мені на грудях цього дужого незнайомого і наче знайомого селянина.— Ви звідки будете?.. Я пізнавав і не пізнавав свого тата. Десь, неначе з далекої темені, обзивався мені його голос. Десь ніби я бачив ці очі, але де — не знаю»)
• Розкажіть про перше відвідування школи Михайликом. На які питання вчительки мав відповісти хлопчик?
• Чому Панас Дем’янович був задоволений початковими досягненнями свого сина? («...Вчителька одразу ж нас так порадувала, що тато ніби аж підріс, а я мало не підстрибнув угору»)
• Що необхідно було мати Михайлику для навчання у школі? («...Треба було збігати в ліс, нарвати ягід бузини, надерти дубової кори, а потім зварити їх із іржею, щоб назавтра було те чорнило, яким писали тоді»)
• Якою була реакція у матері Михайлика та дядьки Миколи на те, що хлопця було прийнято до школи? (Мати: «І що тільки буде з цієї дитини?» Дядько Микола: «Увесь піде в мене,— це по нас обох уже видно»)
• Яким чином Михайлик потрапляв до школи взимку? («Отак перші дні зими тато заносив мене у школу, а після уроків знову загортав у кирею і ніс додому. До цього призвичаїлися і школярі, і вчителька, і я...»)
• Що Михайлику нагадувало слово «кирея»? («Якби тепер запитали, яку найкращу одежу довелося мені бачити по світах, я, не вагаючись, відповів би: кирею мого батька. І коли іноді в творах чи п’єсах я зустрічаю слово «кирея» — до мене трепетно наближаються найдорожчі дні мого дитинства»)
• Якого гостинця отримав Михайлик від батька одного зимового вечора? (Бублик з маком і чоботи)
• Чому Михайлик, отримавши від батька чоботи, згадував дідові слова: «Будеш іти межи люди і вибивати іскри...»?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
Завдання до VІІ розділу повісті
1. Все життя героя твору приваблюють і хвилюють:
а) улюблені краєвиди лісу; б) високі зорі; в) сільські трудівники.
2. Які художні засоби використав М. Стельмах, висловлюючись: «Оксамитний холоднуватий вечір ворушиться навколо нас...»?
а) Епітет та метафору; б) метафору та порівняння;
в) порівняння та епітет.
3. У Майданах дідусь робив людям:
а) човни; б) крупорушку; в) вулики.
4. Дідусь, розповідаючи Михайлику про зорі, сказав, що вони мають свій:
а) розмір; б) вік; в) колір.
5. Зброю дід Дем’ян назвав:
а) нікчемною іграшкою; б) сміттям; в) лушпинням.
6. Характеризуючи переляканого Михайлика, автор використав фразеологічний зворот:
а) бив дрижаки; б) вітром здуло; в) рукою зняло.
7. Червоноармієць, звернувшись до Михайлика, зазначив про необхідність:
а) навчання у школі; б) мати при собі документи;
в) дотримання дисципліни у небезпечний для країни час.
8. Михайлику сподобалася пісня, яку співали вершинки, а саме:
а) «Червона калина, чого в лузі гнешся»;
б) «Ой, ясне сонце високо ходить»; в) «Зоря моя вечірняя».
9. Якого письменника навів за приклад Михайлику дідусь?
а) Л. Глібова; б) Т. Шевченка; в) Є. Гребінку.
10. Хто з героїв твору, звернувшись до Михайлика, сказав: «...Будеш іти межи люди і вибивати іскри...»?
а) Батько; б) дідусь; в) дядько Себастіян.
11. Найбільше бабуся Михайлика полюбляла доглядати:
а) сад; б) городину; в) худобу.
12. Найстрашніший для бабусі біль — це біль:
а) серця; б) у легенях; в) душі.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
Завдання до VІІІ розділу твору
1. «...З казки повиходили, а теж помирають» — так говорила мати Михайлику, маючи на увазі:
а) дерева; б) зорі; в) шляху.
2. Кому з героїв твору належать висловлювання стосовно життя і смерті: «...життя має свою дорогу: одні покидають її, а другі виходять на неї і все сподіваються чогось кращого собі»?
а) Матері; б) дідусю; в) дядьку Миколі.
3. Зустрівши у лісі Любу, Михайлик був:
а) здивованим; б) сумним; в) життєрадісним.
4. Що цікавого розповіла Люба Михайлику під час зустрічі? Про:
а) пригоди у Якимівській загорожі; б) народження своєї сестри;
в) прочитану цікаву книжку.
5. Люба запропонувала Михайлику піти до Якимівської загорожі, щоб:
а) нарвати черешень; б) спіймати білочку;
в) подивитися на борсучу нору.
6. Про Василину, тітку Люби:
а) написали в газеті; б) підготували документальний фільм;
в) в селі говорили дуже стримано і зі співчуттям.
7. Золотими сльозами М. Стельмах в осінньому лісі називає:
а) крапельки дощу; б) листя; в) останній спів пташок.
8. Через що Люба захотіла їхати разом з Михайликом селом?
а) Боялася зустрітися з Юхримом Бабенком;
б) поспішала на зустріч до тітки Василини;
в) щоб дітвора не дражнила їх: молодий-молода.
9. Повернувшись після прогулянки з Любою додому, Михайлик побачив ворота до свого двору відчиненими. Це відбулося через те, що:
а) дядько Микола привозив борошно і не зачинив їх;
б) був сильний вітер і дощ;
в) батько повернувся додому.
10. Вчительку Михайлика звали:
а) Василина Іванівна; б) Настя Василівна; в) Олена Андріївна.
11. Що відповів Михайлик на питання вчительки: «А хто тебе навчив читати?»
а) «Мій улюблений дідусь»; б) «Книжки поповича»;
в) «Від старших школярів перейняв».
12. Найбільше Панас Дем’янович цінував у людині:
а) кмітливість і винахідливість; б) швидкість і пунктуальність;
в) свіжу сорочку і чисту совість.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Доведіть, що дід Дем’ян дуже поважав і любив свою дружину. Чи можна це кохання вважати щирим? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.
2. Чим, на ваш погляд, босоноге дитинство Михайлика нагадує дитинство Т. Шевченка. Висновок узагальніть.
3. Про кого у творі М. Стельмах зазначив: «Уміли шанувати і добрих людей, і мовчазну скотину, і свято, і працю, і святий хліб...»?
а) Батьків; б) дідуся з бабусею; в) дядька Миколу з дружиною.
Картка № 2
1. Чому, на вашу думку, у родинних стосунках так важливе порозуміння, повага, любов, гармонія? Як це можна дослідити на прикладі подружнього життя дідуся і бабусі Михайлика? Власні міркування обґрунтуйте, посилаючись на зміст твору.
2. Що відчував Михайлик, коли його прийняли до школи у другий клас? Доведіть це, посилаючись на факти з твору. Вмотивуйте власне ставлення до навчання.
3. Хворого від простуди діда лікували:
а) чаєм з м’яти; б) пареним зерном; в) різними медикаментами.
Картка № 3
1. Дослідіть, як на селі ставилися до батька Михайлика. Про що це свідчить? Свої спостереження обґрунтуйте.
2. Доведіть, що Панас Дем’янович вболівав за долю свого сина, прагнув, щоб він мав «свіжу сорочку і чисту совість».
3. Чого не знав Михайлик, коли вчителька перевіряла його готовність до навчання у школі?
а) Таблицю множення; б) алфавіт;
в) послідовність рахування чисел після ста.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів роботи школярів на уроці
VІІІ. Домашнє завдання
Скласти план, дібрати цитати до характеристики образу Михайлика, підготувати малюнок «Мій улюблений герой твору»; знати зміст ІХ розділу повісті.
Категорія: Конспекти уроків української літератури 7 клас | Додав: uthitel (22.11.2011)
Переглядів: 7216 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
3 Настя   (03.12.2012 20:27)
Спасибо, большое! Очень помогло. А почему нету Себастьяна и Миколы??

1 Денис   (24.11.2011 22:35)
Спасибо. очень помогло!

2 uthitel   (26.11.2011 22:40)
Пожалуйста





Матеріали каталогу статей




[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ГОСПОДАРІВ — СПІЛЬНА ТУРБОТА СІМ'Ї І ШКОЛИ" (0)
[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї" (0)
[28.04.2011][Робота з батьками]
Батьківські заповіді (0)
[02.05.2011][Сценарії свят, виховних заходів]
До Дня Перемоги "Ніхто не забутий, ніщо не забуто" (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Що значить урок у сучасному вимірі ? (1)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Продуктивне навчання у навчально-виховному процесі. (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Орієнтовні завдання, які розкривають принципи продуктивного навчання (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Модульні технології навчання (1)
[04.05.2011][Технології навчання]
Проектні технології (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Технологія «мозкового штурму» (0)
Категорії розділу
Конспекти уроків історії України [20]
Конспекти уроків української мови та літератури [30]
Конспекти уроків світової літератури [24]
Конспекти уроків всесвітньої історії [8]
Конспекти уроків англійської мови [13]
Конспекти уроків християнської етики [2]
Конспекти уроків музики [1]
Конспекти уроків інформатики [1]
Конспекти уроків української літератури 6 клас [48]
Конспекти уроків української літератури 7 клас [71]
Конспекти уроків української літератури 8 клас [70]
Конспекти уроків української літератури 9 клас [67]
Конспекти уроків української літератури 10 клас [62]
Конспекти уроків української літератури 11 клас [30]
Конспекти уроків української мови 6 клас [74]
Конспекти уроків української мови 7 клас [71]
Конспекти уроків української мови 8 клас [71]
Конспекти уроків української мови 9 клас [69]
Конспекти уроків української мови 10 клас [38]
Конспекти уроків української мови 11 клас [64]
Конспекти уроків світової літератури 5 клас [66]
Конспекти уроків світової літератури 6 клас [71]
Конспекти уроків світової літератури 7 клас [63]
Конспекти уроків світової літератури 8 клас [70]
Конспекти уроків світової літератури 9 клас [71]
Конспекти уроків світової літератури 10 клас [63]
Конспекти уроків світової літератури 11 клас [68]
Конспекти уроків Вступу до історії України 5 клас [34]
Конспекти уроків історії України 7 клас [33]
Конспекти уроків історії України 8 клас [52]
Конспекти уроків історії України 9 клас [41]
Конспекти уроків історії України 10 клас [27]
Конспекти уроків історії України 11 клас [35]
Конспекти уроків всесвітньої історії 6 клас [69]
Конспекти уроків всесвітньої історії 7 клас [34]
Конспекти уроків всесвітньої історії 8 клас [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії 9 клас [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії 10 клас [23]
Конспекти уроків всесвітньої історії 11 клас [32]
Конспекти уроків правознавства 9 клас [34]
Конспекти уроків правознавства 10 клас [32]
Конспекти уроків географії 6 клас [66]
Конспекти уроків географії 7 клас [53]
Конспекти уроків географії 8 клас [47]
Конспекти уроків географії 9 клас [48]
Конспекти уроків географії 10 клас [40]
Конспекти уроків біології 7 клас [48]
Конспекти уроків біології 8 клас [49]
Конспекти уроків біології 9 клас [59]
Конспекти уроків біології 10 клас [25]
Конспекти уроків біології 11 клас [31]
Конспекти уроків алгебри 7 клас [1]
Конспекти уроків алгебри 8 клас [2]
Конспекти уроків фізики 7 клас [29]
Конспекти уроків фізики 8 клас [33]
Конспекти уроків фізики 9 кл [36]
Конспекти уроків хімії 8 клас [33]
Конспект уроків хімії 11 клас [12]
Конспекти уроків економіки 11 клас [16]
Конспекти уроків англійської мови 9 клас [34]
Конспекти уроків малювання 6 клас [18]
Конспекти уроків малювання 7 клас [22]
Конспекти уроків трудового навчання 5 клас [7]
Конспекти уроків трудового навчання 6 клас [10]
Конспекти уроків художньої культури, 10 клас [1]
Конспекти уроків художньої культури, 11 клас [16]
Конспекти уроків з основ здоров’я 6 кл [34]
Конспекти уроків з основ здоров’я 7 клас [35]
Конспекти уроків з основ здоров’я 8 клас [0]
Вчителю початкової школи [20]
Конспекти уроків з географії рідного краю [4]
Конспекти уроків з російської мови [0]
Пошук
Форма входу
Наше опитування
Мене цікавлять:
Статистика
Seo анализ сайта
Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика
Рейтинг@Mail.ru МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Push 2 Check
Сайт існує
Copyright MyCorp © 2014

Створити сайт безкоштовно