Урок № 8 УСНИЙ ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ (ВУЛИЦІ, СЕЛА, МІСТА) НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета:          удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту з елементами опису місцевості, сприймати письмовий текст, розуміти його, усно створювати власні твори-описи місцевості в художньому стилі на основі особистих спостережень і вражень.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Колективна робота з текстом

Ø   Прослухати висловлювання. Довести, що воно належить до художнього стилю. Дібрати заголовок.

Ужгород! Федір любив це місто над Ужем з його вузенькими вулицями, крамницями, готелями, ресторанами.

Він зайшов до модної майстерні, де шили жержетову сукню, у крамниці зробив різні дрібні покупки... Але йому конче треба було відвідати ще єпископську резиденцію.

Резиденція височіла на одній з трьох гір, на яких стоїть Ужгород. Праворуч, на ще вищій горі, видно було древній замок, ліворуч, за базаром, випиналися дахи жупанату. Річку, що перетинала місто, вулиці й сади над нею вже оповивали сині присмерки, але на горах ще було видно.

Федір сковзався на згористій вулиці, бо недавно випав дощ, каміння було мокре. Вулиця підіймалася вгору дуже круто, і він кілька разів зупинявся і стояв, віддихуючись.

Зовсім близько був Ужгородський замок, відгороджений від міста високим муром з глибоким ровом перед ним. Колись над ним був підйомний міст, про що свідчили гнізда для цепів у мурах. За муром височіли будівлі замку з гострими дахами.

«Отак само,— думав, віддихуючись, Федір,— підіймався колись цією вулицею й прапрадід мій Роман».

Єпископська резиденція займала чималу садибу на шпилі гори. Ця держава єпископа також відгороджена була від міста муром. Просто на вулицю виходив собор, що починався порталом з чотирма сірими колонами і двома височенними дзвіницями. Далі за дзвіницями тягнувся, як величезний корабель, сам собор (С. Скляренко).

  Визначити мікротеми тексту, скласти план.

Ø   Назвати об’єкти, що входять до опису місцевості. Які художні засоби використав письменник при цьому?

ІV. Формування практичних умінь опису місцевості

Ø   Прочитати зразок тексту-опису місцевості. Проаналізувати структуру твору (з яких частин він складається, чи наявні в тексті зачин і кінцівка). Дослідити, які типи мовлення поєднано у висловлюванні.

У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ

Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.

Площа Ринок вибудована ще в ХІV столітті німецькими ремісниками характерним їм способом містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу.

Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки площу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію людської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама.

Повноправними господарями на Ринку від початку ХІХ століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керували долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й граціозні, є втіленням античної краси.

З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло пошани» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам’яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам’яниця тощо.

Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще (Ю. Николишин).

Ø   Що виражає заголовок? Чому автор, на вашу думку, не використав у заголовку назву основного об’єкта, що описувався,— площа Ринок?

Ø   Які мовні засоби тексту передають особисті враження автора? Чи може так описати місцевість людина, не закохана в неї?

V. Робота над складанням усного твору-опису

Ø   Уявити себе екскурсоводом, що проводить екскурсію цікавими місцями вашого міста (селища, села). Підготувати розповідь, увівши в неї опис місцевості відповідно до запропонованої ситуації спілкування.

Ø   Увиразнюючи опис місцевості й передаючи особисті враження, використати у власному творі художні засоби: а) епітети; б) метафори; в) порівняння.

VІ. Підведення підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

На основі власних спостережень скласти усний твір-опис на тему «Історичний центр мого міста (селища)», висловивши своє ставлення до описуваної місцевості.

Можливо Вам це буде цікаво