Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків української мови 8 клас |
Урок № 7 ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В КІНЦІ РЕЧЕННЯ Мета: повторити й узагальнити поняття про види речень за метою висловлювання, про окличні речення; розвивати організаційно-контрольні вміння організовувати спеціальні спостереження над мовним матеріалом; розвивати загальнопізнавальні вміння розрізняти види речень за метою висловлювання та окличні речення, правильно їх інтонувати, розставляти розділові знаки в кінці речень; розвивати творчі вміння побудови речень, різних за метою висловлювання, й окличних речень відповідно до комунікативного завдання та на основі схем-моделей; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до народних звичаїв і традицій. Правопис: розділові знаки в кінці речення (повторення). Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія: засвоєння нових слів. Культура мовлення і стилістика: інтонація спонукальних і окличних речень, що передає різні емоційні відтінки значення. Текст (риторичний аспект): риторичні запитання, виклад думок за допомогою запитань і відповідей. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань восьмикласників Творче спостереження над мовним матеріалом Ø Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Переказати текст, дотримуючись авторських інтонаційних особливостей та використовуючи різні за метою висловлювання речення. ВЕЛИКДЕНЬ Чи є щось гарніше на світі за великодній світанок? З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над селом не дзвонять — а виспівують на весь світ велику радість: Христос воскрес! Село не спить — воно ж бо чекало цієї радості й іде назустріч їй до церкви. З уст в уста передається щаслива звістка: «Христос воскрес! — Воістину воскрес!» І чує земля цю християнську радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми. Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви! А церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятили паски. Село стоїть у всій одвічній красі, душевній просвітленості. Рід коло роду, як з давніх-давен часів — усе тут, на одному місці. Ми — християни! Один у нас Бог, і однією, неподільною любов’ю славимо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську любов і милосердя, одна Україна в нас, яка нині воскресає, і для якої на світі живемо, бо ми — її діти (Я. Гоян). Ø Пригадати із вивченого матеріалу на уроках української мови, які бувають речення за метою висловлювання. Які розділові знаки ставляться наприкінці таких речень? Навести приклади з тексту. Ø Поміркувати, які особливості мають окличні й спонукальні речення. Свої припущення зіставити з теоретичним матеріалом підручника. Коментар учителя. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні й спонукальні. У розповідних реченнях щось повідомляється, розповідається. У кінці таких речень ставиться крапка: Питання мови — це питання майстерності (О. Кундзіч). Питальні речення спонукають співрозмовника до участі в розмові. У кінці речення ставиться знак питання: Прекрасне слово, але що в ньому, як не від серця йде воно? (В. Мисик) Спонукальні речення містять наказ, пораду, прохання, спонукання до дії тощо. У кінці речення ставиться крапка або знак оклику (залежно від інтонації): Сталева каска, очі карі,- такою, пісне, будь моя (В. Сосюра). Якщо розповідні, питальні й спонукальні речення вимовляються з сильним емоційним почуттям, підвищеною напруженою інтонацією, то вони стають окличними. У кінці таких речень ставиться знак оклику: Які ясні Вітчизни небокраї і осінь ця у ароматі трав! (В. Сосюра). ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально пізнавальних і творчих умінь з теми Ø Прочитати, правильно інтонуючи речення. Схарактеризувати їх за метою висловлювання. Визначити окличні речення. Яка їх роль у висловлюваннях? Аргументувати свій вибір. 1. Звичайна вода перетворилася в чарівні сніжинки! (І. Цюпа). 2. А навколо далі, а навколо спокій… Скільки того щастя на землі моїй!.. (В. Сосюра). 3. Як хороше, як весело на білім світі жить! (Л. Глібов). 4. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко). 5. Яким дивом іскрилися берези! (І. Цюпа). 6. Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (В. Симоненко). 7. Хіба є хто на землі крилатіший за людину? (О. Гончар). Ø Записати речення. Підкреслити головні й другорядні члени. Ø У виділених словах з’ясувати орфограми. Ø Прочитати. Визначити види речень за метою висловлювання. Записати, розставляючи розділові знаки замість крапок у кінці речень. 1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь… (Т. Шевченко). 2. Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця… (В. Сосюра). 3. Веснянійте, далі сині, наливайтесь сонцем, дні… (В. Сосюра). 4. Як світ новий з старого збудувати… Як научить байдужих почувати… (Леся Українка). 5. Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну… (М. Нагнибіда). 6. Як надолужити години прогаяні… (О. Підсуха). 7. Треба слову ніжності додати, щоб уміло друзів пригортати… (М. Сингаївський). Ø Схарактеризувати речення, розкриваючи їх зміст і авторський задум. Ø Прочитати. Визначити стиль і тип мовлення. Перебудувати висловлювання так, щоб у ньому були різні за метою висловлювання речення (зберігаючи суть і зміст їх). ЗЕЛЕНІ СВЯТА Тиждень перед Трійцею (перший тиждень червня) називається «зеленим», або клечальним. Клечання — це гілля та молоді деревця, зрубані для оздоби двору й хати. Напередодні дня святої Трійці, у суботу ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть до левади або в поля нарвати запашного зілля, тобто чебрецю, полину, любистку. Увечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям дерев, а саме: клену, липи, ясеня та осики. Стародавні слов’яни, наші предки, молилися деревам. Особливо дуплявим, поклонялися березам, липам, дубам. Під захистом предковічних лісів вони виконували свої обряди, зокрема приносили жертви, запалювали вогні на честь богів. Вінки як оздоба — це теж залишок звичаїв стародавнього світу. Із Греції і Риму прийшов звичай увінчувати дубовими вінками заслужених людей, як-от: переможців на олімпійських іграх, тих, що досягли великих успіхів у мистецтві чи в науці. Вінки в українських народних обрядах є символом великої пошани, молодості, у тому числі символом чистої, незаплямованої краси. Крім цього, за народною уявою, вінок із живих квітів — це оберіг від злої напасті (За О. Воропаєм). Ø Реконструйований текст записати. Чи змінився емоційний настрій його? Ø Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Накреслити їх схеми. Ø Подані розповідні речення реконструювати на питальні і спонукальні, доповнюючи їх другорядними членами речення. 1. Учні подякували за увагу. 2. Восьмикласники готуються до тематичного оцінювання. 3. Усі були задоволені Євробаченням і пишалися своєю країною. 4. Хлопці принесли найбільше макулатури. 5. Дівчата змагаються в навчанні. 6. Протягом уроків історії ми спостерігали за розвитком української держави. 7. Чорноморське узбережжя - одне з кращих в Україні. 8. Ви записалися для придбання путівки в табір. Ø Скласти діалог з товаришем по парті на тему «Звичаї в моїй родині». З’ясувати, яке ставлення членів родини до народних свят, яких традицій дотримуються, які звичаї пам’ятають із попередніх поколінь тощо. Ø У репліках використати різні за метою висловлювання речення. Ø Розіграти діалоги й визначити найкращий і найзмістовніший (урахувати емоційний настрій співрозмовників та культуру спілкування). V. Систематизація й узагальнення знань Скласти зв’язне висловлювання на тему «Види речень за метою висловлювання та їх роль у висловлюваннях». Виписати з творів художньої літератури по три різні за метою висловлювання речення. Можливо Вам це буде цікаво | |
Переглядів: 10911 | |
Всього коментарів: 0 | |