«ІММІГРАЦІЯ ДО ПІВДЕННОЇ АМЕРИ­КИ»

Перші українці ступили на південноамериканський континент в кінці XIX ст. Найстаріша етнічна група українців проживає в Бразилії. У 1989 р. тут відзнача­лося 100-річчя проголошення республіки, а перші укра­їнські емігранти з'явилися ще до державного оформлен­ня Бразилії—1872 року. Сім'я Миколи Морозовича із Золочівського району Галичини була піонером. Масове переселення — з 1895 року, відоме під назвою «бразиль­ської лихоманки». Більше 15 тис. зубожілих селян, які не мали уявлення, де знаходиться Бразилія, поїхали до цієї країни. Але замість сподіваного чорнозему отрима­ли нерозчищені ділянки лісу у штаті Парана, біля м. Прудентополіса. Нетипові кліматичні умови, невідо­мі хвороби, ворожість індійців призвели до того,  що частина українців загинула, частина повернулася додо­му, а інші згодом подалися до Північної Америки. У міжвоєнний період до Бразилії ще прибули тисяч 9 ук­раїнців, переважно з Волині.

Нині чисельність українців становить 150 тис., 80%. з них проживає у штаті Парана, в районі, відомому як «Бразильська Україна». Місто Прудентополіс — осере­док українського життя. Найвпливовіша українська інституція — Українська католицька церква. 20% ни­нішніх українців, здобувши спеціальну освіту, стають бізнесменами, викладачами, службовцями в приватних установах, в муніципальних і державних органах. Реш­та ж працюють в сільському господарстві. Жителі сіль­ської місцевості найкраще зберегли мову предків, куль­туру і побут.

1938 року асиміляторська політика тодішнього уряду Бразилії припинила культурне та освітнє життя багатьох етнічних груп, в тому числі й української. Нині українських шкіл немає. Але українська мова, літера­тура, історій викладається в малій семінарії Святого Йосафата у Прудентополісі, при українських церквах існують суботні курси українознавства. У новій консти­туції штату Парана зафіксоване право навчання укра­їнської мови в урядових школах для учнів українського походження, тут діє єдиний в Південній Америці уні­верситет, де з 1989—1990 рр. почали викладати україн­ську мову, літературу, історію.

Найбільш відомим українським письменником-перекладачем — представником першої хвилі еміграції був Петро Карманський. До письменників минулого в істо­рії бразильських українців належать Сильвестр Калинець, Валентина Куц. Осип Шпитько, серед сучасни­ків — Олена Колодій, Віра Селянська-Вовк.

В Південній Америці українська діаспора існує ще в таких країнах: Аргентина (220 тис.), Парагвай (12 тис.), Уругвай (10 тис.), Венесуела (3,5 тис.). У Парагваї навіть збереглися українські назви населених пунктів — Нова Волинь, Богданівка, Тарасівка.

Учень: «ВІРА ВОВК-СЕЛЯНСЬКА».

Віра Вовк, поетка і письменниця, народилася 1926 р. в Україні, в Бориславі. У час воєнних років жи­ла з батьками в Німеччині. Студіювала музикологію, германістику, славістику в університетах у Тюбінгені та Мюнхені. Продовжуючи студії в Ріо-де-Жанейро, куди переїхала після війни, Віра Вовк здобула там ступінь доктора філософії і стала професором В цьому ж таки університеті, а від 1957 р. головою кафедри германіс­тики. Літературна творчість Віри Вовк обіймає поезію, прозу, переклади — особливо з французької та порту­гальської мов. Майстерність поетичних образів, вишу­кана форма, лаконічність вислову — особливості стилю поетки.

Читець:  Віра  Вовк. Орхідеї.

Сонце пополудневе!

Як повно розливається

Голос дітей під тобою!

Вітер заснув

Під кущем манака, і колібрі п'ють мед

 З розквітлого фіолетового і білого цвіту,

Потік журчить між берегами з червоної глини.

Де мій запашний чорнозем, де лимани,

Що полоскали б моє коріння?

Де дерева, що піднесли б галуззя, як ліри?

Де журавлі, що перевезли б

Мою тугу за далекі моря?

Скажім: усе було б по-давньому;

Я прилинула б тихо над ранком

Шукати сад горіховий за дерев'яною церквою,

Потім застукала б радісно в шибу

Старосвітського дому в долині.

Горе! Незнані руки відкрили б двері,

Цікаві обличчя дивилися б просто на мене

Сказати у мові, співучій і рідній:

«Чого ти шукаєш, чужинко?»

...Орхідеї в барвах середньовічних містерій

На картинах незнаних майстрів!

 Які ви подібні до нас! Над вами палає

Сузір'я Хреста. Невже ви свідомі

Своєї шляхетности, ви ~ чужинки?

Можливо Вам це буде цікаво