Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Уроки народознавства » Україно моя, Україно


Бінарний урок-конференція з географії та української літератури "Українці в діаспорі"

УКРАЇНЦІ В ДІАСПОРІ

Бінарний урок-конференція з географії та української літератури

Девіз: Ми є. Були. І будем МИ!

Й Вітчизна наша з нами!

Іван   Багряний

Завдання: Вивчити географію української діас­пори, з'ясувати поняття «діаспора», «міграція», «емігра­ція», «імміграція»; ознайомити учнів з життям і творчості українських письменників в еміграції; формувати навички  самостійної роботи з науковою літературою, писати реферати з обраної теми, формувати вміння виступала з усними повідомленнями, складати конспекти учнівських виступів; виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: Політична карта світу з позначен­ням розселення українців, вислів І. Багряного (девіз), вишиті рушники, портрети письменників — представни­ків української діаспори, грамзапис пісні «Чуєш, брате мій», виставка літератури.

Запис на дошці: тема, нові поняття — діаспора, міграція, еміграція, імміграція; населення України 52 млн. чол. За межами України проживає 15 млн. чол.

ХІД УРОКУ

Лунає грамзапис пісні «Чуєш, брате мій» братів Лепких.

Читці по черзі декламують вірші українських поетів-емігрантів.

Юрій Клен. Уривок з поеми «Прокляті роки».

Блажен, хто гордо кинув рідний край

 І з посохом в руці пішов шукати

 На чужині незнаній дальній рай,

Куди веде його весна крилата.

Та тричі той блажен, який за чай

І хліб теж не схотів себе продати,

Але, минаючи тропу розлук,

Зостався, щоб зазнати хресних мук..

Олександр Олесь. «Як пес голодний....»

Як пес голодний, кинутий і гнаний,

 Блукаю я по вулицях чужих...

Сміється з мене жах, глузує, невблаганний,

З думок сполоханих моїх.

Сміється цілий світ...

Мовчать спокійно друзі,

Вмира без відгуку мій крик,

Іду кудись в сльозах, в ганьбі, в нарузі.

За роки я до всього звик.

А сни вночі, як яструби прокляті,

На частки душу рвуть... Встаю,

З кутка в куток ходжу у темряві по хаті

І втому, змучений, ловлю.

Впаду, і ніжно тихий, дивний сон злітає:

Далеко все — і сльози, і ганьба...

Мене хтось піснею широкою стріває,

І квіти кидає захоплена юрба.

Олександр Олесь.

 «О принесіть як не надію».

О принесіть як не надію,

То крихту рідної землі:

Я притулю до уст її

 І так застигну, так зомлію...

Хоч кухоль з рідною водою!.,

 Я тільки очі напою,

До уст спрагнілих притулю,

Торкнусь душею вогняною.

Спиридон  Черкасенко.

«На чужині».

Про Україну ані чутки!

Живе? умерла? міцно спить?..

У серці гадом в'ються смутки,

Душа завмерла і мовчить;

Холодним болем отупіння

 Ущерть налита голова,

І ринуть в пітьму безгоміння

Без сліду мислі і слова...

Де взять його, отрути зілля,

Заворожить гнітючий сум,

 Розвіять чорне божевілля,

Розбити долі наглий глум

 І в чарах тихої дрімоти

Згубити дійсності чуття,

 Забути болі і гризоти

В міцних обіймах небуття!

О краю мій, мов кохання!

Лани широкі, гір шпилі!

О сльози Рідної Землі!—

Вас не забути до сконання!..

Вчитель географії:

— «Нашого цвіту — по всьому світу». Хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді, коли знайомишся з дивовижними долями українців за кордоном, їхньою невтомною подвижницькою діяльністю. її Те зовсім недавно слово «діаспора» було мало не лай­ливим. Вважалося — і ця думка насаджувалася офіцій­ною пропагандою,— що за рубежем живуть ті українці здебільшого, які проти радянської влади, що інакше, як зрадництво, не розцінювалося, їх називали «зрадниками Батьківщини», «космополітами безрідними», «відщепен­цями». Виявилося ж, що живуть там українці складної долі, яким так само, як і нам, дорога Україна, які так, як і ми хочуть їй кращої долі.

В  умовах української державності стало можливим вивчити реалії життя українців за кордоном. (Вчитель оголошує тему, завдання уроку).

Підготуйте зошити з географії та української літера­тури, в які у ході уроку будете робити записи (тему, но­ві поняття і їх визначення, регіони світу з великою українською діаспорою, прізвища, імена українських письменників в діаспорі, назви їхніх творів, цікаві факти життя).

(Напередодні уроку учні підготували доповіді з ос­новних питань. Учитель-географ надає слово виступаю­чим з географічних питань, а філолог — учням, які під­готували доповіді про життя і творчість письменників діаспори).

В ч й т е л ь- г е о г р а ф з'ясовує значення нових по­нять (за словником іншомовних слів та тлумачним словником української мови):

Діаспора (з гр.— розсіяння) — розсіяння по різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини завойовниками.

Міграція — переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу.

Імміграція — в'їзд чужоземців до якої-небудь країни на постійне проживання.

Еміграція — переселення із своєї батьківщини в іншу, країну, зумовлене соціально-економічними, полі­тичними або релігійними причинами.

(Учениця виконує пісню «Україночка» — муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка).

Учень: «ПРИЧИНИ й ЕТАПИ ІММІГРАЦІЇ».

Протягом XX ст. мільйони українців покинули свої домівки в пошуках кращого життя на чужині. Що ж примусило їх в різні часи залишити рідну землю? Го­ловні причини — соціально-економічні і політичні.

Перша хвиля: імміграція до 1914 року.

Українці, що іммігрували перед першою світовою війною до Нового Світу, намагалися поліпшити своє не­задовільне матеріальне становище. Для цього вони оби­рали один із двох можливих шляхів. Більшість пряму­вала до США, де влаштовувалася робітниками на шах­тах і фабриках, розташованих у великих містах або поблизу них. Ці іммігранти, переважно молоді парубки, спочатку планували заробити гроші і повернутися додому. Але з часом життя в США здавалося більш приваб­ливим, і вони залишилися. А з приїздом жінок-українок почали формуватися сім'ї. Так зростала українська гро­мада у великих містах.

Іншу групу складали ті переселенці, що покидали домівку, сподіваючись зайнятися сільським господарст­вом в чужих краях, де земля була доступною і дешевою. Вони виїжджали цілими сім'ями, розташовувалися в незаселених районах Канади, Бразилії, США.

Друга хвиля: імміграція в міжвоєнний період.

Імміграція на захід в міжвоєнний період була знач­но меншою, виїжджали в основному до США і Канади. Найяскравішою рисою міжвоєнного періоду була поява нового типу українських переселенців — політичного. Люди ставали вигнанцями через свої політичні переко­нання. Це були офіцери, представники української ін­телігенції, прихильники вільної незалежної України.

Третя хвиля: друга світова війна і «переміщені особи».

Після закінчення другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало понад 16 млн. інозем­ців — в'язнів, робітників, біженців. З них 2,3 млн. укра­їнців — в'язнів, молодь, силою вивезена до Німеччини. Після припинення воєнних дій до Німеччини з СРСР були направлені репатріаційні групи, котрі повинні були переконати радянських громадян повернутися додому. Частина повернулася, але багато залишилось. 1945 ро­ку при ООН було створено - агентство допомоги та реа­білітації, що займалося долею цих людей. Цю катего­рію людей назвали «переміщені особи». Протягом 1945—1947 рр. було здійснено переселення переміщених осіб на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Бельгії, Латинської Америки та ін.

В ч й т е л ь- ф і л о л о г:

— Не знайдемо жодної країни в світі, яка б поза своїм материком мала так багато визначних представ­ників літератури, як Україна. Письменники Радянської України в умовах тоталітарної системи, де панував пресловутий принцип «соціалістичного реалізму», не мог­ли повністю реалізувати свої талант, знання: їх знищу­вали або фізично (як-от Плужника, Фальківського, Ко­синку, Підмогильного, Драй-Хмару, Филиповича, Зерова, Стуса), або морально (Рильського, Тичину, Сосюру, Малишка, Бажана).

Українці в діаспорі не тільки зберегли мову, традиції звичаї, мистецтво, а й в особі найталановитіших своїх представників розвинули українську літературу, культуру, науку.

Ми звикли до літературного краєзнавства. Сьогодні пропонуємо вам не літературу певного краю (регіону), а українську літературу в світі (учитель знайомить уч­нів з-таблицею «Українські письменники в світі», яка не вичерпує всіх імен українських письменників діас­пори).

Можливо Вам це буде цікаво 


Категорія: Україно моя, Україно | Додав: uthitel (07.06.2011)
Переглядів: 3262 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]