Меню сайту
Категорії розділу
Нові коментарі
Дякую
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Головна » Статті » Уроки народознавства » Народні свята, обряди |
Балада про хрещення Русі
|
« Балада про хрещення Русі » Згадаймо,люде! Се минуле- В віках,епохах не забуле І не загублене ніким. Що у народнім серці б’ється, що у піснях дитячих ллється- Тобі я,друже,розповім Багато років проминуло - Їх бив Дніпро об чорні кручі, Як жив у Києві старому один з князів. Він був могучий і непокора у очах Не раз вогнем степи палила, Там,де таїлась вража сила І дух їх вражеський зачах. До нас дійшло його ім’я І лик його з волоссям сивим - З дитинства знаєш ти і я- його ім’я є Володимир. І Красним Сонечком зовуть його історики учені. Рівноапостольним рекуть його всі діячі священні. А щоб тобі,мій друже,ясно стало -За що його так хвалять щиро- Згадай,що кожної неділі,і кожне свято пресвятеє Ми йдем до церкви- вся родина- і я веду тебе з собою. За церкву і за віру в Бога Ми маєм «дякую» сказати Тому лиш князю,що колись сидів у Києві при владі. А от якби з тобою нині язичники були б ми досі- Схопили ми б ми сусідку нашу І принесли б її у жертву Страшному ідолу Перуну. Ніхто б нас навіть не полаяв! Давно,в десятому столітті,було богів багато різних. Сварог,Стрибог,прекрасна Лада… Їм русичі всім поклонялись, Робили ідолів із древа,із глини,каменю,а ще Поганські капища робили і там приносили їм жертви. Сказать до слова,Володимир, Теж ,на початку управління, не раз,не два перед богами Кропив траву людською кров’ю. І був жорстокий як правитель, Як воїн- був він справедливим, і невоздержаним як муж. Жінок у нього є багацько- якщо читати Літописця, То нарахуєш щось із триста-та це тоді було не дивно. У кожного з богів поганих були прислужники жерці Їх ще волхвами називають. Вони до магії способні були вєсьма і тим самим Багато страху наганяли місцевим жителям усім. Вони могли навести порчу і відібрати урожай Відчаклувати дівці вроду-нечистий в цім їм помагав. Волхви становили загрозу самому князю. Їхня сила Багато грошей відкосила з скарбниці князя у людей Й перемістила до Перуна, точніш - жерцям всім до кишень. І з цим змиритися не міг шановний князь. Тому,як пише святий Нестор, У Київ прибули посланці усіх релігій і світів. І кожен з них розмову вів - Перед великим грізним князем свою релігію хвалив. Молились Ягве іудеї, Аллаха славить Схід увесь. Католиків Європа хвалить, а Греція Христа прославить- У всіх є звичаї свої і дуже вже вони відмінні. Тож князь узявся вибирати на кого ідолів міняти. От подивись,либонь,на карту. Бачиш,внизу є Понт Евксинський. Ми влітку їздили туди і в нас носи пообгоряли. І ти спиталася тоді- Що пам’ятаєте ви,хвилі?? Вони шуміли лиш,а ми Їх зрозуміти не зуміли… Сусідка через море є у нас. Її Туреччиною кличуть,а ранє звали Візантія. У василевса в тій землі Була сестра по йменню Анна -(релігією християнка) Владимир бо плекав давно таємну мрію політичну- У жони взять собі царівну. Та Анни брат йому одразу Відмову гірко предоставив: « Єсьми язичник,княже дужий, Із того нам ти є байдужий» Пів Криму розваливши вщент, ( чим василевса здивувавши), Наш князь приймає християнство. Не знаю,чи було кохання його до Анни таким сильним, Чи просто хитрий був політик - та факт є факт. Коханая його жона Рогніда Пішла собі в черниці, А інших князь повиганяв. І з Анною зігравши свадьбу Вони вернулися додому- і Київ –град їх привітав. Із того часу Володимир послав гінців по всій землі, Щоб передав кожній людині- «Згоріли ідоли мої! І вам,панове, чесні люде,хай непорадно далі буде У домі ідоли держать! Палить,топить,дробить на друзки, Щоб аж летіли з них галузки і всяческі унічтожать! Місця,де ідоли стояли,завісить щоб святой іконой, Із дійсним Господом на неї, І хай летять у вись молитви,а вже не крики тої жертви, Що перед чортом убивали!» Летять гінці у всі кінці-зганяють люд весь на Хрещення. Вода в Дніпрі уся священна -спішать у Київ й панотці. Повинна я тобі примітить,що все не просто,як кажу. Були і сльози,і прокльони - перед іконами поклони Не хтів упертий руський люд щовечора і зранку класти. Та щоб в немилість не попасти –у сі на хрещення ідуть. Хрестились дружно у Дніпрі усі-і старі, і малі. Не швидко,друже, нова віра вселилася у руські серця. Ще довго люди стерігались русалок з мутного озерця, Лісовиків і прочу нечисть,що їх релігія тепер у духи злі перемістила, І вірить їм заборонила. Але реформа ся нова Русь донесла у піднебесся. І для політики воскресла нова держава світова. От так,мій друже, у двом слові розповіла тобі я нині, Що у літа минулі славні було у ненці Україні. А ми- нащадки-християни довіку твердо пам’ятаєм Кому завдячуєм минулим! І хрест на себе покладаєм…. Можливо Вам це буде цікаво | |
| Переглядів: 1027 | |
| Всього коментарів: 0 | |
