Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Методика сучасного уроку » Технології навчання


Засідання педагогічної ради з використанням проектної технології
Засідання педагогічної ради з використанням проектної технології

Готовність педагогічного колективу до інноваційної діяльності
як складова професійної компетентності

Епіграф: «Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею.»(Ціцерон)

Вступне слово заступника директора з НВР.
Сьогодні розмаїття різних методик, теорій, систем так наповнило шкільне життя, що вже вважається непристойним не впроваджувати інновації, не «працювати за …», не мати своєї концепції..
Освітянська преса майже на кожній сторінці підносить «інноваційний дух» вчительства словами «інновація», «інноваційний розвиток», «проект», «модель», повідомляє про те, як педагогічні колективи сміливо впроваджують сучасні інноваційні технології, експериментують для поліпшення навчально-виховного процесу.

1. «Мікрофон» Що таке інноваційна діяльність?

Термін «інновація» запозичений з латинської та означає нове, нововведення.
Інновація в педагогіці це процес створення та впровадження нових засобів для розв’язання тих педагогічних проблем, які досі розв’язували по-іншому; відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності, вихід за межі відомого в науці й масовій практиці; творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем навчання та виховання.

2. «Дерево інновацій» Які інновації в освіті ви знаєте?

Учителі працюють в парах, пригадуючи та записуючи на аркушиках інноваційні технології навчання. Потім на дошці заповнюють ними уявне «дерево інновацій», де ці аркушики є листочками.

Деякі педагоги сприймають нововведення у вузькому розумінні, інші – в широкому. Дехто термін «нововведення» замінює термінами «реформа», «осучаснення», «вдосконалення», «оптимізація», «модернізація викладання» тощо.
Най масштабнішою інновацією в системі освіти України став перехід української школи на 12-бальну систему оцінювання учнів.
Створення інновацій – творчий процес, що відповідає умовам пошуку нового, оригінального, оптимального. У сучасному освітньому просторі України відбувається інтенсивне переосмислення цінностей, подолання консерватизму і стереотипів педагогічного мислення. В цих умовах пробуджується інноваційна ініціатива педагогів, розкріпачується педагогічна свідомість. Але багато перетворень здійснюється на аматорському рівні, стихійно. Незважаючи на зростання інтересу до інноваційних процесів і поширення поняття «інновація», досі не створено загальну теорію інноваційних процесів, та й спеціальну педагогічну. Тому за інноваційними технологіями майбутнє української педагогіки.

3. Оголошення мети і завдань засідання педради.
Мета: розглянути основні освітні інновації, їхню класифікацію з метою подальшого застосування інноваційних технологій в навчально-виховному процесі, подати методику проектної технології; налаштувати педагогів на доцільне використання новітніх технологій в навчальній діяльності; активізувати наукове мислення.
Завдання :
• визначити значення проекту як методу навчальної діяльності;
• з'ясувати алгоритм дій вчителя та учнів на певних етапах проекту;
• виробити компетентності вчителів, во¬лодіння якими є необхідною умовою
при застосування інноваційних технологій;
• створити модель навчального проекту.

4. Доповідь на тему «Проект як засіб методичної роботи.»

Щоб зробити якісь речі необхідно їх ви¬вчити, а щоб вивчити - необхідно їх зробити (Аристотель)

Cьогодні нереально дати знан¬ня дитині на весь вік, навчити її на все життя, забезпечив¬ши при цьому її активну професійну та життєву позиції. Тому перед будь-яким сучасним навчальним закладом стоять завдання:
• навчити учня вчитися самостійно впродовж усього життя;
• ефективно використовувати отри¬мані знання в практичному житті (професійному, громадському, влас¬ному);
• постійно відчувати потребу в само¬вираженні та самовдосконаленні.
Проект — з грецької — шлях досліджен¬ня — система навчання, за якою учні здобу¬вають знання й уміння в процесі планування й використання поступово ускладнюваних практичних завдань.
В українському освітньому просторі освоєння методу проектів — «соціокультурного феномену» та перспективної педагогічної технології— перебу¬ває на початковому етапі. Хоч у практиці навчання й виховання метод проектів відомий уже досить дав¬но. Він виник ще у 20-ті роки минулого сторіч-чя у США. Його називали також методом проблем, і пов'язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленим американським фі¬лософом і педагогом Джоном Дьюї та його учнем Вільямом Кілпатриком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в цьому навчанні.
Серед українських педагогів цією техно¬логією зацікавився Григорій Ващенко. Та в радянській школі вона не прижилась. В людях представники влади бачили «слі¬пих» виконавців, а не творчих особисто¬стей. Та все ж цій проблемі присвятили свої праці такі російські вчені: В. М. Шульгін, Б. В. Ігнатьєв, М. В. Крупєніна. А також українські педагоги: Г. К. Селевко, Є. С. Полат, О. Пєхота А. Кікненко.
Метод проектів — педагогічна технологія, орієнтована на застосування та набуття нових знань. Частіше за все шляхом самоосвіти, тобто спрямована на досягнення результату в процесі розв'язання значущої проблеми. Головне — результат повинен бути реальним: який можна побачити, усвідомити, проаналі¬зувати.

Щоб досягнути результату необхідно сфор¬мувати в учнів певні компетенції. Слід за¬уважити , що проектна діяльність дозволяє формувати не тільки навчальні та самоос¬вітні, а й життєві компетентності.
Компетентність — сукупність внутрішньої позиції, норм, якостей, знань, умінь, на¬вичок та установок.
Під час роботи над проектом учні:

Навчаються: Формують якості:
планувати впевненість
працювати з різними джерелами здатність до само¬освіти
аналізувати адекватність
аргументувати відповідальність
презентувати допитливість
оцінювати зосередженість
взаємодіяти толерантність
Вибір тематики проектів, залежить від ба¬гатьох чинників: інтересів та здібностей учнів, навчальної ситуації, яка склалася в класі, життєвого досвіду дітей, а також від зацікавленості професійних і творчих інтересів учителя.
Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проектній технології мож¬на сформулювати тезою: «Я знаю, навіщо мені це потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».
Завдання вчителя сьогодні — відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.
Нині в загальноосвітній школі фактично переважає репродуктивне навчання:
• Перевага на уроці надається заучуванню, розширенню та поглибленню знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуже низька частка творчих.
• Теоретичні і практичні завдання на етапах систематизації та повторення навчального матеріалу мають переважно репродуктивний характер. Розв’язання творчих завдань часто залишається поза увагою вчителя, оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.
• Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти, схеми, таблиці. Але така робота не активізує пізнавальної діяльності.
Тому випускники шкіл майже не здатні самостійно розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Ось чому таким актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.
Головне завдання школи сьогодні — формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.
Потрібно, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним. Учитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, добрий настрій, за якого працюватиметься швидше й результативніше.
Отже, перспективним шляхом розвитку освіти є впровадження особистісно зорієнтованих техно¬логій. Серед них визначаються проектні техно¬логії, які забезпечують розвиток пізнавальних на¬вичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, застосовувати теоретичну інформацію з навчальних предметів для розв'язання практичних завдань, роз¬виток критичного мислення.
Проектна технологія відображає основні завдання особистісно зорієн-тованої педагогіки, а саме:
• індивідуалізацію процесу формування навчаль¬них компетенцій учнів;
• актуалізацію особистісних знань і вмінь, наяв¬них у кожного школяра, та формування нових;
• диференціацію вибору власного ритму діяль¬ності та основних способів досягнення мети;
• налагодження міжособистісних стосунків від¬повідно до індивідуальних потреб та можливостей;
• розвиток критичного мислення та формування самооцінки;
• формування системного самоаналізу та від¬криття нових індивідуальних можливостей;
• перебування в ситуації успіху — мотиваційного складника саморозвитку особистості.
Проектна діяльність є ефективною формою поєднання теорії з практикою, можливістю про¬демонструвати власні вміння та індивідуальні спроможності до творчої діяльності, науково-до¬слідницької роботи. «Проектний метод у компе¬тентнісно спрямованій освіті — це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультур-них, інформаційних, комунікативних тощо) і са-мостійності учня в осягненні нового, стимулюю¬чи його природну допитливість і творчий потен¬ціал»
Проектна діяльність, за образним висловом ви¬датного бразильського педагога Пауло Фрейре, доз¬волить подолати «банківську» (об'єктивну) систему освіти, коли:
• учитель вчить, а учні вчаться;
• учитель знає все, а учні — нічого;
• учитель думає, а за учнів думають;
• учитель говорить, а учні покірно слухають;
• учитель дисциплінує, а учні підкоряються;
• учитель діє, а учні мають ілюзію, що діють че¬рез учителя;
• учитель визначає зміст програми, а учні (яких ніхто не питав) пристосовуються до неї;
• учитель змішує владу знання з власною про¬фесійною владою, яку він встановлює на противагу свободі учнів;
• учитель — суб'єкт навчального процесу, уч¬ні ж — його прості об'єкти.
Наведений перелік характеристик переконливо свідчить про те, що «банківська» модель освіти вва¬жає людей пристосованими, керованими істотами.
У проектній діяльності докорінно змінюються відносини між учителем і учнем. Сьогодні слід як¬найшвидше перевести освіту із системи авторитар¬них до системи толерантних відносин
Проектна діяльність допомагає молодій людині стати соціаль¬но активною, шляхом власного розвитку демонстру¬вати здатність змінювати світ. Сила методу проектів у тому, що це метод поєднання теорії з практикою, що він пов'язує всю нашу навчальну й виховну робо¬ту з життям, робить процес навчання вмотивованим, значущим, життєво необхідним. Однак за всієї своєї прогресивності проектне навчання не може бути єди¬ним, уніфікованим методом розвитку особистості. Фахівці з великим досвідом роботи в упроваджен¬ні проектних технологій стверджують, що «проек¬тне навчання варто використовувати як доповнен¬ня до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистісному вимірі, і в академічному».
Уміння використовувати метод проектів — це показник високої професійності і прогресивності роботи вчителя, спрямованості педагогічних зусиль на творчий розвиток учня. Сучасний учитель не тіль¬ки вчить, а більшою мірою спостерігає, відчуває, на¬магається зрозуміти, як дитина вчиться. У цьому зна¬ченні проектне навчання є цінним як процес, під час якого відбуваються педагогічні спостереження, фор¬мується особистісне зростання учасників проекту. Проектна робота учнів може бути успішною і якіс¬но покращувати ефективність навчально-виховного процесу в цілому за умови правильної координації та коригування її з боку вчителя. У проектній діяль-ності змінюється роль учителя, він стає порадником, консультантом, партнером.
Процес проектування характеризується частко¬вою невизначеністю та непередбачуваністю, оскільки є вираженням самостійної діяльності учнів. Тим біль¬ше, він потребує корекції та моделювання з метою за¬побігання конфліктам, хаотичності й непослідовності дій. Учні зустрічаються з труднощами, визначаючи основні та проміжні цілі, відбираючи інформацію, ар¬гументуючи свій вибір, організовуючи презентацію результатів проектної роботи.
Проектне навчання не тільки спонукає до вмоти¬вованої цілеспрямованої діяльності учнів, а й істотно змінює роль учителя в ній. Учитель стає координато¬ром, консультантом, який переконує силою власного досвіду, мудрості, знань.
Правила для вчителя,
який вирішив використовувати в роботі метод проектів
(розроблені Асоціацією Дальтон-план шкіл, Нідерланди)
1. Учитель сам вибирає, чи буде він працювати за допомогою методу проектів. Ніхто з адміністрації не може нав'язати йому це рішення. При цьому всі члени шкільного колективу поділяють відповідаль¬ність за його роботу.
2. Учитель повністю відповідає за дітей, які бе¬руть участь у проекті, за їхні успіхи та їхню безпеку.
3. Учитель довіряє учням, уважає їх рівноправни¬ми учасниками спільної творчої роботи і своєю по¬ведінкою постійно підкреслює цю довіру.
4. Учитель надає учням можливість вільно й са¬мостійно працювати. Він створює для цього всі умови.
5. Учитель вибирає нову позицію, переходячи від ролі лектора й контролера до ролі помічника й наставника.
6. Учитель стежить за своїм мовленням з точки зору дальтонівського підходу (не «Ти зробив це не¬ правильно!», а «Чому ти це зробив?»).
7. Учитель втручається в самостійну роботу дітей тільки тоді, коли цього вимагають обставини або уч¬ні самі про це просять.
Визначаючи характерні особливості поведінки вчителя в організації проектного навчання, видатний український учений Г. Ващенко зауважував, що педа-гог «стає місцевим громадським радником», «органі¬затором дитячого життя. Його завдання, зокрема, в тім, щоб побудувати план роботи, дібрати проек¬ти, цікаві для дітей та відповідно до їх сил, і утво¬рити оточення, сприятливе для роботи, для ство¬рення культурних цінностей».
«Завдання педагога — допомогти учневі у побу¬дові індивідуальної траєкторії освіти, яка співвідно¬ситься із досягненнями людства і спрямована на їх примноження. Індивідуальна освітня траєкторія — це персональний шлях реалізації особистісного по¬тенціалу кожного учня»
Проектування — нове явище в українській педа¬гогіці, варте глибокого аналізу. Проектна технологія висуває певні вимоги до її реалізації.
Вимоги до структурування проекту
• Починати потрібно з вибору освітньої пробле¬ми, актуальність якої відповідає навчальним інтере¬сам та життєвим потребам учнів;
• визначення теми проекту, його типу, кількості учасників є наступними етапами організації ефек¬тивної проектної діяльності;
• учитель починає здійснювати педагогічний суп¬ровід з перших кроків роботи над проектом; він виз¬начає можливі критерії оцінювання результатів про¬ектних досліджень;
• важливим моментом є розподіл завдань по гру¬пах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень;
• самостійна робота учасників проекту здійс¬нюється в основному в позаурочний час, на засідан¬нях гуртків та наукових товариств;
• використання дослідницьких методів стимулює пошук та індивідуальну творчу ініціативу учасників проекту;
• структурування змістової частини проекту із за¬значенням поетапних результатів має на меті узагаль¬нення отриманих результатів;
• необхідним етапом виконання проектів є офор¬млення документальних звітів;
• підготовка захисту та презентації проектного продукту є кінцевим етапом участі учнів у проекті, що ідеально відповідає потребам поєднання «близь¬кої» і «далекої» перспектив.

Проектне навчання є непрямим, і тут цінні не лише результати, а в більшій мірі сам процес. (Андрєас Папандреу)
Вчителі нашої школи використовують в своїй діяльності новітні технології навчання, зокрема проектні. Ще й нині сперечаються колеги, які форми роботи кращі: традиційні чи інноваційні. Але завдяки різним формам методичної роботи на рівні школи, округу, району учитель поглянув з іншого боку на свою роботу, відбулися зрушення в його свідомості, а значить – він шукатиме оптимальні форми і методи роботи на своїх уроках.

5. Робота в групах. Презентація домашніх проектів.
Група 1. «Вимоги до особистості вчителя, що працює в режимі розвитку». Було проведено анкетування вчителів школи, учнів та батьків. Аналіз анкет «Чи готовий педагогічний колектив школи до інноваційної діяльності»

Анкета для учнів
1. Чим є для Вас навчання в школі? (Радість, обов'язок, примус.) підкресліть
2. Який навчальний предмет найважчий і чому?
3. Який навчальний предмет подобається і чому?
4. На уроках з яких предметів найчастіше ви¬користовують ділові ігри, семінари, експерименти та досліди, перегляд фільмів, конкурси та вікто-рини?
5. На уроках з яких предметів працювали за ме¬тодами: «розумовий штурм», «мікрофон» «навчаю¬чи — учуся», «робота в парах»?
6. Як часто і на яких уроках Вам дають індивіду¬альні завдання?
Анкета для батьків
1. Ім'я якого вчителя викликає задоволену усміш¬ку Вашої дитини найчастіше і чому?
2. Чи чули Ви від своєї дитини про такі методи навчання, як «мікрофон», «займи позицію», «розу¬мовий штурм», «коло ідей», «навчаючи — учуся», «робота в парах»? З якого предмета?
3. Як, на Вашу думку, впливають такі нововведен¬ня на бажання вчитися у Вашої дитини?
4. Чи потрібно взагалі запроваджувати нові фор¬ми роботи на уроці?

Група 2. «За яких умов запровадження інновацій у школі буде успішним»

Група 3. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності: модель методичної роботи у школі»

6. Презентація проекту розвитку школи по еколого-натуралістичному напрямку.
Слайдові презентація підготовлена вчителем біології Гладиш Н.Р.

7. На аркушах учителі записують «Працюючи по новітніх технологіях ми з учнями ще зможемо …», і за методикою «снігова куля» народжується «дерево ідей», яке є передумовою планування та організації подальшої роботи колективу загалом і кожного вчителя зокрема в напрямку впровадження інновацій у навчально-виховний процес.

8. Підсумки і висновки.
• Інновації є об’єктивним процесом еволюції освіти.
• Жодна інноваційна технологія не є універсальною.
• Запровадження будь-якої інновації потребує змін - матеріально-технічних, психологічних.
• Запровадження інновацій потребує програмного і методичного забезпечення, знання методики інновацій.
• Інноваційні технології потребують зміни всього життя класу, а також багато часу для підготовки як учнів, так і педагога.
• Починати впроваджувати новітні технології потрібно поступово, адже до них треба звикнути. Краще старанно підготувати кілька занять у навчальному році, ніж часто їх проводити нашвидкуруч.
• Використання педагогічних інновацій не самоцій. Це лише засіб досягнення навчальної мети.
• Кожен учитель – творець власної технології.
9. Проект рішення педради.
1. Заступнику директора школ из НВР Кус Г.П.
1.1. Створити банк даних про інноваційні технології в шкільному методичному кабінеті і постійно його поповнювати.
Грудень 2011р.
1.2. Спрямувати методичну роботу школи на вивчення нових педагогічних технологій з метою подальшого їх використання в практичній діяльності.
2. Членам методичної ради школи організувати проведення методичних заходів, що сприяють підвищенню про¬фесійної компетентності вчителя:
2.1. Практикум для вчителів щодо застосування інтерактивних технік, що
сприяють підвищенню пізнавальної ак¬тивності учнів на уроці..
Грудень-січень.
2.2.Індивідуальні консультації для вчите¬лів щодо проблем застосування методу
проекту в навчально-виховному процесі.
Постійно.
3. Вчителям школи:
3.1. Проводити відкриті уроки з використанням нових освітніх технологій.
Протягом навчального року.
3.2. Вивчати інноваційні технології шляхом самоосвіти.
Постійно.

Можливо Вам це буде цікаво 


Категорія: Технології навчання | Додав: kus (04.03.2012) | Автор: Кус Ганна Петрівна E
Переглядів: 5545 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]