Меню сайту
Категорії розділу
Нові коментарі
Дякую
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків історії України |
Методичні рекомендації щодо проблемного навчання на уроках історії України в 10-му класі
|
Методичні рекомендації щодо проблемного навчання на уроках історії України в 10-му класі Методика викладання історії дає декілька варіан¬тів уроків із застосуванням проблемного викладу. Зокрема Т. Лейбенгруб у монографії «Дидактика уроку в середній школі» наголошує на трьох варіан¬тах таких уроків. Розглянемо, як їх можна викорис¬товувати на уроках історії України в 10-му класі. Варіант 1 Учитель викладає навчальний матеріал, а учні са¬мостійно розкривають суть і пояснюють причини подій, роблять висновки. Тема: «Виникнення та діяльність Центральної ради». Перед викладом матеріалу я ставлю декілька про¬блемних запитань: У чому проявлявся демократизм діяльності Центральної ради? Чому владу Центральної ради вважають суто українською? Викладаючи матеріал, свідомо не наголошую на суті діяльності Центральної ради, не роблю вис¬новків. За 10 хв. до закінчення уроку пропоную уч¬ням тезисно сформулювати свої думки в зошиті. Учні, переглядаючи конспект, роблять висновки. Викликаю декількох учнів, щоб вони прочитали свої судження. Колективно обговорюємо їх і формулює¬мо висновки найбільш повно та обґрунтовано. Тема: «Проголошення автономії України». Перед викладом навчального матеріалу свідо¬мо не оголошую теми, а надаю учням можливість назвати її наприкінці уроку. Наголошую на тому, що, лише уважно слухаючи весь матеріал уроку, проаналізувавши його, можна виконати завдання, за яке обов'язково буде оцінка. Викладаючи ма¬теріал, навіть не називаю слово «автономія», а за¬міняю його синонімом. Тема: «Війна Української Народної Республіки з радянською Росією». Даючи фактичний матеріал, свідомо не роблю висновків. Розповідаю про основні події, що переду¬вали війні, її початок, хід. Потім даю завдання, щоб кожен самостійно визначив причини війни та за¬писав їх у зошит. На наступному уроці розв'язуємо проблемне питання: «Що ви знаєте про відносини УНР та Раднаркому Росії? Чому виникла війна з Росією?» Викладаючи питання про переговори у Брест-Литовську, можна застосувати підручник. Учні отри¬мують завдання прочитати пункт підручника «Мир¬ні переговори у Брест-Литовську» і дати відповідь на запитання: Що примусило Центральну раду піти на пе¬реговори? Покажіть наслідки Брестського миру для Ук¬раїни. Прямої відповіді підручник не дає, необхідно знати попередній матеріал. Також учні отримують письмове завдання — дати свою оцінку цим переговорам. Варіант 2 Учитель ознайомлює учнів із різними думками про суть питання, що вивчається, або дає два різних варіанти його оцінки. Учні обґрунтовують ту думку, яку вважають правильною. Тема: «Українські політичні партії та органі¬зації». Перед викладом навчального матеріалу учням ставляться запитання: Чому в 1917 р. так швидко створювались нові партії? Охарактеризуйте соціальний та чисельний склад політичних партій в Україні. Чому в біль¬шості їхніх назв присутнє слово «соціалізм», «со¬ціалістична»? Завдання спрямовані на активізацію уваги та мислительної діяльності учнів. При знайомс¬тві з партіями соціалістичного напрямку аналізую з учнями програми українських соціал-демократів та соціалістів-революціонерів. Перед опитуванням ставиться завдання тезисно записати головне, про¬аналізувати, встановити розбіжності в програмах, а тоді вже визначити назви партій, причини їхньої кризи. Домашнє завдання: відповісти на проблемне питання «Які причини кризового стану в українсь¬ких соціалістичних партіях? » Тема: «Універсали Центральної ради». Викладаючи матеріал про Універсали Централь¬ної Ради, знайомлю учнів із трьома точками зору на всі документи. 1. Оцінка І.Крип'якевича, викладена в його книзі «Історія України». 2. Точка зору шкільного підручника. 3. Оцінка радянської історіографії, яка викладена в «Історії Української РСР». Учні аналізують їх, порівнюють, висловлюють свої судження. Тема: «Українська держава Павла Скоропадсь¬кого». Під час викладу матеріалу вивчається фактаж із теми, але висновки не робляться. Зачитуються характеристики гетьманів Винниченка, Дорошен¬ка та ін. Учні аналізують ці характеристики, вислов¬люють своє ставлення до історичних осіб. Виконав¬ши цю роботу, учні самі складають історичний портрет Скоропадського, враховуючи оцінки сучасників та матеріал, який вони вивчили на уроці. Варіант З Учитель звертає увагу на якусь суперечність, кон¬флікт, щоб учні самі відшукали шляхи розв'язання проблеми. Тема: «Західноукраїнські землі. Проголошення ЗУНР». Коротко аналізую становище західноукраїнсь¬ких земель після розпаду Австро-Угорщини. Переходячи до вивчення питання «Проголошення ЗУНР», висвітлюю позицію українських політичних сил, їхні плани. Учням дається завдання: створити модель розв'язання вузла суперечностей між Поль¬щею та ЗУНР. Хто з учасників конфлікту перебував у кращому становищі? Чому? Вислуховуючи різні погляди на обговорювану ситуацію, викладаю фак¬таж. Учні роблять висновки, розкриваючи причини поразки ЗУНР. Тема: «Діяльність Директорії». Характеризую зовнішнє та внутрішнє станови¬ще України на той час. Потім створюю проблемну ситуацію, яка має вирішитись у ході рольової гри. Визначаються «члени Директорії», інші учні поді¬ляються (порівну) на прибічників кожного члена Директорії {одні — прихильники Винниченка, ін¬ші — Петлюри і т. д.). Далі розпочинається засідан¬ня Директорії, у ході якого вони розробляють свою політику. Головна умова формування політики — обов'язково обґрунтовувати свої судження факта¬ми, які характеризують становище України на той час. Розкриваються причини слабкості уряду Директорії. Критичне мислення в загальній стратегії розв’язування проблемних задач з історії. Критичне мислення означає не негативність суджень або критику, а зважений розгляд різноманітних підходів до проблеми, щоби врешті приймати обґрунтовані судження та рішення щодо неї. Людина з критичним мисленням нічого не сприймає на віру. Отже, критичне мислення - це здібність і прагнення оцінювати різні твер¬дження та робити об'єктивні судження на основі добре обґрунтованих доказів. Мета критичного мислення полягає у встановленні об'єктивної істини. Уміння критично мислити особливо важливо тепер, коли постійно в засобах ма¬сової інформації відбувається масована і витончена обробка суспільної свідомості, розгортаються підготовлені професіоналами широкомасштабні рекламні кампанії, в яких нас намагаються переконати не лише придбати "цей сир", а й обрати саме "цього кандидата" депутатом, міським головою, Президентом тощо. Заплативши сьогодні за несмачний сир, ми можемо завтра його не купувати. Але, обравши на посаду Пре¬зидента людину, від якої значною мірою залежатиме наше життя в найближчі роки, ми не зможемо його завтра переобрати, та й, чесно кажучи, практично не в змозі контролював його діяльність. Тому такий вибір повинен бути особливо ретельним і обґрунтованим. Падіння моралі з суспільстві, що спостерігається останнім часом, призводить до стрімкого зростання дезінформації з метою використати інших людей у своїх егоїс¬тичних цілях. Часто нам намагаються "підсунути" витончено упаковану неправду, що виглядає доволі правдоподібно. Отже, у наш час особливої актуальності набуває необхідність відрізнити істину від підробки. Тому й постає проблема набуття навичок критичного мислення. Проблемна задача — це мета, яку треба досягти шляхом пере¬творення заданих умов. Задача містить у собі реальну або удава¬ну суперечність, котра викликає пізнавальне утруднення. Про¬блемну задачу неможливо роз¬в'язати лише пригадуванням го¬тових знань, необхідно розмірко¬вувати, шукати зв'язки та відно¬сини, добирати докази. Проблемна задача розв'я¬зується, як правило, у такій по¬слідовності. З'ясовується, яка інформа¬ція потрібна для розв'язування проблеми і якою інформацією ви володієте; Розробляється план, щоб по¬ступово, крок за кроком, поєдна¬ти наявну інформацію з невідо¬мою, на цьому етапі використо¬вуються такі правила: 1.розділити проблему на частини; 2.розв'язати більш прості проблеми, що відбивають деякі аспекти основної проблеми; 3.використати графічні зоб¬раження, щоб представити про¬блему різними способами; 4.розглянути окремі випадки, щоб «відчути» проблему; Виконати план дослідження поетапно; Здійснити огляд рішення і переконатися, що воно дійсно є розв'язанням даної проблеми та відповідає наявній інформації. Працюючи з історичними проблемами, слід керуватися усталеними правилами й метода¬ми дослідження історичної науки (методологією). Найважливіші засадничі правила дослідження називаються принципами. Принцип об'єктивності перед¬бачає обов'язковий розгляд істо¬ричної реальності в цілому, неза¬лежно від бажань, уподобань, установок дослідника, вимагає розглядати кожне явище в його різноманітності й суперечливості. Принцип історизму передбачає вивчення будь-якого історично¬го явища в такому обсязі: коли, де, внаслідок яких причин це явище виникло; яким воно було спочатку і яким чином розвива¬лося у зв'язку зі зміною загаль¬ної обстановки і внутрішнього змісту; як змінювалась його роль; які оцінки йому давали на тому чи іншому етапі; яким воно стало зараз; що можна сказати про пер¬спективи його розвитку Соціальний підхід передбачає врахування певних соціальних і класових інтересів, всієї сукупності соціально-класових відносин. Важливим є принцип множин¬ності підходів до вивчення істо¬ричного процесу Цей принцип передбачає розгляд історичного явища або процесу під різними кутами зору, з різних позицій. Принципи історичного дослі¬дження слугують дороговказами для істориків, щоб їхні висновки були достовірними. Проте одних принципів недостатньо для роз¬в'язування історичної задачі, потрібні ще й методи досліджен¬ня. Необхідно правильно здій¬снити аналіз (виділити складові), зробити висновки (узагальнити), встановити причини, висловити припущення та інші. Новітня історія України (1900-1939) Тема 1. Україна в Першій світовій війні Завдання 1 Використовуючи аналіз, порівняння та узагальнення, з'ясуйте, які зміни відбулися у суспільно-економічному житті в ході Першої світової війни. Яку оцінку можна дати цим змінам? Свою відповідь обґрунтуйте, спираючись на правила переконливої аргументації та оцінки історичних явищ. Тема 2. Українська революція Завдання 1 Доведіть або спростуйте тезу, що події 1917-1919 рр, в Україні є справді Українською революцією. Завдання 2 Яке із тверджень, на вашу думку, найбільше відповідає дійсності: "Українська національна революція початку XX ст. зазнала поразки із-за внутріш¬ніх чинників (помилкова політика українських урядів 1917-1919 рр. тощо)"; 2) "Українська національна революція початку XX ст. зазнала поразки із-за зовнішніх чинників (вороже оточення тощо)"? Свою відповідь обґрунтуйте. Завдання З Використовуючи правила ретроальтернативістики, побудуйте альтернативні сценарії розгортання подій за часів Центральної Ради, зокрема, з'ясуйте, за яких умов Центральній Раді вдалося б утримати владу. Тема 3. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920рр.) Завдання 1 Яка оцінка Гетьманату П. Скоропадського, на вашу думку, найбільше відповідає дійсності: 1) "Гетьманат П. Скоропадського - це витвір найконструктивніших верств українського суспільства, справжнє творення української державності"; 2) «Гетьманат П. Скоропадського - переворот, здійснений німцями, "реставрована монархія", диктатура русофільського забарвлення»? Свою відповідь обґрунтуйте. Завдання 2 Використовуючи принципи та методи історичного пізнання, поміркуйте над запитанням: "Чи правомірно вважати Директорію УНР спадкоємницею Центральної Ради?" Свою відповідь обґрунтуйте відповідно до правил переконливої аргументації та оцінки історичних явищ. Завдання З Поміркуйте над запитанням: "Чи можна віднести махновщину до національного руху?" Свою відповідь обґрунтуйте відповідно до правил аргумен¬тації та доказу. Тема 4. Українська РСР в умовах нової економічної політики (1921-1928рр.) Завдання 1 Одні історики вважають політику "воєнного комунізму" тимчасовою політикою більшовиків, викликаною виключно труднощами воєнного часу; інші – вбачають у ній насамперед форсовану реалізацію більшовицької тоталітарної моделі устрою суспільства. Яка оцінка, на вашу думку, найбільше відповідає дійсності? Свою відповідь обґрунтуйте. Завдання 2 Здійснивши аналіз перебігу історичних подій, з'ясуйте: згортання непу – це сталінська примха чи закономірне явище в умовах розбудови соціалізму? Свою відповідь обґрунтуйте. Тема 5. Радянська модернізація України (1929-1938рр.) Завдання 1 Чим можна пояснити той факт, що під час світової економічної кризи в радянській Україні були наявні ознаки економічного зростання? Завдання 2 Доведіть, що Голодомор 1932-1933 рр. є геноцидом Українського наро¬ду Свою відповідь обґрунтуйте. Завдання З Яке із тверджень, на вашу думку, найбільше відповідає дійсності: 1) "Фор¬совану індустріалізацію можливо було здійснити у рамках непу і без суціль¬ної колективізації"; 2) "Форсовану індустріалізацію неможливо було здій¬снити у рамках непу, а лише шляхом проведення суцільної колективізації"? Свою відповідь обґрунтуйте. Тема 6. Західноукраїнські землі в 1921-1938 рр. Завдання 1 Складіть порівняльну таблицю життя українців у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини за сферами життя: політика, економіка, соціальна сфера та культура. На основі аналізу таблиці зробіть висновки про те, у складі якої держави українці перебували у сприятливішому становищі. Можливо Вам це буде цікаво Джерело: http://Сержо | |
| Переглядів: 1438 | |
| Всього коментарів: 0 | |
