Меню сайту
Категорії розділу
Нові коментарі
Дякую
Статистика
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
| Головна » Статті » Конспекти уроків за новим Державним стандартом » Світова література 5 кл |
Джерела творчого натхнення Л. Керролла в книгах про Алісу
|
Джерела творчого натхнення Л. Керролла в книгах про Алісу Казка малий епічний жанр, корені якого сягають в усну народну творчість і в основу якого покладено вигадані, фантастичні чи авантюрні події. Вершиною цього жанру вважаються казки викладача математики Оксфордського університету Льюїса Керролла(1832־ 1898) « Пригоди Аліси в Країні Чудес» (1865) та «Пригоди Аліси в Задзеркаллі» (1871 ). І це не дивно: дівчинка Аліса, яка у сні потрапляє до « Країни Чудес», не лякається, не розгублюється в чужому для неї світі, а допомагає собі морально, заспокоює, дає дорослі поради, собі й іншим героям з якими зустрічається. « Ану, годі рюмсати! суворо наказала собі Аліса»[1, с.21]. Така героїня помітно відрізнялась від типової моделі жіночого образу у вікторіанській літературі. Свою принадливість цей персонаж зберіг і у третьому тисячолітті. Один з аспектів такої цікавості питання про його творчу історію. Існує щонайменше три варіанти появи цієї історії на світ. Про перші два відомо небагато. 1 липня 1862 р. під час прогулянки човном по невеличкій річці, що впадає в Темзу неподалік від Оксфорда, Керролл почав розповідати донькам свого колеги казку про пригоди Аліси, названої так за ім'ям його улюблениці, десятирічної Аліси Лідделл. Казка дівчаткам сподобалась, і під час наступних прогулянок і зустрічей вони неодноразово вимагали її продовження. З щоденника Керролла відомо, що він спочатку розповідав свою «нескінченну казку», а іноді навіть ілюстрував ці розповіді у дивних ситуаціях, що випали на їх долю. Згодом Аліса попросила Керролла записати для неї казку: «Нехай у ній буде якнайбільше різних нісенітниць»[3, 23]. Уже в початковому імпровізованому варіанті «нісенітниці» (або нонсенси) були присутні разом з більш традиційними «пригодами», характерними для жанру казки. Лише у 1863 p. Керролл завершив перший рукописний варіант казки, яку назвав «Пригоди Аліси під землею», і тут же взявся за другий, детальніший. Він переписав його від руки і супроводив 37-ма малюнками в тексті, а перший варіант знищив. 26 січня 1864 р. він подарував Алісі цей рукописний зошит. В 1865 р. з'явився остаточний варіант, відомий всім як «дефінітивний текст». Здавалось, цим все і мало б обмежитись, але в 1890 р. , в розпал першої хвилі популярності казки, Керролл видав варіант «для дітей». Отже книга має подвійну «адресу » : вона розрахована на два рівні сприйняття — дитячий і дорослий. Тим самим був розширений масштаб читацької аудиторії, поглиблений філософський потенціал художнього тексту. Казки Керролла — це також і результат глибокого опанування фольклорної традиції, яка бере початок передусім з казки чарівної, але нею аж ніяк не вичерпується. Структура народної казки у творах Керролла зазнає серйозних змін. Трансформуються не лише конструкції причинно-наслідкових зв'язків, характерні для народної казки, а й функції дійових осіб. «… Білий Кролик убраний, як дженджик, із парою білих рукавичок в одній лапці та великим віялом у другій. Він швидко тупотів, бурмочучи собі під носа…»[1, 24 ]. Вгадується типовий англійський денді. У казках Керролла оживали ще й старовинні образи, збережені у прислів'ях та приказках. Особливу роль у контексті казки Керролла відіграють патентовані дурні та диваки.(Хробак, Герцогиня, Королева, Король, Близнюк, Близняк, Білий Лицар…) Вони пов'язані з могутньою та некерованою фольклорною традицією, яка становить одну з найяскравіших рис національної специфіки англійської самосвідомості. Ще одним важливим рівнем казки Керролла є її спорідненість з наукою. Звісно, було б спрощенням представляти його у вигляді єдиного пласта: у творах втілився не лише художній, а й науковий тип мислення. Тому і нині логіки, математики, фізики, філософи, психологи знаходять в «Алісі» матеріал для наукових роздумів та інтерпретацій. « Чим ворона схожа на письмовий стіл ? » [1, 87] Казка Керролла не лише підсумовувала тривалу фольклорну та літературну традиції, а й прокладала дорогу новій традиції, «європейському неогуманізмові» , представленому в Англії іменами Г.Веллса та Б. Шоу, з їхньою увагою до науки та до людини водночас, з їхнім прагненням знову поєднати часто в літературі роз'єднані інтелектуальну та емоційну сфери. Традиція Керролла відчутна сьогодні і в найкращих образах англомовної наукової фантастики, і в гротесковій сатирі, і в сучасній поезії. Так «нісенітна та дивна казка», написана скромним диваком-математиком із Оксфорда, відкриває сучасним читачам різні рівні свого змісту. Список використаної літератури: 1.Керрол, Л. Аліса в Країні Чудес: казкова повість К.: МахаонУкраїна, 2010. 160 с. 2.Керролл, Л. Аліса в Задзеркаллі. – К. : Махаон- Україна, 2010. – 192 с. 3.Кагорлицький Ю. О писателях – сказочниках и мире детства ⁄⁄ Л. Керролл Приключения Алисы в Стране Чудес.– М., 1985.– С. 3–30. Можливо Вам це буде цікаво | |
| Переглядів: 1094 | |
| Всього коментарів: 0 | |
