УРОК 26

Тема.   Австрія та Пруссія. Культура

Мета: познайомити учнів з  історією Пруссії та Австрії; формувати вміння  спиратися  на  вже  відомі  факти,  розглянути  проблеми  імперії Габсбургів; удосконалювати вміння аналізувати, порівнювати; продовжити роботу з таблицями, історичними картами й документами.

Основні  поняття  та  терміни:  «абсолютизм»,  «юнкер»,  «курфюрст», «Просвітництво»,  «багатонаціональна  держава»,  «Контрреформація», «канцлер».

Основні дати та події:

•  1701 р. — проголошення королівства Пруссія;

•  1756–1791 рр. — роки життя Моцарта.

Обладнання: підручник, історичний атлас.

Тип  уроку:  комбінований  урок  з  елементами  лабораторної  роботи з текстами й історичними джерелами.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  встановлювати хронологічну послідовність подій;

•  характеризувати развиток держав;

•  оцінювати діяльність монархів;

•  давати характеристику реформ освіченого правління;

•  розповідати про майстрів культури німецьких держав.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Учитель  вибірково  перевіряє  заповнення  таблиці  «Основні  ідеї французьких просвітителів XVIII ст.».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. На попередніх уроках ми познайомилися з абсолютною монархією у Франції та обмеженою (конституційною) в Англії.

Австрійський імператор Йосиф II і король Пруссії Фрідріх II започаткували у своїх державах епоху освіченого абсолютизму.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Священна Римська імперія

Робота з картою

Учитель  пропонує  учням  за  допомогою  карти  історичного  атласа «Королівство Пруссія  та Австрійська монархія Габсбургів»  та  «Європа у добу Просвітництва» відповісти на запитання:

1.  Назвіть  держави,  які  входили  до  складу  Священної  Римської  імперії.

2.  Назвіть державу, яка значно розширила свою територію після Тридцятилітньої війни.

3.  Назвіть держави, які мають кордони з Бранденбурзько-Прусським королівством.

4.  Назвіть галузі виробництва, які розвивалися в королівстві Пруссія.

Історичні портрети Фрідріха-Вільгельма I і Фрідріха II

Уч и т е л ь. Королівство Пруссія було утворено  завдяки діяльності королів Фрідріха-Вільгельма  I,  якого  називали  «капралом  на  троні», і Фрідріха II, якого батько називав «свистуном і поетом».

Робота з документами

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами й відповісти на запитання до них.

Текст 1. Із політичного заповіту Фрідріха-Вільгельма І (1667)

Ні  в якому  випадку  ви не повинні дозволити що-небудь  відібрати чи  вилучити  із  ваших  земель,  кордонів  чи  васальних  володінь. Якщо через це виникне суперечка, то бажано намагатися  залагодити  її мирним шляхом.  Якщо  ж,  всупереч  будь-яким  сподіванням,  таке  мирне врегулювання не вдасться, то слід влаштувати так, щоб якомога краще й правильніше наполягти на своєму. Якщо нависне  загроза війни між двома  іншими  державами,  то  намагайтеся шляхом  посередництва  залагодити справу миром; для того ж, щоб сподобатися  іншим, необхідно  мати  міцне  становище.  Якщо  ж  війна  виявиться  неминучою,  то приведіть  свої  землі  у належний порядок, не допускайте  утисків  і насильства над своїми підданими, тому що із будь-яких труднощів необхідно виходити  за допомогою тих  засобів, що  їх створюють самі труднощі. Гарна справа — союзи, але власні сили все ж краще (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII  ст. — К., 1998. — С. 179).

1.  Яким ви уявляєте Фрідріха-Вільгельма І, прочитавши його заповіт?

2.  Чи сам «король-капрал» діяв так, як заповідав своїм нащадкам?

Текст 2. Із заповіту Фрідріха Великого (1769)

Я жив філософом  і  хочу бути похований  таким — без  звеличення, без пишноти, без помпезності (...)

Я ніколи не був ні скупим, ні багатим; я не розпоряджався великими сумами — на державні доходи я дивився як на святиню, доторкнутися до якої не сміла жодна нечестива рука; ніколи суспільні доходи не потрапляли у моє особисте користування; мої власні витрати ніколи не перевищували 220 000 екю на рік; також моє керівництво не порушувало спокою моєї совісті, і я не злякався б скласти про нього публічний звіт.

Мої останні бажання в момент смерті будуть спрямовані на благоустрій  держави.  Хай  буде  вона  керована  завжди  справедливо,  мудро і твердо; хай буде вона найщасливішою із держав через м’якість законів, найбільш справедливо керована стосовно фінансів, доблесно захищена солдатом, що бажає лише честі та військової слави; хай вона живе, процвітаючи, на віки вічні! (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К., 1998. — С. 179–180).

•  Чим відрізнялося ставлення до державної казни Фрідріха Великого і Людовіка XIV?

Текст 3. «Освічений абсолютизм» Фрідріха II

... «Освічений абсолютизм» не отримав би такої назви, якби він не здійснював будь-яких нововведень, що відповідають духу часу. Так, наприклад, була розширена початкова освіта... Сильно спростилося судочинство. Широко рекламувалася віротерпимість прусських правителів. «У мене хай кожний рятується, як йому більше подобається», — любив говорити Фрідріх II. Дійсно, в Пруссії релігійних гонінь не було...

Було  дещо поліпшено  становище  селян,  які  утримували  землі королівських маєтків...;  їм гарантувалися права власності  і спадкоємства землі» (Бірюльов І. М. Нова історія. Частина перша. 8 клас. — Запоріжжя: Просвіта, 2002. — С. 279).

1.  Чому правління Фрідріха II відносять до правління освіченого абсолютизму?

2.  Інтереси якого прошарку суспільства відстоював Фрідріх II?

Із книги німецького економіста

Власник може кожного наділяти дворянськими правами, маєтками; може будь-кому зі своїх підданих, не питаючи на те його згоди, довільно призначити роботу у своєму маєтку. Новонароджені діти належать поміщику. Незважаючи  на  такі широкі  повноваження  поміщика,  терміна «кріпосний» уникають... Селянин не має спадкових прав на землю, яку

обробляє.  І цілком  залежить  від  волі  поміщика. Крім  того,  поміщику належить право карати селян батогами (Бірюльов І. М. Нова історія. Частина перша. 8 клас. — Запоріжжя: Просвіта, 2002. – С. 218).

1.  Серед яких станів суспільства у цей час ще зберігалося кріпацтво?

2.  Коли в Західній Європі селяни сталі вільними?

3.  Як ви вважаєте, що могло прискорити економічний розвиток Пруссії? Свою відповідь поясніть на прикладах.

Австрійська монархія Габсбургів

Робота з картою

Учитель  пропонує  учням  за  допомогою  карти  історичного  атласа «Королівство Пруссія  та Австрійська монархія Габсбургів»  та  «Європа в добу Просвітництва» відповісти на питання й заповнити таблицю «Територіальні  захоплення  Австрійської  монархії Габсбургів  наприкінці XVII–XVIII ст.».

1.  Назвіть території, які входили до складу володінь Австрійської монархії Габсбургів.

2.  Назвіть  території, які були приєднані до Австрії  за Карловицьким миром.

3.  Назвіть територію, яка була приєднана у 1718 р.

4.  Назвіть держави, які мали кордони з Австрійською монархією Габсбургів.

5.  Назвіть галузі виробництва, які розвивалися в Австрійській монархії Габсбургів.

6.  Назвіть  українські  землі, що опинилися  у  складі Австрійської монархії Габсбургів.

Робота з історичним текстом

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами й відповісти на запитання.

Текст 4. З листа принца де Ліня імператриці Катерині ІІ (1790)

Іосиф II помер стійко, як і жив (...) Люди погано усвідомлюють, яка втрата їх спіткала. Допитливі, бездушні, невдячні інтригани, зайняті новим царствуванням. Лише через рік мандрівник скаже: «Яке прекрасне облаштування шкіл, лікарень, тюрем та освіти!» Мануфактурист: «Яке заохочення!» Орач: «Він сам трудився». Єретик: «Він був нашим захисником». Голови усіх відомств і керівники усіх установ скажуть: «Він був нашим першим службовцем і водночас нашим керівником». Міністри: «Він убивав себе заради держави, першим підданим якої, за його словами, він був». Хворий скаже: «Він постійно відвідував нас». Городянин: «Він прикрасив наші міста майданами та бульварами». Селянин і слуга теж  скажуть:  «Ми  розмовляли  з ним,  коли  бажали». Батьки  сімейств: «Він  давав  нам  поради».  Його  суспільство  скаже:  «Він  був  вірним, люб’язним; він приємно  говорив; його бесіди були корисними;  з ним можна було правдиво поговорити про все» (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня  історія. Нова  історія  XVI —  к.  XVIII  ст. — К.,  1998. — С. 179–180).

1.  Назвіть заходи, яких ужив Йосиф II за час свого правління?

2.  Виходячи з тесту документа, дайте оцінку діяльності Йосифі ІІ.

Текст 5. Про організацію австрійської армії (середина XVIII ст.)

Кількість полків  з 1749 р. становила: 53 піхотних,  18 кірасирських, 13 драгунських  та  10 гусарських  полків.  За  виданим  у  1755 р.  планом встановлено 55 піхотних полків, 18 кірасирських, 12 драгунських, 10 гусарських  полків,  4 Карлштадтських  і  Вараджинських  полки,  3 Славонських  піхотних  полків,  1 Славонський  гусарський  полк,  3 Банатських і Хорватських полки... (Бірюльов І. М. Нова історія. Частина перша. 8 клас. — Запоріжжя: Просвіта, 2002. — С. 223).

1.  Поясніть необхідність різкого збільшення армії Габсбургів.

2.  За рахунок кого збільшувалася кількість війська?

Культура німецьких держав

Розповідь учителя супроводжується роботою учнів у зошитах над заповненням таблиці «Культура німецьких держав».

Уч и т е л ь.  У художньому  вихованні  й  духовному  вдосконаленні людини свою головну задачу бачили два видатні німецькі поети

Йоганн Вольфганг  Ґете  (1749–1832)  та

Йоганн Фрідріх Шиллер  (1759–1805).

 У трагедії  «Фауст»  Ґете  змалював  образ  ученого,  який  прагне  пізнати світ. Розуміючи, що він не може знайти у книгах відповіді на численні питання, Фауст вирішує закласти душу дияволу. В обмін на це він отримав тривале життя і нові можливості для здобуття істинного знання.

Хай не всі мрії здійсняться, але людина повинна прагнути знання, мислити, шукати, досліджувати  і  тоді, навіть якщо не вона  сама,  то  її діти зможуть досягти поставленої мети. Тільки виховавши людей на прикладах літературних персонажів, можна поліпшити їхнє життя. Таким було переконання Шиллера та Ґете. Прихід Нового часу в Німеччині усвідомлювався як духовне звільнення, можливість вільно мислити.

Саме цим правом скористалися музиканти Йоганн Себастьян  Бах  (1685–1750)  та  Георг Фрідріх  Гендель (1685–1759). Їхня музика у стилі бароко — своєрідна філософія у звуках. Обидва вони були протестантами, але як особи були абсолютно несхожими.  Бах  любив  самотність,  музика  його —  немов  роздуми,  в  яких кожний знаходить близький для себе мотив. Він не пропонує своїм слухачам  істину,  а  залучає  їх  до  своєрідної  дискусії.  Слухачеві  належить пройти разом з Бахом весь складний шлях пошуку істини, заглиблюючись у його міркування, через сумніви і страждання знаходячи Віру .

Музика  Генделя  звернена  одразу  до  багатьох  людей. Свої  сумніви й міркування Гендель, на відміну від Баха, не виносить на суд слухача. Така музика  нагадує  проповідь,  вона  не  вимагає  тлумачення. Музика Генделя  переконує,  вселяє  думку  про  велич  окремої  людини  і народу в цілому. Від неї віє силою і мужністю, вона піднімає на боротьбу, пробуджує почуття гордості за свій народ.

Прямою протилежністю музиці бароко з її пристрасністю та суперечністю в  епоху Просвітництва  стала музика Віденської класичної школи, найяскравішим представником якої у XVIII ст. був Вольфганг Амадей Моцарт (1756–1791).

Музика Моцарта цілком звернена до почуттів людини. Вона розкриває всю глибину її внутрішнього світу. «Реквієм», написаний Моцартом незадовго до смерті, став своєрідним епілогом усієї його творчості. Симфонії Моцарта близькі по духу до творів Шиллера і Ґете.

V. Закріплення знань учнів

1.  Дайте відповіді на запитання.

•  Чому правління Йосифа II вважають «освіченим абсолютизмом»?

•  Чому правління Фрідріха II вважають «освіченим абсолютизмом»?

2.  Співвіднесіть імена німецьких діячів культури з їхніми творами.

Відповідь: а — 4; б — 3; в — 1; г — 2.

Відповідь: а — 2; б — 4; в — 1; г — 3.

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Підготувати повідомлення про реформи Петра Великого.

Можливо Вам це буде цікаво