Урок 29

Виникнення і розгортання «холодної війни» в 40–80-х рр. ХХ ст.

Мета: аналізувати причини виникнення, хід та наслідки «холодної війни», охарактеризувати спроби роззброєння, рух за мир і безпеку; визначити причини і наслідки основних міжнародних військових конфліктів у 40–80-х рр. ХХ ст.; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, критично мислити, висловлювати власні судження; виховувати в учнів зацікавлення історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. З приводу яких питань виникали суперечності між союзниками на заключному етапі війни?

2. Які рішення були прийняті на Ялтинській та Потсдамській конференціях про повоєнне облаштування світу?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Після закінчення Другої світової війни зміцнилися позиції у світі країн-переможниць, особливо СРСР і США. Почалася боротьба двох курсів — радянського і західного — з питань повоєнного облаштування світу.

Дві найсильніші держави у світі — СРСР і США — після війни намагалися якомога більше розширити зони свого впливу у світі.

Глобальне суперництво цих держав виявилося у гонці озброєнь.

Протистояння відбувалося також у дипломатичній, пропагандистській, зовнішньоекономічній діяльності. Ця конфронтація дістала назву «холодна війна». Вона не переросла в «гарячу» лише тому, що жодна сторона не була впевнена у своїй перемозі.

Із лютого 1946 р. радянська пропагандистська машина розгорнула антизахідну кампанію. Країни Заходу не залишилися у боргу.

У березні того ж року  колишній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль у виступі в американському місті Фултон заявив, що «комуністичний тоталітаризм» замінив собою «фашистського ворога» і планує підкорити світ. За його словами, через усю Європу — від Балтики до Адріатики — пролягла «залізна завіса».

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Виникнення й розгортання «холодної війни». Міжнародні кризи і конфлікти у 40–80-х рр. ХХ ст.

« Х о л о д н а в і й н а » — ідеологічне, економічне, політичне, культурне протистояння соціалістичних і капіталістичних країн, насамперед СРСР і США, особлива система міжнародних відносин певного історичного періоду (друга половина 40-х — початок 90-х рр. ХХ ст.).

Передумови «холодної війни»

Співвідношення сил у світі після Другої світової війни змінюється: на міжнародну арену виходять дві супердержави — США і СРСР (головні переможці війни, монополісти ядерної зброї, держави з могутнім економічним потенціалом).

Але ці держави були з різним (антагоністичним) суспільно-політичним ладом, що призвело до конфронтації між ними і формування біполярного світу (так званого «західного», очолюваного США, та «комуністичного» на чолі з СРСР).

Між США та СРСР поступово наростає суперництво за вплив у світі (СРСР намагалися поширити комуністичні ідеї в інших країнах, США — завадити цьому).

Щоб довести свою перевагу, кожна зі сторін втягується в гонку озброєнь (особливо у створенні ядерної зброї). Їх суперництво не вилилося безпосередньо у відкриті військові зіткнення, а набуло форми «холодної війни» — ідеологічного, політичного та збройного протистояння в різних куточках планети.

Робота з таблицями

Учні заповнюють таблиці під час розповіді вчителя.

Етапи «холодної війни »

Складові «холодно ї війни »

Складання таблиці «Ключові міжнародні події цього періоду» здійснюється під час опрацювання тексту підручника.

Ключові мі жнародні поді ї цього періоду

Дата                   Подія

1945 р.               Створення ООН (для збереження миру та запобігання розв’язуванню нової війни)

1948–

1949 рр.             Блокада Західного Берліну (розкол Німеччини та утворення ФРН і НДР). Початок відкритого протистояння США і СРСР в Європі)

1949 р.            Утворення НАТО (Північноатлантичний союз) — військово-

політичного союзу західноєвропейських країн і США та Канади (для «стримування комунізму»). У відповідь під егідою СРСР створюється РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги) — політико-економічний союз комуністичних країн Європи

1950–

1953 рр.

                           Війна в Кореї (спроба поширення комуністичного впливу на Сході СРСР в союзі з комуністичним Китаєм). Перша спільна військова операція ООН проти Північної Кореї

1955 р.               Утворення Організації Варшавського Договору (ОВД) — військово-політичного союзу комуністичних держав (у відповідь на прийом ФРН до НАТО), посилення конфронтації двох блоків — ОВД і НАТО

1961 р.               Берлінська криза (завершилася побудовою «берлінського муру»). Загроза збройного конфлікту між СРСР і США

1962 р.               Карибська криза (внаслідок спроби СРСР в ході підтримки кубинської революції змінити баланс ядерних сил). Загроза розгортання збройного конфлікту світового масштабу

1963 р.               Підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах (в атмосфері, космічному просторі і під водою) — початок обмеження гонки ядерних озброєнь

1968 р.               Підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї

1964–

1973 рр.          Агресія США в Індокитаї — В’єтнамі

1967 р.               «Шестиденна війна» Ізраїлю проти арабських держав

Робота з документами

Північноатлантичний Договір. Вашингтон, 4 квітня 1949 р. (Витяг)

«…Договірні Сторони підтверджують свою віру в мету та принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй і своє прагнення житии в мирі з усіма народами. Вони сповнені рішучості захистити свободу, спільний спадок і цивілізацію своїх народів, що засновані на принципах демократії, свободи та верховенства права. Вони прагнуть забезпечити стабільність та добробут у районі північної частини Атлантичного океану. Вони твердо вирішили об’єднати свої зусилля для колективної оборони і для збереження миру і безпеки.

Тому вони домовилися про поданий нижче Атлантичний пакт…

Стаття 5. Договірні сторони погоджуються, що збройний напад проти однієї чи кількох із них у Європі чи в Північній Америці розглядатиметься як напад проти них усіх; і як наслідок, вони згоджуються, що, якщо такий збройний напад станеться, кожна з них… допомагатиме стороні чи сторонам, які зазнали нападу, шляхом негайного вжиття індивідуально чи за згодою з іншими сторонами такої дії, яка видається їм необхідною, включаючи застосування збройної сили, щоб відновити і підтримати безпеку району північної частини Атлантичного океану…»

Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу… Варшава, 14 травня 1955 р. (Витяг)

«Договірні сторони, знову підтверджуючи своє прагнення створити систему колективної безпеки в Європі в результаті ратифікації Паризьких угод, які передбачають створення нового військового угруповання у вигляді «Західноєвропейського союзу» за участі Західної Німеччини, яка ремілітаризується… що посилює небезпеку нової війни і створює загрозу національній безпеці миролюбних держав, переконані в тому, що за цих умов миролюбні держави Європи повинні вжити необхідних заходів для забезпечення своєї безпеки і в інтересах підтримання миру в Європі… вирішили укласти цей Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу…»

Стаття 3. Договірні сторони консультуватимуться між собою з усіх важливих міжнародних питань, що зачіпають їхні спільні інтереси…

Стаття 4. У разі збройного нападу в Європі на одну або кілька держав-учасниць договору з боку будь-якої держави або групи держав, кожна держава-учасниця Договору… надасть державі або державам, що зазнали такого нападу, негайну допомогу, індивідуально і за згодою з іншими державами — учасницями Договору, усіма засобами, які вона вважатиме за потрібне, включаючи застосування збройної сили…»

Запитання і завдання

1. Про що свідчать наведені статті договорів Північноатлантичного союзу і Організації Варшавського Договору?

2. З якою метою були створені військово-політичні союзи за участі СРСР і США? Визначте території, на які поширювався вплив окремих воєнно-політичних союзів.

Спроби роззброєння. Курс на розрядку міжнародної напруженості та його зрив

У ч и т е л ь.

13 листопада 1968 р. у виступі перед п’ятим з’їздом Польської об’єднаної робітничої партії генеральний секретар ЦК КПРС Л. Брежнєв проголосив «доктрину Брежнєва», у якій йшлося про право переступити через суверенітет країни, якщо виникне загроза заміни марксизма-ленінізма на капіталізм. У промові він заявив: «Якщо ворожі соціалізму сили намагатимуться повернути розвиток деяких соціалістичних країн в бік капіталізму, це стане турботою не тільки тієї країни, але спільною турботою всього соціалістичного табору».

Запитання

Про що свідчить дане висловлювання?

Передумови розрядки міжнародної напруженості

• Досягнення на початку 1970-х рр. військово-стратегічного паритету (рівноваги) між СРСР і США.

• Негативні наслідки виснажливої гонки озброєнь для економіки провідних держав.

• Загострення соціальних проблем у США внаслідок війни у В’єтнамі.

• Усвідомлення світовою громадськістю, керівниками провідних держав науково обґрунтованого висновку про катастрофічність для життя на Землі будь-якого ядерного конфлікту.

Робота з таблицею

Хроніка ро зрядки

Дата              Подія

1970 р.           Договір між ФРН та СРСР про непорушність східного кордону ФРН, між ФРН та ПНР

1971 р.           Чотиристороння угода між СРСР, США, Францією та Великобританією про статус Західного Берліна

1972 р.            Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР.

Радянсько-американська угода про ПРО (протиракетну оборону).

Радянсько-американська угода ОСО–1 (обмеження стратегічних

озброєнь). Початок нормалізації відносин між США та КНР. Договір про «Основи взаємовідносин між СРСР та США»

1973 р.            Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР.

Радянсько-американська угода про відвернення ядерної війни.

Угода про припинення війни та повернення миру у В’єтнамі, завершення виводу американських військ із країни

1974 р.            Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї.

Підтвердження СРСР та США наміру підписати договір ОСО-2

1975 р Спільний політ радянських космонавтів та американських

астронавтів за програмою «Союз-Аполлон»

Запитання

1. Наведіть факти, що свідчать про розрядку міжнародної напруженості в 70-х роках і визначте її причини.

2. Чому відносини між СРСР та США визначали основні тенденції у міждержавних відносинах на міжнародній арені?

У ч и т е л ь. Наприкінці 70-х рр. ускладнюються міжнародні відносини. Серед причин такого ускладнення слід назвати проблеми врегулювання на Кіпрі та Близькому Сході, військовий переворот генерала Піночета в Чилі (1973). Після здобуття незалежності Кіпром (1960) виник конфлікт між греками та турками, які проживають на острові. 1974 р. греки-кіпріоти влаштували переворот з метою об’єднання з Грецією. Турки-кіпріоти, підтримані грецьким десантом, у відповідь утворили «Турецьку федеративну державу Кіпр». Питання єдності Кіпру не вирішено до сьогодні.

У 1973 р. Єгипет напав на Ізраїль, проте зазнав поразки. Новий президент Єгипту А. Садат переорієнтувався від СРСР на США. Позиції СРСР у цьому регіоні, як і в Латинській Америці, похитнулися.

СРСР почав втрачати свій вплив на Китай, проте посилив його на Індію.

1973 р. укладена Паризька угода із В’єтнаму. В результаті цієї угоди бойові дії в регіоні припинено й утворено Соціалістичну Республіку В’єтнам (1976). 1977 р. припинив своє існування блок СЕАТО, у 1979 р. — СЕНТО.

Термін «Друга холодна війна» використовується деякими істориками для позначення періоду інтенсифікації напруження холодної війни і конфліктів початку 1980-х. Напруження зростало зросла переважно між основними силами, обидві наддержави ставали більш мілітаристськими.

Економічна криза 70-х рр., наростання революційних і національних рухів призупинили процес розрядки і відновили «холодну війну». Остаточного занепаду політика розрядки зазнала у грудні 1979 р., коли СРСР ввів війська до Афганістану. СРСР твердив, що США безпосередньо допомагають афганським «контрреволюціонерам». Радянська розвідка «засікла» у районі Пешавара радіогру, яка означала концентрацію американських військ у цьому районі.

Коли до Афганістана ввели радянські війська, американців там не було. Це була чудово організована провокація з боку ЦРУ — СРСР перед усім світом постав як агресор. Так США помстилися СРСР за програш у в’єтнамській війні.

У 1980 р. адміністрація США на чолі з президентом Р. Рейганом бойкотувала Олімпіаду у Москві. Республіканці і не намагалися до 1985 р. покращити відносини з СРСР.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Якими були причини виникнення «холодної війни»?

2. Охарактеризуйте локальні конфлікти в 60–70-х рр. ХХ ст.

3. У чому полягали причини зриву політики розрядки в Європі наприкінці 70-х років?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Можливо Вам це буде цікаво