Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків всесвітньої історії


Урок всесвітня історія 8 клас .Тема:Франція в часи абсолютизму. Людовік XIV
Тема: Франція в часи абсолютизму. Людовік XIV.
Мета: ознайомити учнів з історією Франції в період абсолютизму, правлінням Людовіка XIV; розглянути політичні, економічні та соціальні наслідки політики, удосконалювати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки і узагальнення; виховувати цікавість до вивчення історії.
Основні терміни і поняття: абсолютизм, Фронда, « король -Сонце», протекціонізм
Основні дати та події:
• 1661–1715 рр. — роки правління Людовіка XIV Бурбона.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
«Держава — це я!».
«Така моя воля».

І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Пригадайте:
1. Якими були особливості соціально-економічного розвитку Франції наприкінці XV ст.?
2. Назвіть головні риси централізованої держави у Франції наприкінці XV ст.
3. Якими були наслідки перетворення Франції на централізовану державу?
4.Якими були причини перемоги Реформації в Німеччині?
5.Які ознаки станової монархії ви знаєте?
III. Мотивація:
У 40-х pp. XVII ст. Франція являла собою найбільшу централізова¬ну державу ахідної Європи (кількість її населення становила близько 20 млн осіб).
Найвищої могутності держава досягла за Людовіка XIV (1643–1715). Цей егоїстичний та самозакоханий король був дуже високої думки про власну персону. Людовік XIV сам запроваджував у країні нові податки. Він не вважав за необхідне перед будь-ким звітувати, на які потреби витрачаються кошти з державної казни. Отже сьогодні ми з вами вивчаємо величний період історії Франції, розквіт абсолютної монархії і її величність в образі короля – Сонця.
Постановка проблемного питання:
Людовік XIV – король – Сонце! Сонце світило і обігрівало Францію чи власне свій дім?
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1.Франція в середині XVII століття.
Розповідь вчителя:
Тривала участь Франції в Тридцятилітній війні привела до значного зростання податків. У відповідь у країні спалахували селянські повстання та поширювали невдоволення заможних городян. Після смерті короля Людовіка XIII в влада перейшла до його п'ятирічного сина Людовіка XIV. Невдоволення зростаючими податками й іншими поборами вилилося в 1648 р. в потужний виступ проти абсолютної влади короля — Фронду.
Робота з поняттям.
Фронда - громадянська війна, або низка протиурядових повстань у Франції в 1648—1652 рр. Асоціація цього періоду зі словом «фронда» має коріння у використанні пращі повстанцями, які трощили нею вікна прибічників Мазаріні. У розмовній мові, також на згадку про ті події, вислів «фронда» або «фрондерство» означає браваду перед владою без бажання радикальних змін.
Фронда охопила деякі провінції Франції, королівський двір утік із міста, до Парижа підійшли вірні королеві війська. Виступом проти королівської влади вирішила скористатися феодальна аристократія.У 1650 р. почалася «Фронда принців» — виступ знаті під керівництвом родичів короля — принців крові. Аристократи теж прагнули домогтися обмеження королівської влади, але тільки у власних інтересах. їх цікавили вигідні посади, збільшення власних володінь і доходів. Однак королівська влада була достатньо сильною, і згодом «Фронда принців» була повністю придушена. Поразка Фронди у Франції продемонструвала силу абсолютної монархії. Символом французького абсолютизму став двір короля Людовіка ХІV.
Робота з поняттям:
Абсолютизм – форма здійснення одноосібної влади монарха, який, спираючись на дворянство, має необмежену вищу владу, а станово-представницькі органи влади втрачають своє значення.
Королівська резиденція була перенесена за 18 км від Парижа до Версаля, де був зведений величезний палац, будівництво якого тривало близько 50 років, а перепланування та переоформлення відбувалося постійно. Палацовий комплекс складався з 1800 кімнат і розміщувався серед величезного парку з фонтанами. Ансамбль Версаля, побудований у стилі класицизму, став символом ідеї абсолютизму. Двір короля став єдиним центром життя королівства. Усі кімнати вражають своєю розкішшю, кожна з них має свою символіку. Тільки для оздоблення Дзеркальної галереї було використано 576 дзеркал. Уважаючи, що життя монарха повинно бути публічним, Людовік ХІV перетворив його на спектакль. Сотні людей супроводжували короля цілодобово, виконуючи незначні ролі — подати хустинку, келих, допомогти одягнути сорочку тощо. Було створено культ короля. Версаль став центром політичного та громадського життя Франції, але його утримання потребувало величезних витрат, які й стали однією з причин економічного краху держави.

2.Монархія Людовіка XIV.
Розповідь вчителя:
Людовік XIV запровадив на своєму дворі суворий етикет. Усе було врегульоване церемоніальними приписами. Коли король вставав із ліжка, перед ним з’являлася ціла юрба двірських, причому кожний із них мав окреме доручення. Потім до короля виходила його родина, щоб побажати йому доброго дня, далі — надвірні лікарі й хірурги, пізніше — перший маршал двору, служба, що доглядала за королівським гардеробом, стрижії та годинникарі. Перший камердинер поливав королю руки спиртом. Потім подавали йому кропильницю, король брав свячену воду, хрестився й відчитував молитву. Пізніше прибирали володаря в шлафрок і пантофлі, і він сідав на фотель. Тоді проходили перед королем його секретарі, лектори, інтенданти. Офіцери гвардії наближувалися, щоб його одягати. Потім вітали короля різні двірські урядовці, а за ними з’являлися кардинали, єпископи, амбасадори, князі, вищі офіцери. Пізніше мала право ввійти вся шляхта й решта офіцерів у порядку рангів. У цей час король одягався, а різні двірські достойники подавали йому різні частини гардеробу. Так, наприклад, сорочки міг торкатися тільки князь крові. Такі церемонії були обов’язковими під час сніданків, обідів, аудієнцій і тоді, коли король ішов на спочинок. Людовік XIV видав докладні приписи, у яких зазначалося, хто до якого рангу належить і яке місце має посідати при дворі. Аристократичні роди зобов’язувалися відвідувати Версаль. Король слідкував за дотриманням цього звичаю, оскільки вважав це доказом вірності підданих.
Випереджувальне завдання :
-учні готували цікавинки про життя короля ( наближена відповідь)
1. Посланець Бога, як він сам себе називав, все більше насолоджувався владою і все швидше втрачав здоровий глузд. Апогей зухвалості Людовіка наступив у 80-их роках.
Спочатку він раптово ввів свої війська у Страсбург, який тоді вважався містом німецького Імператора. Це був нахабний нічим не спрогнозований виклик.
2.Через кілька років ситуація повторилась — цього разу Людовік вислав своє військо у Тріполі. Потім настала черга Алжиру. Французька війська ввійшли і в італійську Геную. Здавалось, Людовіка ніхто не міг зупинити. У цих нападах не було ані логіки, ані військової стратегії, ані здорового глузду. Король-сонце забавлявся власною могутністю.
3. У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-Агою.Турків змусили довго чекати,а потім прийняли їх у галереї Нового Палацу,що була прибрана надзвичайно розкішно. Король сидів на троні,а на вбранні короля було діамантів не менш,ніж на чотирнадцять мільйонів ліврів. Однак Солиман-Ага ніяк не виказав свого захоплення. У нього був такий вираз обличчя,начебто в Турції всі носять костюми з діамантами.Поведінка турецької делегації не сподобалась королю,і він наказав придворним композитору і драматургу написати п’єсу,що висміювала б турків. Так був створений «Міщанин-шляхтич» Мольєра . А ось що було 14 жовтня 1670 року,коли відбулася прем’єра вистави...Це було в Шамборі...
4. Для себе Людовік XIV наказав побудувати за 18 км від Парижа, у Версалі, розкішну резиденцію. Королівський палац, оточений парками й майданами, мав нагадувати всім і кожному про велич його володаря. Навіть статую античного бога Юпітера було виліплено з обличчям Людовіка XІV
5. Згідно церемоніалу навіть смерть короля мала бути прилюдною. Згідно з традицією помираючого короля у походній кроваті поставили по центру кімнати, щоб придворні і члени королівської родини могли бути присутніми при його смерті. 1 вересня 1715 р. Людовік XIV помер. Після цього впродов тижня 72 священика, змінюючи один одного, молилися біля труни короля.

Самостійна робота:
Визначити позитивний і негативний вплив правління Людовіка 14 на Францію?
( учні поділяються на дві частини, одні визначають позитивні сторони інші негативні; наближений варіант відповіді )
Позитивний:
- абсолютна монархія створила умови для розвитку країни
- зламано опір великих феодалів
- завершено об’єднання країни
- розвиток торгівлі
- налагоджено промислове виробництво
- найчисельніша могутня армія
- міцний флот ( завдяки Кольберу)
-
Негативний:
- на поч. 18 століття абсолютизм стримує розвиток економіки, яка залежить від влади однієї людини
- король , королівська свита, дворяни – паразити на тлі французького суспільства, що занепадало
- низький рівень життя ІІІ стану
- складна ситуація в сільському господарстві
- податки
- війни виснажили країну

Вчитель: ми можемо порівняти досягнення короля –сонця, але стверджувати що це сонце обігрівало Францію ми не можемо.


3.Внутрішня політика.
Розповідь вчителя:
Успіхи в економіці за часів Людовіка XIV були пов’язані з діяльністю міністра фінансів Жана Батіста Кольбера. Він мав широкий кругозір, звик ставити перед собою високі цілі, але водночас був упертим і суворим. На посаді міністра фінансів Кольбер жорстоко боровся зі зловживаннями і різними засобами наповнював державну скарбницю — відмова повертати частину позик, викуп землю за безцінь, знищення дворянських титулів (які давали можливість не сплачувати податки), що були придбані за останні 30 років. Ж. Б. Кольбер сприяв розвитку торгівлі — були скасовані внутрішні митниці, створювалися торговельні компанії, запроваджувалися високі ввізні мита. Також приділяв увагу промисловості — зводилися нові фабрики, запрошувалися іноземні спеціалісти. Були побудовані нові дороги, які утримувалися державним коштом. Міністр фінансів вплинув на розвиток французького флоту — ввів матроську повинність, збільшив кількість військових кораблів до 300, видав інструкцію для флоту. Кольбер сприяв розвитку мистецтв і наук. Він заснував Академію наук і Академію пластичних мистецтв і музики. На кошти держави споряджалися експедиції учених, особливо натуралістів. Була поповнена королівська бібліотека, ботанічний сад. Разом із тим дії Кольбера були спрямовані тільки на забезпечення держави. Практично були позбавлені влади губернатори з вищої знаті й урізані права парламенту.
Робота з документом:
Кольбер походив з купецького звання та молодим керував приватним майном Мазаріні, який оцінив його визначний розум, працьовитість і чесність і перед смертю рекомендував його королю. Людовік XIV зробив його своїм міністром фінансів. Була запроваджена сувора звітність у надходженні та витрачанні державних сум, залученні до сплати земельного податку всіх, хто був незаконно цього позбавлений; у розподілі цього податку запроваджена рівномірність, тоді як раніше для окремих провінцій існували різні норми; збільшено податки на предмети розкоші та ін. Це поліпшило фінансове становище Франції, але не настільки, щоб можна було задовольняти всі державні потреби та вимоги короля. Тому Кольбер запровадив цілу низку заходів, які мали забезпечити піднесення продуктивних сил країни і разом з тим значні надходження до казни.
Щоб підняти французьке землеробство, особливо селянське, він для багатосімейних землевласників зменшив або зовсім скасував податі; надавав пільги бідним недоїмникам, завдяки осушенню боліт збільшив площу землі, гідної для обробки. Утім, Кольбера більше цікавило питання про розвиток промисловості й торгівлі, що прийшла у занепад за часів правління Рішельє та Мазаріні, коли сукно, полотна, кришталь і чимало інших предмети ввозилися до Франції з-за кордону. Кольбер запровадив високий тариф,або мито, на всі ввізні товари, внаслідок чого ціна на них сильно зросла, і тим обмежив їх збут, заохочуючи в такий спосіб вітчизняне виробництво.
Для цього він виписував з-за кордону кращих майстрів, спонукав багатих людей засновувати фабрики і заводи, а підприємцям, у яких не було базового капіталу, видавав казенні гроші на відкриття цих промислових підприємств. Він досяг того, що французький ринок заповнився власними товарами, які за дешевизною та якістю не поступалис закордонним.
Деякі ж французькі вироби відзначалися такою високою якістю, що стали користуватися широким попитом по всій Європі. Так само були різноманітними заходи Кольбера для пожвавлення французької торгівлі. Він прокладав шосейні дороги, які простяглися з Парижа по всіх напрямах, з’єднав Лангедокським каналом Гаронну із Середземним морем і знищив кордони між окремими провінціями. Він створив великий торговий флот, а для його захисту — військовий; заснував Ост-Індську та Вест-Індську торгові компанії, за допомогою яких французькі фабрикати поширили свою діяльність в Індії та Америці, заохочував колонізацію. За нього у нижній течії Міссісіпі виникла французька колонія, названа на честь короля Луїзіаною. Квітучий стан французької промисловості й торгівлі давав державній казні величезні доходи. Але кількість численного розкішного двору і часті війни Людовіка XIV поглинали такі колосальні суми, що і цих доходів не вистачало на покриття всіх витрат. На вимогу короля Кольберу доводилося підвищувати податі і прямі податки навіть на предмети першої необхідності, чим він викликав проти себе сильне народне незадоволення; а оскільки грошей все ж таки не вистачало на задоволення королівських вимог, то Кольбера спіткала немилість Людовіка XIV.»
(Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового времени. — М.,1995. — С. 154–155).
1. Дайте характеристику діяльності Кольбера?
2. В чому суть пожвавлення торгівлі?
3. Чи були, на вашу думку, досягнення та прорахунки його політики?

4.Зовнішня політика.
У зовнішній політиці перший міністр робив усе, аби піднести престиж Франції в європейських справах. Своїм головним ворогом в Європі він вважав Іспанію, тому підтримував її ворогів — німецьких протестантських князів, Голландію, Данію, Швецію. У 1635 р. Франція втрутилась у Тридцятилітню війну і завдяки дипломатичному мистецтву кардинала домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі.Для проведення своєї політики Рішельє потребував багато коштів. Податки зросли в декілька разів, що наприкінці 30 — на початку 40-х pp. призвело до масових селянських заворушень.Значну увагу кардинал приділяв розвиткові науки, культури, але вимагав від діячів культури підтримки його політики. За Рішельє у Франції з 1631 р. почала виходити перша газета. Кардинал сам писав до неї статті, а газета вихваляла успіхи його політики.

ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів.
Завдання для обговорення.
Прокоментуйте висловлювання Людовіка XIV:
«Держава — це я!».
«Прав у підданих немає, а є лише обов'язки».
« Така моя воля ».
«Король являє собою всю націю».
Розгляньте ілюстрації ( додатки) ,картини ,портрети пов’язані з королем та складіть в усній формі історичний портрет короля.
V. Підсумки уроку.
Учні висловлюють свої твердження щодо проблемного питання.
VІ. Домашнє завдання.
Опрацювати параграф.

Додатки

Людовік XIV

Можливо Вам це буде цікаво 


Категорія: Конспекти уроків всесвітньої історії | Додав: jlga (25.02.2015) | Автор: Щербак Ольга Михайлівна E
Переглядів: 5149 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]