Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання, ії сповідальність. ( Ліна Костенко, Василь Симоненко ) - Конспекти уроків української мови та літератури - Вчителю-предметнику - Методичне портфоліо - Записник сучасного вчителя

Вітаю Вас, Гість

Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків української мови та літератури

Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання, ії сповідальність. ( Ліна Костенко, Василь Симоненко )

Тема: « Моя Любове! Я перед тобою…» Ліна Костенко Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання, ії сповідальність. ( Ліна Костенко, Василь Симоненко ) Мета: Навчити вдумливо читати твори художньої літератури, зіставляючи образ ліричного героя з постаттю самого автора, здійснити порівняльній аналіз творів,різних авторів, визначити філософську концепцію кохання в кожному з них, розвивати творчі здібності та критичне мислення. Виховувати повагу до високих людських почуттів, прагнення знайти в житті справжнє чисте кохання. Тип уроку: урок-дослідження з елементами інтеграції. Обладнання: фотографії поетів, тексти творів, мультимедійний проект, комп’ютер, учбові кейси. Хід уроку:  Організаційний момент  Підготовчий етап для створення настрою (звучить пісня Дворжицького) Нехай же буде з усіма нами любов! Любов, як сонце… І сонце, що встає, і серце, що кохає. Сьогодні у нас незвичайний урок, побудований на творах зарубіжної та української літератури, який допоможе нам збагнути одну з основних істин життя! Любов могутня, всесильна, всепрощаюча, божественна, безкорислива, життєдайна. Сьогодні ми повинні усвідомити, що кожний шедевр літератури слід вивчати обережно, ретельно й найголовніше – уважно, щоб раптом не загубити чогось істинного, не пройти повз щось справжнє. Ми будемо вчитися любити… А ще перед вами серце, яке поки що пусте, і нам треба заповнити його любов’ю. Отже, тема нашого уроку: «Моя любове, я перед тобою…» (записати)  Опрацювання матеріалу уроку: «Я кохаю тебе..» ці слова звучать усіма мовами , тисячі літ, ці слова линуть із вуст закоханих у Парижі та Києві, Амстердамі та Сієтлі, Москві та Римі. Це вічна тема, яка є невичерпним джерелом для митців, що творили світову культуру . До цієї теми завжди зверталися поети й художники, композитори й скульптори, драматурги й філософи: Петрарка й Шекспір, Рафаель й Роден, Рубенс і Рембрант, Реріх і Феліні, Вівальді і Ренуар, Франко і Сосюра. Іноді кохання було проблемою, а іноді саме життя являло собою суцільне кохання. - Бесіда. 1. Як часто ми вживаємо це слово? 2. А що таке кохання на ваш погляд? 3. Тож чи варто кохати? Чи дає це почуття щось, чи тільки забирає? Сьогоднішня наша розмова присвячена незвичайним особистостям – Ліні Костенко, Василю Симоненко, Борису Пастернаку та Анні Ахматовій. На перший погляд різні люди, різні долі, але в серці кожного з них жило те почуття, що дозволило їм бути поза межами часу та умовностей. (Відеоролик) Першою до вашої уваги постає Ліна Костенко – видатна українська письменниця, жива легенда,сильна особистість, кредо якої – свобода і правда. Нас вражає потужна громадянська лірика поетеси, захоплює її мужність і сила духу. Та Ліна Костенко – жінка, і їй як кожній жінці дароване Всевишнім щастя кохати й бути коханою. Однак далеко не в кожного це священне почуття викликає такі потужні зримі образи, виливається в такі прекрасні, неповторні рядки. Учениця читає вірш Ліни Костенко: «Двори стоять у хуртовині айстр». Питання: 1. Які образи переважають у цьому вірші - зорові чи слухові? 2. Яка картина виникає в уяві? 3. Яке слово надає картині рухомості? 4. До якого жанру можна віднести вірш? Висновок: Поезія Ліни Костенко про кохання – це не вірші,а квіти. Їх об’єднує спільний настрій тихого суму. А ще – музична-малярська палітра. «Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина!» - можна уявити картину когось з імпресіоністів. А слово хуртовина надає рухомості картині,вона міниться барвами і звучить. Звідкись з’являється музика – як природне продовження візуально-смислового ряду: спершу хуртовина айстр, далі думки про кохану людину всупереч забороні самій собі («Але чому я думаю про Вас? Я вас давно забути вже повинна») – і музика. (Ролик з чоловіком, розповідь про нього.) Лірика Ліни Костенко – це справжнє відкриття нашої сучасності. Чим же приваблює її поезія? По-перше, проникливою щирістю вислову, емоційною точністю. У віршах про кохання поетеса не розповідає про події зовнішні, але перед очима проходить ціле життя людське подане через почуття і сподівання, надії, бажання, розчарування і злети, на які така багата душа жінки. Ользі Богомолець на початку 80-х років потрапила до рук книжка з лірикою Ліни Костенко. Прочитавши її, вона збагнула, що це – зовсім не вірш,а пісня. «То була перша пісня,яку я написала в своєму житті. Точніше, не я її написала, а мені просто вдалося підслухати ту музику, яку заклала Ліна Василівна в своїй поезії»,- згадувала Ольга Богомолець. Звучить пісня «Несказанне лишилось несказанним….» ( у виконанні Ольги Богомолець) Питання: 1. Які почуття викликала ця поезія? 2. Ваше враження від прослуханої пісні? Висновок: Характерна ознака поезії Ліни Костенко – відсутність категоричності у тому, що стосується почуттів. Головне те, що не було сказане: «Несказане лишилось несказаним». Оця недосказаність завжди залишає і надію, і простір для мрій. Висновок. Безперечно, кохання – це прекрасне почуття і про нього слід казати своїм рідним і близьким. Воно єднає людей, окриляє їх, надихає. Треба вміти це робити. І разом із Ліною Костенко сподіваємось, що «вірність має душу неподільчиву». У її віршах кохання невіддільне від цілого світу, також гідного любові. Ліна Костенко поважно ставилась до російської культури, до її творів. Серед інших творів є вірш, присвячений Б.Пастернаку. «Гілочка печалі на могилі Пастернака» «Довженко, Пастернаку, Чуковському: Ще всі живі. Цитуємо поетів…» - Тож звернемося до роздумів про Б. Пастернака. • (Ролик про жінку). Звучить вірш «Любить иных». Висновок: головне в житті людини – зберігати душевне тепло, любов, цінувати одвічні цінності. (Ролик про третю любов) В останні роки життя Бориса Пастернака його жагучою Любов’ю була Ольга Івінська… Саме їй присвячена поезія «Зимняя ночь» • Звучить «Мело… мело» 1.Що ви зрозуміли? 2. Що головне в житті людей? 3. З якою поезією перегукується поезія Б. Пастернака? 4. Що відмінного і спільного? Висновок. «Зимняя ночь» - це вірш про кохання двох людей, героїв роману Доктор Живого, Лари та Юри. Їхнє кохання, як свічка, всупереч або на фоні соціальних хуртовин, революції. Цей вірш про кохання будь-яких інших закоханих, що схрестили свої долі всупереч життєвим хуртовинам. - Продовжуємо наше знайомство – А.Ахматова • Життя завжди складне, суперечливе, сповнене як болі, смутку так і веселощів, сміху. І тільки кохання дозволяє відчути всю неповторність життя. Вірш «Любовь». Ролик про Ахматову ( на фоні звучить розповідь про особисте життя) • Лірична героїня поезії Ахматової кохає щиро, пристрасно, мужньо, героїчно, ніжно; вона страждає, коли любов завдає їй болю, але залишається людиною, і передусім – Всепрощальною Жінкою. (Поезія читає Аліса Фрейдліх) Бесіда. 1. Які почуття викликала поезія? 2. Якою ви уявляєте героїню? 3. Що допомагає зберегти мир її душі? 4. В чому ж полягає мудрість життя? Висновок. Кохання для Ахматової – це не лише біль та нещастя, перш за все це почуття, що збагачує її життєвою мудрістю та силою. - Теми кохання торкався у своїх творах і видатний український поет Василь Симоненко. Над поезією Симоненка час невладний. Його треба читати серцем. Василь умів любити щиро, так ніжно, так самозречено, як ніхто на Землі. (Відеоролик про нього). Вірш «Вона прийшла» (учень продовжує). • Розповідь про перше кохання: «Але й було перше кохання». Перше кохання не пройшло для поета безслідно. Нерозділене юнацьке почуття наповнює серце Симоненка. Як витримати, не здатися? Горе спонукає людину до мудрості. Яким щирим і по-лицарськи благородним, шляхетним треба бути, взяти на себе відповідальність за любов і щастя, за помилки обох, щоб з’явилися такі рядки. Він мав мужність сказати коханій: «Пробач… моя вина». Вірш звучить. Питання: Що ж для поета любов? Висновок. Любов поета, життя поета – це самопожертва, але ніяких дорікань, а знову чудові рядки про ніжну любов, з її болем та сповіданнями, з її трагічністю в тому, що «ти чиясь, а не моя». Любов – це дивовижне і незвідане почуття , воно не залишає байдужим нікого. Ми читали новелу «Вино з троянд». Аби пригадати його історію пропоную вам епізод розмови Ольги та Андрія в садку. Питання: 1. Який можливий фінал цієї новели? 2. Який фінал вам більше подобається – трагедія, чи так званий «хеппі- енд»? Рефлексія. 1.Отже, чи приносить любов стільки ж радості, скільки й болю? 2. Чи погодились би ви кохати пристрасно, так, ніби живете останній день,навіть якщо б не були впевнені у щасливому фіналі історії і чому? Свою точку зору я передам словами Ліни Костенко, вірш «Коли я буду навіть сивою». Це наші точки зору, а я вважаю, не зайвим поставити ті ж запитання нашим гостям, людям, яким життя відкрило свої секрети. Підсумки. 1. Що було найцікавішим? 2. Про яке кохання мрієте ви? Ось таким було наше знайомство з видатними людьми – Ліною Костенко, Василем Симоненко, Анною Ахматовою, Б. Пастернаком. Протягом уроку ми складали мозаїчне серце, яке воно у нас вийшло – велике, наповнене любов’ю серце. Як символ любові, який окрилює. І на завершення послухайте ще один вірш Ліни Костенко «Крила». Оцінювання. Д.з. Написати вірш чи есе про любов, що був би суголосний проаналізованим творам. Словник Лірика – це такий літературний рід, у якому життя відбивається безпосередньо через переживання індивіда – ліричного героя чи ліричного «я». Ліричними називають твори, у яких віддзеркалені думки,настрої та почуття людини, душевний стан автора, його ставлення до оточення. Ліричний образ – це образ - переживання, вираження почуттів і думок автора у зв язку зрізними життєвими враженнями. Ліричний герой – це образ того героя, переживання, думки й почуття якого відображені в ліричному творі.Він зовсім не тотожний з образом автора, хоча й відбиває його особисті переживання. Пісня – музикально – поетичний різновид мистецтва, призначений для співу. Якщо вірш складається зі строф, то пісня з куплетів. Якщо у вірші є рефрен, то в пісні – приспів. Захоплення – це несвідома передача від людини до людини певних емоцій, стану чи спонукань. Пристрасть, кохання – це бажання чи потреба, яка спонукає до певних дій. Любить иных – тяжелый крест А ты прекрасна без извилин И прелести твоей секрет Разгадке жизни равносилен, Весною слышен шорох снов И шелест новостей и истин Ты из семьи таких основ, Твой смысл как воздух бескорыстен. Легко проснуться и прозреть, Словесный сор из сердца вытрясть И жить, не засоряясь впредь, Все это – небольшая хитрость. Моя вина За лісом дим підвівся по спіралі, І ти, ображена, застигла у вікні – На віях сльози…І осінні далі Сумну мелодію навіяли мені. Про те, як двоє молодих,гарячих Палку любов зустріли у маю І через гордість та уперті вдачі Загубили щастя й молодість свою. І мене в серці злиток горя й муки, Та й ти вже, бачу, каєшся сповна. І я кладу тобі на плечі руки І говорю: «Пробач..Моя вина..» В.Симоненко Можливо Вам це буде цікаво
1 2 3 4 5 Категорія: Конспекти уроків української мови та літератури \| Додав: ludamor (05.02.2015) \| Автор: Матросова Людмила Іванівна E
Переглядів: 4447 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]