Урок № 64

АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ У ВИСЛОВЛЮВАННІ: ВІДОМЕ Й НОВЕ

Мета: поглиблювати знання учнів про текст та його основні ознаки; ознайомити з поняттям «актуальне членування», а також удосконалювати вміння й навички школярів виділяти у висловлюванні компоненти актуального членування: відоме й нове, тему й мікротеми,

тематичні речення; ділити текст на абзаци; розвивати творчі вміння працювати над зв’язним висловлюванням та його структурою, складати тексти різних типів і стилів у власному усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення до мови, мовців та дотримуватися культури мовлення під час спілкування в різних життєвих ситуаціях.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння крилатих висловів.

Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання.

Текст (риторичний аспект): оптимальне структурування складних синтаксичних цілих у висловлюваннях, що належать до різних типів мовлення.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

Робота з текстом

·         Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Поміркувати, що він відбиває: тему чи основну думку.

Мабуть, немає людини, якій би було байдуже, чи слухають її в товаристві, чи ні. А досягти загальної уваги вміють не всі. Запам’ятай: тебе слухатимуть, якщо ти маєш сказати щось цікаве. До того ж, треба вміти висловити свою інформацію. Прислухайся до людей, які ведуть між собою бесіду, і зрозумієш: і мова, і манера говорити кожного — дзеркало його культури.

Хіба ж приємні, наприклад, крикуни? Від них швидко втомлюєшся й перестаєш сприймати зміст того, що вони кажуть. Як від тих, хто сипле словами, мов горохом, ковтаючи закінчення, склади. А який непривабливий вигляд має той, хто, перебиваю-

чи свого співрозмовника, прагне захопити лідерство в обговоренні того чи іншого питання.

Є люди, дотепні за своєю природою: скаже слово — усі сміються. З ними весело, слухати їх саме задоволення.

Уміння слухати — цінна людська риса. Це, певне, кожен знає по собі. Про того, хто вміє слухати, кажуть: доброзичливий, тактовний. В умінні слухати великою мірою виявляється внутрішня культура людини (Л. Феофілов).

·          Виділити в тексті мікротеми. Пояснити поділ його на абзаци.

·          З’ясувати лексичне значення виділеного слова. Від якого слова воно утворене? Дібрати синоніми.

Матеріал для вчителя. Такт. 1. Почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ дійсності; дипломатичність. 2. Культура поведінки, уважне ставлення до когось. Тактовний. Який володіє почуттям міри, такту; ввічливий.

VІ. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Робота з підручником

·         Прочитати теоретичний матеріал і дати визначення структурним компонентам актуального членування у висловлюванні.

Коментар учителя. Тема — компонент актуального членування висловлювання, початковий пункт повідомлення; те, стосовно чого щось стверджується у висловлюванні.

Рема (в перекладі з грецької мови — сказане) — компонент актуального членування висловлювання; те, що стверджується або про що запитується в темі. Членування висловлювання актуальне — виділення у висловлюванні як одиниці мовлення теми (даного) і реми (нового; того, що стверджується про тему).

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення

загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Дослідження-аналіз

·         Прочитати текст. З’ясувати тип мовлення і стильову належність. Аргументувати свою думку.

Відомо, що мова кожного народу — явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим витвором багатьох поколінь. Кожне витворене й прийняте для вживання слово — це своєрідний символ сформованої ідеї, мета якої проникнути у світ природи і в людську сутність, у світ людського духу. Вироблення граматичних законів, творення нової лексики — справа тисячоліть.

У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею народжується й найприродніше єднання — народ. Мова стає тією субстанцією, що породжує народ, націю: створилася мова — виникає, починає діяти народ. То ж не дивно, коли наступає загроза зникнення мови,— надходить і загроза смерті народу, носія мови (Г. Нудьга).

·         Визначити, що виражають виділені слова в реченнях — «нове» чи «відоме»? Назвати види і засоби міжфразового зв’язку у висловлюванні.

Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту

·         Прочитати текст мовчки. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними однокласниками. Який недолік у структурі висловлювання ви помітили?

Стосунки між людьми, які живуть поруч або в окремій хаті на селі, чи в міській квартирі, багато в чому визначають комфортність життя, несучи в нього спокій, радість чи, навпаки, нотки роздратування, неприязні. Увічнені піснями, приказками, ці стосунки намагалися будувати на засадах співпраці та товариства.

Сусіди були першими, кого кликали на новосілля-входини в нову хату, до них зверталися по допомогу під час нагальних господарських робіт за найнеобхіднішим (позичити солі чи хліба). Взаємна підтримка сусідів (супряга — об’єднання реманентом, технікою, кіньми для виконання трудоємких процесів) давала можливість швидше й легше впоратися з такими важкими роботами, як вивезення добрив, заготівля дров чи корму для худоби, будівництво

житла. У випадку якихось сімейних урочистостей (хрестини, весілля) сусідки були помічницями господині на кухні. У народі надавали великого значення тому, хто першого дня великих свят провідає оселю. Візит жінки в перший день Нового року, Різдва вважався небажаним, тому, якщо в родині були хлопчики, їх посилали до сусідів засіяти зерном, привітати зі святом. Хороших сусідів запрошували на обід «просто так, по-сусідськи» і обдаровували їх свіжиною, пирогами. Звичаї ці ще й досі не перевелися в Україні, як, власне, й добрі сусіди (Г. Бондаренко).

·         Поділити висловлювання на складні синтаксичні цілі та абзаци. Довести правильність виконання завдання. Переказати текст.

·         Знайти у тексті «відоме» і «нове». Пояснити своє твердження. Який зв’язок речень у цьому висловлюванні?

Конструктивне завдання

·         Прочитати початок висловлювання. Записати його, продовжуючи розповіддю про роль батьківського двору у вашому житті. Визначити «відоме» і «нове» у сконструйованому висловлюванні.

БАТЬКІВСЬКИЙ ДВІР

Не можна ніколи забувати найріднішого, найтеплішого батьківського двору, рідного лісу з його тендітними молодими берізками, кремезними дубами, першими весняними пролісками, першими осінніми опеньками, солодкими полуницями, дорогого кожному веселого щебету птахів, що знову повертаються до рідних гнізд (В. Цимбалюк).

·         Дібрати синоніми до виділених слів (тендітний — тонкий, ніжний, делікатний, уразливий, витончений; кремезний — високий, грубий, міцний, коренистий, могутній).

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

·         Виписати з художнього твору уривок. Дібрати заголовок. Виділити компоненти актуального членування. Визначити відоме і нове. Підкреслити засоби міжфразового зв’язку.

Можливо Вам це буде цікаво