Урок № 44 УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ. ДВОКРАПКА Й ТИРЕ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ

Мета:          поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення, удосконалити вміння знаходити узагальнювальні слова при них, домогтися засвоєння учнями правил уживання розділових знаків при узагальнювальних словах, сформувати вміння пояснювати розділові знаки в реченнях з однорідними членами за допомогою пунктуаційних правил, розвивати загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами при узагальнювальних словах; розвивати навички поширювати речення узагальнювальними словами, будувати висловлювання з використанням узагальнювальних слів; за допомогою мовленнєво­комунікативного матеріалу виховувати бережливе ставлення до природних надбань нашої країни.

Правопис:  двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова та інтонація речень з однорідними членами при узагальнювальних словах.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення й узагальнювальних слів у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності восьмикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку

Учись у природи творчого спокою

Є. Плужник

ІV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці

Аналіз тексту з елементами зіставлення нових знань з базовими на основі актуалізації мотиваційних резервів учнів з теми

Ø   Прочитати текст. Дібрати заголовок, який би розкривав тему висловлювання. Зачитати спогад автора. Назвати однорідні члени речення, які допомагають зрозуміти слова вчительки.

БЕРЕЖІМО СВІТ ЯВОРІВ.

Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем із школи. Зиркнув на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку лозину, сів на «коня» та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.

Мені довго не прощали цього вчинку. Дерево в нашому селі дуже шанувалося, вважалося мало не священним. Добре пригадую, що в першому класі на одному з уроків учителька просила:

— Не ламайте, діточки, ні яблуні, ні груші, ні береста, ні тополі, ні кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте.

Я бережу цей спогад. Він мені дуже дорогий не тільки поетичним підтекстом, а й своєю суттю: корисне і прекрасне пов’язане в один вузол. Дерево, кущ, чагарник, квіти, билина, зілля, розмай — рослини, без яких не уявити життя на землі.

З якого часу так повелося, що ми — мешканці того чи іншого села, міста, вулиці — зняли з себе відповідальність за зелені насадження у гаях, садках, палісадниках?

А хто ж тоді ми? Тільки на словах — господарі землі? А я вірю, що майже все можна вирішити на своїй вулиці чи у своєму дворі, захистити зеленого друга. Треба тільки не заплющувати очей на неподобства.

Нехай ніколи не в’яне в наших душах світ яворів, любистків, лелек і зозуль! Думаймо, шукаймо, діймо, борімося гуртом, громадо, не будьмо байдужими, сліпими і глухими! Хто збайдужів, не бачить і не чує, що екологічна біда — не результат емоцій, не міф, час отямитися (За М. Міщенком).

Ø   Об’єднавшись у групи, виписати речення з однорідними членами, накреслити їх схеми. Пояснити розділові знаки. Назвати речення з узагальнювальними словами при однорідних членах.

Коментар учителя. Узагальнювальне слово та однорідні члени речення співвідносяться як родове і видове поняття. Узагальнювальні слова виконують ту саму синтаксичну роль, що й однорідні члени речення. Наприклад: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (О. Довженко); Луки, гори, пишні сади — усе зелене й принишкле (О. Гончар).

V. Виконання системи практичних завдань

Лінгвістичне дослідження

Ø   Прочитати виразно поезію. Поміркувати, чому автор дав таку назву поезії. Яка основна думка вірша?

НІЩО НЕ МЕРТВЕ В ВИРІ СВІТОВОМУ

Ніщо не мертве в вирі світовому:

Ні курява планет, ні сталагміт,

Ні мумії прадавніх пірамід,

Ні літери спліснявілого тому.

У камені, у розпаді клітин,

У сяйві дальніх зір і мрій змаганні,

В кипінні крові й прорості зернин —

Усюди в животворному диханні

Єства єдиного пульсує плин.

І де в нім місце тліну і нірвані?

(Б. Тен)

Ø   З’ясувати лексичне значення виділених слів (у разі потреби звернутися до тлумачного словника).

Ø   Знайти речення з однорідними членами. Схарактеризувати їх, скориставшись алгоритмом. У яких із них є узагальнювальні слова? Пояснити пунктограми.

Коментар учителя. Узагальнювальні слова найчастіше виражаються займенниками, прислівниками, проте вони бувають виражені й прикметниками, іменниками, числівниками, дієсловами: Куди не повернешся — скрізь земля: і згори, і знизу, і праворуч, і ліворуч (О. Іваненко); Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону горобину (М. Стельмах).

Колективна робота з текстом з елементами аналізу

Ø   Прочитати текст мовчки. Переказати його «ланцюжком». Визначити тип мовлення. Підтвердити свою думку прикладами з тексту.

Унизу, на рівнині, мріє степ.

Сива ковила на вітрах гойдається. Мигне степом руда лисиця, і довго потім зелені трави полум’яніють, наче підпалені лисячим хвостом.

Пронесеться табун, а ген на обрії промчать вершники. Пройдуть обабіч могили сторожкі дрохви, свисне рудий бабак, прошумить вітер, линучи на південь, пропливе вгорі самотня хмарка. Зупиниться над високою могилою, задумається, потемніє.

І впаде тоді вниз кілька крапель, блиснуть вони сльозинками на зеленім житі, зітхне вітер, і попливе хмарка далі — сумна, печальна.

Тиша.

А то зненацька прокотиться степами грім, лункий, гуркітливий, зашумлять вітри, женучи поперед себе важкі чорно-сині хмари. Загуде, засвище вітрисько, пригинаючи ковилу до землі, потемніє в степу, насупиться долина, закутається у важку сіру кирею. На обрії, де кряжі, аж чорно стане, там лютують блискавиці, небо краячи. Розійдеться грім над степами, потуркає, аж тріск та виляск навколо стоять, а тоді раптово затихне, затаїться десь у небі, ніби його й не було. На мить стане так тихо в степу, що аж у вухах лящить від тиші, і все живе принишкне в очікуванні чогось страшного.

Сюркне десь коник раз-другий, сполошено крикне птах, тривожно засвистять бабаки, ховаючися по норах. Та ось уже вухо починає вловлювати віддалений шум, ще не ясний, не чіткий, але тривожний, загрозливий, усеперемагаючий. Шум наростає з кожною хвилею, він наче мчить з глибини степу на широких могутніх крилах. Потім засвистіло все навколо, загуло, завертіло, як у вирі, і вже степ потонув у тім сум’ятті.

Потемніло до болю в очах, і линула злива. І зник світ за водяною стіною, тільки тріск стоїть.

Як зненацька примчить, так зненацька і вгамується водна стихія (В. Чемерис).

Ø   Виписати речення з однорідними членами. Усно перебудувати їх на речення з узагальнювальними словами. Пояснити пунктограми.

Ø   Виділені слова розібрати як частину мови (усно).

Дослідження-відтворення з творчим завданням

Ø   Скласти речення, які б відповідали поданим схемам. Зробити взаємоперевірку. Найкращі речення записати.

АЛГОРИТМ характеристики однорідних членів речення

Ø   Розглянути схеми й розказати про розділові знаки при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Навчальне редагування

Ø   Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідовності. Прочитати речення. Визначити узагальнювальні слова та однорідні члени речення. Поміркувати, якими членами речення вони виступають. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргументувати свій вибір.

1. Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М. Стельмахом). 2. Замолоду грандіозне нас уяву великі вабить і збуджує все великі дерева листочки маленькі а суцвіття потім ріки ми пишні й починаємо квіточки нашу травинки помічати (За Ю. Мушкетиком). 3. У людського й рівних є троянди щастя виноград крила красиве і два корисне (За М. Рильським). 4. Наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою). 5. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуй-Левицьким). 6. Тут і комахи всю птахи усе ніч не замовкаючи скрегоче й на мить (За Л. Дмитерко). 7. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини й любисток (За Л. Костенко).

Матеріал для вчителя. 1. Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збуджує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, травинки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому саду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).

Ø   Зробити синтаксичний розбір двох речень на вибір.

ІV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Що являють собою узагальнювальні слова?

2. Яку роль виконують узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами?

3. Яку синтаксичну функцію виконують узагальнювальні слова в реченні?

4. Розказати про розділові знаки при узагальнювальних словах (перед однорідними членами речення, після них).

5. З’ясувати розділові знаки в поданому реченні: Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра).

VІІ. Підсумок уроку

Визначення навчальних досягнень учнів з теми і стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності. Самоаналіз здібностей, отриманих у процесі засвоєння теми.

VІІІ. Домашнє завдання

Можливо Вам це буде цікаво