Урок № 15 УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В НАУКОВОМУ СТИЛІ

Мета:           засвоїти особливості опису пам’яток історії та культури в науковому стилі, сформувати вміння й навички виділяти опис пам’ятки історії чи культури в тексті та відтворювати його відповідно до стильових вимог тексту, добираючи необхідні мовні засоби, удосконалити вміння усно логічно будувати власне висловлювання, вибираючи потрібний матеріал зі сприйнятого тексту.

Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Робота з текстом (підготовча робота до усного вибіркового переказу)

Читання мовчки тексту (сприймання висловлювання в цілому)

Ø   Прочитати мовчи текст. Визначити тип і стиль мовлення. Довести, що висловлювання належить до наукового стилю.

Давнє місто Львів ділилося на кілька кварталів, які замешкували різні нації, народи. Цілий Ринок і західну частину міста займали римо-католики. Спочатку це були майже самі німці. У списках населення міста з початку XV ст. знаходимо німецькі родини: Гебель, Шрам, Геммель, Енґельбрехт, Фальмар, Штеренфред, Айзенгітель, Геллєр, Брайтзух та інші. В XVI ст. вони почали польщитися й змішалися з поляками.

Найдавнішим римо-католицьким костелом у Львові є катедра, основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична. У 1765 р. перебудував катедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі пізнього бароко і рококо. З того часу є і вежа заввишки 64 м з гарним бароковим шоломом; при реставрації знищено багато давніх вівтарів та інших пам’яток.

При костелі є вісім каплиць: 1. Милосердного Христа; 2. Ченстоховської Богородиці; 3. Христа на хресті; 4. Св. Йосифа; 5. Св. Казимира; 6. Св. Сакраменту; 7. Богородиці; 8. Камп’янів, значного львівського міщанського роду,— будови у благороднім ренесансі. У всіх каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших цінних творів мистецтва. Окремо стоїть, з 1617 р., каплиця Боїмів, другого визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артистично менше вдатна, ніж каплиця Камп’янів.

У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький — автор Граматики слов’янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Бембус.

На мурі катедри завішено пам’яткові кулі з облог Львова: 1672 р. — турків із Петром Дорошенком і 1919 р. — Української Галицької Армії.

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською; піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві хвіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу.

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом. Заснований у XIV ст., теперішній костел, побудований 1748 р. у стилі рококо, належить до найгарніших пам’яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам’ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам’яткою костелу є так звана Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до Львова.

У монастирі домініканів 1559 р. перебувала княгиня Гальшка Острозька, з якою підступом одружився воєвода Лука з Ґурки. Мати княжни не хотіла віддати доньки воєводі, а вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Князь, перебраний на старця, дістався потайно до монастиря і тут узяв шлюб з княжною. Але воєвода не зрікся жінки й уладив облогу монастиря; врешті перетято мури, якими ішла вода до домініканів, і монастир мусив здатися. Княжну Гальшку перевезено на Високий Замок.

З історичних пам’яток однією з найстаріших уважається ікона Богородиці у великому вівтарі, що за традицією була власністю грецьких цісарів, потім перейшла до Володимира Великого, далі до князя Льва, врешті опинилася в руках домініканів (І. Крип’якевич, 462 сл.).

Аналіз структури тексту

1. Дібрати заголовок. Визначити, що він означає: тему чи основну думку.

2. Виділити в тексті частини, що належать до різних типів мовлення (розповіді й опису).

3. Поділити висловлювання на частини. Скласти план.

4. Назвати історичні об’єкти, описані в тексті. Схарактеризувати, з яких частин вони складаються, яке функціональне призначення мають (або мали).

Мовностилістичний аналіз висловлювання

Лексико-стилістична робота

1. Схарактеризувати лексику тексту: виписати наукові терміни й поняття. З’ясувати, якої наукової галузі вони стосуються. За допомогою тлумачного словника пояснити значення незрозумілих понять.

2. Виписати з тексту власні й загальні назви, потрібні для переказу (назви споруд, їх частин, імена святих, єпископів та ін.). Прочитати, правильно їх вимовляючи.

3. Дібрати синоніми до слова храм (святиня, церква), вежа (башта).

Лексико-орфоепічна робота

Ø   Записати слова й сполучення слів, розставити в них наголос. Звірити зі словником.

Квартал, катедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам’ятка — пам’яток, статуя.

Матеріал для вчителя: квартал, катедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам’ятка — пам’яток, статуя.

Повторне читання тексту (робота за варіантами)

Ø   Читаючи, учні уточнюють, чи правильно вони запам’ятали послідовність опису пам’ятки архітектури, мовностилістичні особливості тощо.

Варіант 1. Звернути увагу на опис у тексті катедри.

Варіант 2. Звернути увагу на опис у тексті монастиря домініканів.

ІV. Усний вибірковий переказ наукового тексту відповідно до комунікативного завдання

V. Домашнє завдання

1. Оформити письмовий вибірковий переказ тексту, опрацьованого на уроці, докладно зупинившись на описі катедри чи монастиря домініканів.

Можливо Вам це буде цікаво