Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків української мови 11 клас


Урок № 55 МОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНЕ Й КОМУНІКАТИВНО ДОЦІЛЬНЕ. ВИМОГИ ДО ГАРНОГО МОВЛЕННЯ, ЇХ ОСНОВНІ ОЗНАКИ

Урок № 55

МОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНЕ Й КОМУНІКАТИВНО ДОЦІЛЬНЕ. ВИМОГИ ДО ГАРНОГО МОВЛЕННЯ, ЇХ ОСНОВНІ ОЗНАКИ

 

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про вимоги до мовлення, мовні норми, удосконалювати вміння й навички помічати й виправляти мовні й мовленнєві помилки, правильно і комунікативно доцільно використовувати мовні засоби; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення; виховувати у школярів культуру мовлення.

Обладнання: схема, роздавальний матеріал.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія.

Міжпредметні зв’язки: література, культурологія.

Тип уроку: урок-практикум.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

ІV. Процесуально-діяльнісний етап

Робота з текстом

Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок й визначте його тему й основну думку, стиль, підстиль і жанр мовлення. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висвітленою у тексті? Відповідь обґрунтуйте.

Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.

Мова не тільки засіб спілкування, а й природний резервуар інформації про світ, насамперед про свій народ. Повіривши в те, що всі мови в нашому спільному домі «активно розвиваються», ми довго не помічали, що цей розвиток, започаткований першим радянським десятиріччям, у 30–70-ті роки був спершу загальномовний, а потім повернутий у зворотному напрямку. Треба виправляти становище: повернути всім мовам їх природний престиж і справжню, а не декларовану рівноправність. Необхідно виховувати культуру мови як запоруку піднесення культури суспільної думки і суспільно корисної праці.

Сьогодні культура і мова виявилися об’єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності…

Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з української мови на російську, і навпаки, чомусь перестали сприйматись як пляма на службовому мундирі (В. Русанівський).

Складання опорного конспекту (у парах)

Що ви розумієте під культурою мовлення? Прослухайте текст, визначте його основну думку. Занотуйте основі положення тексту у вигляді опорного конспекту.

Культура мовлення — це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства.

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримування загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.

Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне, захаращене зайвими словами, непотрібними красивостями. Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи і легко сприймається, зрозуміле.

Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й виявлення поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.

Мовленнєва культура особистості великою мірою залежить від її зорієнтованості на основні риси бездоганного, зразкового мовлення. Щоб бути зразковим, мовлення має характеризуватися такими найважливішими ознаками:

правильністю, тобто відповідати літературним нормам, що діють у мовній системі (орфоепічним, орфографічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, стилістичним, пунктуаційним);

змістовністю, яка передбачає глибоке осмислення теми й головної думки висловлювання, докладне ознайомлення з наявною інформацією з цієї теми; різнобічне та повне розкриття теми, уникнення зайвого;

послідовністю, тобто логічністю та лаконічністю думок;

багатством, що передбачає використання різноманітних засобів вираження думок у межах відповідного стилю, уникнення невиправданого повторення слів, однотипних конструкцій речень;

точністю, яка великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу. Виражаючи власні думки, слід добирати слова, які найбільш відповідають висловлюваному змісту;

виразністю, для досягнення якої слід виділяти найважливіші місця свого висловлювання і виражати власне ставлення до предмета мовлення;

 доречністю та доцільністю, яка залежить насамперед від того, наскільки повно й глибоко людина оцінює ситуацію спілкування, інтереси, стан, настрій адресата. Крім цього, треба уникати того, що могло б уразити, викликати роздратування у співбесідника, і вказувати на помилки співрозмовників у тактовній формі.

Отже, високу культуру мовлення людини визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності.

Культура мовлення — це ще й загальноприйнятий мовний етикет: типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення тощо. Неабияке значення має й тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Уважність, чемність і ввічливість — основні вимоги мовного етикету (За С. В. Шевчук).

V. Контрольно-рефлексивний етап

Розкрийте значення поданих прислів’їв і приказок. Сформулюйте за прислів’ями правила гарного мовлення.

1. Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. 2. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 3. Що маєш казати — наперед обміркуй. 4. Краще недоговорити, ніж переговорити. 5. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. 6. Умієш говорити — умій слухати. 7. Краще мовчати, ніж брехати.

VІ. Домашнє завдання (на вибір)

 

Напишіть твір-роздум «Мовою можна і осквернити, можна і освятити» (Л. Толстой).

Зробити опорний конспект «Мовні норми».

Сформулювати ознаки гарного мовлення. Навести приклади.

Можливо Вам це буде цікаво 


Категорія: Конспекти уроків української мови 11 клас | Додав: uthitel (05.01.2013)
Переглядів: 8312 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]