Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків української мови 11 клас |
ПОВНІ Й КОРОТКІ, СТЯГНЕНІ ТА НЕСТЯГНЕНІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
Мета: повторити основні відомості про форми прикметників; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою різних форм прикметників, розуміти їх емоційно-експресивне значення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу. Внутрішньопредметні зв’язки: Стилістика: стилістична функція повних нестягнених форм прикметників жіночого, середнього роду та множини, а також короткої форми прикметників. Морфологія: прикметник, розряди прикметника. Лексикологія: антонімія. Міжпредметні зв’язки: Література: виразне читання, український фольклор. Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань IV. Розширення й поглиблення матеріалу Спостереження над мовним матеріалом
Прочитайте словосполучення. Знайдіть у них прикметники та визначте їх розряд. Чи відрізняються деякі форми прикметників, ужитих у словосполученнях, від тих, що ми використовуємо в сучасному мовленні? Випишіть їх. 1. Вулиця широкая — вулиця широка. 2. Трава зеленая — трава зелена. Коментар учителя. Такі форми прикметників називаються повними нестягненими. Більш звичними для нас є повні стягнені форми прикметників жіночого, середнього роду та множини. Навчальна лекція Повні форми (стягнені й нестягнені) змінюються за відмінками. Стягнені форми мають прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду в усіх відмінках однини та множини. Називний та знахідний відмінки жіночого й середнього роду однини, а також називний та знахідний відмінки множини мають стягнену форму, яка є нормою в сучасній українській літературній мові. Стягнені форми утворилися в давній мові від злиття закінчення давнього вказівного займенника із закінченням коротких прикметників. Паралельні нестягнені форми якісних прикметників у називному та знахідному відмінках жіночого та середнього роду однини й множини поширені в усній народній творчості, поетичному та розмовно-побутовому мовленні. Короткі ж форми збереглися лише від нечисленної групи якісних прикметників у називному та знахідному відмінках однини (рясен, зелен, дрібен). Короткі форми якісних прикметників є незмінними. У зіставленні з повними формами вони є первинними й були основою для виникнення повних форм. Вони також уживаються найчастіше в поезії, фольклорі. Робота в групах Прочитайте народні пісні, виділіть прикметники та скажіть, чи всі форми прикметників характерні для сучасного мовлення, чим вони відрізняються від літературної норми. Зазначте форми прикметників. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості є в мене, Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості в хату йдуть. Ой сивая та зозуленька, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! Усі сади та і облітала, А в одному та і не бувала. А в тім саді три тереми: А в першому — красне сонце, А в другому — ясен місяць, А в третьому — дрібні зірки… Ой весна, весна — днем красна, Що ж ти, весно, принесла? — Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку… Лінгвістично-стилістичний аналіз Випишіть якісні прикметники з пояснюваними іменниками, визначте форму прикметника. Допишіть, де це можливо, співвідносну форму повну (стягнену / нестягнену) або коротку, зберігаючи рід, число, відмінок. 1. Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазяями — і сам не рад (М. Коцюбинський). 2. Та світи ж ти їм дорогу, Ясен місяць угорі (П. Тичина). 3. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. А хто ж мене, молодую, та й додому одведе? (Народна пісня). 4. Пливе човен, води повен, ніхто не спиняє; кому спинить — рибалоньки на світі немає (Т. Шевченко). 5. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, Солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 6. Морозом очі окує, а думи гордії розвіє, як ту сніжинку по степу (Т. Шевченко). 7. Там, в донецькім степу, за Дінцем, за піснями й літами, жоден вітер не владен зітерти [Сосюри] веселі сліди (С. Йовенко). 8. І прудко, мов іскри з багаття огнисті, мов хвилі гірського потоку сріблисті, летять голоснії пісні. 9. З високих круч луна орлиний клекіт. 10. Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу. 11. Будуть сніжнії зорі таночки вести з буйним вітром, мов коло дівоче. 12. Вабить, кличе далекая муза мене. 13. І в серці моїм переможнії співи лунають (3 творів Лесі Українки). Творче завдання (по варіантах) Спробуйте скласти вірш, заримувавши. Варіант І — короткі прикметники: дрібен, ладен, славен, повен, зелен. Варіант ІІ — прикметники в повній нестягненій формі: вечірняя, вірная, милая, молодая, святая. Аналітико-синтетична вправа
До прикметників, що мають короткі форми, доберіть антоніми (можливо й однокореневі). V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок учнів VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання Виписати 10 прислів’їв і приказок, до яких входять два і більше прикметників, визначте з-поміж них якісні та їх форму — повну стягнену чи нестягнену, коротку. Сформулюйте висновок: прикметники якої форми зустрічаються найчастішеМожливо Вам це буде цікаво | |
Переглядів: 19101 | |
Всього коментарів: 0 | |