Четвер, 24.04.2014, 09:48Ви увійшли як Гість | Група "Гості"

Записник сучасного вчителя


GDZ-CLUB підтримує Майдна. Україна - це Європа

Методичне портфоліо

Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків української літератури 9 клас

Урок № 30 ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ «РИБАЛКА», Є. ГРЕБІНКА «УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ», М. КОСТОМАРОВ «СОЛОВЕЙКО
Урок № 30

ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ «РИБАЛКА», Є. ГРЕБІНКА «УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ», М. КОСТОМАРОВ «СОЛОВЕЙКО»

Мета: ознайомити учнів з літературою українського романтизму, її ідейно-художніми особливостями; охарактеризувати життя і творчість програмових поетів-романтиків, проаналізувати їх поезії; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати поетичні твори, надавати відповідний коментар щодо їх ідейно-тематичного спрямування, робити висновки, співвідносити події в житті письменника з його творчістю; виховувати любов до літератури, поетичного слова, почуття поваги до митців-романтиків, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрети поетів-романтиків (П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, М. Костомарова), бібліотечка їх творів, ілюстрації до змісту програмових поезій, матеріал про романтизм в українській літературі, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

2. Мозкова атака. Бесіда за питаннями

· Що вам відомо про пейзаж? З якою метою він використову- ється у творі?

· Які художні засоби допомагають митцям слова влучно відтворити красу природи? Наведіть приклади.

· Доведіть або спростуйте думку стосовно того, що пейзаж допомагає читачу глибше осмислити той чи інший образ твору, середовище, де відбуватимуться події.

· Як на вашу думку, чи можна вважати опис природи одним із композиційних елементів художнього твору? Відповідь обґрунтуйте.

· За допомогою чого автор пояснює в тексті драматичного твору про час, місце і обстановку, в якій відбувається дія. (Ремарок)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Мрія про рівність усіх людей,

устремління до справедливості,

добра, краси знайшли своє вираження

в романтичних творах.

З літературної критики

Буває мить якогось потрясіння:

Побачиш світ, як вперше у житті,

Звичайна хмара, сіра і осіння,

Пропише раптом барви золоті.

Л. Костенко

1. Вступне слово вчителя. Історія виникнення романтизму в українській літературі

Романтичне зображення життя виникало паралельно з реалістичним ще в глибоку давнину. Виявилося воно у творах різних жанрів стародавніх літератур: в казках, легендах, міфах, ідиліях, пригодницьких повістях і романах, пізніше — в баладах, феєріях тощо. Назва цього методу з’явилася через багато віків; походить вона від слова «романський», що вживалося спочатку на означення творів, писаних не латинською, а якоюсь із мов романської групи індоєвропейської родини — французькою, італійською, іспанською, португальською, румунською. У першій половині ХVІІІ ст. в англійській літературі в слово «романський» почали вкладати інший зміст: це щось надприродне, незвичайне, дивне, таємниче.

2. Зв’язок романтизму із національним рухом

Під впливом французької революції 1789–1794 рр. у Європі та Америці посилилися антифеодальний і національно-визвольний рухи. До того ж ідеали революції — «свобода, рівність, братерство» в буржуазному суспільстві не були втілені в життя. Капіталізм утвердив панування «грошового мішка», нові форми експлуатації та пригнічення людини людиною, бездуховність, міщанство. Це викликало в прогресивно настроєних колах тогочасного суспільства зневіру, розчарування, неприйняття існуючих порядків. Почалися пошуки нового ідеалу. Однак, гостро заперечуючи сучасний лад, передові люди невиразно уявляли собі той державний устрій, який міг би забезпечити щасливе життя всіх громадян.

Звідси — занурення у мрійний світ, створений уявою.

3. Ідейно-художні особливості романтизму

3.1. Поняття про романтизм.

Романтизм — один із провідних напрямів у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці ХVІІІ ст. у Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині ХІХ ст.

Романтики виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень. У художній творчості романтизм виявився в показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає в боротьбу.

Основною рисою романтизму є трагічне двоєсвіття: герой усвідомлює недосконалість світу і людей, страждає від спілкування з ними і водночас бажає жити в цьому світі з цими недосконалими людьми, мріє бути ними зрозумілим і прийнятим.

У новій європейській літературі як цілком визначений, своєрідний творчий метод романтизм почав формуватися у творчості німецьких письменників (Й. В. Гете, Г. Гейне та ін.).

3.2. Ознаки напряму:

· зображення виняткових людей у незвичайних обставинах;

· показ непересічних подій, найчастіше трагічних (таємничі вбивства, викрадання, чаклування, зрада, розлука тощо);

· наявність фантастики (фантастичні події, казкові герої, чудодійні предмети, надприродні обставини та ситуації);

· домінанта суб’єктивного над об’єктивним, прагнення не відтворити, а перетворити дійсність, потяг до висунення на перший план виняткового (в характерах і обставинах);

· ідеалізація патріархальних відносин;

· ліричний герой перебуває в гармонії з природою і природним життям;

· велика роль в усіх родах літератури національно-історичної тематики.

3.3. Тематична спрямованість:
історичне минуле України з її демократичним укладом, козацькою вольницею;
звитяжна боротьба проти зовнішніх ворогів;
викриття й засудження пороків суспільного ладу (захист скривдженого люду, вираження глибокого співчуття йому).

3.4. Конфлікт — між людиною і суспільством.

Відображення світу сильних почуттів героя, показ його винятковості, духовного благородства, здатності до подвигу і разом з тим викриття нікчемності, недосконалості існуючого укладу життя.

3.5. Основні герої романтичних творів — козаки, зокрема запорожці, самовіддані захисники Батьківщини, та народні співці (кобзарі, лірники, бандуристи) — виразники дум і сподівань українського народу, творці й хранителі національної культури.

Поряд з образами реальних людей (козаків, гетьманів, селян, ремісників та інших) нерідко діяли міфічні — русалки, відьми, вовкулаки, упирі тощо. Усі романтичні герої високоморальні або ниці духом, надзвичайно вродливі або дуже потворні.

3.6. Романтичні пейзажі також незвичайні, нерідко страшні: дикі гори, глибокі ущелини, страхітливі хащі, безкрайні пустелі, занедбані кладовища, розбурхане море, розбійницький стан, циганський табір, бушування стихій або надприродна тиша.

3.7. Літературні роди — лірика та ліро-епос. З фольклору в літературний вжиток були перенесені такі жанри, як пісня, дума, думка, балада, легенда, казка, з інших літератур — поема, елегія, романс, мадригал тощо. Під впливом історичних пісень і дум романтики створили новий різновид поеми — історико-героїчну.

3.8. Часові межі романтичного напряму в українському літературному процесі охоплюють кінець 20-х — 40-ві рр. ХІХ ст. Першими творами, що започаткували новий напрям, були поезії П. Гулака-Артемовського «Рибалка» та Є. Гребінки «Човен». Але провідна роль належить так званій Харківській школі романтиків,— гуртку, засновником якого був професор І. Срєзневський. У різний час у ньому брали участь такі викладачі тастуденти університету: Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров, О. Шпигоцький, П. Гулак-Артемовський, С. Писаревський, М. Петренко. Гуртківці писали не тільки романтичні художні твори, а й наукові розвідки з проблем історії та філології, збирали зразки фольклору, друкували їх окремими книжками, вид вали журнали й альманахи.

До романтичного напряму належить творчість і таких письменників, як О. Афанасьєв-Чужбинський, В. Забіла, О. Бодянський, П. Білецький-Носенко та ін. Найвищого розвитку романтизм досяг у ранній творчості Т. Шевченка.

4. Опрацювання життєвого і творчого шляху програмових поетів-романтиків

4.1. Петро Петрович Гулак-Артемовський. (27.01.1790–13.10.1865). Життя і творчість.

Чудове знання українського фольклору

П. Гулаком-Артемовським надає неповторного

національного колориту поширеному сюжету

про романтичну любов юнака до русалки.

П. Федченко

Повідомлення № 1. Дитинство, роки навчання

Народився П. Гулак-Артемовський 27 січня 1790 року в Городищі на Київщині в сім’ї священика. З одинадцяти років хлопець вчився в бурсі, а згодом — у Київській академії, у якій пробув до 1813 року. Згадуючи про те навчання, письменник розповідав, яких злигоднів зазнавав: у вільний від уроків час бігав по базару і збирав рештки від чумацьких обідів, просив Христа ради, щоб його підвезли додому. Академію залишив, не закінчивши навчання. Сучасники оповідали, нібито через смерть коханої дівчини. Але документи свідчать, що Петра Артемівського звільнено від духовного звання в світське, щоб він міг вибрати рід занять. Подібні «звільнення» практикувалися тоді за браком вакантних попівських місць у парафіях.

Повідомлення № 2. Вчителювання, викладацька діяльність

Чотири роки П. Гулак-Артемовський учителює в різних приватних навчальних закладах, дівочих пансіонах, родинах багатих польських магнатів на Правобережжі. У 1817 р. переїжджає до Харкова, вступає на словесний факультет Харківського університету вільним слухачем й одночасно викладає французьку мову в інституті шляхетних дівчат, а польську мову — в університеті. Через два роки йому дозволено скласти випускні екзамени за університет, а відразу й екзамени на одержання звання магістра. Маючи великі здібності, будучи людиною на- читаною, глибоко знаючи свій предмет, П. Гулак-Артемовський швидко захистив дисертацію, згодом став професором університету. Тричі обирався деканом факультету, а з 1841 по 1849 рік був ректором університету.

Повідомлення № 3. Літературна діяльність митця

З дитинства виніс майбутній поет палку любов до рідного слова, повагу до простої людини. Початок літературної діяльності П. Гулака-Артемовського відноситься ще до навчання поета в Київській академії. Ранні твори він писав російською мовою, зробив кілька вільних перекладів з французької. У Харкові вперше звернувся до української мови, оскільки це місто на той час було одним з найбільших культурних осередків України. Харківський університет на той час став одним з найбільших культурних центрів і колискою журналістики. Тут започатковано перші на Україні літературні журнали «Харьковский демократ» (1816) та «Украинский весник» (1816 — 1819). Серед співробітників журналу «Украинский весник» був П. Гулак-Артемовський. Розпочавши свою літературну діяльність ще в Київській академії з характерних на той час вільних перекладів, П. Гулак-Артемовський став пробувати свої сили й в оригінальній творчості українською мовою. Він пише байки, балади, прозові послання, критичні статті. Перші його твори — «Пан та Собака», «Солопій та Хіря», «Тюхтій та Чванько» — викликали великий інтерес не лише в читачів, а й у літературних колах. Про молодого викладача університету заговорили тепер як про визначного українського поета. На жаль, успішно розпочата літературна діяльність митця швидко обривається. Захопившись адміністративною діяльністю, він відходить від літературної творчості. Але поет через усе життя проніс палку любов до українського слова, до старості зберіг поетичний талант, про що свідчать його послання останніх літ.

Помер П. Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865 р. в Харкові, де його й поховано. Найбільша заслуга П. Гулака-Артемовського в тому, що він став на захист поневоленого селянства, одним із перших утверджував в українській літературі народну мову.

4.2. Гулак-Артемовський «Рибалка».

4.2.1. Виразне читання поетичного твору в ролях.

4.2.2. Історія написання.

Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка».

Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Ґете «Рибалка»: «Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від «Енеїди» Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?».

Так митець-романтик з благородною невпевненістю в успіху видає свій твір «Рибалка» як просту спробу.

4.2.3. Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.

4.2.4. Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.

4.2.5. Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

4.2.6. Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).

Балада — невеличкий віршований твір, у якому розповідається про події та персонажів героїчного, історичного або фантастичного характеру.

Особливості балади як жанру:

· зображення однієї події з життя головного героя;

· висока емоційність;

· нетривалий час події,

· невелика кількість дійових осіб;

· стислість, малий обсяг;

· віршована форма.

4.2.7. Сюжет.

Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».

4.2.8. Композиція.

Балада складається з десяти куплетів по чотири рядки.

Експозиція: На березі Рибалка молоденький.

Зав’язка: Аж гульк... з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!

Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!

Розв’язка: І більше вже ніде не бачили Рибалки!

4.2.9. Ознаки романтизму у творі:
перенесення в літературу фольклорного жанру балади;
незвичайні картини природи;
тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість;
національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки;
наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії.

4.2.10. Віршований розмір: ямб.

4.2.11. Римування: перехресне (суміжне).

4.2.12. Рима: чоловіча.

4.2.13. Художні особливості балади.

Риторичні оклики: «Вода шумить! Водя гуля!», «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!»,

«Що рибка смик — то серце тьох!», «Аж ось гуде і хвиля утікає!», «Аж гульк! / І косу зчісує, і брівками моргає!», «Гей, гей!.. / На зрадний гак ні щуки, ні лина!..», «І парубоцькеє віддав би нам серденько!», «І із води на світ виходять веселенькі!», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!», «Се дзеркало,— глянь на свою вроду!», «Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!», «І ніженьки по кісточки займає!», «То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!», «Гульк! — приснули на синім морі скалки!.. / Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..».

Риторичні запитання: «Чи то коханнячко?», «Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?», «Чи се ж вода?».

Зменшувально-пестливі форми: «молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько».

Метафори: «Вода шумить... гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує», «хвиля утікає», «сонечко і місяць... хлюпочуться... виходять», «зіроньки блищать», «вода кісточки займає», «приснули скалки».

Епітети: «сонечко і місяць... веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».

Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!».

Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!.., «сумує...», «Гей, гей!».

4.2.14. Ідейно-художній аналіз поетичного твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка». Обговорення питань:

· Що вам відомо про баладу як літературний жанр? Наведіть приклади цих творів.

· Згадайте про русалку — ліричну істоту. Як до неї ставилися люди? Які пісні про русалку ви пам’ятаєте?

· Для чого П. Гулак-Артемовський до своєї балади дібрав епіграф — рядки з поезії Гете?

· З якою промовою звертався парубок до рибок? Про що вона свідчить?

· Чому кожний рух поплавця бентежив серце юнака?

· Чим, на ваш погляд, був викликаний сум героя під час рибалки?

· Якою ви уявляєте Дівчиноньку? Відтворіть асоціативний малюнок.

· За що героїня дорікає хлопцеві? («Нащо ти нівечиш мій рід і плід, любенький?»)

· Що свідчить про віроломність і хитрість Дівчиноньки?

· Як героїня охарактеризувала красу життя у воді? («Як сонечко і місяць червоненький, / Хлюпочуться у нас в воді на дні / І із води на світ виходять веселенькі! Ти ж бачиш сам, як в темну ніч / Блищать у нас зіроньки під водою...»)

· Прокоментуйте звернення русалки до Рибалки: «зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!»

· Чому ж герой все ж таки вирішує пірнути у воду? Чи лише через звабливість русалки?

«Мікрофон»: яким ви уявляєте подальше життя Рибалки у воді з Дівчинонькою?

4.2.15. Робота в парах. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики героїв балади.

Образи мрійливого рибалки й водяної красуні завдяки майстерному використанню художніх засобів народної пісенності забарвлені яскравим національним колоритом. Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».

4.3. Євген Павлович Гребінка (2.02.1812–15.12.1848)

Краща насолода, найвища радість життя —

відчувати себе потрібним і близьким людям.

М. Горький

Повідомлення № 1. Дитинство, роки навчання

Є. П. Гребінка народився 2 лютого 1812 р. у сім’ї поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. На рідному хуторі майбутній письменник мав можливість познайомитися з життям народу, з його побутом і звичаями, з багатющими скарбами українського фольклору. Буйну уяву хлопця живили, зокрема, захоплюючі розповіді няньки-кріпачки.

Початкову освіту здобув удома від приватних учителів, а потім учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825–1831). На початку 1834 року він переїздить до Петербурга, де працює чиновником комісії духовних училищ, водночас учителює в навчальних закладах.

Повідомлення № 2. Літературна діяльність

1) Журналістика. Митець у Петербурзі.

Літературна діяльність Є. Гребінки почалася під час його навчання у Ніжинській гімназії вищих наук. Значний вплив на формування митця як майбутнього письменника мала його активна участь у літературному житті гімназичної молоді. У літературному гуртку жваво обговорювалися літературні новини, твори Радищева, Пушкіна, Рилєєва, перші спроби пера гімназистів, що вміщувалися в рукописних альманахах. Один з них виходив за участю Є. Гребінки, в кожному щотижневому номері якого, за свідченням сучасників, з’являлися його твори, «переважно сатиричні». Згодом він став основним співробітником рукописного журналу «Аматузія». Після закінчення гімназії та короткочасної служби в резервах 8-го Малоросійського козачого полку Є. Гребінка повертається до рідного хутора Убіжище на Полтавщині і періодично займається літературною працею (у цей час з’являються друком його окремі байки, уривки з перекладу Полтави О. Пушкіна). У 1834 р. письменник переїжджає до Петербурга, зав’язує широкі знайомства з літераторами й діячами російської культури, зокрема О. Пушкіним, І. Криловим, І. Тургенєвим, К. Брюлловим, відвідує літературні салони і влаштовує відповідні вечори в себе дома. У Петербурзі Є. Гребінка розгортає жваву літературну діяльність, систематично виступає зі своїми творами на сторінках «Современника», «Отечественных записок», «Литературной газеты», «Утренней зари».

2) Є. Гребінка і Т. Шевченко.

Велику роль відіграв Євген Павлович у житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836 р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. На літературних вечорах у Є. Гребінки Тарас Григорович дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя. Особлива заслуга Є. Гребінки в тому, що в 1840 р. з його допомогою побачив світ «Кобзар» Т. Шевченка. Також за участю Євгена Павловича в 1841 р. виходить альманах «Ластівка», на сторінках якого було опубліковано твори Тараса Григоровича та багатьох інших українських майстрів слова.

Повідомлення № 3. Розмаїття жанрів творів письменника:

· Українські ліричні поезії, що виникли на ґрунті народної творчості («Човен», «Українська мелодія», «Заквітчалася дівчина», «Маруся»...);

· байки, які органічно пов’язані з народними приказками і прислів’ями («Верша та Болота», «Школяр Денис»);

· російські вірші («Печаль», «Скала»);

· романс «Чорные очи»;

· популярність Є. Гребінці як прозаїку принесла збірка «Рассказы пирятинца»;

· повість «Нежинский полковник Золотаренко», «Кулик»;

· роман «Чайковський», «Доктор»;

· фізіологічні нариси: «Петербургская сторона», «Провинциал в столице», «Хвастун».

Якщо твори митця 30-х — початку 40-х рр. мали загалом романтичний характер, то ряд інших повістей й оповідань цього і пізнішого часу відзначається реалістичною спрямованістю.

Повідомлення № 3. Останні роки життя

Оселившись у Петербурзі, Є. Гребінка назавжди зберіг любов до рідного краю. Майже щоліта письменник приїжджав на Україну.

В останні роки життя митець розпочав готувати до видання зібрання своїх творів. У 1847 р. виходять друком перші чотири томи, наступного року — ще чотири. Але повністю здійснити свій задум письменникові не вдалося 15 грудня 1848 р. після тяжкої і тривалої хвороби у розквіті творчих сил він помер. Тіло його було перевезено на Україну і поховано в Мар’янівці поблизу рідного дому.

4.4. Є. Гребінка «Українська мелодія».

4.4.1. Виразне читання поезії з відповідним коментарем.

4.4.2. «Українська мелодія» — поезія, що виникла на ґрунті народної творчості.

4.4.3. Тема: розповідь про вболівання матері з приводу подальшого життя її дочки у шлюбі.

4.4.4. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання, заради якого людина жертвує навіть власним життям.

4.4.5. Основна думка: шлюб з нелюбом (за бажанням матері) — самогубство молодиці: О, Боже мій милий! Що я наробила! / Дочку, як схотіла, із світа згубила.

4.4.6. Жанр: літературна пісня про трагедію кохання.

4.4.7. Композиція: діалог матері з дочкою про її майбутній щасливий шлюб.

4.4.8. Сюжет.

Мати, піклуючись про подальшу щасливу долю своєї дочки, переконує її в тому, щоб вона якомога швидше виходила заміж.

Власну думку жінка мотивує тим, що вже стала старою і незабаром може померти.

Молодиця підкоряється наказу матері, погоджуючись на шлюб, і раптом чинить самогубство. Мати оплакує передчасну смерть дочки, звинувачуючи себе у трагедії, що сталася.

4.4.9. Проблематика твору:

· батьки і діти;

· що є щастя;

· життя і смерть;

4.4.10. Віршований розмір: анапест.

4.4.11. Римування: паралельне.

4.4.12. Художні особливості поезії:

Звертання: «Ні, мамо...», «Останешся, доню...», «О мамо, голубко...», «О, Боже мій милий!».

Риторичні оклики: «Ні, мамо не можна нелюба любить!», «Ох, тяжко, ох важко з ним річ розмовляти! / Хай лучче я буду весь вік дівувати!», «Останешся, доню, одна, сиротою!», «Ти будеш весела, одна, я заплачу!», «О, Боже мій милий! Що я наробила! / Дочку, як схотіла, із світа згубила!».

Риторичні запитання: «Хіба ж ти не бачиш, яка я стара?», «Як очі закрию, що буде з тобою?», «А в світі якеє життя сироті?». Повтори: «сиротою... сироті», «...нелюба любить».

Епітет: «нещасная доля».

Порівняння: «стогнати... як горлиця».

Метафора: «стогнати під землею», «щастя утрачу», «хрест Божий стоїть», «...із світа згубила».

4.4.13. Обговорення ідейно-художнього змісту твору.
Якій мелодії ви надаєте перевагу? Відповідь вмотивуйте.
У чому виявляється популярність тієї чи іншої мелодії?
Чим молодиця мотивує власне ставлення до нелюба? (Ні, мамо, не можна нелюба любить! / Нещасная доля із нелюбом жить)
Поміркуйте і висловіть власну думку стосовно того, які могла б навести аргументи дочка своїй матері щодо нещасної долі з нелюбом.
Чому молодиця обирає шлях вічного дівування, ніж шлюб з нелюбом?
Чим пояснити прагнення старої якомога швидше видати заміж дочку? (Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? / Мені в домовину лягати пора)
Яким вбачає матір сирітське житя своєї дитини? (І горе, і нужду терпітимеш ти)
Чому дочка поступається своїм коханням і вирішує догодити матері? Як це характеризує молодицю? (Нехай за нелюбом я щастя утрачу; / Ти будеш весела, одна я заплачу)
Через що закінчення твору є трагічним?
Як мати сприйняла самогубство дочки? Чи докоряла стара собі в душі за те, що чинила опір дитині у її коханні?
Як ви вважаєте, для чого Є. Гребінка написав цей твір? Для кого він звернений?

4.4.14. Міні-дискусія.

· Яким ви вбачаєте життя матері без дочки? Власну думку обґрунтуйте.

4.4.15. «Мікрофон»: «любов — це...

4.4.16. Робота в малих групах. Скласти сенкан «Кохання».

Кохання.

Полум’яне, щире.

Боротися, здобувати, жертвувати.

Почуття, джерело руху.

Смисл життя.

4.5. Микола Іванович Костомаров. (16.05.1808–19.04.1869). Життя і творчість. Видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч.

Щира любов митця до своєї Батьківщини

може виявлятися тільки в строгій повазі до правди.

М. Костомаров

Повідомлення 1. Дитинство, юність, навчання

Походження майбутнього письменника визначало деяку двоплановість його долі. Він з’явився на світ 16(4) травня 1817 р. в с. Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії на Подонні до взяття шлюбу місцевого поміщика Івана Петровича Костомарова з кріпачкою і за законами Російської імперії став кріпаком свого власного батька. Відставний військовий Іван Костомаров уже в похилому віці вибрав собі в дружину українську дівчину Тетяну Петрівну Мельникову й відправив її до Москви для навчання в приватному пансіоні — з наміром потім із нею одружитися. Обвінчалися батьки М. Костомарова у вересні 1817 р., вже після народження сина.

Раптова смерть батька (1828) поставила його родину в скрутне юридичне становище. Народжений поза шлюбом, М. Костомаров як кріпак батька у спадок переходив тепер його найближчим родичам — Ровнєвим, які були не проти відвести душу, знущаючись над паничем.

Коли Ровнєви запропонували Тетяні Петрівні за 14 тисяч десятин родючої землі — вдовину частку — дати волю синові, вона погодилась без зволікань.

Залишившись із дуже скромними статками, мати перевела Миколу з Московського пансіону (де він, щойно почався вчитися, за блискучі здібності отримав прізвисько enfant miraculeux (фр.— чудесна дитина)) до пансіону у Воронежі, ближче до домівки. Навчання в ньому обходилося дешевше, але рівень викладання був дуже низький, і хлопчик ледь висиджував нудні уроки, які практично йому нічого не давали. За «витівки» він був відрахований з цього пансіону і перейшов до Воронезької гімназії. 1833 року Микола — студент Харківського університету історико-філологічного факультету.

В університеті вивчав стародавні й нові мови, цікавився античною історією, німецькою філософією і новою французькою літературою, учився грати на фортепіано, пробував писати вірші.

Зближення з гуртком українських романтиків Харківського університету незабаром визначило його захоплення переважно фольклором і козацьким минулим України. Костомаров в університетські роки дуже багато читав. Перевантаження не забарилися позначитися на його здоров’ї: ще за часів студентства значно погіршився зір.__ У січні 1837 р. М. Костомаров склав іспити з усіх предметів, і 8 грудня 1837 р. був затверджений у статусі кандидата.

Повідомлення № 2. Літературна діяльність

Після закінчення університету Костомаров служив у Кінбурзькому драгунському полку в Острогозьку, де був істориком. Митець вважав, що історію треба вивчати не лише за літописами, але за народною творчістю. Для кращого знайомства з життям простого люду він, за його ж словами, почав «етнографічні екскурсії з Харкова сусідніми селами і шинками». Великий вплив у ті роки справила на М. Костомарова європейська романтична традиція (особливо творчість Є.-Т. А. Гофмана).

Вже в харківський період життя митець почав схилятися до думки про те, що серед слов’янських народів саме українському належить особливе місце у справі визволення всіх слов’ян від імперського деспотизму і кріпосницького рабства. У віршах і поемах тих років він оспівує князівські і козацькі часи України. Свої поетичні твори Костомаров друкує в різних альманахах і видає у вигляді збірників «Українські балади» (1838), «Гілка» (1840) під псевдонімом «Ієремія Галка». Тоді ж під впливом творчості В. Шекспіра створює історичну драму «Сава Чалий» (1838) і трагедію «Переяславська ніч» (1841).

Друкувалися його вірші і в альманахах «Сніп», «Молодик», в різних журналах. Кращі епічні твори українською мовою — повість «Сорок літ», «Казка про дівку Семилітку», казка «Торба», «Лови», російською — оповідання «Черниговка», «Кудеяр», «Холоп», «Сын». М. Костомаров був одним із перших літературних критиків. Він досліджував творчість письменників ХІХ ст. (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, Марка Вовчка та ін.).

Повідомлення № 3. Політична діяльність.

Останні роки життя

М. Костомаров був одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства; разом з братчиком М. Гулаком написав програмовий документ «Книга буття українського народу (Закон Божий)».

Зрадник повідомив поліцію про функціонування політичної організації, в результаті цього Миколу Івановича заарештували і заслали до Саратова. Після звільнення — дослідницька робота (участь у періодичному виданні томів зібрання документів з історії України та Білорусії ХІV–XVII ст.

У 1872 р. від напруженої роботи в Костомарова почали сильно боліти очі. Він говорив, що пропадає від бездіяльності. Саме тоді в нього зародилася думка надиктувати «Руську історію» для популярного читання.

Фатально вплинули на здоров’я Костомарова дві події. Восени 1881 р. його збив ломовий візник. Наслідки травми відчувалися дуже довго. А 25 січня 1882 р. зануреного в роздуми митця знову збив екіпаж.

6 квітня 1885 р., у день пам’яті святих Кирила і Мефодія, здоров’я вченого різко погіршилося. Вранці 7 квітня він помер у своїй квартирі на Васильєвському острові у Петербурзі. Похований 11 квітня 1885 року на Волковому цвинтарі у Петербурзі.

4.6. М. Костомаров «Соловейко».

4.6.1. Виразне читання поезії, визначення її головних мотивів.

4.6.2. Тема: відтворення краси весняної природи, яку доповнює сумний спів страждаючого солов’я.

4.6.3. Ідея: утвердження чаруючої пісні солов’я, що здатна розрушити людські серця.

4.6.4. Основна думка: співучий голос птаха додав жалю дівчині, яка сумувала біля могили.

4.6.5. Жанр: інтимна лірика, музичний твір.

4.6.6. Сюжет.

Красу весняного саду доповнював чудовий спів солов’їв, який нагадував хор. З-поміж них був той птах, який тьохкав біля могили. Він наче співчував, «розрушав серце» тій, що перебувала біля місця поховання. Могила ця, мабуть,— того, кого дівчина любила і заради якого страждала.

4.6.7. Віршований розмір: ямб.

4.6.8. Римування: кільцеве.

4.6.9. Художні особливості твору.

Повтори: «зелений сад», «співа співець».

Гіпербола: І в небо думкою влетів, / Між зорями співає.

Метафори: «сад вдяга весна», «могила забриніла», «соловейко затлямка, засвистить», «солов’ї ведуть танок», «соловей оплакує біди людськії», «жаль ллється в серця», «соловей за- стогнав», «серденько... глас пташки розпізнало», «серденько пісня розрушала».

Епітети: «зеленая могила», «приязні серця», «спів старинний», «самотняя могила».

Порівняння: «Жаль ллється в серце, як в квіти крапельки дощовії».

Риторичні оклики: «Зеленая могила!», «Могила забриніла!», «Так приязно, любенько!», «А тут вони ведуть танок!», «Із миром розпростився!», / «З душі не кине квітку!».

Риторичні запитання: Хто гласи їх розлічить? / Хто передом із їх іде? / Хто зорі перелічить? Зменшувально-пестливі форми: «любенько», «крапельки», «серденько».

4.6.10. Ідейно-художній аналіз твору. Фронтальне опитування:

· Які враження охоплюють людину із настанням весни? Чому в цей період переважає зелений колір?

· Коли найчастіше співає соловей? Чим це пояснити?

· Чому солов’їне тьохкання приязно сприймається?

· Через що багатоголосся цих птахів нагадує танок?

· Чим викликаний самотній спів солов’я біля могили?

· Хто, на вашу думку, міг бути похованим на тому місці, де співає самотній птах?

· Про що свідчить вплив солов’їного співу на внутрішній стан людини?

· Чи можна вважати тьохкання цього птаха музикою для серця людського? Свої міркування обґрунтуйте.

· Чим пояснити різні ставлення народу до солов’їного співу?

· Поясніть, що мав на увазі автор поезії, зазначаючи: Співа співець — ніхто йому / З душі не кине квітку!

· Як, на ваш погляд, сприйняла героїня твору самотнє тьохкання солов’я над могилою, біля якої вона перебувала?

· Для чого дівчина відвідувала могилу? Відповідь вмотивуйте, висловлюючи власні припущення.

· Дослідіть, як М. Костомаров намагався у творі поєднати самотність солов’їного співу, могили, перебування героїні біля неї? Чим це зумовлено?

· Які почуття, враження, думки охопили вас під час читання цієї поезії?

· Що свідчить про сумний настрій у вірші?

· Виявіть елементи романтизму у поезії.

4.6.11. Творча робота в парах.

4.6.11.1. Прослухати солов’їний спів в аудіозаписі.
Які почуття і враження охопили вас, коли ви чули милозвучну мелодію?
Відтворіть їх письмово за допомогою прийому «Доміно».

4.6.11.2. Скласти інформаційне ґроно «Спів солов’я у творі».

5. Теорія літератури

Романтика — це особливий стан душі, викликаний прагненням до ідеалу прекрасного, піднесеного, незвичайного; одухотвореність мрією.

Романс — невеликий за обсягом вірш переважно особистого (любовного) характеру та музичний твір сольного співу з інструментальним супроводом.

· Чим відрізняються поняття «романтизм» і «романтика»? (Романтизм — творчий метод. Романтика — все небуденне, виняткове, незвичайне в самій природі, суспільстві, людині та її вчинках (романтика місячної ночі, романтика подвигу, романтика кохання тощо))

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

П. Гулак-Артемовський «Рибалка»

1. Епіграфом до поезії письменник дібрав слова з твору:

а) Д. Байрона; б) О. Пушкіна; в) Й. Гете; г) Г. Гейне.

2. Парубок, сидячи на узбережжі моря з вудкою, запрошував ловитися:

а) «линька, карасика, щуку»; б) «великих, маленьких»;

в) «смачненьких і гарненьких»;

г) «молоденьких, солоденьких для милого серденька».

3. Поет на початку твору зазначив, що його герой:

а) мав сумний настрій;

б) був задоволений результатами рибалки;

в) виявляв інтерес до підводного життя;

г) жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати свою родину.

4. Дівчинонька, що пливла морем:

а) співала й розчісувала косу; б) кликала на допомогу;

в) посміхалась; г) була схожою на фею.

5. За що героїня дорікала Рибалці? Бо він:

а) був необачним і байдужим до всього; б) нівечив її рід;

в) не звертав на неї уваги; г) мав неохайний вигляд.

6. На прикладі якої риби Дівчинонька намагалася продемонструвати гарне життя в морі?

а) Щуки; б) карася; в) лина; г) сома.

7. Чого бажала отримати русалка від парубка?

а) Душу; б) розум і кмітливість; в) серце; г) обдарованість і геніальність.

8. Веселенькими з води, за словами Дівчиноньки, виходили:

а) раки; б) зорі; в) дощові хмари; г) сонечко і місяць.

9. Героїня пропонує парубку:

а) подружитися; б) жити як брат із сестрою;

в) одружитися; г) викуп, аби він не ловив більше риби.

10. Блиск води русалка порівнює із:

а) льодом; б) золотом і сріблом; в) склом; г) дзеркалом.

11. О нічній порі під водою можна було спостерігати:

а) блиск зірок; б) хороводи риб; в) бій щук; г) полювання акул.

12. Наприкінці твору Рибалка:

а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне;

б) погодився на пропозицію Дівчиноньки;

в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому;

г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів.

Є. Гребінка «Українська мелодія»

1. З приводу чого дочка чинила опір матері?

а) не хотіла їй допомагати обробляти городину;

б) відмовлялася виходити заміж за нелюба;

в) бо вимушена була щодня ходити на панщину;

г) оскільки не поважала її.

2. Сирітське життя мати для своєї дочки вбачає у:

а) приниженні гідності; б) жебракуванні;

в) терпінні нужди; г) виконанні роботи за безцінь.

3. Важким для молодиці було:

а) готувати обід; б) доглядати худобу;

в) спілкуватися з тими, хто їй не подобається;

г) працювати на полі під час жнив.

4. Аби мати була веселою, дочка ладна:

а) стати монахинею; б) втратити власне щастя;

в) терпіти її утиски; г) не сперечатися з нею.

5. Втративши дочку, страждаюча жінка звернулася до:

а) сил природи; б) коханої дитини; в) свого серця; г) Бога.

М. Костомаров «Соловейко»

1. Колір, який переважає в поезії:

а) темний; б) зелений; в) білий; г) синій.

2. Спів солов’їний автор характеризує як:

а) приязнь і любощі; б) відвертість і красу;

в) духовну спустошеність і водночас гармонію душі;

г) здатність людини забути життєві труднощі.

3. Пісенний танок чаруючих співців здатний навіть:

а) засвітити райдугу; б) сприяти творчим злетам;

в) перелічити зорі; г) засвітити ранішню зорю.

4. Самотньо тьохкав той птах, який сидів на:

а) тополі; б) вербі; в) калині; г) ялині.

5. Літературний жанр співу солов’я:

а) панегірик; б) ода; в) вірш; г) поученіє.

6. Жаль серце людське проймає, наче:

а) зірки засяють на небі;

б) перше листячко з’являється на небі;

в) мороз розписує вікна;

г) крапельки дощові потрапляють у квітку.

7. Співчутливе тьохкання солов’я — це:

а) стогін; б) плач; в) квиління; г) ридання.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. З якою пропозицією зверталася Дівчинонька до Рибалки (П. Гулак-Артемовський «Рибалка»)? Вона, на ваш погляд, переслідувала особисті інтереси чи насправді дбала про покращення умов життя парубка? Свої міркування вмотивуйте.

2. Яким чином солов’їний спів з одного боку поділяє людське кохання, радість, з іншого — оплакування біди, жалю (М. Костомаров «Соловейко»)?

3. У разі якщо дівчина згодна на одруження, то вона (Є. Гребінка «Українська мелодія»):

а) випікає каравай; б) іде до церкви; в) плете весільний вінок;

г) готує рушники.

Картка № 2

1. Поясніть, чому Є. Гребінка називає свій твір «Українською мелодією»? Що характерно для цієї поезії?

2. Дослідіть, яке значення має пейзаж у баладі П. Гулака-Артемовського «Рибалка» для сприйняття його ідейного змісту? Наведіть переконливі обґрунтування.

3. Як люди ставляться до тривалого співу солов’я (М. Костомаров «Соловейко»)?

а) Не звертають уваги;

б) намагаються вщерть ним насолодитися; в) декого це дратує;

г) виявляють бажання присвятити себе мистецтву.

Картка № 3

1. Чому, на ваш погляд, щебет солов’я — спів люб’язних віршів? Відповідь обґрунтуйте (М. Костомаров «Соловейко»)?

2. Яким, на думку дівчини (Є. Гребінка «Українська мелодія»), повинно бути щасливе життя? Чим зумовлена її мрія?

3. Чого не робила русалка (П. Гулак-Артемовський «Рибалка»), виринаючи з води?

а) Hозчісувала косу; б) посміхалася;

в) моргала брівками; г) співала.

Картка № 4

1. Висловіть власне ставлення до Дівчиноньки, героїні балади П. Гулака-Артемовського «Рибалкf». Чим вона нагадує сучас- них дівчат?

2. Доведіть, що поезія «Українська мелодія» Є. Гребінки — твір романтичний. Наведіть переконливі обґрунтування.

3. Що відбулося довкола під час виходу русалки з води (П. Гулак-Артемовський «Рибалка»)?

VI. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Вивчити на вибір поезію будь-якого письменника-романтика; дібрати матеріал про життя і творчість В. Забіли, М. Шашкевича, М. Петренка, вміти аналізувати їх програмові поезії.
Категорія: Конспекти уроків української літератури 9 клас | Додав: uthitel (16.12.2012)
Переглядів: 3756 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
Ім`я *:
Email:
Код *:




Матеріали каталогу статей




[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ГОСПОДАРІВ — СПІЛЬНА ТУРБОТА СІМ'Ї І ШКОЛИ" (0)
[27.04.2011][Робота з батьками]
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: "МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї" (0)
[28.04.2011][Робота з батьками]
Батьківські заповіді (0)
[02.05.2011][Сценарії свят, виховних заходів]
До Дня Перемоги "Ніхто не забутий, ніщо не забуто" (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Що значить урок у сучасному вимірі ? (1)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Продуктивне навчання у навчально-виховному процесі. (0)
[04.05.2011][Продуктивний урок]
Орієнтовні завдання, які розкривають принципи продуктивного навчання (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Модульні технології навчання (1)
[04.05.2011][Технології навчання]
Проектні технології (0)
[04.05.2011][Технології навчання]
Технологія «мозкового штурму» (0)
Категорії розділу
Конспекти уроків історії України [20]
Конспекти уроків української мови та літератури [28]
Конспекти уроків світової літератури [23]
Конспекти уроків всесвітньої історії [6]
Конспекти уроків англійської мови [13]
Конспекти уроків християнської етики [2]
Конспекти уроків музики [1]
Конспекти уроків інформатики [1]
Конспекти уроків української літератури 6 клас [32]
Конспекти уроків української літератури 7 клас [71]
Конспекти уроків української літератури 8 клас [70]
Конспекти уроків української літератури 9 клас [67]
Конспекти уроків української літератури 10 клас [62]
Конспекти уроків української літератури 11 клас [30]
Конспекти уроків української мови 6 клас [52]
Конспекти уроків української мови 7 клас [71]
Конспекти уроків української мови 8 клас [71]
Конспекти уроків української мови 9 клас [69]
Конспекти уроків української мови 10 клас [38]
Конспекти уроків української мови 11 клас [64]
Конспекти уроків світової літератури 5 клас [66]
Конспекти уроків світової літератури 6 клас [69]
Конспекти уроків світової літератури 7 клас [61]
Конспекти уроків світової літератури 8 клас [70]
Конспекти уроків світової літератури 9 клас [71]
Конспекти уроків світової літератури 10 клас [63]
Конспекти уроків світової літератури 11 клас [68]
Конспекти уроків Вступу до історії України 5 клас [34]
Конспекти уроків історії України 7 клас [33]
Конспекти уроків історії України 8 клас [52]
Конспекти уроків історії України 9 клас [41]
Конспекти уроків історії України 10 клас [27]
Конспекти уроків історії України 11 клас [35]
Конспекти уроків всесвітньої історії 6 клас [69]
Конспекти уроків всесвітньої історії 7 клас [34]
Конспекти уроків всесвітньої історії 8 клас [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії 9 клас [29]
Конспекти уроків всесвітньої історії 10 клас [23]
Конспекти уроків всесвітньої історії 11 клас [32]
Конспекти уроків правознавства 9 клас [34]
Конспекти уроків правознавства 10 клас [32]
Конспекти уроків географії 6 клас [66]
Конспекти уроків географії 7 клас [53]
Конспекти уроків географії 8 клас [47]
Конспекти уроків географії 9 клас [48]
Конспекти уроків географії 10 клас [40]
Конспекти уроків біології 7 клас [48]
Конспекти уроків біології 8 клас [49]
Конспекти уроків біології 9 клас [59]
Конспекти уроків біології 10 клас [25]
Конспекти уроків біології 11 клас [31]
Конспекти уроків алгебри 7 клас [1]
Конспекти уроків алгебри 8 клас [2]
Конспекти уроків фізики 7 клас [29]
Конспекти уроків фізики 8 клас [33]
Конспекти уроків фізики 9 кл [36]
Конспекти уроків хімії 8 клас [33]
Конспект уроків хімії 11 клас [12]
Конспекти уроків економіки 11 клас [16]
Конспекти уроків англійської мови 9 клас [34]
Конспекти уроків малювання 6 клас [18]
Конспекти уроків малювання 7 клас [22]
Конспекти уроків трудового навчання 5 клас [7]
Конспекти уроків трудового навчання 6 клас [10]
Конспекти уроків художньої культури, 10 клас [1]
Конспекти уроків художньої культури, 11 клас [16]
Конспекти уроків з основ здоров’я 6 кл [34]
Конспекти уроків з основ здоров’я 7 клас [35]
Конспекти уроків з основ здоров’я 8 клас [0]
Вчителю початкової школи [20]
Конспекти уроків з географії рідного краю [4]
Конспекти уроків з російської мови [0]
Пошук
Форма входу
Сертифікат за доданий матеріал
Кнопка сайту
Новини
Міні-чат
200
Наше опитування
Мене цікавлять:
Статистика
Seo анализ сайта
Онлайн всього: 52
Гостей: 52
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика
Рейтинг@Mail.ru МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Push 2 Check
Сайт існує
Друзі сайту
 З думкою про учня...
Освітній портал каталог сайтів
Учительська світлиця
Створити сайт безкоштовно