ВЕЛИКА РОЛЬ ГУМОРУ В ЖИТТІ УКРАЇНЦІВ. ЖАНРОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ. Л. ГЛІБОВ «ЖАБА І ВІЛ» Глібов — творець правдивих перлин української літератури.

І. Франко

Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,

благородного, прекрасного.

А. Шопенгауер

Можна й жартувати, аби діло знати.

Народне прислів’я

Анекдот (від гр. aneсdotos — неопублікований) — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням.

Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих і умовних стосунків.

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, уведений в українську літературу Остапом Вишнею. Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю.

Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.

Фейлетон — художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гумористичному плані.

ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ ГЛІБОВ (1827–1893)

Народився Л. Глібов у селі Веселий Поділ на Полтавщині. Батько його, Іван Назарович, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. У дитинстві Льолик, як усі його звали, був веселим і жвавим. Йому подобалося все красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Його й прозвали «королем квітів». Знайомі й родичі, вітаючись з ним казали: «Здоров був Льолику, квітчастий королику». . Коли Льолик слухав казки баби Одарки, йому настільки виразно вимальовувались риси вдачі і звички тих лисиць, вовків, левів та інших звірів, що навіть здавалося, ніби тварини насправді думають і говорять, що серед них теж є добрі і злі, бідні й багаті.

Л. Глібов любив дітей. Він якийсь час працював учителем історії й географії. Про нього залишилися спогади як про хорошого вчителя, котрий не бив учнів, як було заведено, не примушував зубрити уроки, ставився до дітей

з повагою. Свої твори для них він підписував псевдонімом «Дідусь Кенир». Л. Глібова «Жаба й Віл» (1853) зображення жаби, яка намагалася позмагатися з волом стосовно розміру, в результаті «з натуги луснула — та й одубіла».

Що то воно: у воді водиться,

З хвостом родиться,

А як виростає,

Хвіст відпадає.

У воді сидить охоче,

Та не риба і не рак.

Вистромля булькаті очі

І співає: «Кум-квак-квак!»

Підготувати стислу інформацію про всіх істот, які згадуються у байках Л. Глібова «Щука», «Муха й Бджола», вивчити напам’ять байку «Щука».