Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків світової літератури


Тема. Світ тримається на диваках (за романом М. Сер­вантеса «Дон Кіхот»).Інтегрований урок

Тема. Світ тримається на диваках (за романом М. Сер­вантеса «Дон Кіхот»).Інтегрований урок

Мета: формувати вміння учнів цілісно сприймати тво­ри, зосередивши їх увагу на особливостях пізнього Відродження в Іспанії; познайомити з біографією, •гуманістичними поглядами Сервантеса і його без­смертним героєм Дон Кіхотом; формувати навички ідейно-художнього аналізу творів; виховувати в уч­нях почуття справедливості.

Тип уроку: засвоєння знань.

Обладнання: карта Західної Європи XVI ст.; порт­рет Сервантеса; ілюстрації до роману «Дон Кіхот» П. Шкассо, Кукриніксів, Ґ. Доре, І. Бродського, репродукції творів Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, плакати з крилатими висловами.

Теорія літератури: Роман-сатира — твір, у яко­му висміюються пороки суспільства за допомогою різних художніх засобів. Конфлікт — зіткнення інтересів героїв. Пародія — наслідування, що де­формує зразок (у даному разі — лицарські романи); смішна, перекручена подоба чого-небудь. «Воювати з вітряками» (фразеологізм) — даремно витрачати час і сили на подолання неіснуючих перешкод.

Цілком можливо, що народ, у якому є частка Дон Кіхота, не завжди буде процвітати... Але настане день, коли доведеться кинути виклик левам, не маючи проти них зброї. І тоді буде не­обхідний безумець, здатний знехтува­ти безпекою й подати приклад іншим.

Антонів Мачадо

Сервантес задовго до Вальтера Скотта написав справжній історичний роман.

В. Г. Бєлінський

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда.

—   Що вам відомо про епоху Відродження?

— Якими були погляди на життя в гуманістів цього часу?

—   Кого з гуманістів ви знаєте?

2. Слово вчителя.

Хто не знає дивакуватого Дон Кіхота, викли­каного до життя творчим генієм великого Мігеля Сервантеса?! От уже майже чотириста років він супутник багатьох поколінь читачів. По-різному сприймали цього героя в різні історичні епохи, але незмінно він залишався живим, співзвучним будь-якому часу.

Роман «Дон Кіхот» неможливо сприймати ок­ремо від історії Іспанії кінця XVI ст., тому що це твір історичний. Відправивши свого героя в подорож по рідній країні, зображуючи його, сто­сунки з 699 персонажами, автор змушує читача задуматися над жалюгідним становищем своєї нібито процвітаючої Іспанії (запис слів у зо­шит).

Звернімо увагу на другий епіграср до уроку.

— Що дозволило Бєлінському назвати роман Сервантеса справжнім історичним романом?

Спробуємо простежити, як у романі Сервантес відобразив свою епоху, як на прикладі героя-ди-вака він навчає людство чесності, справедливості, безкорисливості. Правда, письменник-гуманіст, показує і те, чого не вистачає його герою.

3. Робота в групах

1-й Учень-літературознавець.

М: Сервантес народився 29 вересня 1547 р. у родині збіднілого лікаря-дворянина і селянки. Батькам часто доводилося переїжджати з місця на місце в пошуках заробітку. Але все ж таки хлопчику вдалося здобути ґрунтовну освіту в єзуїтській колегії, а потім у кращого педагога-гуманіста того часу Хуана Лопеса де Ойоса. За його рекомендацією юнака було прийнято на службу до надзвичайного посла в Мадриді папи римського Пія V, монсеньйора Аквавіви у май­бутньому кардинала. Ця освічена людина з гу­маністичними поглядами відразу оцінила розум­ного, здібного помічника. Повертаючись до Рима, Аквавіва взяв Мігеля з собою.

2. Консультант з історії (учень або вчитель).

Прибуття Сервантеса в Італію збіглося за ча­сом з різким загостренням військової безпеки на Середземному морі: флот турецького султана го­тувався висадити десант на берегах Європи. Май­бутній письменник в 1570 році залишив службу в кардинала й у патріотичному пориві вступив до іспанського полку, що базувався в Італії. Він згадав батькові слова: «Три речі — церква, море, палац. Вибери одну з них — і злидням кінець». Церква завжди була йому не до серця, у палаці він уже побував, а тепер обрав море. П'ятирічна військова служба в Італії була дуже важливим етапом у формуванні його особистості. Сервантес оволодів італійською мовою, познайомився з ба­гатьма гуманістами. Споглядав шедеври італій­ського мистецтва епохи Відродження.

(Демонстрація репродукцій картин Рафаеля, Леонардо да Вінчі та ін.)

3. Коментує консультант-мистецтвознавець, да­ючи коротку характеристику живопису епохи

Відродження і окремих митців, які оспівують мужність, силу, красу людини — вінця Природи. Маючи доступ до бібліотек своїх нових друзів, Сервантес знайомиться з кращими творами пись­менників Відродження: Данте Аліг'єрі, Петрарки, Боккаччо та інших. Так він пізнає силу і красу художнього слова, його роль у формуванні люд­ського характеру й поведінки. Саме ця епоха — епоха Відродження — могла дати того Сервантеса, що прославив себе «Дон Кіхотом».

4. Консультант-літературознавець (І).

На службі Сервантес являє собою зразок чес­ного служіння своїй батьківщині. Його поважа­ють і офіцери, і матроси. Але хоча служба і від­шліфувала характер Мігеля, перетворивши його на дисципліновану й розважливу людину, водно­час вона завдала великому іспанцю непоправних бід. У славнозвісній битві при Лепанто 7 жовт­ня 1570 року, яка принесла об'єднаному флоту Іспанії, Папі Римському і Венеції перемогу над турецькою ескадрою і поклала кінець турецькій експансії у цій частині Середземного моря, Сер­вантеса було тричі поранено. Після цього він до кінця квітня 1572 року пробув у госпіталі. Пере­стала діяти його ліва рука, але він все одно по­вернувся до морської служби, брав участь у битві при Наварині, потім служив у Північній Африці, на о. Сардинії, в Неаполі. Восени 1575 року він залишив службу за станом здоров'я.

5. Консультант-літературознавець (II).

1575 рік. Сервантес пливе до Іспанії, розрахо­вуючи на королівську пенсію і легку службу на батьківщині. На їхній корабель нападають ал­жирські пірати і беруть усіх у полон. Серед паперів Сервантеса були рекомендаційні листи до короля від знатних італійських осіб. Тому його перший хазяїн, а також правитель Алжиру вирішили, що він дуже багатий, і зажадали викуп в сумі 500 золотих ескудо. Родина Сервантеса збирала цю суму п'ять років. Але це мало й позитивні наслідки: хоч умови полону були жорстокими, все ж алжирські хазяї зберігали полоненому життя, чекаючи ви­купу.

6. Консультант-літературознавець (III). Повернувшись на батьківщину, Мігель з ве­ликими труднощами знаходить роботу комісара V військових постачань, потім — збирача подат­ків у Гренаді. На останній посаді він став жерт­вою махінацій нечесних людей і двічі — в 1597 р. і 1602 р. — потрапляв до в'язниці. Друзі, знаючи чесність Мігеля, радять йому написати прохання королю, щоб він в усьому розібрався. Але замість цього Сервантес почав малювати автопортрет — ху­дого, горбоносого ідальго з найбідніших на сухо­реброму коні. Це був його майбутній Дон Кіхот.

7. Консультант-мистецтвознавець порівнює порт­рети Сервантеса і Дон Кіхота.

8. Консультант-літературознавець (І).

Останні роки життя письменник провів у Мад­риді. Популярність роману в Іспанії та за її межа­ми не звільнила його від злиднів. Умирають рідні; не витримавши бідності, іде в монастир дружина. Сервантес помер 23 квітня 1616 року таким бідним, що його поховали за рахунок покровителів і благодійників.

9. Словникова робота. . Демонстрація   ілюстрацій   Ґ.   Доре   «Битва з вітряками».

10. Слово вчителя.

Твір був задуманий як пародія на лицарські романи, якими зачитувалися іспанські дворяни. У ньому зображений ідальго, що живе ідеалами лицарства в часи, коли вони вже відійшли в ми­нуле, а країна знаходиться в занепаді.

11. Учитель історії (або консультант-історик).

Іспанія початку XVII сторіччя. Ще зовсім не­давно це була могутня держава, що мала багаті американські колонії і безжалісно їх грабувала. У той же час іспанська аристократія робила все можливе, щоб зберегти свої привілеї. Об'єднання країни сприяло швидкому розвитку самобутньої національної культури, широкому проникненню гуманістичних ідей з Італії. Саме в цей час, коли посилився вплив Іспанії на загальноєвропейську політику, коли самих іспанців засліпило бачення Ельдорадо і подвигів, у потоках золота, у вогні інквізиції зникають іспанські вільності. Могутня колись іспанська монархія з її казковими багатс­твами, награбованими в Америці, тепер трималася тільки силою зброї та церкви і була приречена на бідність і загибель. Живучи за рахунок колоній, Іспанія довела до повного занепаду власне госпо­дарство. Більшість іспанців перетворилися на бат­раків або мрійників.

Сервантес, говорячи, що його роман лише па­родія, дбав про самозахист від всесильної інкві­зиції. Але тоді він ще не повною мірою осягнув можливість дати в романі широку і правдиву кар­тину дійсності.

12. Консультант-літературознавець.

Пародійна форма роману «Дон Кіхот» зберігає єдність дії в ньому і робить його дуже цікавим.

Зовнішній конфлікт роману полягає у проти­річчі між дійсністю та «подвигами», вчинками Дон Кіхота, внутрішній —у невідповідності «по­двигів» лицарським мріям про них.

13. Робота з текстом.

Головною прикрасою лицарського роману е об­раз лицаря.

—   Як ви собі його уявляєте?

Учні читають епізоди з І частини роману. —   З чого ви сміялися, читаючи цю частину?

— З якою метою Дон Кіхот вирушає в подо­рож?

Отже, герой подорожує не тільки для того, щоб  прославити власне ім'я й ім'я своєї Дами. Він має високу мету: прославити батьківщину, боротися зі злом, захищати слабких і знедолених.

— Які «подвиги» Дон Кіхота вам запам'ята­лися?

Битва з вітряками, що здалися йому злими велетнями; з перукарем за мідний таз, який він прийняв за шолом чаклуна; напад на отару овець, як на ворогів; звільнення злочинців та інші.

—   У чому причина невдач Дон Кіхота?

Незнання життя, людей, наївна довірливість, поєднання дійсності і вигадок призвели до того, що добрі наміри Дон Кіхота не здійснилися. Усі його знання винятково книжкові. Лицарські ро­мани для нього — і кодекс законів, і напучення до дії. Тому найчастіше результат його подвигів дорівнює нулю (історія з левами), або має нега­тивний результат (історії з млинами, пастушком, злочинцями).

Незважаючи на гіркі розчарування і невдачі, Дон Кіхот знов і знов кидається комусь на допо­могу, атакує ворогів — частіше вигаданих, ніж реальних, і його б'ють найсильніше ті, кого він мав намір врятувати. Сервантес упевнений у необ­хідності подвигу в ім'я перемоги справедливості. Але на широку дорогу його лицар виїхав несвоє­часно, коли світ був надто прозаїчним.

14. Слово вчителя.

Комічний зброєносець Дон Кіхота — селянин Санчо Панса. А ще комічніший вигляд мають герої, коли вони поруч (демонстрація ілюстрації П. Пікассо «Дон Кіхот і Санчо Панса»).

15.  Порівняльна характеристика Дон  Кіхота і Санчо Панса (працює весь клас, запис на дошці й у зошитах).

Протиставляти їх можна нескінченно. Основ­на ж відмінність Санчо Панса від Дон Кіхота не зовнішня, поверхнева, а більш глибока. Санчо Панса — не лицар, і виходить, що для нього не обов'язкові лицарські закони, лицарський мораль­ний кодекс. Але у нього є здоровий глузд, і його вчинки здебільшого розумні.

— Чи можна вважати героїв Сервантеса анти­подами?

Запис у зошит (словникова робота): антипо­ди — люди з протилежними поглядами, смаками і рисами характеру.

Дон Кіхот і Санчо Панса не антиподи. Вони пот­рібні один до одного, тому що доповнюють один одного. Внутрішньо вони схожі. Обоє (щоправда, кожен по-своєму), добрі й людяні, обоє незадоволені дійсністю, обом вистачає сміливості, щоб ви­рушити на пошуки кращого життя.

16. Консультант-літературознавець.

Поступово поруч із комічним вимальовується трагічна тема. Автор вустами героя висловлює гуманістичні ідеї про справедливий суспільний лад, про земне щастя всіх людей. Дон Кіхот учить Санчо Панса бути справедливим губернатором ос­трова, мріє про країну, де не буде бідних і скрив­джених.

— Розповідь учнів про губернаторство Санчо Панса.

Тепер безумець Дон Кіхот виявляється розсуд­ливим філософом. Словами героя про те, яким по­винний бути дійсний лицар — суддею, богословом, ботаніком, лікарем, астрологом, математиком, во­лодіти словом, мечем, не боятися фізичної праці, бути великодушним, сміливим захисником слаб­ких, — Сервантес указує своїм співвітчизникам якості людей, що здатні підняти Іспанію з руїн, був його Лицар Сумного Образу. Тепер усе з'являється у вдумливого читача усмішка, частіше — захоплення героєм.

17. Слово вчителя.

Дон Кіхот — образ вічний. Він сприймається як символ непокори людського духу, протесту, здатності на самопожертву заради істини, доб­ра і справедливості. Тому цей образ відтворений в інших видах мистецтва — наприклад, у картині Дом'є (1851), в ілюстраціях Ґ. Доре (1863), у гра­фіці П. Пікассо. З XVIII ст. Дон Кіхот з'являється на оперній сцені (опера Дж. Ристори, 1727). У 1910 р. була поставлена опера «Дон Кіхот» Ж. Массне, головну роль виконував Ф. Шаляпін.

Запис у зошит. Вічні образи — літературні пер­сонажі, яким гранична художня узагальненість і духовна глибина надають уселюдське, позачасове значення (Прометей, Дон Жуан, Ромео, Джульєтта, Гамлет, Фауст, Дон Кіхот та ін.).

НІ. Підсумки уроку (запис у зошиті)

1. Комізм і трагізм образу Дон Кіхота поляга­ють в тому, що він намагається відродити кращі ідеали лицарства, незважаючи на реальне життя, його закони і правила.

2. Роман закінчується перемогою здорового розуму: перед смертю Дон Кіхот зрікається своїх фантазій. Але Сервантес, ніби жартуючи, вже посіяв у душах читачів зерна гуманістичних по­ривань.

3. Шляхетний Дон Кіхот смішний у часи жор­стокості й користолюбства, але він не самотній — уже протягом чотирьохсот років цей образ нади­хає кращих представників людства на служіння ідеалам гуманізму і духовного прогресу. І взагалі більшості людей — тією чи меншою мірою — властиве дещо від Дон Кіхота: чесність, порядність, безкорислива (нерідко навіть на шкоду собі) доб­розичливість. Тільки в Дон Кіхоті ці риси загос­трені, гіперболізовані. Таке перебільшення є од­ним із законів художньої творчості.

IV. Питання для міркування й обговорення

— Образливе чи почесне прізвисько «донкі­хот» у наш час?

— Чи потрібні донкіхоти сьогодні в нашій країні, нам?

—   Пояснити значення першого епіграфа.

V. Домашнє завдання

І—II рівень.

До порівняльної характеристики Дон Кіхота і Санчо Панса підібрати цитати з тексту роману.

ІІІ—IV рівень.

Написати твір-мініатюру «Хто такий Дон Кіхот: мрійник? дивак? шляхетна людина?»

Проілюструвати твір за бажанням.

Можливо Вам це буде цікаво 


Категорія: Конспекти уроків світової літератури | Додав: uthitel (19.06.2011)
Переглядів: 8488 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 1.7/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]