Урок 41

Тема. Становище в Україні після Полтавської битви

Мета: дати характеристику діяльності гетьмана Пилипа Орлика, ознайомити учнів з основними положеннями першої української Конституції, розвивати в учнів уміння досліджувати джерела правового характеру, отримувати необхідну інформацію, узагальнювати її; робити висновки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Обладнання: картки з джерелами інформації, портрет Пилипа Орлика.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище в Україні після Полтавської битви;

• давати характеристику діяльності гетьмана в еміграції — Пилипа Орлика;

• аналізувати зміст основних положень Конституції П. Орлика;

• оцінювати діяльність українських гетьманів і старшини в її боротьбі за відновлення незалежності України;

• розвинути вміння досліджувати джерела правового характеру, здобувати з них потрібну інформацію, узагальнювати її, робити висновки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Чому за часів Північної війни в Україні поширюються антимосковські настрої?

2. Що передбачав договір, укладений Мазепою з Карлом ХІІ?

3. Коли відбулася Полтавська битва? Якими були її результати?

4. Що спричинило поразку шведського війська у битві під Полтавою?

5. Якими були її наслідки для України?

6. Чому плани Мазепи не були втілені в життя?

7. Якими були наслідки антиколоніального повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії?

8. Яка доля спіткала Івана Мазепу та його прибічників після Полтавської битви?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Робота з документом

Документ 1. Із промови Пилипа Орлика під час поховання Мазепи

«Ім’я славетного гетьмана Івана Мазепи вічно житиме безсмертною славою в пам’яті нашого народу, бо він хотів дати йому змогу розвинути в повній свободі всі його безмежні можливості. Нехай ні військо, ні народ не втрачають надії! Наша справа праведна, а праведна справа неодмінно перемагає».

Завдання

Чи згодні ви з твердженнями, викладеними в даному документі? Свою відповідь аргументуйте.

У ч и т е л ь. Після смерті гетьмана Івана Мазепи, козаки, що перебували з ним у вигнанні, залишилися без керівництва. Постало питання про обрання нового гетьмана.

5 квітня 1710 р. в Бендерах на козацькій раді гетьманом було обрано генерального писаря Пилипа Орлика.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

За допомогою історичної довідки учні знайомляться з біографією Пилипа Орлика.

Історична довідка

Пилип Орлик

• Народився в 1672 р. неподалік Вільнюса, навчався в єзуїтському колегіумі та Києво-Могилянській колегії.

• Був управителем справ Генеральної військової канцелярії, потім генеральним писарем і найближчим радником І. Мазепи.

• Підтримав антиколоніальне повстання Івана Мазепи, після поразки в Полтавській битві вирушив разом з ним в еміграцію. По смерті Мазепи був обраний гетьманом.

• Між ним і козаками було укладено угоду «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», яка пізніше дістала назву «Конституція П. Орлика».

• У 1711 р. організував похід на Правобережжя, під час якого правобережні полки визнали його владу.

• Протягом 1711–1714 рр. робив спроби організувати антимосковську коаліцію.

• Був останнім гетьманом часів Гетьманщини, який поставив питання про створення незалежної Української держави. Помер у 1742 р у Яссах.

Завдання

Як ви думаєте, чому козаки в еміграції після смерті Івана Мазепи обрали гетьманом Пилипа Орлика?

У ч и т е л ь.

Новообраний гетьман в еміграції — Пилип Орлик — уклав із своїми виборцями та запорозькими козаками договір, який дістав назву «Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

Робота з документом

Документ 2. Із Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)

...Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного сповідання під послушенством святійшого апостольського трону константинопольського.

...Вітчизна наша щоб у потверджених пактами Річі Посполитої і Московської держави кордонах, які відійшли по ріку Случ за гетьманства славної пам’яті Богдана Хмельницького, була відступлена, вічно віддана й пактами укріплена від Речі Посполитої в гетьманську область, щоб не були насильно змінені й порушені її кордони.

...Має Ясновельможний Гетьман із найяскравішим ханом кримським дбати через послів про відновлення давнього з Кримською державою братерства, військової колегації та потвердження постійної приязні, на яку оглядаючись довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її будь-чому присилування.

...При трактуванні найяснішого його милості короля шведського з Московською державою про мир об тім дбати, щоб Дніпро від городків та фортець московських, так і ґрунти військові було очищено від московської посесії і до первісної області Війська Запорозького повернено.

...Коли деякі Війська Запорозького гетьмани, привласнивши собі неслушно й безправно самодержавну владу, узаконили самовладне таке право: «Так хочу, так повеліваю!» — то через те самодержавство, невластивегетьманському урядуванню, виросли численні в запорозькому війську незлагоди, розорення прав та вольностей, посполите утяження, легке насильне і купне розкладення урядів військових: генеральної старшини, полковників та значного товариства. Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися й постановили з Ясновельможним Гетьманом таке право, яке має бути збережено постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина... За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, з кожного полку до загальної Ради мають бути обрані за гетьманською угодою генеральні радники — по одній значній старовинній, добророзумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками мають радитися Ясновельможний Гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро і всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи.

...У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників, мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді.

...А коли б щось було б помічено з Ясновельможного Гетьмана супротивного, негаційного, шкідливого правам та вольностям військовим, тоді ж таки генеральна старшина, полковники й генеральні радники матимуть силу вільними голосами чи то приватно, чи публічно на Раді його вельможності виказати і заявити про порушення прав та вольностей вітчизняних без найменшого ушкодження високого рейментарського гонору. На такі викази не має Ясновельможний Гетьман вражатися і чинити помсти, а дбатиме такі недолади справити». (CD «Історія України»)

Документ 3

«...Якщо хтось... учинить злочин, що шкодить Гетьманській честі, виявившись винним через нечестивий умисел або випадково, у такому разі подібних винуватців не повинен карати сам Ясновельможний Гетьман, але таке правопорушення має підлягати розглядові Генерального Суду, який повинен винести рішення не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися як переможений законом.

...Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов’язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог...» (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 140)

Завдання

Проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом:

1) релігія;

2) територія;

3) управління;

4) судочинство;

5) військо;

6) міжнародні відносини;

8) становище народу.

Це завдання можна виконати в малих групах або в парах (залежно від кількості учнів у класі). Кількість груп повинна відповідати кількості пунктів плану. Після виконання цього завдання групам можна запропонувати дати відповідь на запитання.

1. На якому принципі ґрунтувалося управління Україною згідно з Конституцією Пилипа Орлика: спадкової чи виборної влади?

2. Кому належала провідна роль в управлінні — гетьманові чи генеральній старшині?

3. Чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради?

4. В який спосіб мав здійснюватися зв’язок між владою і народом?

5. Що гарантувала влада народові?

6. Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?

7. Визначте значення Конституції Пилипа Орлика.

У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті). П. Орлик активно намагався реалізувати свою программу на практиці та відновити повноцінну українську державність.

На початку 1711 р. склалася сприятлива міжнародна обстановка для того, щоб розпочати боротьбу за визволення України з-під російської влади.

Робота з документом

Документ 4. М. Аркас про похід Орлика на Правобережжя

«Скоро після того між ханом Кримським Девлет-Гіреєм та Орликом було уложено умову. По тій умові хан повинен був допомогти козакам визволити з-під держави Московської Україну, а з нею й Слобідську Україну, і поєднати її з Гетьманщиною. 17-го березоля (березня) 1711 р. Орлик з білгородськими та буджацькими татарами рушив на Лівобічну Україну, а кримські татари з ханом повинні були вступити на Слобідську. Орлик послав вперед себе універсали до українців та Скоропадського і запрошував їх, щоб вони допомогли йому у тій справі визволення рідного краю з-під Москви. Але Скоропадський вислав проти Орлика генерального осавула Бутовича, а сам з генералом Бутурліним виступив проти кримців, що йшли на Слобожанщину. Цар Петро боявся, що до Орлика пристане дехто з полковників, і через те наказав зібрати зараз же у Глухів усіх жінок полковницьких і держати там в заставі за своїх чоловіків. Проте жителі полків Білоцерківського та Корсунського і Уманського пристали до Орлика. Під Лисянкою Бутовича розбито та узято в полон, і тоді Орликові охоче піддалися й інші міста і містечка. У руках московських осталась тільки Біла Церква, де засіло московське військо з бригадиром Анненковим на чолі. Орлик обложив її своїми силами, але татари не любили ніяких облог; вони не схотіли дожидатися, доки вона скінчиться, покинули Орлика і розбіглися по містах та селах, грабуючи та забираючи у ясир людей. Того ради Орлик мусив зняти облогу і податися за Дністер. Але татар трудно вже було спинити, вони розсипалися по полках..., скрізь руйнували, грабували та гнали у полон людей. Ніякі благання Орлика не допомагали, і спільники сі багато пошкодили йому в його замірах...» (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 115)

Завдання

1. З якою метою П. Орлик прагнув створити антимосковську коаліцію?

2. Як відбувався його похід на Правобережну Україну? Чому він скінчився поразкою?

У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті).  

Улітку 1711 р. Росія розпочала наступальні дії проти турків. Головний напрямок удару був спрямований на Молдавію. Петро І сподівався, що його похід викличе антитурецьке повстання на Балканах.

Проте в липні російський наступ був зупинений на правому березі р. Прут біля с. Станілешти, неподалік від Ясс. Там росіян оточила турецька армія, що мала потрійну перевагу в живій силі. Становище оточених було безнадійним. Розпочалися

переговори. Цар погоджувався на будь-які умови миру — за винятком полону. Переговори завершилися укладенням не вигідного для Росії Прутського миру з Туреччиною.

Робота з таблицею

Завдання

1. З якою метою Петром І був організований Прутський похід?

2. Які він мав наслідки?

3. На яких умовах був укладений між Росією та Туреччиною Прутський мирний договір?

4. Якими були його наслідки для України?

5. З якою метою Пилип Орлик створив нову антимосковську коаліцію? Чим вона скінчилася?

У ч и т е л ь. Як ми бачимо, поразка під Білою Церквою, зрада союзників — турків і татар, укладення Росією Прутського трактату зашкодило державотворчим планам П. Орлика і не дало змоги на практиці реалізувати його демократичну конституцію. Гетьман у вигнанні

помер 1742 р. «Разом з ним, — на думку Д. Дорошенка, — надовго зійшла в могилу ідея незалежної української держави». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.181)

Робота з документом

Документ 5. Із заяви міністра Росії Голіцина

«Задля нашої безпеки на Україні треба, насамперед, посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман не має такої влади, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цім не треба поводитися з донощиками суворо, якщо двоє прийдуть із брехливим доносом, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман із старшиною будуть боятися... Треба, щоб в усіх полках були полковники, не згодні з гетьманом: якщо між полковниками й гетьманом не буде згоди, то всі справи їх будуть нам відкриті». (Тараненко М. Г.,Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 203–204)

Завдання

1. Як документ характеризує методи, за допомогою яких здійснював свою політику російський уряд на українських землях?

2. Якими були плани Росії щодо автономії України?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Оцінка істориками значення Конституції Пилипа Орлика.

1. Відомий український історик О. Оглоблін назває її «другою поразкою... гетьмана Мазепи після Полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі».

2. Інший відомий історик — І. Крип’якевич — звинуватив творців Конституції в тому, що вони «не виявили широкого політичного світогляду».

3. Сучасні дослідники вказують, що Бендерська конституція «випереджала свій час», небезпідставно акцентують, що навіть «французькі просвітителі ще не наважувалися

на розробку тих громадянських ідей, які було закладено в ній. Уперше в Європі було

вироблено реальну модель вільної незалежної держави, заснованої на природному

праві народу на свободу й самовизначення, модель, що базувалася на не знаних досі демократичних засадах суспільного життя». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.180)

Завдання

1. Чим можна пояснити такі протилежні оцінки Конституції у працях істориків?

2. Якої точки зору дотримуєтеся ви? Чому?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

Можливо Вам це буде цікаво