Урок 39

Тема. Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета: охарактеризувати політичне становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; визначити причини, хід та наслідки повстання під керівництвом Семена Палія; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити певні висновки й узагальнення, вміти виділяти головне та другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Обладнання: карта «Українська держава за гетьмана І. Мазепи».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.;

• пояснювати причини та наслідки повстання 1702–1704 рр.;

• показувати на карті місця найважливіших подій на Правобережжі;

• характеризувати історичні постаті Івана Мазепи та Семена Палія;

• розвинути вміння давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити певні висновки та узагальнення, виділяти головне й другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+», а неправильні знаком — «–».

1. «Вічний мир» був укладений між Туреччиною і Росією у 1687 році.

2. «Вічний мир» суттєво покращив становище лівобережного гетьмана

І. Самойловича і сприяв посиленню його влади у Гетьманщині.

3. Після невдалого Кримського походу 1687 р. старшинська верхівка передала князю Голіцину листа, в якому звинуватила Самойловича у зраді.

4. 25 липня 1688 р. на козацькій раді, що відбулася на річці Коломак, гетьманом Лівобережної України було обрано генерального писаря Івана Мазепу.

5. «Коломацькі статті» регламентували українсько-польські відносини.

6. «Коломацькі статті» значно розширювали російську присутність в Україні та обмежували козацьку автономію.

7. Іван Мазепа був гетьманом України з 1687 до 1708 року, прагнув подолати наслідки Руїни, об’єднати всі українські землі під владою одного гетьмана, зберегти українську державність, піднести господарське і культурне життя.

8. І. Мазепа хотів розбудувати Україну за західноєвропейським зразком, зберігши при цьому козацький устрій.

9. У березні 1691 р. московське військо під проводом князя Голіцина виступило у другий Кримський похід, пристав до них і гетьман І. Мазепа з козаками.

10. Мазепа намагався піднести роль гетьмана, козацької старшини, продовжив створення козацької еліти — в його оточенні з’явилися значкові й значні військові товариші.

Бесіда за запитаннями

1. Пригадайте умови Бахчисарайського договору і «Вічного миру».

2. Які наслідки вони мали для Правобережної України?

3. До складу яких держав входили землі Правобережжя наприкінці XVII ст.? Покажіть їх на карті.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Після поразки Української революції подальшу долю українських земель визначали сусідні держави — Польща, Росія та Туреччина. Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681), територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною й незаселеною. Проте Польща і Туреччина вдалися до колонізації цих земель.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя

Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі. Наступним кроком Польщі стала ухвала сейму 1685 р. про поновлення на території колишніх українських полків козацьких прав та вольностей, внаслідок якої відродилися Богуславський, Брацлавський, Корсунський та Білоцерківський полки.

Яну Собеському потрібне було сильне козацьке військо. Він розумів, що без нього важко буде захистити Річ Посполиту від турецькотатарської загрози, а також утримати у своїх руках правобережні українські землі. Тому король вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної Наддніпрянщини.

Протягом 1684–1685 рр. було створено чотири територіальні козацькі полки. Богуславський полк очолив полковник Самусь (Самійло Іванович), Брацлавський полк очолив Андрій Абазин, Корсунський — Захар Іскра, Фастівський (Білоцерківський) — Семен Палій.

Відновлення козацького устрою на Правобережжі спричинило швидке заселення українських земель, що були спустошені безперервними війнами. Створення козацьких полків у Правобережній Україні відроджувало традиції національного державотворення в цьому регіоні.

Завдання

Як ви думаєте, чому польський уряд дозволив відновити козацтво на Правобережній Україні?

Робота з таблицею

У ч и т е л ь. Після завершення війни між Польщею та Туреччиною у 1699 р. потреба у козацькому війську зникла, і тому польський сейм прийняв рішення про ліквідацію правобережного козацтва.

У 1699 р. Річ Посполита й Османська імперія підписали Карловицьке перемир’я. За ним турки відмовилися від претензій на Правобережну Україну. Для польської шляхти відкрилася дорога до своїх колишніх маєтків. Козацтво стало кісткою в горлі для шляхтичів і польської влади.

У 1699 р. сейм прийняв ухвалу про ліквідацію козацького війська на території Правобережжя. Гетьманові Самусю, полковникам Палію, Абазину, Іскрі та Барабашу наказали розпустити полки. Проте Семен Палій та інші полковники не підкорилися. Невдовзі в руках Палія опинилося Київське і Брацлавське воєводства. Розпочалася запекла боротьба проти польського панування.

Завдання

Якими були причини національно-визвольного повстання на Правобережжі у

1702–1704 рр.?

Далі заслуховується повідомлення одного з учнів про Семена Палія і починається робота з історичною довідкою. У разі необхідності учитель доповнює розповідь учня.

Історична довідка

Семен Палій

• Справжнє прізвище Гурко. Народився в містечку Борзна на Чернігівщині в міщанській родині.

• Навчався в Києво-Могилянській колегії, в 70-х роках XVII ст. подався на Запоріжжя, де відзначився військовими та організаторськими здібностями.

• Загін козаків, ним очолюваний, брав участь у розгромі турків під Віднем, за ці події отримав прізвисько «віденський богатир».

• У 1685 році разом з А. Абазином і З. Іскрою отримав дозвіл перейти на малозаселену територію Правобережжя.

• Під його проводом частина Правобережжя фактично звільнилася з‑під влади польської шляхти, тут було запроваджено полково-сотенний устрій.

• У 1699 р. польський уряд прийняв постанову про ліквідацію козаччини, що призвело до розгортання на Правобережжі національно-визвольного повстання під проводом С. Палія, яке поширилося на значну територію.

• Август ІІ звернувся до Москви з проханням допомогти придушити повстання. З цією метою війська І. Мазепи ступили на Правобережжя, зайняли Київщину і Волинь.

• 1704 р. С. Палій був заарештований, засланий до Сибіру.

У ч и т е л ь. Палій звернувся до царя, а також І. Мазепи з пропозицією приєднати Правобережжя до Гетьманщини. Проте російський уряд відхилив цю пропозицію, оскільки боявся порушувати умови «Вічного миру» 1686 р.

Польська ж шляхта була невдоволена зміцненням козацьких порядків на Правобережжі. Періодично виникали сутички козаків Палія з польськими підрозділами. На межі XVII–XVIIІ ст. ці сутички переросли у справжню війну. Визвольну боротьбу проти польсько-шляхетського панування аж до середини 1704 р. очолював Палій.

Повстання проти польського панування вибухнуло влітку 1702 р. На Правобережжі. Сучасники називали його «другою Хмельниччиною». Розпочалося воно з селянських заворушень на Поділлі і Брацлавщині. (Показати ці території на карті). Потім вогонь повстання охопив Київщину та Східну Волинь, Білу Церкву. До повстання приєдналися Самусь, А. Абазин, З. Іскра та інші козацькі ватажки. Очолив боротьбу С. Палій. Майже всі правобережні землі опинилися в руках повстанців. Поляки утримували лише Волинь.

У січні 1703 р. польський уряд кинув на придушення повстання великі каральні війська. Самусь змушений був відступити з Поділля на Київщину.

Київщина залишалася під контролем Палія і Самуся.

Навесні 1704 р. повстання розгорілося з новою силою. Палій та інші керівники повстання вирішили присягнути на вірність російському цареві й українському гетьманові. Росія не наважилася відкрито приєднати Правобережжя, щоб не порушувати «Вічний мир» (Польща була її союзницею у війні проти Швеції).

Російські війська з козаками І. Мазепи виступили в похіду Польщу на допомогу польському королю проти шведів.

Із вступом Мазепи на Правобережжя навесні 1704 р. повстанню було покладено край. Правобережні землі фактично підпорядкувалися українському гетьманові. Були створені нові полки.

Робота з документом

Документ. М. Аркас про похід І. Мазепи на Правобережжя

«...У квітні 1704 року цар наказав Мазепі виступати з України з усім військом на поміч польському королеві. Мазепа... коло Києва перейшов Дніпро і 15 червня отаборився коло Паволочі; сюди ж прибув до нього із своїми полочанами і Семен Палій... Мазепа вітав його приязно, а тим часом нишком листувався з князем Головіним. 10 липня він покликав

Палія і став дорікати йому, що його козаки свавільно розправляються з... панами і не се скаржиться король. «На те вони люди вольні, — одказав Палій. — Що я з ними подію?» Тоді гетьман переказав йому царське бажання, щоб він їхав у Москву. «Нема чого мені туди їхати», — одмовив Палій і хотів іти до свого обозу, але Мазепа не пустив його і зараз написав про се Головінові, а 2 4 серпня сповіщав його, що під караулом одпровадив Палія... у Батурин...» (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 102–103)

Завдання

1. Яку роль відіграв у національно-визвольному повстанні на Правобережжі Іван Мазепа?

2. Як ви розцінюєте вчинок Івана Мазепи? Подумайте, якими мотивами він керувався, беручи участь у придушенні повстання?

3. Запропонуйте свій варіант розв’язання даної ситуації.

Останнє завдання виконується за допомогою вправи «два–чотири–разом». Спочатку йде обговорення завдання в парах, потім у малих групах по чотири учні, а далі — у великих групах (їх може бути 2 –4 залежно від кількості учнів у класі). Далі кожна група презентує свій варіант вирішення даної проблеми. Цілком можливо, що в даному випадку може

виникнути дискусія, оскільки групи можуть запропонувати різні варіанти розв’язання ситуації. Після обговорення слід прийняти узгоджуюче рішення.

Висновок. Іван Мазепа взяв участь у придушенні повстання, керуючись загальнодержавними інтересами:

а) він побоювався селянських заворушень на Лівобережжі, що могло призвести до послаблення його влади;

б) дбав про зміцнення гетьманської влади в Україні:

в) намагався об’єднати під своєю булавою землі по обидва береги Дніпра: Лівобережну і Правобережну Україну.

У ч и т е л ь. Після поразки повстання починається активне відновлення польсько-шляхетських порядків на Правобережжі. Землі регіону знову були поділені на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства. Відновивши свою владу над землями Правобережжя, магнати зрозуміли, що умовою їхнього збагачення є відродження та господарське піднесення краю. Саме тому вони почали створювати в межах своїх володінь «слободи», у яких селяни на певний час звільнялися від податків. Проте закінчення пільгових років, вимоги землевласників виконувати панщину та натуральні повинності, які супроводжувалися посиленням наступу уніатства на права православних, постійно спричиняли соціальне напруження на Правобережжі.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах за методом «Дерево рішень»

Клас поділяється на дві групи. Одна група досліджує питання «Значення повстання під проводом Семена Палія», а друга група — «Значення діяльності Семена Палія». «Дерево рішень» може мати такий вигляд.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

2. Скласти історичний портрет С. Палія.

3. Одному учневі підготувати повідомлення про Полтавську битву.

Можливо Вам це буде цікаво