Урок 2. Економіко-географічне положення України (частина 1)

Мета: охарактеризувати місце України на політичній карті Європи і світу та економіко-географічне положення країни; по­яснити геополітичне положення України, його позитивні та не­гативні риси; розвивати навички роботи з нетекстовими формами інформації — схемами та картами, уміння синтезувати висновки, користуючись декількома джерелами інформації; виховувати цікавість до роботи з додатковими джерелами інформації, па­тріотичні почуття та гордість за свою країну.

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.

Структура уроку

І. Актуалізація опорних знань

ІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

IV. Закріплення знань

V. Контроль та самоперевірка знань

VI. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Що вивчає економічна та соціальна географія України?

2. Які основні завдання курсу?

3. Яке місце посідає цей курс у системі наук?

4. Назвіть провідних учених-економгеографів України.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття про економіко-географічне положення країни

Учені називають географію «наукою про місце». У цьому нестандартному визначенні закладено глибокий зміст. Кожний географічний об’єкт на земній поверхні має своє індивідуальне місце (місце розташування).

Розміщення об’єктів на земній поверхні можна охарактери­зувати двома способами:

1. За їхніми географічними координатами відносно градусної сітки; при цьому положення об’єктів (моря, річки, гори тощо) визначається чітко й однозначно, кожний об’єкт має власні координати — широту й довготу. Таке розміщення об’єкта є відносно постійним і називається фізико-географічним. Головні об’єкти подібної характеристики — об’єкти природи: моря, річки, природні зони, гори, рівнини.

2. За характером сусідства — просторового відношення об’єкта до інших. У цьому випадку характеристика положення об’єкта може бути не дуже чіткою і навіть неоднозначною. Об’єктами цієї характеристики є суспільні та господарські утворення. Таке розміщення об’єктів можна назвати суспільно-географічним. Положення міст, регіонів, країн оцінюють як «надзвичайно вигідне», «дуже вигідне», «вигідне або сприятливе», «відносно сприятливе», «малосприятливе або невигідне». Кожна така оцінка притаманна конкретному виду положення. За одними видами суспільно-географічне положення може бути «дуже вигідним», за іншими — «не­вигідним».

Існує кілька видів суспільно-географічного положення, ми розглянемо головні з них: економіко-географічне та політико-географічне (або геополітичне). Політико- та економіко-географічне положення дуже пов’язані між собою. Наприклад, під час військових дій або іншої напруженої політичної ситуаціїпідприємства не мають змоги працювати. Таким чином, безпека й робота всіх економічних об’єктів (заводи, порти, транспортні шляхи, готелі, магазини, ресторани та ін.) залежить від політич­ного становища країни (та країн-сусідів). Тому понад усе у світі цінують політичну стабільність, вона є запорукою економічного розвитку держави.

У географії для розуміння особливостей положення країн, районів і міст використовують різні рівні (масштаби) оцінок: «макро», «мезо» і «мікро» (із грецької — великий, середній, малий). Макро — увесь світ, мезо — група країн, мікро — країна або її частина. Характеризувати географічне положення України ми будемо на мезо- і мікрорівнях.

Положення України стосовно інших країн (не тільки прикор­донних), центрів економіки, культури, основних транспортних шляхів характеризує її геополітичне та економіко-географічне положення.

ЕГП значною мірою визначається транспортно-географічним положенням, тобто транспортними можливостями господарських зв’язків.

Геополітичне та економіко-географічне положення — категорії непостійні, вони змінюються з часом відповідно до історичної ситуації.

Питання до тексту. Характеристику яких об’єктів дає фізико-географічне і суспільно-географічне положення? Поясніть, чому характеристики фізико-географічного положення є відносно постійними й однозначними? Чому економіко- та геополітичне положення мають неоднозначні і непостійні характеристики? Чим важлива політична стабільність країни? Наведіть приклади, які демонструють зв’язок між економіко-географічним та гео­політичним положенням країни.

Завдання 5. Порівняйте площу України з площею найбіль­ших держав Європи. Яке місце за площею посідає Україна серед європейських держав? Прорангуйте (від більшого до меншого) наведені європейські країни за площею: Іспанія — 505 тис. км2, Італія — 301 тис. км2, Німеччина — 357 тис. км2, Польща — 313 тис. км2, Франція — 544 тис. км2, Швеція — 450 тис. км2.

Завдання 6. Скориставшись даними про відстані між крайніми точками, зробіть висновок про компактність території України. Порівняйте конфігурацію і компактність території України та територій інших європейських держав (наприклад, Швеції, Італії, Польщі, Великої Британії) з погляду господарського розвитку. Оцініть конфігурацію України і країн Європи, умовно прийняв­ши конфігурацію Польщі за 10 балів, а Норвеґії, наприклад, за 1 бал. Зробіть висновок про конфігурацію території України в порівнянні з іншими країнами.

Чим більше конфігурація держави нагадує коло, тим вона компактніша, зручніша для розвитку господарства країни(зменшуються довжина транспортних магістралей, витрати на перевезення тощо).

Чим більше конфігурація держави нагадує коло, тим вона компактніша, зручніша для розвитку господарства країни(зменшуються довжина транспортних магістралей, витрати на перевезення тощо).

ІІ. Вивчення нового матеріалу

2. Економіко- та геополітичне положення (ЕГПП)

Надзвичайно важливим для економіко- та геополітичного положення країни є характеристика її сусідів першого порядку, тобто тих, хто безпосередньо з нею межує. Від цих країн у пер­шу чергу залежить її територіальна цілісність, непорушність кордонів, можливість взаємодії із зовнішнім світом. Економічне співробітництво таких сусідів є особливо вигідним через тери­торіальну близькість і відсутність третьої сторони у взаєминах. Одним із факторів посилення сучасної інтеґрації в Европі стає транскордонне співробітництво, у якому Україна бере активну участь. Разом з тим війни починаються найчастіше теж між су­сідніми країнами. Внутрішні конфлікти відбиваються за кордоном у вигляді напливу біженців, погіршення соціально-економічної ситуації і зв’язків з іншими державами.

IV. Закріплення знань

Важливою характеристикою ЕГПП є кількість сухопутних сусідів держави. Україна має сім сусідів першого порядку (Росія, Білорусь, Молдова, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина). З Білоруссю межують п’ять країн, а з Молдовою — дві. Велика кількість сусідів позитивно характеризує ЕГПП країни, оскільки вона має багато варіантів організації зовнішніх контактів. При цьому ускладнення у відносинах з одним сусідом може компен­суватись в інших напрямках.

Велике значення мають також сусіди другого порядку. Вони часто врівноважують вплив сусідів першого порядку. Країни-сусіди другого порядку не мають спільних кордонів і реалізують своє сусідство через державу, що межує з кожною із них. До сусідів України другого порядку належать Німеччина, Австрія, Чехія, Болгарія, Грузія, Казахстан та інші країни. Через вели­кі розміри і видовженість території Росії багато сусідів другого порядку значно віддалені від України, не мають з нею навіть регіональної спільності.

Наявність у держави морського кордону вимагає відповідного аналізу. Вплив морського сусіда відчувається значно менше, ніж сухопутного (більша відокремленість, послаблення позитивних і негативних властивостей безпосереднього сусідства).

Для ЕГПП країни важливо також з’ясувати, до одних з нею чи до різних економічних, військово-політичних союзів і релігійнихугруповань входять її сусіди. Спільна участь у таких структурах сприяє конструктивній взаємодії країн, тобто є позитивною рисою геополітичного положення. А належність до різних угруповань обмежує можливості співробітництва із сусідами, що негативно позначається на характері геополітичного положення.

Надзвичайно важливе значення для зовнішньоекономічного і політичного співробітництва України мають країни Західної Європи. 27 країн цього регіону об’єднані в міждержавне угрупо­вання — Європейський союз (ЄС). ЄС — найбільш розвине інте­граційне об’єднання світу, яке має значний політичний вплив, могутній науковий та економічний потенціал, єдину стабільну грошову одиницю.

Після розпаду СРСР колишні радянські республіки (крім Естонії, Латвії, Литви) сформували Співдружність Незалежних Держав (СНД). Метою країн Співдружності було налагодження економічних зв`язків між незалежними державами на рівно­правній основі. З цією метою держави підписали Договір про економічний союз країн СНД. Україна ввійшла до цього союзу на правах так званого асоційованого члена, тобто зі згодою брати участь лише в тих проектах Економічного союзу, які не обмежують її прав.

Велике значення у формуванні ЕГПП України має Росія, що є однією з країн з потужним економічним і політичним по­тенціалом, джерелом паливно-енергетичних ресурсів, країною, яка експортує та імпортує продукцію у великих масштабах. Наявність тісного економічного, соціального і культурного спів­робітництва, а також входження до СНД і спільних асоціацій (Чорноморське Економічне Співробітництво) дають підставу розглядати Росію як дружню країну. В той же час існують політичні, економічні та інші розбіжності між українською і російською державами.

Проміжне положення держави у військово-політичній про­тидії оцінюється як несприятливе, оскільки загроза небезпеки має місце з обох боків. У військово-політичному плані Україна теж займає проміжне положення між Росією та країнами НАТО. Воно характеризується негативно, бо існує можливість загострен­ня протистояння між сторонами. Україна протягом останнього десятиріччя дотримувалася нейтральної політики відносно військово-політичних блоків, які, до речі, оточують нашу країну: на заході — НАТО, на сході і півночі — Організація колективної безпеки країн СНД. Нині Україна активно співпрацює з НАТО(Організація Північноатлантичного договору) і заявила про намір у перспективі увійти до його складу.

Геополітичне значення сусідньої країни неможливо правильно оцінити без урахування історичного фактора. Так, особливість і пріоритет українсько-російських і українсько-польських від­носин значною мірою визначаються тим, що Україна в минулому входила до складу Росії та Польщі. Ще довго серед інших сусідів Україна виділятиме Росію, Білорусь і Молдову як колишні респу­бліки СРСР за значною інтенсивністю політичних, економічних, соціальних та етнічних зв’язків з ними.

Одним з параметрів ЕГПП є довжина кордону між державами, що межують. Загальна протяжність державних кордонів України майже 7590 км, з них на морські кордони припадає 1959 км. Чим більша довжина кордону, тим ширше фронт взаємодії країн, тобто їх взаємовплив. За цим показником серед сусідів України першого порядку виділяється Росія (38 % довжини сухопутного кордону України). Досить велику довжину мають кордони з Бі­лоруссю, Молдовою, Румунією та Польщею.

V. Контроль та самоконтроль знань

Завдання 7. Користуючись картою атласу, назвіть держави, що є сусідами першого порядку. Поясніть поняття «сусідство першого порядку», «сусідство другого порядку».

Завдання 8. Користуючись атласом та довідковими матеріа­лами, назвіть, які з країн, що межують з Україною, є членами Європейського Союзу. Коли вони приєдналися до ЄС? У чому полягає важливість знань про участь сусідніх держав у блоках та угрупованнях?

Завдання 9. Користуючись атласом та довідковими матері­алами, назвіть, які з країн, що межують з Україною, входять до СНД?

Завдання 10. За картою атласу („Формування території України”) назвіть, які території України входили до складу інших сусідніх держав упродовж ХХ століття? Коли вони були возз’єднанні з українськими землями?

Завдання 11. За фізичною картою України порівняйте лінію кордону Україна — Румунія та кордону Україна — Білорусь:

1.      Визначте види кордонів (сухопутний, морський).

2. Обчисліть довжину кордонів. Який кордон більш довгий і на скільки?

3. По яких природних об’єктах прокладений кордон? Чи пере­шкоджають вони зв’язкам між державами?

4. З якою державою в України по лінії кордону існують більш сприятливі можливості для: прикордонної торгівлі, культур­них зв’язків близькоспоріднених етнічних груп, контактів родичів, якісного прикордонного контролю, будівництва до­ріг, улаштування митних постів тощо.

VI. Домашнє завдання

Читати підручник. Виконати завдання 12.

Завдання 12. Водами яких морів омивається територія Укра­їни? Користуючись картами атласу, назвіть морських сусідів України. З якими державами наша країна має одночасно морські і сухопутні кордони?

1.      В аналізі ЕГПП слід ураховувати релігійні чинники. Україна є переважно християнською державою і розташована серед країн християнського світу. Особливість її положення полягає в тому, що східний і північний сусіди належать до православних країн, а в західних провідну роль відіграє католицька церква. В цілому через християнство Україна має духовну спільність з основними цивілізованими державами світу, на її ЕГПП позитивно впливає християнське оточення.

Можливо Вам це буде цікаво