УРОК 41

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО КОМПЛЕКСУ ЧОРНОГО МОРЯ. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЙОГО ВОД

Мета: сформувати в учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, пів­острови, коси, затоки, протоки, природні умови Чорного моря; про стан природних ресурсів Чорного моря, проблеми їх використання і охорони; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості.

Тип уроку: формування нових знань, вмінь навичок.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта України, краєвиди Чорного моря, відеоматеріали.

Географічна номенклатура: Чорне море, Азовське море, Керчен­ська протока, затоки — Каркінітська, Джарилгацька, Тендрівська, Ягорлицька, Каламітська, Феодосійська, лимани — Дніпровський, Дністровський, Тилігульський, Куяльницький, Хаджибейський, Бу­дацький, острови — Джарилгач, Довгий, Березань, Зміїний.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Естафета»

• Згадайте, води яких морів омивають територію України.

• Згадайте протяжність морських кордонів України.

• Згадайте, з якими державами Україна має морські кордони.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Перед нами завдання упродовж уроку охарактеризувати природні особливості Чорного моря. З’ясувати, які взаємозв’язки існують між природними компонентами цього природного комп­лексу.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Діалогічна бесіда»

Вчитель разом з учнями характеризує особливості географічного положення Чорного моря. За допомогою довідників з’ясовують його основні фізичні параметри (протяжність з півночі на південь, із заходу на схід, глибини (середня, максимальна), протяжність берегової лінії.

2. Прийом «Розгадка проблеми»

Учні, користуючись фізичною картою України, з’ясовують назви географічних об’єктів, що пов’язані з Чорним морем і характеризу­ються як «найбільші» (півострови, острови, затоки, лимани).

3. Прийом «Лови помилку»

Вчитель характеризує особливості геологічної історії Чорного моря, припускаючись помилок і неточностей, а учні повинні виправити ці неточності.

4. Прийом «Кліматологічна лабораторія»

Учні разом з вчителем, користуючись атласом дають характерис­тику клімату Чорного моря.

5. Розповідь вчителя про особливості рослинного та тваринного світу Чорного моря.

6. Прийом «Поміркуємо разом»

Учні разом з вчителем з’ясовують:

• які ресурси Чорного моря можна ефективно використовувати для господарства;

• називають проблеми регіону;

• пропонують шляхи найефективнішого, на їх думку, використання рекреаційних ресурсів.

Основні моменти нового матеріалу

Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії, Грузії, Румунії, Болгарії, Ту­реччини.

На північному сході Керченською протокою сполучається з Азов­ським морем, на південному заході протокою Босфор — з Мармуровим морем.

Основні фізичні параметри: протяжність з півночі на південь — 624 км, із заходу на схід — 1167 км; площа акваторії — 422 тис. км2; глибини (середня — 1271 м, максимальна — 2245 м); протяжність берегової лінії — 4090 км, у межах України — 1560 км.

Береги Чорного моря (тут і далі мова йде про особливості моря в межах України) від гирла Дунаю на заході до Керченської протоки на сході — низовинні. Гористі лише береги південної частини Кримсько­го півострова. Берегова лінія розчленована затоками (Каркінітська, Джарилгацька, Тендрівська, Ягорлицька, Каламітська, Феодосійська тощо) та лиманами (Дніпровським, Дністровським, Тилігульським, Куяльницьким, Хаджибейським, тощо).

Островів у Чорному морі мало, вони невеликі за розмірами, біль­шість з них розташовані поблизу берегів. Найбільші острови: Джарил­гач, Довгий, Березань, Зміїний.

Чорне море розміщене в скидовій западині. Опускання його дна триває й тепер. Глибина Чорного моря найбільша біля Південного узбережжя Криму — до 1000–2000 м (на відстані 7–29 км від берега). Північно-західна частина Чорного моря мілководна. Глибини тут не перевищують 100–120 м (середня менша 25 м).

Солоність води в північно-західній частині Чорного моря стано­вить 13—14 ‰ через велике надходження прісної води, яку приносять річки, поблизу Південного берега Криму — близько 16 ‰.

Вода Чорного моря (єдиного з усіх морів світу) з глибини 120–200 м насичена сірководнем. Процентний вміст його збільшується з глибиною. Сірководень виділяється під час розкладання органічних речовин, що містять сірку, та внаслідок життєдіяльності бактерії родумікроспора. У межах поширення сірководню життя майже немає. У зв’язку з посиленням несприятливих антропогенних факторів спо­стерігається тенденція до підвищення шару сірководню, що небезпечно для всього живого.

Температура води на поверхні північно-західної частини моря взимку становить +0,4… +8,4°, влітку +23... +25 °С. Узимку море біля берегів, затоки та лимани вкриваються тонкою кригою. Льодостав триває близько місяця.

Пізньої осені і особливо взимку море дуже бурхливе: в цю пору над ним панують насамперед північно-східні вітри, які супроводжуються зниженням температури повітря і часто викликають шторм. Влітку над морем переважає ясна погода.

Рослинний світ Чорного моря — водорості. У північно-західній частині моря є величезне скупчення червоних водоростей — філофори (філофорне поле Зернова). Зустрічаються й інші види водоростей: зостера, цистозира, ульва. З філофори видобувають агар-агар, який використовується в кондитерській, текстильній промисловості, в мікро-біології. Ульва може уживатися як їжа.

Тваринний світ представлений багатьма безхребетними. З кишко­вопорожнинних найчастіше зустрічаються медузи аурелія і коренерот. Серед молюсків широко розповсюджені мідії, є устриці, гребінці тощо. Деякі з них мають промислове значення. З ракоподібних зустрічаються краби (кам’яний, зелений тощо), різні види креветок.

Серед риб (180 видів) промислове значення мають бички, хамса, скумбрія, кефаль, оселедці, камбала, ставрида. У Чорному морі спо­стерігаються масові міграції риб. На початку літа риба з Середземного моря (хамса, скумбрія, тунець тощо) і південної частини Чорного моря, де вона зимує, йде на відгодівлю в північну частину моря і че­рез Керченську протоку в Азовське море, а восени — у зворотному напрямку.

З великих ссавців поширені дельфіни-білобочки, зрідка зустріча­ються білочереві тюлені.

На узбережжі моря розташовані порти Одеса, Іллічівськ, Се­вастополь, Миколаїв, Херсон, Ялта, Феодосія, Керч, які відіграють значну роль у внутрішніх та зовнішньоторговельних в’язках країни.

На берегах Чорного моря є багато морських курортів.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Мікрофон»

• Назвіть факти, які характеризують географічне положення Чорного моря

• Назвіть чинники, що впливають на формування клімату акваторії Чорного моря.

• Поясність, чому солоність Чорного моря менша, ніж Середземного моря, хоча вони й сполучені протокою.

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мене вразило»

Учні називають факти з матеріалу уроку, які їх найбільше вразили.

VII. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника. Випереджальне завдання з теми «Азовське море».

Можливо Вам це буде цікаво