УРОК 38

ЗОНА СТЕПУ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, МЕЖІ, РОЗМІРИ. ГОЛОВНІ РИСИ ПРИРОДНИХ УМОВ. ПОДІЛ НА ПІДЗОНИ. НЕСПРИЯТЛИВІ ПРИРОДНІ ПРОЦЕСИ. ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ.

Практична робота № 6. Складання порівняльної характеристики природних зон і країв України (за вибором)

Мета: дати учням знання про географічне положення та особливо­сті зони степу, взаємозв’язки між компонентами природи в зоні степу; показати особливості зони в порівняні з іншими природними зонами; на прикладах продемонструвати результати впливу господарської ді­яльності людини на природні особливості зони степу; познайомити з природоохоронними територіями зони степу; продовжити формувати вміння працювати з картографічними матеріалами на прикладі карти фізико-географічного районування, поглибити вміння працювати з те­матичними картами рельєфу, клімату; продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами інформації; продовжувати роботу щодо формування навичок високого мислення; удосконалення умінь та навичок щодо комплексного характеризування географічних об’єк­тів (на прикладі природної зони); сприяти формуванню кооперативних навичок навчання, вміння виступати перед аудиторією.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, атлас України, карта фізико-географічного районування.

Опорні та базові поняття: природна зона, природна підзона, зона степу, національний природний парк, заповідник, природоохоронні території. Географічна номенклатура: Східноєвропейська рівнина, відроги По­дільської та Придніпровської височин, Донецький кряж, Приазовська височина, відроги Середньоруської височини, Причорноморська низо­вина, Північнокримська низовина, Криворізький залізорудний басейн, Білозерський залізорудний район, Донецький кам’яновугільний басейн, Нікопольський марганцевий басейн, Токмацький марганцевий басейн, Причорноморсько-Азовський нафтогазоносний район, Дніпро, Сівер­ський Донець, Південний Буг, Дністер, Дунай, Кундук, Ялпуг, Причор­номорський артезіанський басейн, Сиваш, Олешківські піски.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Географічна розминка»

• Вкажіть особливості географічного положення зони лісостепу.

• Назвіть та покажіть на карті найбільші форми рельєфу в межах зони лісостепу.

• Назвіть та поясність особливості клімату території лісостепу.

• Назвіть несприятливі фізико-географічні процеси характерні для території лісостепу. Поясність причини їх поширення.

• Назвіть та покажіть на карті найбільші природоохоронні об’єкти зони лісостепу.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. До знайомства з природною зоною Степу ми, певним чином, підготувалися на попередніх уроках, де нами було розглянуто природні зони мішаних лісів та лісостепу. Кожна зона має схожі і від­мінні риси, характеризується своєрідним поєднанням природних ком­понентів та процесів. Характерні риси зони лісостепу, які ми можемо назвати одразу,— це розташування на півдні території України, най­більша, серед природних зон площа, наявність найбільших теплових ресурсів. Проте детальніше і грунтовніше ми зможемо охарактеризу­вати природну зону, опанувавши матеріал сьогоднішнього уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Круглий стіл»

Учні працюють у малих творчих групах над конкретними завдан­нями з використанням різноманітних джерел географічної інформації упродовж невеликого відрізку часу. Для формування колективної від­повіді використовується фліп-чарт (плакат), або аркуш паперу. Один з учнів записує свою ідею, а потім передає для запису наступному.

Для складання характеристики зони степу можна сформувати такі творчі групи, що працюють над з’ясуванням певної інформації: гео­графи (географічне положення), геоморфологи (особливості рельєфу), кліматологи (особливості клімату), гідрологи (особливості внутрішніх вод), ґрунтознавці (особливості ґрунтового покриву), ландшафтознавці (особливості ландшафтів, рослинного і тваринного світу), екологи (екологічні проблеми, природоохоронні об’єкти та території). Важ­ливо встановити часові обмеження: на роботу в групах — 7 хв, на презентацію — 4 хв.

Основні моменти з’ясованої інформації.

Степова зона простягається на півдні території України, охоплюю­чи південні частини Кіровоградської, Харківської, Одеської областей, та території Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської областей, північну частину Автономної республіки Крим. Охоплює 40 % тери­торії України. Протяжність із заходу на схід — 1075 км, з півночі на південь — 500 км.

Природна зона степу розташована на півдні Східноєвропейської рівнини в межах різних тектонічних структур — Українського щита, Причорноморської западини, Донецької складчастої структури, півден­но-східних схилів Воронізького масиву   . Серед крупних форм рельєфу виділяються відроги Подільської та Придніпровської височин, на сході — Донецький кряж та Приазовська височина, відроги Середньо­руської височини, на півдні — Причорноморська і Північно-Кримська низовини. Територія багата на корисні копалини: залізну руду (Кри­ворізький басейн, Білозерський район), кам’яне вугілля (Донецький басейн), марганець (Нікопольський і Токмацький басейн), нафта та газ (Причорноморсько-Азовський нафтогазоносний район).

Клімат зони степу помірно континентальний. Він є найбільш континентальним на території України. Степова зона має найбільші теплові ресурси. Безморозний період триває до 220 днів. Середні температури липня досягають +21 … +23 °С. Середні температури січня — 0 ... –1 °С (у Криму) і –7 °С (на південному сході). Сніг тримається 1–2 місяці, але сніговий покрив дуже нестійкий. У межах зони степу випадає найменше на території країни опадів — 300–500 мм на рік. Випаровуваність висока 450–1100 мм. Мала кількість опадів у поєднанні з великим випаровуванням, створює значний дефіцит вологи. Трапляються часті посухи. Щорічно спостерігаються суховії, інколи вони дмуть упродовж тривалого часу (до 15 діб).

Річкова сітка сформувалась в умовах недостатнього зволоження, тому її густота незначна. Є райони, де поверхневі води стікають доподів. Стік формується в основному за рахунок талих снігових вод (до 80 %). Степові річки характеризуються короткочасною і високою весняною повінню та низькою літньою меженню. Рівні річок можуть різко змінюватись влітку під час злив. Великі річки мають мало приток. 

Мінералізація річкових та ґрунтових вод висока. Великі річки — це Дніпро із притоками, Сіверський Донець, Південний Буг. Боліт мало. Вони розташовані переважно в пониззях річок Дніпра, Дністра, Дунаю. Найбільші озера — лиманні (Кундук, Ялпуг). У межах території зони знаходиться Причорноморський артезіанський басейн. Найкрупніше водосховище — Каховське.

Ґрунтовий покрив представлений чорноземами звичайними та пів­денними, що мають високу природну родючість. На півдні чорнозе­ми переходять у каштанові ґрунти. У районі Сиваша попадаються солончаки і солонці. У заплавах річок поширені лучні ґрунти, а на Лівобережжі нижнього Дніпра простягаються Олешківські піски.

До того як степи було розорано, природна рослинність була пред­ставлена різними видами ковили, типчаком, стоколосом, келерією, житняком, тонконогом, полином, перекотиполем, кермеком, півонією вузьколистою, катраном татарським тощо. На сьогодні природна рос­линність збереглась тільки в заповідниках.

Дерева найчастіше зустрічаються на півночі зони — байрачні ліси, кущі — по всій території (терен, вишня, шипшина, мигдаль). У плавнях річок є очерет, калина верба, лоза. 80 % території — це сільськогос­подарські угіддя, де вирощують пшеницю, технічні, овочеві, плодові культури та виноград.

Видовий склад тваринного світу бідніший, порівняно з лісосте­повою зоною, але представників кожного виду багато. Найбільше всього гризунів — тушканчиків, ховрахів, хом’яків, а також зайців, вовків, лисиць, борсуків, козуль, кабанів, тхорів. Серед птахів багато жайворонків, дрохв, степових орлів, чайок, мартинів, куликів. Серед плазунів — гадюк, полозів, ящірок.

Відмінності ландшафтів пояснюються неоднаковим співвідно­шенням тепла і вологи, характером ґрунтів і природної рослинності, особливостями природокористування.

В цілому фізико-географічний поділ має такий вигляд: степова зона поділяється на підзони, а ті, у свою чергу, поділяються на краї (провінції).

Північностепова підзона

Провінції: Дністровсько-Дніпровська північностепова, Лівобереж­но-Дніпровсько-Приазовська північностепова, Донецька північносте­пова, Задонецько-Донська північностепова.

Середньостепова підзона

Провінції: Причорноморська середньостепова.

Південностепова (сухостепова) підзона

Провінції: Причорноморсько-Приазовська сухостепова, Кримська південностепова).

Природоохоронні території

Заповідники

Заповідник Асканія-Нова» (1898) — це природоохоронна науково-дослідна установа міжнародного значення з площею понад 33 тис. га. З 1985 р. він має статус біосферного. До складу заповідника входять цілинний степ, дендропарк, зоопарк. Там охороняють найбільшу в Європі ділянку справжнього лучного і чагарникового типчаково-ковилового степу. Трав’янистий покрив утворюють різні види ковили. Попадається рідкісний скіфський тюльпан. Водяться лисиці, зайці, бабаки, гадюка степова, різноманітні птахи. У зоопарку живуть зебри, верблюди, рідкісні тварини.

Дунайський біосферний заповідник (1998) — є правонаступником заповідника «Дунайські плавні». Його площа 46 тис. га. У заповідни­ку охороняють унікальні ландшафти, де гніздяться 250 видів птахів. Заповідними є острови з прилеглими до них акваторіями та водно-болотними угіддями, де налічують понад 950 видів рослин, з них за­несені до Червоної книги України — 14. Тваринний світ налічує понад 5 тис. видів. Тут мешкають пелікани рожеві, гуси білобокі, казарки. У водоймах — багато видів риби, є дельфіни чорноморські, тюлень-монах, видра річкова.

Дніпровсько-Орільський заповідник (1990). Охороняються уні­кальні ландшафти долини Дніпра та його притоки Орілі. Поширені дубові ліси з кленом, ліси з білої верби, тополі, вільхи. До Червоної книги України занесено 25 видів рідкісних рослин.

Єланецький степ — природний заповідник (1996). Охороняються ділянки цілинних степів: справжніх, лукостепових, лучних, лукобо­лотних, чагарникових.

Луганський заповідник (1968). Площа – 1,6 тис. га. Зберігаються унікальні природні степові комплекси — заплавні діброви, соснові ліси, степові угрупування, болотні й водяні рослини. Заповідник має філії: Станично-Луганську, Стрільцівський степ, Провальський степ.

Український степовий заповідник (1961). Площа — 2,8 тис. га. Охороняються еталонні типи ґрунтів, рідкісні тварини та рослини. До Червоної книги України занесено 65 видів птахів, до Зеленої — 7 ви­дів рослинних угрупувань. У степу розташовані філії цього заповідника: Хомутівський степ, Кам’яні могили, Крейдова флора.

Казантипський заповідник (1998) — створений на північно-за­хідному узбережжі Керченського півострова, загальна площа яко­го — 450 га. Територія утворена вапняками давнього атола, які утво­рили казаноподібну форму рельєфу. Охороняються цілинні ділянки ковилових, наскельних, лучних і чагарникових степів.

Опуцький заповідник (1998). Площа — 1,6 тис. га. Територія скла­дена рифовими вапняками. Охороняються унікальні степові й чагар­никові рослини.

Лебедині острови — філія Кримського природного заповідника в мілководній Каркінітській затоці. Це місце гніздівлі та зимівлі во­дяно-болотних птахів.

Національні природні парки

Парк Святі гори (1997). Площа 40 тис. га. В ньому гармонійно поєднуються природоохоронні території з архітектурним ансамблем Святогірської Успенської лаври ХУІІ-ХІХ ст. Охороняються дубові ліси з домішками клена, ясена, липи, соснові та вільхові ліси, бори із сосни крейдяної.

Азово-Сиваський природний парк (1993). Площа — 3 тис. га. Охороняються степові ковилові, піщано-степові, пустельно-степові та солончакові рослинні угрупування. Водяно-болотні угіддя мають міжнародне значення. До Червоної книги України занесені гадюка степова, полоз, тушканчик великий, тхір степовий.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Виконання практичної роботи «Складання порівняльної характе­ристики природних зон і країв України (за вибором)». Учням пропо­нується порівняти природні краї зони степу (за вибором).

VI. Підсумки уроку

Прийом «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні особливості степової зони України.

VII. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника.

Випереджальне домашнє завдання за темою «Українські Карпати».

Можливо Вам це буде цікаво