Тема. ВОДЯНА ПАРА ТА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ. ХМАРНІСТЬ

Мета: формування знань про вологість повітря, випаровування та конденсацію водяної пари; розвиток практичних навичок визначати вологість повітря та ступінь хмарності, розрізняти основні види хмар; сприяння розумінню важливості спостережень за вологістю повітря та хмарністю для складання прогнозу погоди.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атласи, підручники, схема «Види хмар».

Опорні поняття: температура повітря, агрегатний стан води, відсоток.

Базові поняття: випаровування, конденсація, абсолютна та відносна вологість, види хмар.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

• Що таке повітряні маси? Які типи повітряних мас ви знаєте?

• Назвіть постійні вітри. Яка основна причина їх утворення?

• Що спільного та відмінного мають циклони й антициклони?

• Про які зміни погоди найближчим часом свідчить різке зниження атмосферного тиску?

• Згадайте, в яких агрегатних станах може перебувати вода?

• За яких умов вода з рідкого стану переходить у газоподібний та навпаки.

• Звідки в атмосфері береться водяна пара?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Вам доводилось милуватися вигадливими формами хмар? Вони постійно змінюються: нагадують то казкові палаци з баштами та банями,

то череду білих овечок, то мазки та штрихи невідомого художника з буйною фантазією. Іноді вони тонкі та прозорі, а іноді — важкі й низькі. З таких важких темних хмарин часто йде дощ, а то й злива. А після дощу утворюються калюжі, де можна пускати човники, можна стрибати через калюжі, а то й просто в них... Але ось пригріло сонечко, небо ясне, а калюжі зникли. Куди вони зникли? І як знову з’явилися на небі хмари? Чи можна, спостерігаючи за хмарами, передбачати зміни погоди? Ви зможете відповісти на ці запитання сьогодні на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.                      Випаровування та конденсація водяної пари. Обговорення досліду, проведеного вдома (домашнє завдання до уроку 36). Побудова логічного ланцюжка

2. Вологість повітря (робота з підручником, пояснювальне читання):

а) абсолютна вологість, насичена і ненасичена водяна пара;

б) відносна вологість.

2. Причини роботи гігрометра.
3. Види хмар.

5. Спостереження за хмарами. Побудова діаграми хмарності. (Пояснення причин)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Задача 1. За температури –20 °С абсолютна вологість повітря дорівнює 0,55 г/м3. Обчисліть відносну вологість повітря.

Розв’язання

1) За таблицею визначаємо, чому дорівнює абсолютна вологість повітря за наведеної температури у стані насичення: 1 г/м3.

2) Складаємо пропорцію:

1 г/м3 — 100 %

0,55 г/м3 — х %

x =  QUOTE    100 %= 55 %

Задача 2. За температури +27 °С відносна вологість повітря — 33 %. Обчисліть абсолютну вологість повітря.

Розв’язання

1) За таблицею визначаємо абсолютну вологість повітря за наведеної температури у стані насичення: 26,1 г/м3.

2) Складаємо пропорцію:

26,1 г/м3 — 100 %

х г/м3 — 33 %

x =  QUOTE   = 87 (г/м3 )

Завдання. Використовуючи текст підручника та рисунок «Хмари», охарактеризуйте різні види хмар. Результати запишіть у таблицю*.

VIII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти діаграму хмарності за календарем спостережень на один будь-який місяць.

• Скласти п’ять тестових запитань до тексту параграфа.

• Об’єднатися в групи, принести аркуш паперу формату А3, маркери, фломастери.

• Випереджальне: прочитати параграф «Атмосферні опади».

Додатковий матеріал до уроку

• Найбезхмарніше на планеті небо — над Східною Сахарою. Сонце тут сяє 354 дні на рік. Підраховано, що якби можна було використати бодай один відсоток теплоти, яку дістає від Сонця пустеля, людство одержало б кількість енергії, вдесятеро більшу за нинішню потребу в ній усього населення нашої планети.

• За приблизними підрахунками, атмосфера нашої планети містить не менш ніж 10 тис. млрд тонн водяної пари, тобто до 200 тонн над кожним гектаром її поверхні.

• В екваторіальних районах Світового океану за рік випаровується шар води завтовшки 62 м, а з поверхні Середземного моря — лише 1,5 м.

Можливо Вам це буде цікаво