Тема. ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ЗМІНИ ЗЕМНОЇ КОРИ

Мета: поглиблення знань про літосферу шляхом вивчення процесів зовнішніх сил Землі; формування вмінь встановлювати взаємозв’язки між дією зовнішніх сил та формами рельєфу; подальший розвиток умінь учнів працювати з текстом підручника, атласами, схемами; виховувати навички колективного спілкування, взаємодопомоги.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта півкуль, дидактичні картки, аркуші паперу, маркери, картинки, що демонструють різні зовнішні процеси.

Опорні поняття: літосфера, земна кора, нерівності, вітер, яр.

Базові поняття: зовнішні процеси, вивітрювання, ерозія, дюни, бархани.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний процес

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Використовується фізична карта півкуль та атласи.

Учитель ставить запитання про розміщення вулканів з використанням «підказок», учні за допомогою «світлофора» відповідають.

Зразки запитань

• Який із сучасних діючих вулканів найвищий?

• Який найвищий вулкан Африки?

• Назвіть вулкан, якому поклоняються жителі Японії.

• Який вулкан знаходиться в Антарктиді?

• Назвіть вулкан, що «не відбувся» у Кримських горах?

2. Прийом «Опитування-естафета»

Використовуються дидактичні картки. Проводиться між рядами. Картки передаються з перших парт до останніх. Кожна пара виконує по одному завданню, не обов’язково за порядком.

Картка 1

1. Шар Землі, на який припадає переважна частина її обсягу, _______

2. Вогнище землетрусів _____________________________________

3. Глибока западина на вершині вулкана _______________________

4. Найвищий діючий вулкан на суходолі _______________________

5. Океан, в якому найчастіше виникають цунамі, ________________

Картка 2

1. Земна кора з верхньою частиною мантії утворюють оболонку _____

2. Місце на поверхні над вогнищем землетрусу __________________

3. Канал, яким магма рухається до поверхні, ____________________

4. Материк, на якому немає діючих вулканів, ___________________

5. Океан, в якому найчастіше виникають моретруси, _____________

Картка 3

1. Імовірно, «найгарячіший» шар Землі __________________________

2. Прилад для запису коливань земної кори _______________________

3. Гарячі фонтануючі джерела, що утворюються в районах вулканізму, ____________

4. Держава — чемпіон за кількістю землетрусів _____________________

5. Океан, на окраїнах якого розташована переважна частина діючих вулканів, ________

3. Взаємоперевірка

Можна поміняти картки між рядами та провести аналогічним чином взаємоперевірку.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Учитель. Вам усім знайомий процес ліплення фігурок з пластиліну або глини. Людину, що ліпить професійно, називають скульптором. Як працює скульптор? Незалежно від того, правша він чи лівша, завжди ліпить двома руками. Природу Землі можна порівняти зі скульптором: вона невтомно «ліпить» і створює образ поверхні нашої планети. З роботою однієї з її «рук» ми вже знайомі — це внутрішні сили Землі, що спричиняють рух плит, магматизм. Результат їхньої роботи наявний — це гори, западини. А що ж робить «друга рука» природи? Чому поверхня Землі така різноманітна? Сьогодні на уроці ми маємо з’ясувати, як «працює» ця «друга рука», звідки бере сили та який її результат.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.      Роль зовнішніх та внутрішніх процесів у формуванні сучасного вигляду Землі

Складання схеми на дошці та в зошитах

2.      Характеристика зовнішніх сил

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Завдання групі: охарактеризувати за планом один із зовнішніх процесів, продемонструвати свою відповідь рисунком (схемою).

План характеристики (заздалегідь написаний на дошці або роздрукований для кожної групи)

1. Назва процесу

2. Види роботи, яка виконується під час процесу

3. Форми рельєфу, що виникають

4. Можливі негативні наслідки процесу

5. Способи боротьби з негативними наслідками

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

1. Прийом «Прес-конференція»

Обговорення роботи груп: наскільки вдало було складено характеристики тощо.

2. Прийом Географічний диктант (фронтально)

• Як називається руйнівна робота води?

• Як називається руйнівна робота вітру?

• Назвіть основні типи вивітрювання.

• Які форми рельєфу створюються руками людей?

• Як називаються піщані гори, створені вітром у пустелі?

• Які водно-ерозійні форми рельєфу поширені в Україні?

3. Взаємоперевірка відповідей географічного диктанту

1. Прийом «Конкурс запитань» (продовження роботи в групах)

Кожна група складає по кілька запитань, пов’язаних з процесом, який вона досліджувала. Групи обмінюються запитаннями.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

Зовнішній вигляд земної поверхні постійно змінюється. Ці зміни зумовлені взаємодією внутрішніх та зовнішніх сил Землі. Зовнішні

процеси надзвичайно різноманітні. Часто результати роботи зовнішніх сил негативно позначаються на господарській діяльності людини. Однак і господарська діяльність може стати причиною посилення зовнішніх процесів. Це підводить до висновку про те, що зовнішні процеси, як і внутрішні, необхідно ретельно вивчати та вчитися запобігати їх негативним наслідкам.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф підручника.

• Підготувати «шпаргалку» за зовнішніми процесами.

Додатковий матеріал до уроку

• Вода — велика мандрівниця. Пробиваючись через тріщини земної кори, вона тече під землею, розчиняючи гірські породи — вапняки, гіпс, доломіт, сіль. На місці розчинених порід утворюються величезні пустоти. Їх називають карстовими. Назва «карст» виникла від плато Карст у колишній Югославії, де пустоти досліджували вчені. Величезні бурульки, що звисають зі стелі печери, називають сталактитами, а стовпи — бурульки, що підіймаються знизу їм назустріч,— сталагмітами. Наука, що вивчає печери та процеси, з ними пов’язані, називається спелеологією, а вчених-дослідників печер називають спелеологами.

• Найбільша у світі система печер — Флінт-Мамонтова знаходиться у штаті Кентуккі в США. Її довжина становить 560 км. Це складний п’ятиповерховий лабіринт карстового походження глибиною до 300 м з обстеженими 225-ма галереями, 47-ма високими гротами, 23-ма вертикальними колодязями, 3-ма річками, 8-ма водоспадами та 3-ма озерами. Ця печера описана Марком Твеном у книжці «Пригоди Тома Соєра» як «печера індіанця Джо».

• Друге місце у світі за протяжністю та перше місце у світі за розмірами підземного лабіринту у гіпсах посідає печера Оптимістична в Україні поблизу села Коралівка Тернопільської області. Її довжина сягає понад 200 км, але дослідження підземних лабіринтів ще не закінчені.

• Вітер, як і вода, є талановитим архітектором. У різних місцях земної кулі зустрічаються скелі, схожі на гігантські гриби в шляпах, іноді ці шляпи кокетливо зсунуті набік, а іноді прибирають форми пірамід,

башт, замків. Академік Володимир Опанасович Обручев назвав такі вітрові форми еоловими містами — на честь Еола, давньогрецького бога вітрів. Багато таких міст у пустельних районах, де на допомогу вітру приходять піщинки, які, підняті вітром, з величезною силою обточують та шліфують кам’яні глиби, та різкі перепади температур, тобто фізичне вивітрювання.

• Прикладом дружньої співпраці зовнішніх та внутрішніх процесів є вулканічний масив Карадаг на південно-східному узбережжі Кримського півострова. Величезний вулканічний масив, що народився в юрський період горотворення та вибухнув 200 млн років тому, являє собою унікальну природну пам’ятку. Тут є карколомні урвища, ущелини, осипи та примхливі скелі на зразок Лева, Сокола, Сфінкса і особливо виразного Івана Розбійника.

• У Південному Китаї є особливий ліс, який називають Ши-лін, що в перекладі означає «кам’яний ліс». Тільки увійдеш до нього — і тебе зусібіч обступають кам’яні колоси заввишки п’яти-шестиповерховий будинок. Вапнякові брили щільно поросли зелено-чорними лишаями, що ще більше посилює подібність цих кам’яних утворів до хвойного лісу. Вчені вважають, що колись величезна улоговина, де розташований Шилін, становила суцільну товщу вапняків, які під впливом підземних і текучих вод були розчленовані на окремі брили.

• Найбільші піщані дюни зареєстровані біля селища Аце в Південно-Західній Африці. Вони сягають висоти 253 м. Найбільші бархани теж розташовані в Африці — в Алжирській Сахарі й часом сягають 400 м, маючи довжину 5 км.

• До форм рельєфу, створених руками людей, відносять терикони шахт, кар’єри, штучні куполоподібні горби-кургани та багато інших форм. Нині діяльність людей порівнюють з могутньою природною силою, здатною перетворити земну поверхню.

• Найвища гора острова Тенеріфе з групи Канарських островів Тейде з кожним роком стає нижчою незалежно від природних причин. Її вершину буквально розтягують на сувеніри численні туристи, яких у середньому тут буває близько мільйона на рік. Тому висота гори, яку зазначають на карті (3718 м), вже не відповідає дійсності, бо вона стала нижчою більш ніж на 3 м.

Можливо Вам це буде цікаво