Тема. ГРАДУСНА СІТКА НА ГЛОБУСІ І ГЕОГРАФІЧНІЙ КАРТІ

Мета: повторення та систематизація знань про способи зображення Землі; поглиблення та систематизація знань про форму й розміри Землі; формування знань про градусну сітку, меридіани та паралелі; розвиток первинних практичних навичок знаходження меридіанів і паралелей на глобусі та карті, характеристики їх особливостей.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус.

Опорні поняття: карта, глобус, екватор, геоїд, півкулі, коло.

Базові поняття: градусна сітка, меридіани, паралелі.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. «Обмін кросвордами» (робота в парах)

Учні обмінюються кросвордами, складеними вдома, та розгадують їх.

2. «Естафета» (проводиться між рядами)

Картка 2

1. Умовні лінії на плані та карті, що з’єднують точки з однаковою висотою, називають __________________________________________.

2. Гномон — інструмент, призначений для ______________________.

3. Масштаб дрібномасшабних карт: ___________________________.

4. Числовий масштаб 1 : 1000. Іменований масштаб ______________.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Розкривши чимало таємниць географічних карт, ви набули значного досвіду роботи з ними. Ви навчились «читати» умовні знаки, визначати відстані та напрямки, розрізняти висоти та глибини. Ви переконались у тому, що карта — надійний товариш і помічник. Тепер ваших знань достатньо для того, щоб розгадати головний секрет географічної карти — її здатність «розповісти» про точне місцезнаходження будь-якого об’єкта на поверхні Землі. З давніх-давен картографи прагнули «навчити» карту передавати таку інформацію. Однак завдання було непростим. Минуло чимало століть, і лише об’єднання зусиль картографів, математиків, астрономів і фізиків дозволило врешті-решт дійти успішного виконання завдання. А вам, для того щоб досягти успіху в розгадуванні головної таємниці, потрібно буде використати свої знання з математики та природознавства, виявити уважність і наполегливість.

Що робить дослідник, коли хоче розв’язати певну проблему? Він складає план дій. Для виконання плану необхідний підготовчий етап — етап теоретичної підготовки, налагодження необхідних приладів та інструментів. Сьогодні наш урок — підготовчий етап у виконанні визначеного завдання.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.                      Деякі умовні лінії і точки нашої планети. (Виконання рисунка-схеми)

2.                      Земля в «авосьці». Поняття про градусну сітку. Знаходження та порівняння градусних сіток на глобусі й карті.

3.                      Формування понять «меридіани» та «паралелі». (Робота з підручником)

Заповнення таблиці.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний практикум»

1. На схематичному рисунку зобразіть: полюси, екватор, нульовий меридіан, 180° меридіан; північну, південну, західну та східну півкулі.

2. За фізичною картою світу визначте:

а) який материк знаходиться в північній, південній, західній і східній півкулях;

б) в яких півкулях знаходяться материки Австралія, Антарктида;

в) в яких півкулях знаходиться Україна.

Прийом «Клуб знавців»

• Чи є у вашому класі така точка, через яку проходять меридіан і паралель? Якщо є, то де саме?

• Якою паралеллю навколосвітня подорож є найдовшою?

• Місто N розташоване на 30-й паралелі, а місто М — на 20-й. Яке з них ближче до екватора?

Міста А і В розташовані в різних півкулях. Місто А — на паралелі 10°, а місто В — на паралелі 40°. Роздивіться всі варіанти розташування міст.

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Визначте, до чого ближче розташований ваш населений пункт: до полюса чи екватора. Підказка: з’ясуйте за глобусом або картою протяжність дуги меридіана в градусах від вашого населеного пункту до екватора і до плюса. Для переведення даних у кілометри помножте отримані величини на 111 км.

VI. Підсумок уроку

Учитель

• Земля має кулясту форму та обертається навколо своєї осі. Вісь обертання проходить через полюси — Північний і Південний.

• На однаковій відстані від полюсів проходить екватор — умовна лінія, що поділяє Землю на дві півкулі — Північну та Південну.

• На картах і глобусах проведено лінії меридіанів і паралелей, які утворюють градусну сітку.

• За допомогою ліній меридіанів і паралелей на карті можна визначити напрямок і вказати положення частин територій і об’єктів.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Згадати правила гри «Морський бій».

Додатковий матеріал до уроку

• З 1634 р. нульовий меридіан проводився через острів Ферро — острів Старого Світу, розташований найдальше на захід. Виходило, що початковий меридіан поділяв на дві півкулі країни Старого і Нового Світу. Тривалий час кожна країна проводила відлік довготи від свого початкового меридіана: Франція — від Паризького, Англія — від Ґрінвіцького, Росія — від меридіана, що проходив через обсерваторію в м. Пулково в околицях Санкт-Петербурґа,— Пулковського. Це булонезручно. З 1884 р. більшість країн домовились вважати початковим меридіаном Ґрінвіцький.

• Поняття «меридіан» і «паралель» увів грецький учений Ератосфен, який, обчислюючи розміри Землі, зрозумів, що для визначення точних відстаней на карті та орієнтування за нею потрібні спеціальні лінії. На карті Ератосфена таких ліній було небагато і наносилися вони на різних відстанях одна від одної. Ця градусна сітка мало схожа на градусну сітку сучасних карт. Однак її поява дала можливість набагато точніше розміщати географічні об’єкти на карті.

Можливо Вам це буде цікаво