Урок 32

Словаччина. Угорщина. Румунія. Молдова

Мета: скласти економіко-географічну характеристику країн-сусідів України; охарактеризувати головні особливості ЕГП, при­родних умов і ресурсів, населення, господарства країн; визначити ступінь розвитку економічних відносин країн з Україною; розви­вати уміння працювати в групах, самостійно опрацьовувати на­вчальний матеріал, створювати мультимедійні презентації; вихо­вувати комунікабельність, ділові якості, економічне мислення.

Обладнання: політична карта Європи, атласи, фотографії, комп’ютер, мультимедійний проектор.

Тип уроку: комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Співробітництво України з сусідніми країнами є дуже важли­вим для її політичного й економічного становлення. Особливого значення набувають економічні зв’язки з країнами ЄС — найближ­чими сусідами: Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Ступінь взаємодії країн також залежить від довжини спільного кордону. Так, велика протяжність кордонів з Росією, Польщею, Бі­лоруссю обумовлює їх активні зовнішньо економічні зв’язки з Україною. Крім названих країн досить велику довжину кордону Україна має з Молдовою — колишньою республікою СРСР.

Дізнаємося про соціально-економічні особливості наших захід­них та південно-західних сусідів із самостійно підготовлених пре­зентацій груп.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Презентації країн. Зразки доповідей

1. Словаччина

«Візитна картка»

Офіційна назва — Словацька Республіка.

Площа — 49 тис. км2.

Населення — 5,5 млн осіб (2009 р.).

Столиця — Братислава.

Тип країни — постсоціалістична країна з перехідною економікою.

Державний устрій — президентсько-парламентська республі­ка, унітарна держава.

Країна має вигідне економіко-географічне положення на пере­тині шляхів сполучення з Росії й України до країн Західної Євро­пи, а також із країн Балтії й Польщі до Південної Європи. Не має виходу до моря.

Словаччина — переважно гірська країна, більша частина її тери­торії розташована в межах Західних Карпат. Лише на третині тери­торії, на сході й півдні переважають рівнини, що є головними жит­ницями країни. Клімат помірний, континентальний, що нагадує клімат українського Закарпаття. Словаччина — придунайська краї­на. Більш ніж третину території займають ліси, рівнинні частини є майже повністю розораними. На території Словаччини є родовища залізної, мідної й марганцевої руд, піриту, магнезиту, сурми.

Словаки складають 86 %, угорці — 11 % населення. Країна ха­рактеризується відносно сприятливою демографічною ситуацією: народжуваність трохи перевищує смертність, тут кожний п’ятий житель — віком до 15 років, до того ж середній вік складає 35 ро­ків. Офіційною мовою є словацька. Крім словацької поширені угор­ська, чеська й німецька мови. У містах проживає 57 % населення країни. Найбільше місто й найважливіший річковий порт на Ду­наю — столиця Братислава (близько 430 тис. осіб).

Промисловість дає більш ніж третину національного доходу. Найважливіші галузі — машинобудування, металургія, нафтопере­робна, хімічна (у тому числі фармацевтична), деревообробна, легка, харчова промисловість. останніми роками (після вступу до ЄС) до країни надходять великі іноземні капітали. Інвесторів приваблює висока кваліфікація й відносно низька вартість робочої сили, міні­мальний політичний ризик, вигідне географічне положення. Осо­бливо швидкими темпами розвивається автомобілебудування. Непо­далік від словацької столиці побудований сучасний завод «Фольксваґен», є заводи «Пежо», «Хюндай». Крім Братислави ве­ликим промисловим центром є друге за розміром місто — Кошіці (242 тис. осіб). Тут розвинене машинобудування, харчова, деревоо­бробна промисловість, працює великий металургійний комбінат. На річці Ваґ побудований каскад ГЕС, однак країна залежить від поста­вок енергоносіїв з-за кордону, у першу чергу з Росії. На російській нафті працює найбільший у країні нафтохімічний комбінат поблизу Братислави.

У сільському господарстві переважає рослинництво (зернові культури, цукровий буряк, соняшник, виноград, фрукти). Тварин­ництво має м’ясо-молочний напрям, у Карпатах переважає вівчарство.

Основні види транспорту — залізничний і автомобільний, про­ходить нафтопровід «Дружба».

Словаччина однією з перших країн світу визнала державну не­залежність України. У свою чергу, Україна визнала державну не­залежність Словацької Республіки вже 1 січня 1993 року — у день її проголошення. Основними і традиційними статтями експорту України в Словаччину є залізорудна сировина (марганцеві і залізні руди), електроенергія, кам’яне вугілля, мінеральні добрива, різна хімічна продукція, вироби із заліза і сталі, феросплави, продукція машинобудування, стальні труби.

Найбільшими статтями українського імпорту з Словаччини є вог­нетривка цегла, стрічки транспортерні, плоский прокат, магнезит, скляна тара, гербіциди та інші товари переробної промисловості.

 2. Угорщина

«Візитна картка»

Офіційна назва — Угорська Республіка.

Площа — 93 тис. км2.

Населення — 9,9 млн осіб (2009 р.).

Столиця — Будапешт.

Тип країни — постсоціалістична країна з перехідною економікою.

Державний устрій — парламентська республіка, унітарна дер­жава.

Угорщина розташована в Центральній Європі, межує із сімома європейськими країнами, не має виходу до моря. Через територію Угорщини проходять вантажопотоки з Росії та України в Західну Європу, а також із країн Балтії й Польщі в Південну Європу.

Більша частина території Угорщини розташована на Центрально-Дунайській низовині, яка оточена півкільцем гір. На заході розташовані Альпи, на півночі — Карпати. Клімат в Угор­щині помірний, континентальний, нагадує клімат окремих райо­нів України, на що вказує наявність угорських степів — знамени­тої пушти. Та й ґрунти тут такі ж самі — родючі чорноземи.

У країні протікає головна річка Центральної Європи — Дунай і його найбільша притока — Тиса. Обидві річки судноплавні й да­ють можливість виходу до інших дев’яти придунайських країн і Чорного моря. В Угорщині розташоване найбільше озеро Цен­тральної Європи — Балатон (600 км2). Із корисних копалин Угор­щина має значні запаси бокситів і сировини для виробництва буді­вельних матеріалів. Є вугілля, природний газ і марганцеві руди.

90 % населення Угорщини складають мадяри (угорці), у той же час тут проживають кілька сотень тисяч німців, румун, сербів і ци­ганів. У країні складна демографічна ситуація, смертність переви­щує народжуваність, і хоча до Угорщини приїжджають мігранти з інших держав, населення поступово зменшується. 68 % угорсько­го населення — католики, ще чверть — члени протестантських церков.

Міське населення Угорщини складає понад 65 %, а в Будапешті проживають більш ніж 1,7 млн осіб. Будапешт — столиця, вели­кий культурний, науковий центр і транспортний вузол країни. Це також індустріальне місто, що дає понад третини промислової про­дукції. Тут зосереджені підприємства металургійної, машинобу­дівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, легкої й хімічної промис­ловості.

Словаки складають 86 %, угорці — 11 % населення. Країна ха­рактеризується відносно сприятливою демографічною ситуацією: народжуваність трохи перевищує смертність, тут кожний п’ятий житель — віком до 15 років, до того ж середній вік складає 35 ро­ків. Офіційною мовою є словацька. Крім словацької поширені угор­ська, чеська й німецька мови. У містах проживає 57 % населення країни. Найбільше місто й найважливіший річковий порт на Ду­наю — столиця Братислава (близько 430 тис. осіб).

Найважливішою галуззю господарства країни є промисловість. В Угорщині добуваються боксити, залізна руда, а також вугілля, нафта й природний газ. Однак власних енергоносіїв недостатньо. Значну частину електроенергії, що споживається, дають чотири реактори атомної електростанції в Пакші.

Провідна галузь обробної промисловості — машинобудування, у Будапешті й Сийкешфегийрварі розташовані заводи з виробни­цтва «Ікарусів». Розвинене верстатобудування (Будапешт, Міш­кольц), виробництво сільськогосподарських машин і обладнання для легкої та харчової промисловості. Розвивається точне машино­будування, виробляють комп’ютери, промислову електроніку, ме­дичне обладнання. Із галузей легкої промисловості найбільш роз­винені швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна. Добре розвинена харчова промисловість.

Традиційно велике значення має сільське господарство. Частка рослинництва й тваринництва є приблизно рівною. Основні куль­тури: пшениця, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. У межи­річчі Дунаю й Тиси та вздовж узбережжя озера Балатон розвива­ється овочівництво (особливу популярність мають різні види перцю), плодівництво, виноградарство. У тваринництві найбільш розвинені свинарство, скотарство й птахівництво. Угорщина — ве­ликий експортер м’яса птиці.

Країна має досить густу транспортну мережу. Її основу склада­ють автомобільні й залізничні магістралі.

Характерним для експортних поставок товарів з України до Угорщини протягом останніх років є: радіоелектронна продукція, електроенергія, продукція приладобудування, проводи та кабелі, лісоматеріали, напівфабрикати із заліза та легованої сталі, поліме­ри етилену. У структурі українського імпорту з Угорщини основні товари: лікарські засоби, схеми інтегровані електронні, проводи ізольовані, електрообладнання звукове або відеосигналізаційне, автомобілі, продукти, що використовуються для годівлі тварин, кукурудза.

3. Румунія

«Візитна картка»

Офіційна назва — Держава Румунія.

Площа — 237,5 тис. км2.

Населення — 22,2 млн осіб (2009 р.).

Столиця — Бухарест.

Тип країни — постсоціалістична країна з перехідною економікою.

Державний устрій — президентсько-парламентська республі­ка, унітарна держава.

Румунія розташована на південному сході Центральної Європи, майже вся територія держави розташована в басейні Дунаю.

Через всю територію країни дугою протягуються Південні та Східні Карпати. Обабіч них лежать височини, пагорби, плоскогір’я та родючі рівнини. Клімат Румунії помірний, континентальний.

Із корисних копалин країна найкраще забезпечена паливом, є родовища нафти, вугілля, природного газу, а також золото, срібло, боксити, марганцева руда.

Через негативний природний приріст і перевищення еміграції над імміграцією кількість населення поступово зменшується. Біль­шість жителів складають румуни (88 %), є угорці (7 %), цигани (3 %), українці (0,3 %) й німці. Більшість румунів належать до Ру­мунської православної церкви. Середній вік жителя Румунії — 36 років, а тривалість життя — 71 рік. Міське населення країни складає 55 %, кожний сьомий городянин — житель Бухареста (1,9 млн осіб).

Провідні галузі промисловості Румунії — машинобудування (загальне, транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне), гірничодобувна, металургія (традиційно велику роль відіграє ви­плавка сталі, алюмінію, цинку, свинцю, міді), легка, хімічна й на­фтохімічна. Головна промислова зона Румунії — район БухарестПлоєшті.

У сільському господарстві переважає рослинництво зернового напряму (кукурудза й пшениця), інші важливі культури — карто­пля, цукровий буряк, соняшник. Велике значення має овочівни­цтво, виноградарство, плодівництво.

У тваринництві найбільше значення має розведення великої ро­гатої худоби, свиней, овець, домашньої птиці.

У Румунії розвинені всі види транспорту, через територію краї­ни проходять магістралі, що з’єднують Росію та Україну з Балкан­ськими країнами. Велике значення має трубопровідний транспорт. Загальна довжина газо- й нафтопроводів — близько 6 тис. км.

Румунія посідає важливе місце у зовнішньополітичних інтер­есах України. Основними статтями українського експорту в Ру­мунію є: напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі, нафтопро­дукти, кокс, залізна руда та залізорудні концентрати, феросплави. Румунія постачає в Україну паливно-мастильні матеріали, виро­би неорганічної хімії, меблі, взуття, текстильні вироби, медика­менти.

 4. Молдова

«Візитна картка»

Офіційна назва — Республіка Молдова.

Площа — 33,7 тис. км2.

Населення — 4,3 млн осіб (2009 р.).

Столиця — Кишинів.

Тип країни — постсоціалістична країна з перехідною економі­кою.

Державний устрій — парламентська республіка, унітарна дер­жава.

Молдова — невелика держава в Південно-Східній Європі. Краї­на не має виходу до моря й межує тільки з двома країнами. Молдо­ва — своєрідні ворота, що розташовані між Карпатами й Чорним морем, які з’єднують Балканські країни з Україною та Росією.

Поєднання пагорбистого рельєфу, м’якого, помірно-континентального клімату і найбільшого національного багатства — чор­ноземів, які вкривають 3/4 площі Молдови, створює оптимальні умови для хліборобства. У межах Молдови Дністер — повноводна й судноплавна річка. Із корисних копалин Молдова забезпечена тільки будівельною сировиною, є мінеральні води.

Більшість населення країни складають молдавани (64,5 %), ба­гато українців (13,8 %) і росіян (13 %), гагаузів (3,5 %). На відміну від багатьох сусідніх країн у Молдові народжуваність перевищує смертність, а середній вік жителя країни — 32 роки. Переважна більшість населення країни — православні (98 %). Міське населен­ня складає менш ніж 50 %. Найбільше місто й столиця Молдавії — Кишинів (більш ніж 700 тис. осіб).

Основою молдавської економіки є сільське господарство, що не тільки забезпечує населення основними продуктами харчування, але й постачає сировину в найважливішу галузь промисловості — харчову.

М’який клімат, рівнинний рельєф і родючі ґрунти дозволяють вирощувати різноманітні культури, основними зерновими культу­рами з яких є кукурудза й пшениця. Із технічних найбільше зна­чення мають цукровий буряк, тютюн і соняшник. Вирощують сли­ви, абрикоси, яблука, вишні й персики. Молдова — великий виробник винограду й продуктів виноробства. У тваринництві най­більшу роль відіграє розведення свиней, великої рогатої худоби, овець і домашньої птиці.

Промисловий комплекс країни базується на електроенергетиці (ТЕС працюють виключно на привізній сировині), текстильній про­мисловості, машинобудуванні (електромотори, електро- й сіль­ськогосподарське устаткування), хімічній промисловості (пласт­маси, синтетичні волокна, фарби й лаки) і будівельній індустрії.

Основні види транспорту Молдови — залізничний і автомо­більний.

Основними позиціями українського експорту в Молдову є мета­лургійна, хімічна, машинобудівна, агропромислова продукція, а також електроенергія. Що стосується молдавського експорту в Україну, то його основними статтями є сільськогосподарська та машинобудівна продукція.

ІV. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Обговорення презентацій, оцінювання та самооцінювання.

V. Підсумок уроку

• Словаччина, Румунія, Угорщина — країни Центральної Європи з перехідною економікою, мають сусідське положення відносно України. Країни мають стабільне економічне зростання завдя­ки інвестиціям з боку ЄС.

• Молдова — колишня республіка СРСР, країна з перехідною економікою у південно-східній частині Європи. Головними га­лузями її економіки є сільське господарство та харчова промис­ловість.

• Словаччина, Румунія, Угорщина, Молдова є торговельними партнерами України.

VI. Домашнє завдання

1. Підручник: опрацювати § __.

2. Повторити §§ __, підготуватися до підсумкового уроку за темою «Країни Європи».

Можливо Вам це буде цікаво