Урок 43. Загальні ознаки Хвойних.      
Лабораторна робота № 15. Будова голонасінних рослин

Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови й роз­множення хвойних на прикладі сосни звичай­ної; порівняти її життєвий цикл із раніше вивченими групами.

Обладнання й матеріали: таблиці та ілюстрації із зображенням сосни й етапів її розмноження, гербарій і шишки
сосни.

Базові поняття й терміни уроку:  сосна звичайна, пилок, чоловічі й жіночі шишки, насіння, укорочені пагони, голки, хвоя, пил­кові мішки.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Яке значення для людини мають рослини із класу Хвойні?

2. Яке значення для людини мають рослини із класу Гнетові?

3. Яке значення для людини мають рослини із класу Саговникові?

III. Вивчення нового матеріалу

Розгляньмо зображення і гербарій сосни. Ми бачимо, що на гілочці хвоїнки розміщуються не по одній, а по дві. Уважно подивімося, як вони прикріплені до гілочки. Якщо придивитися, можна побачити маленький укорочений пагін, до якого власне і прикріплюються хвоїнки попарно. Із цим пагоном вони й обпадають. Отже, у сосни є подовжені, або ростові, пагони, і вкорочені — пагони, на яких розташовується по два листки — по дві хвоїнки.

А де в сосни утворюється насіння? Навесні на кінцях подовжених пагонів сосни утворюються спеціальні утвори, які називають шишками. На кінцях молодих гілочок утворюються жіночі шишки. Молоді жіночі шишки зеленого кольору. Одночасно з жіночими, біля основи пагонів утворюються цілі скупчення чоловічих шишок. Кожен чоловічий колосок у центрі має вісь, на якій розташовуються шкірясті лусочки. За будовою вони дуже нагадують тичинки покритонасінних рослин і несуть по два пилкові мішки. У цих пилкових мішках і утворюється у великій кількості пилок.

Пилок сосни має подвійну оболонку. Зовнішня оболонка трохи відстає від внутрішньої, простір між ними заповнюється повітрям, повітряні міхури, що утворилися в результаті цього, заповнюються повітрям, завдяки чому полегшують перенесення пилка вітром.

Пилок складається з трьох клітин, вони всі гаплоїдні. Три клітини пилка — це все, що залишилося від чоловічого гаметофіта. Дозрілий пилок на початку літа висипається з пилкових мішків. Пилок переноситься вітром, тому лише кілька пилинок потрапляють на жіночі шишки. Саме тому в сосни утворюється величезна кількість пилка. Його іноді так багато, що в бору він збирається у вигляді жовтого нальоту на ґрунті.

На осі жіночої шишки розташовані насінні луски. Названі вони так не випадково. Біля основи кожної з них розвивається по два насінні зачатки. Саме із цих насінних зачатків після запліднення утворюється насіння. Зовні насінна луска сосни має ще й покривну луску — додатковий захист для насінин, які дозрівають.

Усередині насінного зачатка в результаті досить складного процесу виникає гаплоїдна тканина, щось на зразок жіночого заростку з двома архегоніями. Тканина жіночого заростку називається ендоспермом і є гаплоїдною. Цей невеликий шматочок тканини — усе, що залишилося від жіночого гаметофіта спорових рослин.

Потрапивши пилковходом у пилкову камеру, пилок проростає. У результаті цього процесу відбувається запліднення тільки однієї яйцеклітини. Після запліднення яйцеклітина починає ділитися і формується зародок. Весь цей процес відбувається за рахунок поживних речовин ендосперму, у клітинах якого вони весь час накопичуються. Зародок голонасінних рослин з усіх боків оточений ендоспермом.

Покриви насінного зачатка тверднуть, і він перетворюється на насінину. Насінні луски шишки дерев’яніють і, налягаючи одна на одну, закривають насіння, що дозріває. Після дозрівання насіння вісь шишки сосни трохи витягується, луски розходяться і насіння висипається. Зазвичай це відбувається в березні, коли на землі ще лежить щільний сніговий покрив, на якому під променями весняного сонця утворюється наст. Навіть невеликий вітерець може з легкістю переносити насіння сосни, що ковзає по насту, використовуючи крильце як вітрило.

Особливо слід зазначити, що з початку формування жіночої шишки до дозрівання насіння минає два роки.

IV. Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота № 15. Будова голонасінних рослин

Мета: ознайомитися з особливостями будови голонасінних рослин.

Обладнання й матеріали: живі або гербарні зразки гілок хвойних рослин і їхні шишки, препарувальний набір, лупа, зошит, підручник.

Хід роботи

1.       Розгляньте гілки наявних у вас хвойних рослин. Зверніть увагу на те, що в багатьох з них хвоїнки розташовані не поодиноко, а пучками.

2.       Замалюйте схему розташування хвоїнок на гілках двох-трьох видів голонасінних рослин.

3.       Розгляньте шишки наявних у вас хвойних рослин. Зверніть увагу на форму, поверхню листків та їх прикріплення до стебла.

4.       Розгляньте насінини наявних у вас хвойних рослин. Зверніть увагу на особ­ливості їх будови.

5.       Зробіть висновок, у якому вкажіть характерні риси будови хвойних голонасінних рослин.

V. Домашнє завдання

Можливо Вам це буде цікаво