Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків біології 10 клас


Урок 1/1 Тема. Історія розвитку біології. Значення біології в житті людини й суспільства

Урок 1/1

Тема. Історія розвитку біології. Значення біології в житті людини й суспільства

Цілі уроку: ознайомити учнів з історією розвитку біології, виділити головні етапи цього процесу; розповісти про видатних учених-біологів; обговорити значення біології в житті

окремої людини й суспільства в цілому.

Обладнання й матеріали: портрети видатних учених-біологів, фотографії або таблиці із зображенням біологічних об’єктів, зразки продукції, виготовлені з використанням біологіч-

них технологій, підручники біології.

Базові поняття й терміни: наука, біологія, екологія, медицина, фармакологія, біотехнологія, історія біології, розвиток суспільства.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної

діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які розділи біології ви вивчали в молодших класах?

2. Яке значення для суспільства мають ці галузі біології?

3. Які види продукції, отриманої з допомогою біологічних об’єктів, ви використовуєте у своєму повсякденному житті?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Історію біології можна розділити на кілька етапів. Першим етапом можна вважати період до появи землеробства і скотарства. У цей час відбувалося накопичення знань про саму людину, тварин і рослини. Потреба допомоги своїм близьким у разі травм і хвороб поклала початок розвитку медицини. Полюючи на тварин, люди дізнавалися про особливості їх будови, розвитку й поведінки Використовуючи рослини для їжі та в господарських цілях, вони отримали перші знання з використання біологічних технологій.

Наприклад, речовини, які утворюються такими рослинами, як дуб або верба, широко використовувалися для обробки шкіри. Та й основи народної медицини закладалися саме в ті часи.

* У номерах уроків цього розділу перше число відповідає номеру урока

стандартного рівня, а друге, якщо воно є,— академічного.

Перехід до землеробства і скотарства сприяв виходу на новий ступінь розвитку біології. Перехід на новий тип харчування та великі скупчення людей викликали поширення нових хвороб, що примусило більше розвивати галузь медичних знань. Постійна турбота

про підвищення врожайності культурних рослин і продуктивності тварин призвела до появи перших прийомів і технологій селекції. З появою перших держав давнього світу досі розрізнені біологічні знання почали систематизуватися. Фактично основи сучасної біологічної науки закладалися саме в часи Давньої Греції. З цього періоду нам уже відомі перші вчені, які працювали в галузі біології. Ми можемо назвати Аристотеля, який описав багатьох тварин і спробував систематизувати живі організми, Теофраста, який був учнем Аристотеля і вважається «батьком» сучасної ботаніки, та Галена, видатного римського лікаря, який багато зробив для розвитку медицини. У часи Середньовіччя розвиток біології загальмувався, і систематичне наукове дослідження природи почалося лише в епоху Відродження. Цьому сприяли бурхливий розвиток торгівлі, мореплавання, будівництва, військової справи, поява друкарського верстата і друкованої книги. До того ж, епоха великих географічних відкриттів ознайомила європейців із різноманіттям життя в різних частинах світу. Уся ця нова інформація для свого практичного використання вимогала узагальнення й систематизації. Розвивається натурфілософія. Людина доводить свою перевагу над природою. Згідно філософії епохи Відродження людина усвідомлює себе в якості творця власної долі..Італійський монах-домініканець, філософ Джордано Бруно висловлював думку про існування Всесвіту, планет сонячної системи, закликав пізнавати ні надприродного Бога, а саму природу що є «Богом у речах». Особливо відомі відкриття належали до області анатомії. Так анатоми Падуанського університету на чолі з А. Везалієм заклали у XVI сторіччі основи наукової анатомії, почавши систематичні анатомічні розтини У XVII столітті з’являються мікроскопи з достатнім збільшенням, що дозволяє вивчати дрібні живі організми та деталі будови тканин і органів великих організмів. Серед визначних дослідників цього періоду слід відмітити Вільяма Гарвея (досліджував кровообіг), Роберта Гука (відкрив клітини) та Антоні ван Левенгука (відкрив мікроорганізми). У XVIIІ столітті Карл Лінней створює основи сучасної систематики. У той же час формуються порівняльні анатомія й фізіологія, закладаються основи ембріології, біогеографії та багатьох інших галузей біології. У XIX столітті формуються перші наукові еволюційні теорії (Ж. Б. Ламарк, Чарльз Дарвін), клітинна теорія (М. Шлейдена і Т. Шванна), теорія зародкової схожості (К. Бер). Луї Пастер доводить неможливість самозародження життя в сучасних умовах та розробляє технології створення вакцин. Д. Й. Івановський відкриває віруси, а І. П. Павлов створює вчення про рефлекси й типии вищої нервової діяльності. Жорж Кюв’є та Річард Оуєн закладають

основи сучасної палеонтології. Відбувається бурхливий розвиток усіх біологічних дисциплін. У ХХ столітті поява нових приладів і технологій спричинила формування нових та значний розвиток старих галузей біології. Електронний мікроскоп, люмінесцентна та фазово-контрастна мікроскопія дозволили докладно дослідити будову клітин і тканин. Досягнення фізики та хімії спричинили появу молекулярної біології й наддали можливість аналізувати життєві процеси на рівні окремих молекул. Бурхливий розвиток отримала генетика. Саме розвиток генетики забезпечив успіхи селекції та різке збільшення продуктивності сільського господарства у ХХ столітті. Об’єднання положень генетики й дарвінівської еволюційної теорії призвело до формування сучасної син-

тетичної теорії еволюції. Велике значення для розвитку біології мало створення сучасних методів математичної обробки наукових даних.

Серед видатних учених, які працювали в цей період, можна назвати відомого англійського генетика, засновника теоретичної статистики для біологічних досліджень та теорії еволюції Р. Фішера,   американського систематика-зоолога, еволюціоніста Е. Майра,  відомого радянського ботаніка, генетика і селекціонера, засновника теорії про центри походження культурних рослин М. І. Вавилова, радянського біохіміка, засновника теорії про природно-наукове походження життя на Землі О. І. Опаріна, англійського мікробіолога і біохіміка, засновника теорії про антибіотичну дію Penicillum Я. Флемінга, американських вчених в галузі молекулярної біології, Дж. Вотсона, Ф. Кріка, які розшифрували структуру ДНК та інших

Можливо Вам це буде цікаво 


Категорія: Конспекти уроків біології 10 клас | Додав: uthitel (03.11.2012)
Переглядів: 5919 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]