Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Вчителю-предметнику » Конспекти уроків біології 10 клас


Пріони, їх будова та поширення.
Тема. Пріони, їх будова та поширення.
Мета:
навчальна: розглянути новий вид інфекційних агентів – пріони, їх властивості та особливості будови; порівняти пріони з вірусами; сформувати поняття про пріонні хвороби людини та тварин; систематизувати знання про неклітинні форми життя; закріпити знання про віруси та вірусні хвороби; визначити актуальність проблеми пріонних хвороб;
розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес, увагу, логічне мислення, вміння самостійно робити висновки та оцінювати свою роботу на уроці
виховна: прищеплювати учням культуру здорового способу життя, виховувати взаємну повагу, культуру мовлення.
Тип уроку: комбінований.
Проблемне питання: В чому актуальність проблеми пріонних хвороб?
Обладнання та матеріали: презентація, таблиця «Пріони», портрет Стенлі Прузинера, аркуші самооцінювання.
Міжпредметні зв’язки: історія.

Хід уроку.
I. Організаційний етап.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Постановка проблемного питання.
На планеті існує велика кількість небезпечних хвороб, які викликаються невидимими та підступними агентами. В першу чергу, це бактерії та віруси. Але наприкінці ХХ століття було виявлено новий вид агентів, яким дали назву пріони. Це нестандартні біологічні структури, що викликають смертельні хвороби людини та тварин.
Мета нашого уроку:
1. ознайомитися з новим видом інфекційних агентів – пріонами;
2. розглянути властивості та механізм дії пріонів;
3. порівняти пріони з вірусами;
4. дослідити пріонні хвороби;
5. визначити актуальність проблеми пріонних хвороб.
На уроці ми з вами дамо відповідь на проблемне питання: «В чому актуальність проблеми пріонних хвороб?»
III. Актуалізація опорних знань.
Перед тим, як розглядати нову тему, ми повторимо матеріал про віруси та вірусні хвороби.
У кожного з вас є аркуш оцінювання, до якого протягом уроку ви будете вносити набрані бали. В кінці уроку ви всі отримаєте оцінки.
І. Експрес-тест
1. Наука про віруси називається … (вірусологія)
2. Віруси відкрив вчений … (Івановський)
3. Вірус складається з двох компонентів … (оболонки та ДНК або РНК)
4. Період взаємодії вірусу та клітини називається … (інфекція)
5. Масове поширення хвороби на певній території називається …(епідемія)
6. За складом оболонки віруси поділяють на … (прості і складні)
ІІ. Назвіть вірусне захворювання.
1. Це одне з найдавніших захворювань. Опис його знайшли у єгипетському папірусі, якому понад 6 тисяч років. У давні часи це була дуже поширена і небезпечна хвороба. Її нищівна сила не поступалася силі чуми. Вона характеризується важким розвитком, лихоманкою, висипом на шкірі та слизових оболонках, після яких часто утворюються рубці. Використовуючи щеплення в цілому світі, вдалося подолати цю страшну хворобу. Для цього знадобилося майже два століття. Останній випадок хвороби був зареєстрований у 1977 році в Сомалі. (Віспа)
2. Перші відомості про цю хворобу належать Гіппократу. Проявляється у порушенні роботи нервової системи та паралічі нижніх кінцівок. Найчастіше хворіють діти віком від 1 до 5 років, можуть заражатися і старші. У 1988 p. BOO3 прийняла рішення про глобальну ліквідацію хвороби через щеплення всього дитячого населення планети. (Поліомієліт)
3. Найчастіше хворіють тварини. Вірус передається через укуси хворих тварин або при попаданні слини на подряпини шкіри і слизові оболонки. Джерелом інфекції в природі найчастіше є дикі тварини, зокрема лисиці. Часто від укусів хворих тварин заражаються й люди. (Сказ)
4. Цю хворобу називають «королем епідемій». Щороку на неї хворіють мільйони людей, а періодично виникають навіть пандемії. В зв’язку з тим, що імунітет при цій хворобі короткочасний та специфічний, можливо захворіти декілька разів за сезон. Жодна хвороба не здатна за короткий термін охопити сотні мільйонів людей. (Грип)
5. Інфекційне захворювання печінки, яке відоме понад 2 тисячі років. Вірус дуже стійкий: витримує 30-тихвилинне кип’ятіння. Друга назва – хвороба Боткіна. (Гепатит)
6. Найнебезпечніша хвороба сучасності, від якої помирає кожна заражена людина. Вірус проникає в лімфоцити та руйнує імунну систему. В результаті цього організм втрачає свої захисні функції. Середня тривалість життя інфікованої людини складає 7-10 років. (СНІД)
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово викладача.
1. Відкриття та будова пріонів.
Одним із досягнень ХХ століття в галузі медицини та біології стало відкриття американським професором Стенлі Прузинером нового виду інфекційних агентів – пріонів. Це сталося у 1982 році. За свою роботу у 1997 році вчений отримав Нобелівську премію. Відкриття пріонів стало початком нового етапу розвитку біології та медицини, оскільки вони викликають смертельні хвороби людини та тварин. Перед людством виникло завдання дослідити та знайти способи боротьби з невідомими інфекційними агентами.
Назва «пріони» походить з англійського скорочення – білковоподібна інфекційна частинка.
Пріони є неправильно складеною молекулою білка PprP, яка здатна перетворювати нормальні білкові молекули на собі подібних. Виявилося, що пріони можуть пристосовуватися до різних клітин та виробляти стійкість проти лікарських препаратів.
В нормі пріонні білки містяться на мембранах нейронів, виконуючи певні корисні функції. Але в результаті неправильного згортання вони перетворюються на смертоносні пріони.
2. Властивості пріонів.
- розмноження за рахунок зараження нормальних молекул;
- здатність до мутацій;
- стійкість до випромінювання, високих та низьких температур, засобів дезінфекції;
- не розщеплюються під дією ферментів;
- можуть передаватися спадково.
3. Порівняльна характеристика вірусів та пріонів (заповнення таблиці).

Характеристика Віруси Пріони
Здатність проходити через бактеріальний фільтр + +
Наявність білка + +
Наявність
ДНК або РНК + -
Чутливість до нагрівання у більшості -
Чутливість до випромінювання + -
Інкубаційний період залежить від виду тривалий

4. Пріонні хвороби.
Особливості:
1. тривалий інкубаційний період (іноді десятки років);
2. повільний характер протікання;
3. незвичність зараження тканин та органів;
4. летальність у 100% випадків.
На сьогоднішній день відомо чотири пріонні хвороби людини.
Повідомлення учнів.
Куру – смерть, яка сміється.
В 1957 р. американський вчений Карлтон Гайдушек описав нове захворювання, яке було виявлене в жителів Нової Гвінеї, папуасів­канібалів. Захворювання носило масовий характер. Воно виникло в результаті вживання в їжу мозку загиблих одноплемінників під час ритуального канібалізму. Але шамани вважали, що причина хвороби – прокляття шаманів інших племен.
Симптоми ураження : порушення ходи та координації рухів;
У цей період хворий скаржиться на біль y колінах, головний біль, підвищення температури тіла, кашель і нежить, слабкість. Пізніше з’являється характерне тремтіння тулуба, кінцівок і голови. Через місяць напади тремтіння відбуваються із частотою два­три рази н секунду й викликають y оточуючих відчуття лихоманки.
Через два­три місяці від початку захворювання з’являється порушення мови. Хворі не здатні ходити без сторонньої допомоги, згодом ведуть тільки сидячий спосіб життя. На третьому­шостому місяці хворі перебувають y дуже важкому стані, не виходять на вулицю й,в основному, лежать. Їх мова стає нерозбірливою, вони не можуть самостійно їсти та, як правило, гинуть від виснаження. Хвороба триває від 9 місяців до двох років.
Характерною рисою захворювання єy підвищена збудливість, безпричинний сміх, тривала посмішка й напади буйної радості. Саме тому захворювання місцеві жителі назвали куру — «смерть, яка сміється». Із припиненням канібалізму захворювання зникло. Інших шляхів його передачі не знайдено, і тому це захворювання носить лише історичний характер.
В 1876 році Карлтон Гайдушек отримав Нобелівську премію в галузі медицини за своє відкриття.
Хвороба Крейтцфельда — Якоба. Одержала назву за прізвищами німецьких лікарів Ганса Крейтцфельда та Альфонса Марії Якоба. Друга назва хвороби: несправжній склероз. Цеy прогресуюче захворювання кори великих півкуль.
Виділяють три форм захворювання: спонтанне, спадкове, ятрогенне.
Спонтанне —yвідповідноyдоyсучаснихyуявлень, пріони виникають в мозку спонтанно, без видимих причин. Хвороба уражає людей віком старше 50 років і проявляється з імовірністю один­два випадки на один мільйон жителів. Спочатку проявляється в формі короткої втрати пам’яті, змінами настрою, втратою інтересу до подій, які відбуваються навколо. У кінцевій фазі розвивається порушення зору, галюцинації й розладy мови. Наприкінці хвороба проявляється y формі швидкопрогресуючого слабоумства, яке іноді супроводжується ритмічними судомами, посмикуванням м’язів.
Спадкове — хвороба виникає в родинах, в яких є ген, кодує пріонний білок. Симптоми такі ж самі.
Ятрогенне — захворювання виникає у випадку внесення пріонів в організмy пацієнта під час медичного втручання. Джерелом пріонів можуть бути деякі ліки, інструменти під час операцій на мозку.
Вперше хвороба з’явилася в 1995 році у Великобританії. Хворіють люди від 16 до 40 років. Інкубаційний період до 20 років. Сама хвороба триває до двох років і завжди закінчується смертю. Ліків немає.
Синдром Герстмана-Штрауслера-Шейнкера вперше виявив 1928 році Якоб Гертсман, а повний клінічний опис цього явища він опублікував пізніше, в 1936 році, разом з Ернстом Штрауслером і Іллею Шейнкером. Таке захворювання виникає із частотою один випадок на 10 мільйонів населення. Захворювання починається в 30–40 років і триває в середньому 5 років. Інкубаційний період становить від 5 до 30 років. У пацієнтів спостерігаються порушення координації руху, часто розвивається важке слабоумство.
Початковими симптомами є параліч зору, глухота й сліпота. Характерна відсутність рефлексів на нижніх кінцівках.
Смертельне сімейне безсоння. Дуже рідкісна невиліковна спадкова хвороба. Була відкрита італійським лікарем Ігнаціо Ройтером в 1979 році.
Захворювання розпочинається в середньому в 50 років, триває від семи місяців до трьох років. Спочатку у хворого важке безсоння та безпричинна паніка. Потім до них додаються галюцинації, швидка втрата ваги. На останній стадії хворий перестає розмовляти та ні на що не реагує. Так триває до шести місяців, після чого настає смерть.
Хвороба на сьогодні описана у представників 26 сімей з різних країн.

На сьогоднішній день відомо шість пріонних хвороб тварин. Найпоширенішими є два – скрепі та коров’ячий сказ.
Скрепі – неврологічне захворювання овець. У одних хворих воно проявляється в порушенні координації рухів, слабкості та сонливості. В інших – в агресивності, сильному тремтінні. Шерсть швидко відпадає. Пізніше тварина гине.
Коров’ячий сказ (губчаста енцефалопатія корів) – хвороба не лише корів, а й котів, курей та інших тварин.
Інкубаційний період становить від двох до восьми років, завжди закінчується смертю.
У корів знижуються надої, порушується координація рухів, іноді тварина падає. У багатьох проявляється агресія.
V. Закріплення нового матеріалу.
Тестові завдання.
1. Інфекційні агенти білкової природи:
А) віроїди;
Б) віруси;
В) антитіла;
Г) пріони.
2. Пріони містять:
А) ДНК;
Б) білки;
В) РНК;
Г) ДНК і білки.
3. Хто відкрив пріони:
А) Я. Герстман;
Б) С. Прузинер;
В) Г. Крейцфельд;
Г) Д. Гайдушек.
4. Назва якої хвороби перекладається «смерть, яка сміється»:
А) куру;
Б) скрепі;
В) коров'ячий сказ;
Г) смертельне сімейне безсоння.
5. Внаслідок якої хвороби людина втрачає сон:
А) куру;
Б) скрепі;
В) коров'ячий сказ;
Г) смертельне сімейне безсоння.
6. Яке захворювання для людини найнебезпечніше:
А) куру;
Б) Крейцфельда-Якоба;
В) скрепі;
Г) смертельне сімейне безсоння.
7. До пріонних хвороб тварин належать:
А) куру;
Б) Крейцфельда-Якоба;
В) скрепі;
Г) смертельне сімейне безсоння.
8. Назвіть властивості пріонів:
А) здатні до мутацій;
Б) стійкі до зовнішніх факторів;
В) можуть передаватися спадково;
Г) всі відповіді правильні.
VІ . Рефлексія та підбиття підсумків.
Тепер дамо відповідь на проблемне запитання, яке ми поставили на початку уроку.
1. Високий ризик захворювання (переливання крові, косметика з тваринних білків, медикаменти, косметичні операції)
2. Недостатня вивченість
3. Складна діагностика
4. Тривалий інкубаційний період
Все ж таки, не зважаючи на проблеми, пов’язані з пріонними хворобами, вони не представляють великої загрози для населення планети. Причини:
• Ці інфекції є дуже давніми, але помітно не вплинули на чисельність населення;
• З’являються нові способи діагностики;
• Наука та медицина постійно в пошуку нових лікарських препаратів та вакцин.
А зараз виконаємо ще одне завдання.
Мікрофон (закінчіть речення):
Я запам’ятав, що …
Раніше я не знав, що …
Для мене урок був …
VІІ. Оцінювання роботи учнів.
Тепер підрахуйте набрані бали та дізнайтеся свої оцінки за роботу на уроці.
VIІІ. Домашнє завдання.
1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. На вибір:
- скласти кросворд на тему уроку;
- написати есе «Пріонні хвороби і доля людства».
Джерела.
http://rus-phisics.narod.ru/
http://www.nkj.ru/archive/articles/10170/
http://2012new.info/archives/443#more-443
http://5fan.info/merpolyfsqasujgbew.html
http://neurosys.ru/bolezn-kuru.html
http://dementcia.ru/demencia/bolezn-kreyttsfeldta-yakoba-korove-beshenstvo
http://www.newsru.com/world/13Feb2001/encephalitis.html
http://prosindrom.com/neurological/sindrom-gerstmana.html
http://gidmed.com/bolezni-nevrologii/bessonnica/vidy-insomnij-i-ih-posledstviya.html

Можливо Вам це буде цікаво 


Категорія: Конспекти уроків біології 10 клас | Додав: irynatabalowa (19.11.2015) | Автор: Чупилко ірина Миколаївна E
Переглядів: 5603 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]