Усний журнал «Людина і природа: пошук гармонії»
Мета. Розширити і систематизувати знання виховаців про джерела забруднення навколишнього середовища, ознайомити вихованців з глобальними проблемами сучасності; розширити та поглибити знання про екологію, екологічні проблеми України та світу, показати взаємозв’язок людини і природи, привернути увагу до проблем довкілля, показати шляхи покращення стану навколишнього середовища; формувати дбайливе ставлення до природи, її багатств, розвивати естетичні смаки.
Хід
І. Організаційна частина
На початку XXI ст. людство повною мірою відчуло глобальну екологічну кризу. Ймовірно, людина перейшла допустимі межі впливу на природу, що поставило під загрозу існування сучасної цивілізації. Один необережний крок — і людство «зірветься» у прірву. Один необдуманий рух — і людство може зникнути з обличчя землі. Сьогодні ми з вами познайомимося з усний журнал «Людина і природа: пошук гармонії»
ІІ. Вступна частина
Ранок, 12 квітня 1961року. У цей день увесь світ дізнався про політ Ю.Гагаріна і перші слова його були: «Маленька, блакитна пташка», такою маленькою і беззахисною виглядає планета з космосу. Виявляється, що нашу планету можна облетіти всього за 108 хвилин. І ті ліси, що з поверхні землі здавалися безкраїми, можна просто окинути зором, можна оглянути неосяжні океани, перерахувати звірів у лісі та запаси риби в річках, заглянути у надра землі. І виявляється, континенти розташовані зовсім не далеко один від одного, і всі люди, що живуть на нашій планеті, здаються зверху, з космосу, всього лише пасажирами одного космічного корабля, що пливе дійсно безмежним океаном Всесвітом, і незважаючи на різний колір шкіри у всіх цих людей одні й ті самі проблеми: люди хочуть бути здоровими, довго жити, виховувати дітей. Для цього потрібен мир, потрібне яскраве сонце над головою, чиста вода, свіже повітря, блакитне небо.


Зупинюсь у вечоровій тиші,
Вслухаюсь, як дихає земля,
З кожним днем для мене все рідніші
Ці гаї, і ріки, і поля.
Відчуваю дивну я спільноту
З білим садом, птицями в узвишші,
Зіркою, що гасне на льоту.
І тому щораз мені миліші
Ці гаї, і ріки, і поля...
Я стою у вечоровій тиші,
Слухаю, як дихає земля.

У 1991 році Верховна Рада оголосила всю територію України зоною екологічного лиха. Територія всієї нашої країни характеризується як забруднена, а 15% території віднесено до категорії надзвичайно забруднених регіонів екологічної катастрофи. За тривалістю життя населення України посідає 52 місце у світі. З 1991 року зареєстровано природне скорочення населення. Особливо вражаючим є показники смертності дітей на першому році життя. Постає справедливе запитання – що стало причиною цього? Відповідь фахівців – забруднення навколишнього середовища.
Вправа «Мозковий штурм»
Що може забруднити навколишнє середовище?
(дощ, дерева, дим, сонце, риба, людина, фабрика)
Який спосіб пересування не забруднює середовища?
(автомобілем, автобусом, велосипедом, пішки)
1 Сторінка «Чорнобильське лихо»
Поміж великої кількості екологічних проблем України, особливу увагу потрібно акцентувати на чорнобильській аварії – найбільшій техногенній катастрофі в історії людства, наслідки якої вийшли далеко за межі проблем довкілля. Жодна катастрофа ХХ ст. не мала таких тяжких екологічних наслідків. Сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 млн га території України. Ще близько 1,5 млн осіб проживає на території, де радіоактивний фон у десятки разів перевищує допустимі норми.
У районах, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, підвищилася захворюваність на серцево-судинні хвороби, почастішали спалахи різних інфекцій, значно знизилися показники народжуваності. Частота мутацій серед дітей збільшилася в 2,5 рази, аномалії спостерігалися у кожного п’ятого новонародженого, приблизно третина дітей народжувалися з порушеннями психіки.
Місто Прип’ять та прилеглі території ще тривалий час залишатимуться територією відчуження.
Сліди Чорнобильського лиха — за свідченням медиків, зникнуть лише через 40 поколінь. Наслідки цього лиха вічні... Чорнобиль не відходить у минуле, не відпускає його туди наша свідомість. Вона опромінена ним. Уперше так близько, так реально й так жахливо відкрилося нам обличчя ядерного століття...
2 Сторінка «Вода початок всіх початків»
Давайте подивимось на глобус. Наша планета має назву Земля через непорозуміння: на суходіл припадає біля однієї третини її території, а все інше – вода! Правильніше було б її назвати планета ВОДА.
Колись давно в тій воді зародилося життя, а потім живі істоти вийшли на суходіл, пристосувалися до нового середовища. З’явилася людина, виросли поселення, міста, задиміли труби заводів і люди стали помічати, що води стало катастрофічно не вистачати. В це повірити важко. Чи можливо таке?
Все це так. Але лихо в тому, що вода поширена на нашій планеті нерівномірно – де густо, а де пусто. Роками не випадає жодної краплі опадів у пустелях Африки, Америки, Монголії. А ось ми звикли, що повернувши кран, завжди можемо отримати будь-яку кількість води.
Вода – один з основних природних ресурсів, що споживається людством в тисячі разів більше, ніж нафта чи вугілля. Для людини потрібна прісна вода. Вона складає на Землі лише близько 2 відсотків. Все частіше можна чути про питний голод. У посушливих районах води не вистачає так само, як і хліба. Близько 80% захворювань у цих районах пов’язані з неякісною водою. У воду потрапляють залишки добрив із полів, що має негативні наслідки. Проникаючи в підземні шари Землі, азотні сполуки роблять непридатною для життя колодязну воду
Кожен житель Землі в середньому споживає 780 літрів на добу. Проте для задоволення фізіологічних потреб достатньо 2,5 літра на день.
Вода — це не тільки умова життя індивідуального організму.
Без неї неможливе існування життя на Землі. Та й сама людина на 80 % складається з води.
Головним постачальником води для України є Дніпро.
Документальний фільм «Дніпро»
Слід зауважити, що внаслідок забруднення промисловими стоками, щорічна хворіє третина населення України. Таке варварське ставлення до води просто вражає.
Документальний фільм «Забруднення водоймів»
Пам'ятайте люди назавжди:
Неможливо жити без води –
Це роса і квітка на межі;
Це тумани, ріки, це моря,
Джерело у спеку, це - життя.
Вправа «Закінчи речення»
1). Коли я торкаюсь чистої, прозорої води, то відчуваю...
2). Ясне тепле сонечко нагадує мені...
3). Море хвилюється і піниться, як...
4). Дощові краплі на склі, наче...
5). Хмарки сьогодні такі ніжні, наче...
6). Я йду босоніж по землі, і мені здається, що мої ноги...
3.Сторінка «Чорнозем»
Актуальною проблемою на сьогодні є збереження земельних ресурсів.
Відомо, що найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території України. Про їхню цінність свідчить хоча б такий факт: у роки Другої світової війни німецькі окупанти вивози український чорнозем залізничним ешелоном до Німеччини. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного ресурсу в нашій державі істотно знизились, що пояснюється варварською, непродуманою їх експлуатацією, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар'єри та промислові споруди.
Ґрунти становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування, а й тому, що вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, регулюють водний баланс суші та слугують нейтралізатором багатьох видів антропогенних забруднень.
Тому користуватися ґрунтом, землею слід розумно й бережно. В гонитві за врожаєм ґрунти розорюються дедалі глибше й частіше, в них у неймовірних кількостях вносяться мінеральні добрива й пестициди. По всій території України родючість ґрунтів катастрофічно зменшується.
Документальний фільм «Чорноземи України»
Подальше існування нашої цивілізації поставлене під загрозу через широкомасштабну загибель родючих земель.
4. Сторінка «Планета потерпає від сміття»
Ми звикли до того, що чистота – основа здоров’я. І нам важко уявити, на що перетворилися б наші міста, якби сміття не вивозилося щоденно. Лавина сміття погрожує поховати міста під собою. Спеціалісти підрахували, якщо сміття не знищувати, то через 10-15 років воно вкриє всю нашу планету шаром товщиною 5м.
Прилеглі до міст території перетворюються на величезні смітники. І це проблема не лише наша, а й наступного покоління. Ми знаємо, що розкладання різних матеріалів триває різну кількість часу.
Ось деякі цифри:
• папір — 2–3 роки;
• вироби з тканини — 2–3 роки;
• дерев’яні вироби — кілька десятків років;
• консервна банка — понад 90 років;
• поліетиленовий пакет — понад 200 років;
• пластмаса — 500 років;
• скло — 1000 років.
Утилізація сміття — одна із найважливіших проблем сучасної цивілізації.
Сьогодні існує три принципово різних шляхи утилізації сміття: організація звалищ, спалювання і вторинне використання відходів. Проте жоден з них не можна визнати абсолютно прийнятним. Вторинне використання відходів — найбільш ресурсозберігаючий шлях, але він не завжди рентабельний як в економічному, так і в екологічному плані. Спалювання спричиняє низку екологічних проблем. Вивезення сміття на звалища — найдешевший, проте найбільш недалекоглядний спосіб його утилізації. Звалища (особливо навколо великих міст) займають величезні площі.
Документальний фільм «Сміття навколо нас»
Отруйні речовини потрапляють у підземні води, які часто використовують як джерела питної води, розвіюються вітрами по околицях і тим самим завдають шкоди навколишньому середовищу.
Виставка виробів «Дай сміттю друге життя»
(Діти знайомляться з виробами)
Ще однією проблемою міст є смог.
«Білий смог» спостерігають над українськими містами (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя та ін.). Синюватий прозорий туман, що виникає у сухому, загазованому й теплому повітрі, неприємно пахне, подразнює очі, горло, спричиняє задуху, бронхіальну астму, емфізему легенів тощо. Листя на деревах в’яне, стає плямистим, жовкне. Набагато прискорюється корозія металу, фарб, гуми, швидко псується взуття, одяг, порушується рух транспорту.
Що вже казати про організм людини?!
Можна вирішити і цю проблему, якщо
• поставити системи очищення повітря на підприємствах міст;
• удосконалення двигунів автомобілів й ефективна очистка викидних газів,
• попередження пожеж в містах і навколо міст;
• максимальне озеленення вулиць, дворів;
• створення парків з водоймищами.
Людина і природа — то одне єдине,
І годує нас природа, як матінка сина.
Як же можна свою матір нищити, карати?
Нам же тільки з нею жити,
Разом і вмирати.
Схаменіться, люди добрі, захистіть природу.
Як не буде лісу й річки, не буде й народу!
5. Сторінка «Ми з тобою однієї крові»
Ми так звикли, що поряд з нами живуть ці кумедні створіння. Звикли називати тварин братами нашими меншими. І набагато рідше згадуємо головний закон існування усього живого на Землі: «Ми з тобою однією крові — ти і я». І якщо ми і справді старші брати — більш могутні, розумні, сильні, — кожному з нас треба усвідомити особисту відповідальність за збереження тваринного світу нашої планети. Але для того, щоб охороняти, треба чітко собі уявити: кому і чому загрожує небезпека?
1966 р. з ініціативи Міжнародного союзу охорони природи було створено «Червону книгу». Червоний колір — сигнал небезпеки, адже, за статистикою, щохвилини на Землі зникає один вид живих організмів.
Книга має сторінки різного кольору.
На чорних сторінках — тварини, які вже вимерли: мандрівний голуб, тур, дронт, сумчастий тигр, золота жаба, кораловий папуга.
На червоних сторінках — тварини, яким загрожує небезпека: сніжний барс, кінь Пржевальського, зубр, слонова черепаха, японський журавель.
На жовтих — рідкісні види: їх треба охороняти, щоб вони не опинилися на червоній чи чорній сторінці: панда, білий ведмідь, морж, тушканчик.
Є і зелені сторінки, з тваринами, яких вдалося врятувати і відродити.
Але їх не так уже і багато. Серед них — бурий ведмідь, коала.
Існування тварин, рослин – в наших руках.
Не маючи змоги рятувати уссурійського тигра, вчімо один одного не кривдити собак і котів. Нехай люди врятують метелика чи конвалію, боронячи при цьому сніжного барса. Нехай їхні вчинки будуть добрими і посильними для них.
Іншою, не менш важливою проблемою є зменшення лісових насаджень.
Ліс – це особливий, незмірно добрий і безконечно щедрий організм, який не просить нічого для підтримки свого існування й великодушно розсипає продукти власної життєдіяльності, він бере під захист усі живі істоти й пропонує затінок навіть лісорубові, який губить його.
З висловлюванням С. Гаутама важко не погодитись. Адже ліс є надзвичайно важливим компонентів екосистеми. Він один із основних поглиначів вуглекислого газу й виробників кисню, постачальник цінних матеріалів, захисник поверхні Землі від водної ерозії та суховіїв. Більш того, ліс має величезне оздоровче значення, оскільки деякі дерева – біла береза, сосна, ялиця та інші – продукують особливі леткі речовини – фітонциди, які вбивають хвороботворні мікроби й роблять повітря цілющім.
Документальний фільм «Збережемо ліси»
Відповідно до норм лісового законодавства, прийнятих більшістю країн, ліси поділяються на три групи:
1) ліси, що виконують водоохоронні, захисні, санітарно – гігієнічні та оздоровчі функції;
2) ліси захисного та обмеженого експлуатаційного значення – лісові масиви в густонаселених районах і місцевостях з обмеженими лісовими ресурсами;
3) ліси експлуатаційні – тайга, тропічні ліси.
У лісах першої та другої груп (а саме такі є на території України) забороняється заготівля деревини, тут допускаються лише так звані санітарні рубки, коли вирубуються тільки хворі й усохлі дерева. А взагалі в лісоводів є давнє добре правило: «Зрубав дерево – посада два нових»!
Все на землі, все треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо врешті ти – лише її частинка.
Так, частка – невеличка і залежна
— Цю істину сприймай як належно.
Якщо береш, то треба віддавати,
Коли й надалі хочеш царювати.

Людина — цар природи чи дбайливий хазяїн? Здається, відповідь очевидна. Лише від нас з вами залежить, чи ми будемо жити на планеті Земля, чи виживатимемо в пустелі.
В результаті вирубки лісів, розорювання земель, розширення мегаполісів, забруднення ґрунтів, води і повітря – відбувається зникнення і вимирання багатьох видів рослин і тварин. Зникнення видів веде до збіднення генофонду планети, порушення екосистем, яке може негативно впливати на саму людину.

Якщо ти віриш у майбутнє,
В його прийдешність, у життя,
Дзвони у дзвони, кричи людям,
Бо більш не буде вороття.
Віддай забуту свіжість травам,
Відмий від бруду всі хмарки,
Від реставруй нам синє небо
І дощ крізь сито проціди.
Хай оживе вода Дніпрова,
Правічні височать дуби
І хай полин, трава-чорнобиль,
Не стане іменем біди.

Людство сьогодні стоїть на роздоріжжі:
- продовжувати жити по старому, таким чином швидко наближатись до загибелі;
- переосмислити своє відношення до природи і обрати життя. Змінити своє мислення, спосіб життя і рухатись у напрямку зцілення і відновлення втраченого здоров’я.
Симптоми стану українського народу сьогодні тривожні:
- зниження чисельності населення;
- смертність переважає народжуваність;
- слабкий імунітет;
- поширення важких і поява раніше невідомих хвороб;
- високий рівень дитячої смертності.
Все це говорить про те, що нам сьогодні треба зупинитись і подумати, що ми обираємо: чисте та світле майбутнє чи екологічну катастрофу?
Кожна культурна людина дбає про своє природне оточення. А що можемо зробити ми, для збереження довкілля?
Вправа «Кошик бажань»
Посади деревце, щоб очищало повітря.
Посій квіточки, щоб милували твій зір.
Розчисти джерельце, воно чекає твоєї допомоги.
Зроби шпаківню для пташок.
Люби цей світ, він просить захисту й любові.
Не мий транспортні засоби біля водоймищ, бо це забруднює воду, яку ми п’ємо.
Не кидай будь-де папірці, пластикові пляшки, бляшанки, бо це засмічує землю, на якій ми живемо.
Не збивай гнізда із дерев, адже у них маленькі майбутні життя.
Подорожуючи, не залишай по собі сліди невихованого мандрівника.
Документальний фільм «Гармонія в природі»
ІІІ. Підбиття підсумку
Сучасна людина дедалі гостріше відчуває свою роз’єднаність із природою. Екологічні проблеми, що так рельєфно окреслились останнім часом, спонукають замислитись над самою можливістю подальшого існування людства.
Якою вона буде для нас, жителів, планета Земля? Це залежить від нас з вами. Настав час керуватись у всіх своїх вчинках правилами екологічного гуманізму. Основна його ідея – ми з вами лише частина природи, Космосу, законами і правилами якого ми повинні керуватись у повсякденному житті. Не володарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не царем природи, а її невід’ємною частинкою.
Ми повинні турбуватися про природу, що в свою чергу впливає і на наше життя. Прогрес не повинен вкорочувати життя природи і людини. Досить Чорнобиля, досить смітників та забрудненої води.
Любіть природу рідну, завжди милуйтеся нею:
Ранковими світанками, вечірньою зорею.
Любіть дерева голі, любіть дерева в шатах.
Вони, ніби колиска, неначе рідна хата.
Не спричиняйте болю, не рвіть природні коси,
А щоб росли густії, споліскуйте у росах.
Із трепетом великим підходьте до природи,
Вслухайтеся в гармонію, в її чарівні оди.

Можливо Вам це буде цікаво